Рішення

від 11.06.2019 по справі 913/222/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

11 червня 2019 року Справа № 913/222/19

Суддя Господарського суду Луганської області Масловський С.В., розглянувши матеріали позовної заяви б/н від 19.04.2019

за позовом Приватного підприємства «Золотоніська птахофабрика» (с. Ковтуни, Золотоніський район, Черкаська область, 19732)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кілеск» (проспект Хіміков, б. 36, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93408)

про стягнення 211680 грн 00 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Золотоніська птахофабрика» звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою б/н від 19.04.2019 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кілеск» про стягнення 211680 грн 00 коп. основного боргу за поставку товару, шляхом підписання видаткової накладної №1739 від 06.07.2017.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що ним 06.07.2017 було поставлено, а відповідачем прийнято товар (яйце першої категорії) на загальну суму 211680 грн 00 коп. У зв`язку з відсутністю оплати за поставлений товар, позивачем було надіслано вимогу №38 від 04.03.2019 щодо сплати заборгованості за поставлений 06.07.2017 товар, однак відповідачем заборгованість не сплачена.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 26.04.2019 задоволено клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.ч.8, 9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою від 26.04.2019 суд встановив відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Позивач про відкриття провадження повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду була напврлена на адресу: АДРЕСА_1 Хіміков, б. 36, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93408, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, однак повернута на адресу суду з відміткою пошти - інші причини, що не дали змогу виконати обов`язки, щодо пересилання поштового відправлення .

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 4 частини шостої статті 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18).

Враховуючи зміст п.5 ч.6 ст.242 ГПК України та відсутності повідомлення про іншу адресу відповідач вважається належним чином повідомленим про час і місце засідань суду, тому неявка представника не перешкоджає їх проведенню.

Крім того, ухвала Господарського суду Луганської області суду від 26.04.2019 розміщена у Єдиному державному реєстрі судових рішень та повторно була надіслана на адресу відповідача 23.05.2019

Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28, оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.

Згідно з ч.ч.8, 9 ст.80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до ч.2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи, що відповідачем не подано відзив на позовну заяву у встановлений судом строк та не зазначено й не обґрунтовано поважних причин пропуску цього строку, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суду Луганської області,-

ВСТАНОВИВ:

06.07.2017 Приватним підприємством «Золотоніська птахофабрика» , як постачальником, за видатковою накладною №1739, підписаної представниками сторін та засвідченої печатками сторін (а.с.11) поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Кілеск» , як покупцю, товар (яйце першої категорії (48662) у кількості 302400 штук на загальну суму 211680 грн 00 коп.

Крім того, у зв`язку з поставленням товару була оформлена товарно-транспортна накладна №Р2158 від 06.07.2017, підписана представниками сторін та засвідчена печатками сторін, належним чином засвідчена копія якої долучена позивачем до матеріалів справи.

Також, позивачем складено податкову накладну №14/2 від 06.07.2018, яку зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, копію якої надано до матеріалів справи.

04.03.2019 позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу №38 від 04.03.2019 щодо сплати заборгованості за поставлений 06.07.2017 товар в сумі 211680 грн 00 коп.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 657 Цивільного кодексу України передбачена форма окремих видів договорів купівлі-продажу.

В даному випадку дії сторін, що підтверджено матеріалами справи, зокрема, передача позивачем товару відповідачу за видатковою накладною №1739 від 06.07.2017 (а.с.11) та прийняття товару відповідачем, свідчать про виникнення між ними правовідносин з поставки.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення передбачені і ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Строк виконання грошового зобов`язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу та постачання, установлено спеціальною нормою ст. 692 ЦКУ, та не може ставитися в залежність від звернення кредитора до боржника з вимогою в порядку ч. 2 ст. 530 ЦКУ.

Отже, перебіг строку виконання грошового зобов`язання, котре виникло на підставі договору купівлі-продажу (у т.ч. договорів постачання), розпочинається з моменту прийняття товару чи прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства. Водночас ч. 2 ст. 530 ЦКУ, де мовиться про строк виконання боржником обов`язку, що не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, у цій ситуації не працює. Таким чином, у боржника виникає зобов`язання в момент виконання на його користь зобов`язання кредитором.

Тобто підписання покупцем видаткової накладної, котра фіксує факт здійснення господарської операції й установлення договірних відносин, є підставою для виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто - неналежне виконання.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування .

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене судом встановлено, що позивачем, як продавцем, 06.07.2017 було поставлено відповідачу, а останнім прийнято товар (яйце першої категорії (48662) у кількості 302400 штук на загальну суму 211680 грн 00 коп., що підтверджується видатковою накладною №1739 від 06.07.2017, яка підписана представниками сторін, а також скріплена печатками юридичних осіб, без жодних зауважень та заперечень. Відповідач свої зобов`язання щодо оплати поставленого товару не виконав. Доказів протилежного у матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення заборгованості є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню повністю на суму 211680 грн 00 коп.

Відповідно до ст. 129 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача в розмірі 3175 грн. 20 коп.

Враховуючи вище викладене та керуючись ст. ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кілеск» (код ЄДРПОУ 41115984, проспект Хіміков, б. 36, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93408) на користь Приватного підприємства «Золотоніська птахофабрика» (код ЄДРПОУ 32908049, с. Ковтуни, Золотоніський район, Черкаська область, 19732) основний борг в сумі 211680 (двісті одинадцять тисяч шістсот вісімдесят) грн 00 коп. та судовий збір в сумі 3175 (три тисячі сто сімдесят п`ять) грн 20 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 ГПК України.

У той же час згідно пункту 17.5 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 12.06.2019

Суддя С.В. Масловський