Рішення

від 12.06.2019 по справі 927/343/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

12 червня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/343/19 Господарським судом Чернігівської області у складі судді Романенко А.В. за правилами спрощеного позовного провадження розглянуто справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Слов`янський дім ФПУ ,

вул. Нагірна, буд. 25-27, м. Київ, 04107;

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Покаржевського Андрія Олександровича,

АДРЕСА_1

предмет спору: про стягнення 5037,91грн

Без виклику сторін

22.04.2019, до Господарського суду Чернігівської області, надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Слов`янський дім ФПУ (надалі - ТОВ Слов`янський дім ФПУ ) до фізичної особи-підприємця Покаржевського Андрія Олександровича (надалі - ФОП Покаржевський А.О.) про стягнення 5037,91грн, з яких: 3564,00грн заборгованість по орендній платі за користування нежитловим приміщенням на підставі договору оренди №31 (18) від 01.01.2018 (надалі - Договір), 1117,51грн пені за період з 16.10.2018 по 15.04.2019 та 356,40грн штрафу, нарахованих на підставі п.8.2. Договору за порушення відповідачем грошових зобов`язань щодо своєчасного розрахунку за користування орендованим приміщенням.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов Договору, а саме несвоєчасним розрахунком за послуги з оренди нежитлового приміщення.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 24.04.2019 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 927/343/19. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін.

Зазначеною ухвалою суду сторонам встановлено строки для подачі заяв по суті спору, зокрема, відповідачу - 15 календарних днів з дня вручення даної ухвали для подачі до суду та позивачу відзиву на позов; позивачу - 7 календарних днів з дня отримання відзиву для подачі до суду та відповідачу відповіді на відзив; відповідачу - 7 календарних днів з дня отримання відповіді на відзив для подачі до суду та позивачу заперечення на відповідь на відзив.

Будь-яких клопотань від сторін про розгляд даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи в порядку визначеному статтею 252 ГПК України на адресу суду не надходило. Право сторін на подачу до суду клопотань наведеного змісту роз`яснено при відкритті провадження у справі в ухвалі суду від 24.04.2019, яку направлено сторонам за адресами їх державної реєстрації згідно інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, витяги з яких наявні в матеріалах справи.

Як вбачається з рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень №1400043829310 та №1400043829329, ухвала суду від 24.04.2019 одержана позивачем - 26.04.2019, відповідачем - 02.05.2019.

З урахуванням процесуальних строків встановлених ухвалою суду від 24.04.2019 для подачі сторонами заяв по суті спору, граничним строком для подачі до суду відзиву є 17.05.2019.

Відповідач правом на подачу відзиву на позов у строк, встановлений судом, у порядку визначеному статтями 165, 178 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) не скористався, проти заявленого позову не заперечив, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надіслав.

За приписами статей 42, 43 ГПК України сторони повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, відтак неподання відповідачем відзиву на позов не є перешкодою для розгляду справи за наявними доказами у відповідності до статей 178, 251, 252 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно частини 6 вказаної статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2018 між ТОВ Слов`янський дім ФПУ (надалі - Орендодавець, позивач у справі) та ФОП Покаржевським А.О . (надалі - Орендар, відповідач у справі) був укладений договір оренди №31(18) (надалі - Договір), у порядку та на умовах якого (п.1.1.) Орендодавець зобов`язався передати, а Орендар - прийняти у тимчасове оплатне користування (оренду) будівлю або іншу капітальну споруду чи їх окрему частину, нежилі приміщення (надалі - Об`єкт оренди), визначені у розділі 2 цього Договору.

Так розділом 2 Об`єкт оренди Договору передбачено, що в оренду передається приміщення загальною площею 18 кв.м., за адресою: вул . Нагірна , буд. 25-27, м. Київ, 04107 , власником якого є ТОВ Слов`янський дім ФПУ , вартістю 115400,00грн, з урахуванням індексації визначеної за відновною вартістю в порядку, встановленому ГК України (п.1 та п.2 статті 284 (балансова вартість); строк оренди - 12 місяців з дати складання акта приймання-передачі, останній день оренди - 31.12.2018; приміщення надається орендареві для здійснення господарської діяльності (п.2.1. Договору).

За умовами п. п. 3.1.-3.3. Договору об`єкт оренди передається Орендареві з усіма інженерними комунікаціями, що знаходяться на його території. Сторони розуміють, що передача Орендарю об`єкта оренди не припиняє права власності Орендодавця на нього. Вступ Орендаря у тимчасове платне користування об`єктом оренди настає з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі об`єкта оренди (додаток 1), який є невід`ємною частиною цього Договору.

Передача та прийняття в оренду нежитлового приміщення, загальною площею 18 кв.м., розташованого за адресою: вул. Нагірна, 25-27, м. Київ, у фактичне користування підтверджується наявним в матеріалах справи актом від 01.01.2018 прийому-передачі до Договору, що підписаний та засвідчений печатками обох сторін.

Згідно частин 1 та 5 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За приписами п.4.1 Договору, Орендар починає сплачувати орендну плату з моменту підписання акту приймання-передачі об`єкта оренди. На момент укладення цього Договору Сторони домовились, що орендна плата становить: з 01.01.2018 по 15.04.2018 та з 16.10.2018 по 31.12.2018 - 198,00грн, у тому числі ПДВ 20% за один квадратний метр за кожний місяць; з 15.04.2018 по 15.10.2018 - 180,00грн, у тому числі ПДВ 20% за один квадратний метр за кожний місяць.

З наведеного слідує, що у січні, лютому, березні, листопаді та грудні 2018 року розмір орендної плати становив 3564,00грн (198,00 х 18); у квітні, жовтні 2018 року - 3402,00грн (198 х18)/2 +(180х18)/2) та у травні, червні, липні, серпні, вересні 2018 року - 3240,00грн. Річний розмір орендної плати за даним Договором склав 40824,00грн.

Усі платежі за цим Договором здійснюються у грошовій одиниці України - гривні (п.4.2.).

До настання п`ятого числа кожного поточного календарного місяця оренди Орендодавець виставляє Орендарю рахунок за оренду об`єкта оренди за поточний календарний місяць (п.4.3. Договору). Орендар зобов`язаний самостійно отримати від Орендодавця оформлений рахунок. Неотримання Орендарем рахунку за оренду об`єкта оренди не звільняє його від обов`язку сплати орендної плати (п.4.4. Договору).

За частиною 2 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено у п.4.5 Договору орендар зобов`язаний оплатити орендну плату протягом трьох банківських днів від дати одержання рахунку, але в будь-якому разі не пізніше 5 числа поточного місяця. При цьому орендна плата, вказана у рахунку, є оплатою за поточний місяць. Вказаний сторонами розмір орендної плати включає ПДВ.

Таким чином, відповідач мав розрахуватися за послуги з оренди спірного приміщення у січні 2018 року у строк по 05.01.2018 (прострочено оплату починаючи з 06.01.2018); у лютому 2018 року - 05.02.2018 (прострочено оплату починаючи з 06.02.2018); у березні 2018 року - 05.03.2018 (прострочено оплату починаючи з 06.03.2018); у квітні 2018 року -05.04.2018 (прострочено оплату починаючи з 06.04.2018); у травні 2018 року - 07.05.2018 (прострочено оплату 08.05.2018); у червні 2018 року - 05.06.2018 (прострочено оплату починаючи з 06.06.2018); у липні 2018 року - 05.07.2018 (прострочено оплату починаючи з 06.07.2018); у серпні 2018 року - 06.08.2018 (прострочено оплату починаючи з 07.08.2018); у вересні 2018 року - 05.09.2018 (прострочено оплату з 06.09.2018); у жовтні 2018 року - 05.10.2018 (прострочено оплату починаючи з 06.10.2018); у листопаді 2018 року - 05.11.2018 (прострочено оплату починаючи з 06.11.2018); у грудні 2018 року - 05.12.2018 (прострочено оплату починаючи з 06.12.2018), незалежно від факту отримання відповідного рахунку. Граничні строки оплати за вказані послуги визначені з урахуванням вимог статті 254 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач порушив умови Договору та частково розрахувався за послуги з оренди спірним приміщенням на загальну суму 37260,00грн, без дотримання погоджених сторонами граничних строків по оплаті, про що свідчать банківські виписки по рахунку позивача №26000052613039 за період з 28.02.2018 по 04.02.2019 (наявні в матеріалах справи).

Матеріалами справи підтверджується, що у період з 16.10.2018 по 05.11.2018 відповідачем прострочено оплату послуг з оренди спірного приміщення на суму 6642,00грн, нарахованих за вересень та жовтень 2018 року; у період з 06.11.2018 по 05.12.2018 - на суму 10206,00грн за вересень, жовтень та листопад 2018 року; станом на 06.12.2018 - на суму 13770,00грн за вересень, жовтень, листопад та грудень 2018 року; у період з 07.12.2018 по 03.02.2019 розмір простроченої заборгованості відповідача становив 7128,00грн за листопад та грудень 2018 року (за вирахуванням часткових оплат); починаючи з 04.02.2019 розмір простроченої заборгованості по оплаті послуг з оренди приміщення становив 3564,00грн за грудень 2018 року (за вирахуванням часткових оплат).

Відповідачем наведені обставини справи не спростовані.

За умовами п.9.7. дія Договору припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

У відповідності до п.9.1. цей Договір набирає юридичної чинності з моменту його підписання сторонами, строк оренди починає обчислюватись з дати підписання акта приймання-передачі об`єкта та діє до 31.12.2018.

Пунктом 9.9. Договору сторонами погоджено, що після закінчення строку дії Договору, або у разі відмови від Договору Орендодавцем, Орендар зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві об`єкт оренди у стані, в якому він був одержаний, з урахування нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в Договорі, за актом приймання-передачі Орендодавцю. Майно вважається повернутим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі об`єкта оренди з оренди.

Таким чином, повернення об`єкту оренди оформлюється актом приймання-передачі (повернення) об`єкта, який підписується сторонами.

Судом встановлено, що 31.12.2018 сторонами було підписано двосторонній акт приймання-передачі до Договору, згідно якого Орендар передав, а Орендодавець прийняв згідно Договору приміщення в головному корпусі на 7-му поверсі загальною площею - 18 кв.м.

Разом з тим, незважаючи на факт повернення орендованого майна із оплатного користування відповідач не розрахувався за останній місяць оренди (грудень 2018 року), у зв`язку з чим у нього існує перед позивачем прострочена заборгованість у розмірі 3564,00грн за Договором оренди №31(18) від 01.01.2018.

На момент винесення рішення у справі відповідач не надав до суду доказів погашення заборгованості в сумі 3564,00грн за користування орендованим приміщенням у грудні 2018 року за Договором.

У відповідності до статті 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 3564,00грн є обґрунтованими, правомірними, підтверджуються матеріалами справи, відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.

Як свідчать матеріали справи, відповідач неодноразово порушував умови договору оренди №31(18) від 01.01.2018, орендну плату у строки, встановлені п.4.5. вказаного Договору своєчасно не сплачував, що останнім не спростовано.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Виходячи зі змісту частини 1 статті 612 вказаного Кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 1 статті 216 ГК України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, шо обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Згідно статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому, стаття 3 вказаного Закону визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як визначено у п.2.1. Договору строк дії Договору 12 місяців з дати складання акта приймання-передачі, останній день оренди - 31.12.2018.

Матеріалами справи підтверджується, що 31.12.2018 об`єкт оренди був повернутий з орендного користування позивачу за актом приймання-передачі (належним чином завірена копія якого наявна в матеріалах справи). Разом з тим, відповідач на момент винесення рішення у справі не виконав належним чином договірні зобов`язання перед позивачем по розрахунку за отримані послуги за Договором, а саме не розрахувався за останній місяць оренди зазначеного приміщення.

Відтак за п.9.1. умови цього Договору зберігають чинність протягом усього строку його дії, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно застосовано до відносин сторін умови п.8.2. Договору в частині нарахування неустойки, після того, як об`єкт оренди повернутий відповідачем з орендного користування.

Так, пунктом 8.2. Договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасної сплати Орендарем орендної плати та/або комунальних платежів за виставленими рахунками він зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, від суми несплаченого платежу за кожний день прострочення, та штраф у розмірі 10% від суми боргу.

Керуючись умовами п.8.2. Договору позивач в межах даного позову також просить стягнути з відповідача 1117,51грн пені за період з 16.10.2018 по 15.04.2019, нараховану в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, з урахування шестимісячного строку визначеного частино 6 статті 232 ГК України, та 356,40грн штрафу (10% від суми боргу) за прострочення відповідачем грошових зобов`язань по оплаті вартості послуг з оренди за Договором.

За приписами статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, як форм неустойки, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто сторони є вільними у визначенні умов договору.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок штрафних санкцій, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем договірних зобов`язань, суд вважає його обґрунтованим, доведеним та арифметично вірним, а тому доходить висновку, що позивачем правомірно нараховано пеню у розмірі 1117,51грн за період прострочення виконання грошового зобов`язання з 16.10.2018 по 15.04.2019 та штрафу у розмірі 356,40грн (10% від суми боргу).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У відповідності до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, що відповідач в порушення статей 525, 526 ЦК України та статті 193 ГК України договірні зобов`язання не виконав, за послуги з оренди приміщення своєчасно не розрахувався, вимоги позивача не спростував, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю у сумі 5037,91грн, а саме: 3564,00грн заборгованості за послуги з оренди за грудень 2018 року, 1117,51грн пені за період з 16.10.2018 по 15.04.2019 та 356,40грн штрафу (10% від суми боргу).

Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір покладається при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що заявлений позов підлягає задоволенню в повному обсязі, позивачу мають бути відшкодовані, понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1921,00грн за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, частиною 2 статті 178, 233, 236, 238, 241, 247- 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Слов`янський дім ФПУ (04107, м. Київ, вул. Нагірна, буд. 25-27, ЄДРПОУ 20043069) до фізичної особи-підприємця Покаржевського Андрія Олександровича ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення 5037,91грн., - задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Покаржевського Андрія Олександровича ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Слов`янський дім ФПУ (04107, м. Київ, вул. Нагірна, буд. 25-27, ЄДРПОУ 20043069) - 3564,00грн основного боргу, 1117,51грн пені, 356,40грн штрафу та 1921,00грн судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 ГПК України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у порядку визначеному статтею 257 ГПК України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України.

Повне судове рішення складено та підписано 12.06.2019.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя А.В. Романенко