ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.06.2019 Справа № 917/539/19
м. Полтава
За позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дормаш Груп Україна", вул. Антоновича, 172, м. Київ, 03680
про стягнення 112802,00 грн.
Суддя Господарського суду Полтавської області Семчук О.С.
Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дормаш Груп Україна" (далі - позивач/ ТОВ "Дормаш Груп Україна") звернулося з позовною заявою до Господарського суду Полтавської області про стягнення з Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - відповідач/ ДП "Полтавський облавтодор") 112802 грн. заборгованості за поставлений товар. В обґрунтування позову позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки № 018-У01-18 від 24.01.2018, укладеним між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "КРЕДМАШ Сервіс", право вимоги за яким було передано позивачу відповідно до договору про відступлення права вимоги № 2 від 01.03.2019.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 08.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.
Відповідач у відзиві позов заперечує посилаючись на його безпідставність.
Рішення приймається в порядку ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд, -
ВСТАНОВИВ:
24.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КРЕДМАШ Сервіс" (постачальник за договором) та відповідачем (покупець за договором) було укладено договір поставки № 018-У01-18 (далі - Договір поставки, копія Договору поставки - в матеріалах справи).
Відповідно до п. 1.1. Договору поставки постачальник зобов`язувався відпустити покупцеві ТМЦ (далі - товар) в асортименті, що зазначається у Специфікаціях до даного Договору, згідно заявки і виставлених рахунків, а покупець - сплатити і прийняти товар.
Згідно п. 2.2. Договору поставки оплата за товар здійснюється за безготівковим розрахунком за домовленістю сторін, згідно графіку вказаному у Специфікаціях до даного Договору.
Специфікацією № 1 від 24.01.2018 (далі - Специфікація) сторони погодили поставку товару на загальну суму 122802,00 грн. на умовах постачання EXW - м. Кременчук (самовивіз зі складу підприємства), умови оплати: передоплата - 20000,00 грн., оплата протягом 15-ти робочих днів з моменту відвантаження товару - 102802,00 грн., а також умови постачання: протягом 30-ти робочих днів з моменту отримання передоплати у розмірі 20000,00 грн.
На виконання своїх обов`язків за Договором поставки, ТОВ КРЕДМАШ Сервіс було поставлено на адресу відповідача товар на суму 117351,60 грн. згідно видаткової накладної № 117 від 27.01.2018, на суму 4704,00 грн. згідно видаткової накладної № 123 від 29.01.2018 та на суму 746,40 грн. згідно видаткової накладної № 232 від 12.02.2018. Копії вказаних видаткових накладних, а також довіреностей на отримання товару № 9 від 25.01.2018 та № 16 від 01.02.2018 - в матеріалах справи.
Для оплати поставленого товару ТОВ КРЕДМАШ Сервіс виписано рахунок відповідачу на оплату № 79 від 15.01.2018.
Загальна вартість поставленої продукції склала 122802,00 грн.
Відповідно до умов специфікації відповідач повинен був оплатити отриманий товар протягом 15-ти робочих днів з моменту відвантаження товару, проте відповідачем було проведено оплату на суму лише 10000 грн. 27.01.2018, що підтверджується наданою позивачем копією банківської виписки по рахунку ТОВ КРЕДМАШ Сервіс .
Докази здійснення відповідачем інших оплат в матеріалах справи відсутні.
01.03.2019 між ТОВ КРЕДМАШ Сервіс (первісний кредитор) та ТОВ Дормаш Груп Україна (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги № 2 (далі - Договір).
За цим Договором первісний кредитор ТОВ КРЕДМАШ Сервіс повністю відступив, а новий кредитор ТОВ Дормаш Груп Україна повністю прийняв на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і став кредитором за Договором поставки № 018-У01 -18 від 24.01.2018 (Основний договір), укладеним між первісним кредитором та Дочірнім підприємством Полтавський облавтодор ПАТ Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України .
Позивач зазначає, що ТОВ Дормаш Груп Україна належить право вимоги за Договором поставки № 018-У01-18 від 24.01.2018 і воно відповідно є належним позивачем за цим позовом.
Враховуючи викладені обставини справи, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по Договору поставки у розмірі 112802,00 грн.
Відповідач у відзиві позов заперечує, посилаючись на наступні обставини.
Так, відповідач підтверджує факт поставки йому товару по Договору поставки на загальну суму 122802,00 грн. та факт здійснення ним оплати лише на суму 10000,00 грн.
Проте, відповідач зазначає, що позивач не виконав свого обов`язку щодо направлення боржнику повідомлення про відступлення права вимоги.
В зв`язку з цим, посилаючись на ч. 2 ст. 517 ЦК України, згідно з якою боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні, відповідач просить суд відмовити в позові у повному обсязі.
Позивач у відповіді на відзив зазначає, що аргументи викладені у відзиві направлені виключно на затягування розгляду справи, оскільки прострочення відповідача виникло більше року тому і він мав можливість виконати свій обов`язок і первісному кредитору, але не виконав його і по цей день. Також позивач стверджує, що повідомлення про перехід права вимоги за договором надсилалося відповідачу у день підписання договору, проте докази такого надіслання не збереглися. В зв`язку з цим, позивачем повторно надіслано повідомлення відповідачу 03.06.2019 (копія повідомлення від 31.05.2019 та докази його направлення відповідачу - в матеріалах справи).
При вирішенні позову суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), підставами для виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Матеріали справи свідчать про те, що між відповідачем та ТОВ "КРЕДМАШ СЕРВІС" виникли зобов`язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Судом встановлено, що відповідач заборгував ТОВ "КРЕДМАШ СЕРВІС" за поставлений по договору поставки № 018-У01-18 від 24.01.2018 товар 112802,00 грн. Факт наявності заборгованості за договором поставки відповідач не заперечує.
Право вимоги до відповідача за договором поставки № 018-У01-18 від 24.01.2018 відповідно до договору про відступлення права вимоги № 2 від 01.03.2019 передано від ТОВ "КРЕДМАШ СЕРВІС" до позивача.
Відповідно до п. п. 2.1, 2.2 договору про відступлення права вимоги № 2 від 01.03.2019 підписанням цього Договору сторони підтверджують передачу первісним кредитором новому кредитору всіх оригіналів документів на підтвердження часткового права вимоги за основним договором. Одночасно з підписанням цього Договору первісний кредитор передає новому кредитору повідомлення до боржника про часткове відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Обов`язок направлення повідомлення боржнику покладається на нового кредитора.
Позивач вважає, що в результаті укладеного договору про відступлення права вимоги, до нього як правонаступника прав кредитора перейшли права вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості по договору поставки.
Відповідач же в свою чергу стверджує, що оскільки він не отримав від позивача повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, у нього не виникло юридичного обов`язку перед позивачем щодо оплати товару.
Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Отже, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Позивач стверджує, що в день укладення договору про відступлення права вимоги ним було надіслано повідомлення про перехід права вимоги по договору поставки на адресу відповідача, проте докази такого надіслання в матеріалах справи відсутні.
Оскільки з матеріалів справи вбачається, що боржник не сплатив заборгованість за договором ні новому, ні старому кредитору, унаслідок чого утворилася заборгованість, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення боргу за договором поставки новим кредитором, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення боргу взагалі.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що право вимоги за основним договором (договором поставки) виникло незалежно від повідомлення боржнику про відступлення права вимоги. Саме по собі повідомлення про відступлення права вимоги направлене на сповіщення боржнику про заміну кредитора з метою повідомлення про здійснення погашення боргу новому, а не старому кредитору, за новими реквізитами.
Також суд зазначає, що обмежень щодо відступлення права вимоги за договором договір поставки № 018-У01-18 від 24.01.2018 не містить. В свою чергу договір про відступлення права вимоги № 2 від 01.03.2019 набирає чинності не з моменту повідомлення боржнику про відступлення права вимоги, а з моменту його підписання (п. 5.1 договір про відступлення права вимоги № 2 від 01.03.2019).
Суд враховує, що разом з позовною заявою відповідач також отримав усі документи щодо відступлення права вимоги і жодних дій щодо погашення заборгованості не зробив.
Таким чином, позов є обґрунтованим, підтвердженим належними та достатніми доказами, а отже підлягає задоволенню у повному обсязі.
Крім цього, при прийнятті рішення суд дотримується принципу правової визначеності. Так судом взято до уваги практику Верховного Суду України (постанова від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15) та Вищого господарського суду України (постанова від 13.10.2016 по справі № 910/25482/15).
Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. В.Чорновола 22-а, м. Полтава, 36039; код ЄДРПОУ 32017261) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дормаш Груп Україна" (вул. Антоновича, 172, м. Київ, 03680; код ЄДРПОУ 40840530) 112802 грн. 00 коп. заборгованості, 1921 грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256, 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя О.С. Семчук
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 10.06.2019 |
Оприлюднено | 14.06.2019 |
Номер документу | 82338892 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Семчук О.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні