Рішення

від 31.05.2019 по справі 914/604/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2019 Справа № 914/604/19

м. Львів

Господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали справи

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю Ньютон продакшн , м. Київ до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-виробничої компанії Перша приватна броварня Для людей - як для себе , м. Львів про:стягнення 288414,92 грн.

Суддя Артимович В.М.

При секретарі судового засідання Іванило О.П.

За участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Макарик І.В. - представник.

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю Ньютон продакшн звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-виробничої компанії Перша приватна броварня Для людей - як для себе про стягнення 288414,92 грн., з яких: 213303,62 грн. основного боргу, 53195,49 грн. штрафу, 4372,23 грн. трьох відсотків річних та 17543,58 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 08.04.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.05.2019р.

26.04.2019 р. від відповідача на розгляд суду надійшов відзив на позов (вх. № 17697/19), в якому зазначає про сплату основної заборгованості в сумі 213303,62 грн. згідно платіжного доручення від 10.04.2019 р. № 21920 та просить в цій частині закрити провадження. Щодо стягнення нарахованих трьох відсотків річних та інфляційних втрат у відзиві заперечує за безпідставністю та просить відмовити в задоволенні позову в цій частині.

Ухвалою від 07.05.2019 р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 914/604/19 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 31.05.2019 р.

В судове засідання 31.05.2019 р. з`явився представник відповідача, просив в частині стягнення основної заборгованості провадження закрити у зв`язку з оплатою, заперечив щодо задоволення позовних вимог в частині нарахованих трьох відсотків річних, інфляційних втрат та штрафу з підстав, викладених у відзиві на позов.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву (вх. № 22676/19 від 31.05.2019 р.) про розгляд справи за відсутності позивача.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

1.Описова частина рішення.

1.1.Позиція позивача.

Позивач зазначає, що 01.08.2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Ньютон продакшн (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгово-виробничою компанією Перша приватна броварня Для людей - як для себе (Покупець) укладено договір поставки № 01/08/2018, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується постачати, а покупець приймати і оплачувати товар.

Позивач зазначає, що ним у повному обсязі поставлено відповідачеві передбачений Договором та додатками до нього товар згідно з видатковими накладними: - № 735 від 06.09.2018 р. на суму 117254,40 грн.; - № 736 від 06.09.2018 р. на суму 62236,80 грн.; - № 782 від 18.09.2018 р. на суму 84024,02 грн.; - № 809 від 25.09.2018 р. на суму 249788,40 грн. Однак, відповідач 21.12.2018 р. здійснив єдиний платіж на загальну суму 300000,00 гривень, тобто виконав свої зобов`язання за Договором не в повному обсязі та з порушенням строку. Отже, відповідач неналежним чином виконав договірні зобов`язання щодо оплати поставленого товару, заборгувавши позивачу 213303,62 грн., що стало підставою для звернення до суду з даною позовною заявою.

Також позивачем за прострочення виконання грошових зобов`язань щодо оплати поставленого товару нараховано відповідачу штраф в сумі 53195,49 грн., інфляційні втрати в сумі 17543,58 грн. та три відсотки річних в сумі 4372,23 грн., які просить стягнути з відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачений за подання даної позовної заяви судовий збір.

1.2. Позиція відповідача.

Відповідачем 26.04.2019 р. подано відзив на позовну заяву. Відповідач просить в задоволенні позовних вимог в частині нарахованих 1518,94 грн. трьох відсотків річних та 8848,69 грн. інфляційних втрат відмовити. У своєму відзиві на позов зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю Торгово-виробничою компанією Перша приватна броварня Для людей - як для себе сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю Ньютон продакшн в повному обсязі суму основного боргу у розмірі 213303,62 за поставлений товар, що підтверджується платіжним дорученням від 10.04.2019 р. № 21920.

Стосовно стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох процентів річних за видатковими накладними № 735 від 06.09.2018 р., № 736 від 06.09.2018 р., № 782 від 25.09.2018 року зазначає, що на момент подання позовної заяви була відсутня заборгованість по вказаних видаткових накладних, що стверджується і самим позивачем. За таких обставин відповідача вважає, що вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних по зазначених вище видаткових накладних до задоволення не підлягають.

2.Мотивувальна частина рішення:

2.1.Фактичні обставини, встановлені судом:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Ньютон продакшн (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгово-виробничою компанією Перша приватна броварня Для людей - як для себе (Покупець) 01.08.2018 р. укладено договір поставки № 01/08/2018 (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується постачати, а покупець приймати і оплачувати товар (п.1.1. Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору перелік, найменування, асортимент, кількість, ціни Товару та інші умови поставки вказуються Сторонами в додатках (Специфікаціях) до Договору.

Згідно з п. 2.2. Договору Постачальник поставляє Товар Покупцеві на адресу, визначену у відповідному додатку (Специфікації) та передає Товар на підставі довіреності уповноваженого представника Покупця і видаткової накладної, оформленої Сторонами.

Відповідно до п. 4.1. Договору терміни поставки Товару, його ціна узгоджуються Сторонами в Додатках (Специфікаціях) до даного Договору, що є його невід`ємними частинами.

Згідно з п. 4.2. Договору оплата здійснюється на умовах відтермінування платежу в 30 (тридцять) календарних днів, що відраховується з моменту отримання Товару Покупцем, що засвідчується підписанням уповноваженим представником Покупця та скріпленням печаткою Покупця відповідної видаткової накладної.

Товар, який поставлявся за Договором, визначено у підписаних позивачем та відповідачем додатках № 1 від 16.08.2018 р. та додатку № 3 від 04.09.2018 р.

Згідно з п. 3.5 кожного з цих додатків Покупець зобов`язаний оплатити поставлений товар на умовах відтермінування платежу в 30 (тридцять) календарних днів, що відраховуватимуться з моменту отримання Товару Покупцем, що засвідчуватиметься підписанням уповноваженим представником Покупця та скріпленням його печаткою відповідної видаткової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у повному обсязі поставив відповідачеві передбачений Договором та додатками № № 1, 3 до нього товар згідно з видатковими накладними: - № 735 від 06.09.2018 р. на суму 117254,40 грн.; - № 736 від 06.09.2018 р. на суму 62236,80 грн.; - № 782 від 18.09.2018 р. на суму 84024,02 грн.; - № 809 від 25.09.2018 р. на суму 249788,40 грн.

Відповідач 21.12.2018 р. оплатив позивачу 300000,00 грн. за поставлений згідно Договору товар, що вбачається з банківської виписки по рахунку № НОМЕР_1 , належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи.

Як стверджує позивач та не заперечується відповідачем, на момент подання позову заборгованість відповідача за поставлений товар становила 213303,62 грн. Однак, після відкриття провадження у даній справі відповідачем сплачено вказану заборгованість, що підтверджується платіжним дорученням від 10.04.2019 р. № 21920 (оригінал міститься в матеріалах справи), та не заперечується сторонами.

Відповідно до п. 5.1. Договору у випадку прострочення платежу, передбаченого відповідною Специфікацією, Покупець виплачує Постачальнику штраф в розмірі 0,1 (одна десята) відсотка від простроченої суми за кожний день прострочення.

Позивачем на підставі зазначеного пункту Договору нараховано відповідачу за прострочення платежу штраф у розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожний день прострочення, що становить 53195,49 грн., та який просить стягнути з відповідача.

Також позивачем за прострочення виконання грошових зобов`язань щодо оплати поставленого товару нараховано відповідачу інфляційні втрати в сумі 17543,58 грн. та три відсотки річних в сумі 4372,23 грн., які просить стягнути з відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 4326,23 грн. сплаченого судового збору.

2.2. Норми права застосовані судом. Оцінка суду.

Суд, проаналізувавши матеріали та з`ясувавши обставини справи, повно, всебічно і об`єктивно оцінивши докази, дійшов висновку, що позовні вимоги слід задоволити частково з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю Ньютон продакшн (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгово-виробничою компанією Перша приватна броварня Для людей - як для себе (Покупець) 01.08.2018 р. укладено договір поставки № 01/08/2018 (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується постачати, а покупець приймати і оплачувати товар .

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, на виконання умов договору позивачем у вересні 2018 р. поставлено товар на загальну суму 513303,62 грн., який прийнято відповідачем.

Як стверджує позивач та не заперечує відповідач, на момент подання позову заборгованість відповідача становила 213303,62 грн.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідачем сплачено заборгованість у розмірі 213303,62 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 10.04.2019 р. № 21920 (оригінал міститься в матеріалах справи), тобто, після пред`явлення позивачем позову до суду та відкриття провадження у даній справі.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд зазначає, що господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

За таких обставин, враховуючи сплату відповідачем заборгованості за поставлений товар позивачу в розмірі 213303,62 грн. після звернення позивача до суду з вказаним позовом, провадження у даній справі в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 213303,62 грн. слід закрити у зв`язку з відсутністю предмету спору між сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України закріплено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За умовами ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з умов Договору, оплата здійснюється на умовах відтермінування платежу в 30 (тридцять) календарних днів, що відраховується з моменту отримання Товару Покупцем, що засвідчується підписанням уповноваженим представником Покупця та скріпленням печаткою Покупця відповідної видаткової накладної (п.4.2. Договору та п. 3.5. додатків до договору № № 1, 3).

Однак, покупець оплатив поставлений товар з порушенням строків, передбачених умовами договору, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

У п. 5.1. Договору передбачено, що у випадку прострочення платежу, передбаченого відповідною Специфікацією, Покупець виплачує Постачальнику штраф в розмірі 0,1 (одна десята) відсотка від простроченої суми за кожний день прострочення.

Позивачем на підставі зазначеного пункту Договору нараховано відповідачу за прострочення платежу штраф у розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожний день прострочення, що становить 53195,49 грн., та який просить стягнути з відповідача.

Суд звертає увагу на положення ст. 549 Цивільного кодексу України, в якій визначено поняття та порядок нарахування пені та штрафу як видів неустойки.

Так, відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Суд вважає за необхідне зазначити, що розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як вбачається зі змісту позовної заяви та поданого до позовної заяви розрахунку, позивачем за прострочення виконання грошових зобов`язань щодо оплати поставленого товару нараховано відповідачу штраф у розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожний день прострочення . Тобто, фактично позивач нараховує штраф за правилами нарахування пені, яка нараховується у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. А штраф, враховуючи наведені положення законодавства (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України), обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі.

Крім того, слід зазначити, що як вбачається зі змісту позовної заяви та розрахунку, долученого до позову, в обгрунтування вимог щодо стягнення пені позивач посилається на ст. 229 Господарського кодексу

Отже, з огляду на викладене, беручи до уваги положення ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, п. 5.1. Договору, суд здійснив перерахунок штрафу за несвоєчасне виконання умов Договору щодо оплати поставленого товару в розмірі 0,1% від суми прострочки, що становить 513,30 грн. та який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано відповідачу три проценти річних від простроченої суми у розмірі 4372,23 грн. та 17543,58 грн. інфляційних втрат.

При перевірці розрахунку інфляційних нарахувань судом взято до уваги положення п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань (із змінами та доповненнями), відповідно до якого, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція; при цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Суд також звертає увагу на роз`яснення, надані Пленумом Вищого господарського суду України у постанові № 14 від 17.12.2013 р. Так, сплата трьох відсотків річних від простроченої суми та інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті (п. п. 3.1, 4.1).

З огляду на викладене, перевіривши розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних втрат, суд встановив, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 4372,23 грн. трьох відсотків річних та 17543,58 грн. інфляційних втрат.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини, наведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір, сплачений позивачем за подання позовної заяви, підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 1491,22 грн . Решта суму сплаченого судового збору в розмірі 790,93 грн. слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 86, 74-79, 123, 129, 236, 238, 240, 241, 242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. В частині позовних вимог про стягнення 213303,62 грн. основного боргу провадження у справі закрити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-виробничої компанії Перша приватна броварня Для людей - як для себе (79032, м. Львів, вул. Джорджа Вашингтона, будинок 10; ідентифікаційний код 31978272) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ньютон продакшн (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, будинок 7 А; ідентифікаційний код 35007848) 513,30 грн. штрафу, 17543,58 грн. інфляційних втрат, 4326,23 грн. трьох відсотків річних та 3535,30 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

4. У задоволенні решта позовних вимог в частині стягнення штрафу в сумі 52682,19 грн. відмовити.

5. Наказ відповідно до ст. 327 ГПК України видати після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Судові витрати в сумі 790,93 грн. покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 10.06.2019 р.

Суддя Артимович В.М.