Рішення
від 10.06.2019 по справі 160/2323/19
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2019 року Справа № 160/2323/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В. за участі секретаря судового засіданняСтогній К.В. за участі: представника позивача: представника відповідача: Осіннікова К.В. Дерець Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Альфатех до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року ТОВ Торговий Дім Альфатех звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпропетровської митниці ДФС, в якій просило суд визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС №UA/110000/2019/500003/2 від 01.02.2019р. про коригування митної вартості товарів за ВМД № UA110190/2019/500302.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів не містить: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; а тому є винесеним з порушенням вимог ст. 55 Митного кодексу України. Отримане позивачем разом із рішенням про коригування митної вартості товарів повідомлення не має логічного завершення та не містить належного обґрунтування, як того вимагає чинне законодавство України, а отже не може відображати правову позицію підстав, на яких ґрунтоване оскаржуване рішення митного органу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2019 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання 10.06.2019 року прибули представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача позов підтримав та просив задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позові відмовити, посилаючись на доводи, наведені у письмовому відзиві на позов. До суду надано відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого митний орган зазначив, що декларантом не надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною договору, а надані документи містять розбіжності, які, на думку митного органу, не дозволяють перевірити правильність складових митної вартості товару.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовну заяву слід задовольнити виходячи з наступного.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 17 січня 2019 року ТОВ «Торговий Дім «Альфатех» звернулось до Дніпропетровської митниці ДФС із електронною митною декларацією № UA10190/2019/500302 для здійснення митного оформлення товару: «Шини пневматичні, гумові, нові, для автобусів та вантажних автомобілів, протектор «всезонний» з індексом навантаження більше як 121, маркування:

1) шина 215/75R17.5 16PR TR689А 135/133 L (індекс швидкості-L, посадочний діаметр-17,5, індекс навантаження-135/133) - 640 шт.; Торговельна марка - TRIANGLE. Країна виробництва - CN. Виробник - TRIANGLE TYRE.

Згідно з митною декларацією типу ЕМД № UA110190/2019/500302 товар імпортований на адресу ТОВ «Торговий Дім «Альфатех» за зовнішньоекономічним контрактом від 17.01.2018 р. №TR-17012018 на підставі специфікації №18 від 24.11.2018 р., інвойсу №12182008377 від 24.11.2018 р., пакувального листа №12182008377 від 24.11.2018 р., коносаменту №SHWS218111728, договору на ТЕО №16018-159 від 21.12.2017 р.

Ціна товару заявлена за ціною контракту - 43 072 дол. США; розрахована декларантом митна вартість товару - 44 912,98 дол.США.

Відповідно до зовнішньоекономічного контракту №TR-17012018 від 17.01.2018 р., укладеного між TRIANGLE TYRE CO., LTD, Китай (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Альфатех» , Україна (далі - покупець), продавець зобов`язується поставити товар, а покупець прийняти та оплатити його на умовах, визначених в контракті.

Згідно з Контрактом опис товару, ціни та умови платежу вказані в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту.

Відповідно до п.4-9 Контракту місце відправки вказано в специфікації. Пункт призначення - Дніпро, Україна. Транспортування - по морю. Упаковка товару повинна бути у відповідною стандартній експортній упаковці виробника, повинна підходити для далеких перевезень всередині континенту. Наступні документи будуть надані покупцю: комерційний рахунок-фактура; пакувальний лист; сертифікат походження; посібник до кожної одиниці обладнання. Якщо інше не передбачено контрактом, всі дозволи і ліцензії на імпорт, а також мито на імпорт, митні збори та всі податки, які стягуються державним органом, окрім країни продавця, є повною відповідальністю покупця.

17.01.2019р. до МП Лівобережний ТОВ Торговий Дім Альфатех за допомогою електронної форми декларування із залученням ТОВ Дніпро Логістік Сервіс (договір про надання митно-брокерських послуг № 7/2018 від 10.09.2018 року) подано до митного оформлення товар - автомобільні шини за ЕМД№№ UA110190/2019/500302. Разом з електронною митною декларацією декларантом подано наступний пакет документів: рахунок на оплату № 88 від 11.01.2019р. від митного брокера; контракт №ТЯ-17012018 від 17.01.2018р.; комерційний інвойс № 12182008377 від 24.112018р.; специфікація № 18 від 24.11.2018р. до контракту №ТЯ-1701201 від 17.01.2018р.; морський коносамент № 8Н\УБ218111728; договір на ТЕО № 16018-159 від 21.12.2017р.

З матеріалів справи убачається, що Митницею були надіслані на адресу позивача повідомлення №1, №2, №3 та №4, на які позивачем були надані додаткові документи.

За запитами інспекторів адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання впродовж 22.01.2019р.-31.01.2019р. декларантом надавались додаткові документи та пояснення.

Так, повідомленням №1 від 22.01.2019 року ідентифікатор повідомлення 0d01bb40-3аb4-431а-9891-b6ced534е9f9) відповідач зазначив, що за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Кодексу, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п. 3 ст. 53 МКУ), а саме: оцінювана партія товару слідує відповідно до контракту від 17.01.2018 №TR-17012018. Відповідно до пункту 3 зазначеного договору передбачено надання експортної декларації та сертифікату походження. Зазначені документи не надані декларантом до митного оформлення. Відповідно до умов контракту, умови, ціна, умови оплати та доставки зазначаються у специфікації, що є невід`ємною частиною контракту. У надані специфікації №18 від 24.11.2018 зазначені умови доставки: 120 днів з моменту передплати. Умови оплати : 30 днів після отримання товару, зазначене суперечить один одному. У електронному інвойсі декларантом зазначена торгівельна марка TRIANGLE, яка не зазначена у товаросупровідних документах продавця та відправника. На підставі яких документів декларантом внесені відповідні відомості. У наданому пакувальному листі від 24.11.2018 відсутнє посилання на Специфікацію №18 та інвойс за оцінюваною партією товару. У наданому комерційному інвойсі зазначені інші умови відвантаження товару ніж у специфікації №18, що не передбачено умовами контракту TR-17012018 від 17.01.2018. У наданому договорі умови оплати товару та його доставка узгоджуються у додатках до контракту, які є його невід`ємною частиною. Пунктом 8 договору TR-17012018 узгоджено перелік товаросупровідних документів, що продавець надсилає з товаром. Сертифікат походження не надано до митного оформлення. Згідно наданої специфікації, партія товару слідує на комерційних умовах поставка FOB QINGDAO. На вказаних умовах поставки FOB покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару та понести витрати, пов`язані з доставкою товару до місця призначення відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс). За оцінюваною партією декларантом додані витрати на транспортуванні у розмірі 51 731,26 грн. У підтвердження вартості транспортних витрат до митного оформлення надані наступні документи: договір ТЕО №16018-159 від 21.12.2017, рахунок на оплату №88 від 11.01.2019 на суму 77742,68 грн з ПДВ, довідку ТОВ Хіллдом Логістик від 11.01.2019 №1101/19-3. У рахунку та довідці вартість морського фрахту складає 480059,25 грн. Здійснити обчислення числового значення складових митної вартості на умовах ФОБ здійснити не можливо за оцінюваною партією товару. У рахунку не розподілені витрати за межами митної території та які саме витрати додані декларантом до вартості фрахту. У рахунку відсутні відомості щодо вартості навантаження товарів на борт судна у порту Китая та його вартість а також вартість експедиційних послуг за межами митної території України, адже експедитором виконувалось експедирування товарів за маршрутом QINGDAO-Дніпро. Пунктом 3.3. договору ТЕО №16018-159 передбачена оплата за транспортні послуги протягом 10 робочих днів з дня пред`явлення рахунку. Відповідно до п. 3.2. договору ТЕО №16018-159 ціна договору складає сукупність платежів зі сплати належної плати виконавцю та витрат понесених виконавцем в інтересах замовника в цілях виконання договору. Таким чином, плата експедитору це плата за послуги Експедитора, що надані ТОВ Хіллдом Логістик по маршруту QINGDAO-Одеса-Дніпро. Транспортно-експедиційні витрати на території України наявні у рахунку №88 від 11.01.2019 (які не включаються у митну вартість та не є базою оподаткування), транспортно-експедиційні витрати за межами митної території - відсутні. Також, за висновками інспектора адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання було встановлено, що є неможливим визначення митної вартості заявленого до митного оформлення товару, а тому митним органом з метою обґрунтування методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 (десяти) календарних днів надати наступні документи: 1) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 3) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, прайс-листи виробника товару; 6) копію митної декларації країни відправлення; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

23.01.2019р. позивачем надано відповідь відповідачу на вищевказане повідомлення вих. №23/01/2019-5 згідно якої були надані детальні пояснення, а також витребувані митницею документи.

В завершенні позивачем була викладена вимога щодо здійснення завершення митного оформлення товарів.

Однак, на вказану вимогу митний орган не надав відповіді.

Повідомленням №2 від 24.01.2019 року (ідентифікатор повідомлення 9b3ae873-8425-4e44-9b2e-52aaa3bf8b0e), відповідач зазначив, що в рамках консультації у відповідь на повідомлення № 1 митниці позивачем 24.01.2019 року надані наступні додаткові документи: скановану копію митної декларації країни відправлення, рахунок на оплату №88 від 11.01.2019 (повторно), додаткову угоду № 2 від 18.10.2018 до контракту TR-17012018, специфікацію № 18 (оновлена), відповідь ТОВ Торговий дім Альфатех від 23.01.2019 № 23/01/2019-5, комерційний рахунок НОМЕР_1 (повторно) та його переклад, довідку від 11.01.2019 №1101/19-3 (повторно). Жодних інших документів згідно сформованого митницею Переліку документів у повідомленні №1 митниці відповідно до вимог пункту 3 статті 53 МКУ, не надано. У митній декларації країни відправлення №420420180000271420 у графі контракт зазначені реквізити документу 2182008377-1, що не подавався декларантом до митного оформлення. У графі морське судно ЕК декларації зазначене JINFENG3/8172, що не відповідає відомостям графи 21 ЕМД та морського коносаменту -MSC DANIELA. Умови поставки у митній декларації країни відправлення №420420180000271420 зазначені CF, що не відповідає заявленим відомостям -FOB. Фактурна вартість товарів згідно Специфікації №18 складає 235 483,80 дол. США, що не відповідає відомостям митної декларації країни відправлення №420420180000271420 - 196 453,6 дол. США. Відомості щодо вагових обсягів товару згідно Специфікації №18 - 98 459 кг та 2204 штуки також не відповідають відомостям митної декларації країни відправлення -52363 кг та 1754 штук. Щодо зауважень у листі -відповіді від 23.01.2019 №23/01/2019-5: 1) митницею не взято до уваги Додаткову угоду №2 від 18.10.2018, що змінює умови контракту TR-17012018 частину пункту 8, з причин того, що декларантом не надано зазначену Додаткову угоду №2 від 10.2018 до митного оформлення. Про що свідчить відомості графи 44 EMfl№UA110190/2019/500302. Повідомлено, що відповідно до вимог пункту 2 статті 53 основними документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності. Відповідно до пункту 6 статті 54 орган доходів і зборів може мовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу. 2) у якості додаткового документу ТОВ Торговий дім Альфатех надано оновлену специфікацію № 18 від 24.11.2019 із зміненими умовами оплати та доставки. Таким чином, у митного органу наявний документ - специфікація № 18 від 24.11.2018 з однаковими реквізитами (номер та дата) та різними відомостями щодо умов доставки. 3) щодо пакувального листа. Митним органом у повідомленні №1 зазначено, що у пакувальному листі №12182008377 від 24.11.2018 відсутнє посилання на Специфікацію № 18 та інвойс №12182008377. Митницею не заперечувалось наявність досилання у пакувальному листі на реквізити контракту. Лише констатовано факт відсутності посилання на Специфікацію №18 та інвойс 12182008377. Наявність однакових номерів на пакувальному і інвойсі не спростовує факт наведений митним органом у повідомленні №1. У зв`язку із чим ідентифікувати наданий пакувальний лист із оцінюваною партією товару, який містить відомості щодо ваги нетто/брутто інші ніж заявлені у графі 35та 38 ЕМД, та відсутність посилань на основні документи, не можливо. 4) щодо умов відвантаження у інвойсі та специфікації. У Специфікації №18 зазначено доставка: протягом 120 днів після передплати У Специфікації №18 (оновленій) доставка: протягом 120 днів після замовлення У інвойсі 12182008377 відвантаження: протягом 90 днів з дня передплати . При цьому, у відповіді позивача від 13.01.2019 №23/01/2019-5 стверджується, що зазначені умови є абсолютно тотожніми. 5) щодо витрат на транспортування та включення до митної вартості обов`язкової складової - експедиторських витрат. Згідно наданої специфікації, партія товару слідує на комерційних умовах поставка FOB QINGDAO. На вказаних умовах поставки FOB покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару та понести витрати, пов`язані з доставкою товару до місця призначення відповідно до офіційних правил Міжнародної чергової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс). На вказаних умовах поставки до обов`язків продавця належить витрати, пов`язані з навантаженням товару на борт судно. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості): витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (ч.10 ст.58 МКУ). За оцінюваною партією декларантом додані витрати на транспортуванні у розмірі 51 731,26 грн. У підтвердження вартості транспортних витрат до митного оформлення надані надані документи: договір ТЕО №16018-159 від 21.12.2017, рахунок на оплату №88 від 11.01.2019 на 77742,68 грн з ПДВ, довідку ТОВ Хіллдом Логістик від 11.01.2019 №1101/19-3. У рахунку та довідці вартість морського фрахту складає 480059,25 грн. Здійснити обчислення числового значення складових митної вартості на умовах ФОБ здійснити не можливо за оцінюваною партією товару. У рахунку нерозподілені витрати за межами митної території та які саме витрати додані декларантом до вартості фрахту. У рахунку відсутні відомості щодо вартості навантаження товарів на борт судна у порту Китая та вартість а також вартість експедиційних послуг за межами митної території України, адже експедитором виконувалось експедирування товарів за маршрутом QINGDAO-Дніпро. Пунктом 3.3. договору ТЕО 16018-159 передбачена оплата за транспортні послуги протягом 10 робочих днів з дня пред`явлення рахунку. Відповідно до п. 3.2. договору ТЕО №16018-159 ціна договору складає сукупність платежів зі сплати належної плати виконавцю та витрат понесених виконавцем в інтересах замовника в цілях виконання договору. Таким чином, плата експедитору це плата за послуги експедитора, що надані ТОВ Хіллдом Логістик по маршруту QINGDAO-Одеса-Дніпро. Транспортно-експедиційні витрати на території України наявні у рахунку №88 від 11.01.2019 (які не включаються у митну вартість та не є базою оподаткування), транспортно-експедиційні витрати за межами території - відсутні. Таким чином відповідач вказав на те, що за висновками інспектора адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання є неможливим визначення митної вартості заявленого до митного оформлення товару. Строк подання документів 10 днів. Про відмову від подання додаткових документів або про бажання надати додаткові наявні документи, відповідач просив повідомити шляхом надіслання електронного повідомлення, та зазначив про те, що консультація проведена.

28.01.2019р. позивачем надано відповідь відповідачу на вищевказане повідомлення вих. 28/01/2019-5 згідно якої були надані додаткові детальні пояснення, а також додатково витребувані митницею документи.

В завершенні позивачем була викладена вимога щодо здійснення завершення митного оформлення товарів.

Однак, на вказану вимогу митний орган не надав відповіді.

Повідомленням №3 від 28.01.2019 року (ідентифікатор повідомлення 5272е35а-f2са-4а84-b664-5bе87а5b868b) відповідач зазначив, що в рамках п. 3 ст. 53 МКУ декларантом 28.01.2019 надані наступні додаткові документи: відповідь від 28.01.2019 №28/01/2019-5, лист TRIANGLE TYRE CO.,LTD від 25.01.2019 №1 щодо назви морського судна та умов поставки CIF у експортній декларації та його переклад, лист TRIANGLE TYRE CO.,LTD. від 25.01.2019 №2 щодо помилок у специфікації №18 від 24.11.2018 та його переклад, лист експедитора ТОВ Хіллдом Логістик від 25.01.2019 №2501/1, митну декларацію країни відправлення (повторно), витяги із листування між покупцем та продавцем. Із врахуванням того, що вантаж слідував із країни відправлення - Китай на підставі експортних декларацій №420420180000271420 та Е42044001002. Невідповідність умов поставки заявлених відомостей та відомостей у ЕК декларацій №420420180000271420 та Е42044001002 також наведені у повідомленні №2 митниці. Вартість транспортних витрат згідно експортних декларацій №420420180000271420 та Е42044001002 складає 2310 дол. США, що не відповідає заявленим відомостям. Щодо номеру інвойсу у митній декларації відправлення. Декларантом подано до митного оформлення комерційний інвойс №12182008377 від 24.11.2018. У експортних деклараціях у графі номер контракту зазначено: 12182008377-1 та 12182008377-2, що не є тотожними з номером поданого до митного оформленням номером інвойсу-№12182008377. Пояснення декларанта не є зрозумілим щодо можливості верифікації документів за номерами . Щодо назви морського судна. У наданому морському коносаменті на графі 21 ЕМД міститься MSC DANIELA. У митних деклараціях експорту JINFENG3/8172. Також, у наданому до митного контролю листі відправника №1 від 25.01.2019 зазначено, що попереднє перевезення товару здійснювалось річковим видом транспорту від заводу у Weihai до порту QINGDAO. Використання більш ніж одного виду транспорту суперечить основним правилам інтерпретації Інкотермс-2010 з використанням умов поставки CIF (підлягає використанню лише для морського або внутрішнього водного транспорту). У зв`язку із декларуванням терміну поставки оцінюваної партії товару на умовах CIF, наявні сумніви щодо повноти включення транспортної складової до ціни товару в частині транспортних та страхових витрат. Повідомлено, що розбіжності та невідповідності заявленим відомостям наведені декларанту повідомленнях митниці №1 від 22.01.2019 та №2 від 24.01.2019, із посилання на норми чинного законодавства з питань митної справи, а також вимог Розділу 3 митного кодексу України. Щодо експедиторських витрат. Пунктом 3.3. транспортного договору обумовлено, що оплата робіт та послуг Замовника здійснюється на підставі рахунків. Згідно наданого рахунку №88 від 11.01.2019 назначені наступні надані послуги: морський QINGDAO - п.Южний, організація навантажувально-розвантажувальних робіт, організація доставки автомобільним та залізничним транспортом по території України, транспортно-експедиційне обслуговування по території України. Рахунок ТОВ Хіллдом Логістик №88 від 11.01.2019 не містить відомостей щодо вартості експедиторських витрат по маршруту порт QINGDAO-кордон України. Та договором №16018-159 чітко визначені документи експедитора, у яких можуть зазначатись ці витрати.

29.01.2019р. позивачем надано відповідь відповідачу на вищевказане повідомлення вих. 29/01/2019-5 згідно якої були надані додаткові детальні пояснення, а також додатково витребувані митницею документи.

В завершенні позивачем була викладена вимога щодо здійснення завершення митного оформлення товарів.

Однак, на вказану вимогу митний орган не надав відповіді.

Повідомленням №4 від 30.01.2019 року (ідентифікатор повідомлення 4423a6fd-4320-4588-b64b-67b95есf5d41) відповідач зазначив, що декларантом 30.01.2019 надані наступні додаткові документи: довідку ТОВ Хіллдом Логістик від 29.01.2019 №2901/19-7, лист TRIANGLE TYRE CO.,LTD. від 29.01.2019 №9, лист TRIANGLE TYRE CO.,LTD. від 29.01.2019 №8, прінскрін листування, лист ТОВ Торговий Дім Альфатех від 29.01.2019 №29/01/2019-5, наказ ТОВ Торговий Дім Альфатех №53 від 28.01.2019 Про призначення в.о. директора , рахунок на оплату ТОВ Хіллдом Логістик від 11.01.2019 №88. Також, митний орган повідомив, що статтею 929 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу. Оскільки експедитором не розподілені витрати на транспортно-експедиційні послуги, понесені до та після перетину митного кордону України, зазначені витрати повинні включатись у повному обсязі до митної вартості оцінюваних товарів. Згідно наданого до митного оформлення за оцінюваною партією товару рахунок на оплату №88 від 11.01.2019 із зазначенням вартості морського фрахту по маршруту QINGDAO - Южний - 48 059,25 грн; транспортно-експедиційне обслуговування на території України - 3 060,01 грн., що не відповідає транспортним витратам доданим декларантом згідно декларації митної вартості- 51 731,26 грн. Витрати до кордону України згідно Рахунку №88 та 88* від 11.01.2019 не можливо ідентифікувати із витратами включеними декларантом як складову митної вартості відповідно до вимог п.10 статті 58 МКУ. Пунктом 3.3. договору ТЕО №16018-159 передбачена оплата за транспортні послуги протягом 10 робочих днів з дня пред`явлення рахунку. Банківські платіжні документи не надані декларантом. Згідно довідки ТОВ Хіллдом Логістик від 11.01.2019 №1101/19-3 транспортно-експедиційні послуги на території України з урахуванням ПДВ складають 3672,01 грн, зазначене не відповідає відомостям довідки ТОВ Хіллдом Логістик від 29.01.2019 №2901/19-7-2258,50 грн. Враховуючи відсутність підтвердження складових митної вартості, виявлених невідповідностей заявленим відомостям, у митниці відсутні підстави для визнання заявленої декларантом митної вартості товару за ЕМД від 17.01.2019 №ІІА110190/2019/500302. Строк подання документів 10 днів. Строк спливає 01.02.2019. Про відмову від подання додаткових документів або про бажання надати додаткові наявні документи, відповідач просив повідомити шляхом надіслання електронного повідомлення, та зазначив про те, що консультація проведена.

31.01.2019р. позивачем надано відповідь відповідачу на вищевказане повідомлення вих. 31/01/2019-5, згідно якої та як вбачається із тексту повідомлення №4 у митного органу станом на 30.01.2019р. щодо МД UA110190/2019/500302 відсутні будь-які заперечення чи невирішені запитання щодо повноти/достовірності відомостей та/або документів про митну вартість товару, заявлену декларантом 17.01.2019 року, окрім однієї складової митної вартості - вартості послуг на транспортно-експедиційне обслуговування.

01.02.2019р. інспектором Дніпропетровської митниці ДФС Джур Вікторією Володимирівною винесено рішення № UA/110000/2019/500006/2 від 01.02.2019р. про коригування митної вартості товарів за ВМД № UA110190/2019/500302, згідно якого митну вартість товару скореговано з 44 912,98 доларів США до 72 032,00 доларів США, тобто митна вартість товару за ВМД №UA10190/2019/500302 збільшена митним органом на 27 119,02 доларів США.

01.02.2019 року о 19 год 31 хв. (одночасно з повідомленням 9b1а910f-сb79-4е19-b610-15сеbа61b156) позивачем отримано рішення № UA/110000/2019/500006/2 від 01.02.2019р. про коригування митної вартості товарів за ВМД № UA110190/2019/500302.

06.02.2019 року позивач звернувся до відповідача в порядку ст. 55 Митного кодексу України, ст. 40 Конституції України вих. № 06/02/2019-5, згідно якого позивач просив прийняти законне, мотивоване та обґрунтоване рішення щодо визнання митної вартості товару за ЕМД UA110190 /2019/500302 та скасування рішення щодо корегування митної вартості. Листом №342/10/04-50-19-01 від 12.02.2019р. Про результати розгляду звернень відповідач зазначив, що у митниці відсутні підстави для розгляду питання щодо визнання митної вартості за ЕМД UA110190/2019/500302 та скасування в порядку ч. 9 ст. 55 МКУ прийнятого 01.02.2019р. рішення про коригування митної вартості UA/110000/2019/500006/2.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначає Митний кодекс України.

Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 року).

Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частин 1, 2, 4, пункту 1 частини 6 статті 321 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.

У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем не може перевищувати 180 календарних днів, крім митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, порядок подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю та форми митного контролю регулюються статтями 334, 335, 336 Митного кодексу України.

Митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

Згідно зі статтями 246, 248 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як встановлено ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларація митної вартості подається у разі:

1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;

2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;

3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

Згідно з ч. ч. 8-9 цієї статті у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

Згідно з ч. 6 цієї статті орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Як зазначено вище, підставою для коригування митної вартості є встановлення в ході здійснення митного контролю наявності розбіжностей в поданих для митного оформлення документах, які, на думку відповідача, унеможливлюють перевірку числового значення митної вартості імпортованого товару.

Судом встановлено, що декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару подані документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

При перевірці правильності визначення митної вартості товару Дніпропетровською митницею встановлено, що документи, які надані для митного оформлення товару, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності.

Однак суд вважає, що вказані доводи митного органу спростовуються наданими до суду позивачем письмовими доказами, з огляду на наступне.

Так, ТОВ Торговий Дім Альфатех на повідомлення митниці від 22.01.2019 року (ідентифікатор повідомлення 9ЬЗае873-8425-4е44-9Ь2е-52аааЗЬИ8Ь0е) надано лист відповідь вих. № 23/01/2019 -5 від 23.01.2019 року, в якому позивач зазначав, що ТОВ ТД Альфатех в специфікації № 18 від 24.11.2018р. нами була допущена помилка при зазначені строків оплати та строків доставки товару. Коректною просимо вважати специфікацію № 18 від 24.11.2018р. з наступними умовами: Оплата: впродовж 30 днів після отримання товару, доставка: впродовж 120 днів після замовлення. У наданому інвойсі № 12182008377 від 24.11.2018р. містяться умови відвантаження товару, які повністю відповідають умовам Специфікації № 18 від 24.11.2018р. до контракту № ТЯ-17012018 від 17.01.2018р.

Слід зазначити, що додаткова угода №2 була додана позивачем у відповідь на повідомлення митниці від 22.01.2019 року лист вих. № 23/01/2019 -5 від 23.01.2019 року, відповідні документи містяться в матеріалах справи. Крім того підтвердження інформації, щодо отримання митним органом додаткової угоди № 2 від 18.10.2018 року міститься у повідомлені митного органу від 24.01.2019 року де відповідачем підтверджено отримання відповіді вих. № 23/01/2019 -4 від 23.01.2019 року та зазначено ...В рамках консультації повідомляємо, що у відповідь на повідомлення №1 митниці ТОВ Торговий Дім Альфатех 24.01.2019 надано наступні додаткові документи: скановану копію митної декларації країни відправлення, рахунок на оплату №91 від 11.01.2019 (повторно), додаткову угоду №2 від 18.10.2018 до контракту ТК-17012018, специфікацію №18 (оновлена), відповідь ТОВ Торговий Дім Альфатех від 23.01.2019 №23/01/2019-4, комерційний рахунок НОМЕР_1 (повторно) та його переклад, пакувальний лист (повторно) та його переклад, довідку від 11.01.2019№1101/19-6 (повторно). Жодних інших документів згідно сформованого митницею Переліку документів у повідомленні №1 митниці відповідно до вимог пункту 3 статті 53 МКУ , не надано....

Відтак, твердження відповідача, щодо нерозуміння наявності двох Специфікацій № 18 від 24.11.2018 року та не надання позивачем додаткової угоди №2 від 18.10.2018 року до Договору TR 17012018 від 17.01.2017 року є безпідставними та необгрунтованими.

Так, щодо виявлення розбіжностей в частині неможливості ідентифікації пакувального листа та інших документів митного оформлення митний орган посилався на те, що у повідомленні № 1 зазначено, що у пакувальному листі №12182008377 від 24.11.2018 відсутнє посилання на специфікацію № 18 та інвойс №12182008377. Митницею не заперечувалось наявність посилання у пакувальному листі на реквізити контракту. Лише констатовано факт відсутності посилання на специфікацію №18 та інвойс 12182008377. Наявність однакових номерів на пакувальному і інвойсі не спростовує факт наведений митним органом у повідомленні №1. У зв`язку із чим ідентифікувати наданий пакувальний лист із оцінюваною партією товару, який містить відомості щодо ваги нетто/брутто інші ніж заявлені у графі 35 та 38 ЕМД, та відсутність посилань на основні документи неможливо.

Однак, з приводу наведених розбіжностей суд вважає за необхідне зазначити, що пакувальний лист, це аналог інвойсу, тільки замість ціни вказуються кількість, вага брутто, вага нетто, вид упаковки. Можна поєднати пакувальний лист та інвойс або прописати вагу у специфікації до контракту.

Тим паче, чинним законодавством не передбачено обов`язкових реквізитів та вимог при складанні та заповненні пакувального листа, а отже, вказуючи на відсутність у пакувальному листі інформації щодо специфікації та інвойсу митний орган повинен був зазначити про те, яким саме нормативно-правовим актом передбачена за цю розбіжність відповідальність.

До того ж, положеннями п. 4 ч. 1 ст.3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми пакувального листа.

Отже, з огляду на засади свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у пакувальному листі певних відомостей (інвойсу, специфікації) не може бути підставою для коригування митної вартості товару. Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 18.01.2018 року по справі № 816/747/15-а.

Також, у відзиві на позов Дніпропетровська митниця ДФС підтверджує наявність посилання у пакувальному листі реквізити контракту, але констатує факт відсутності посилання на Специфікацію № 18 та інвойс 1218200837, що на думку Дніпропетровської митниці ДФС унеможливлює ідентифікувати наданий пакувальний лист із оцінюваною партією товару, який містить відомості щодо ваги/нетто/брутто, що заявлені у графі 35 та 38 ВМД № UA110190/2019/500302.

Тож, з приводу наведеного, суд вважає зазначити, що задля ідентифікації пакувального листа митному органу необхідно було об`єктивно розглянути надані декларантом документи.

Крім того, зазначення в пакувальних листах номера специфікації не передбачено чинним контрактом № ТК-17012018 від 17.01.2018р. Головним ідентифікатором відвантаження є номер та дата дійсного контракта, згідно якого відбувається відвантаження.

Щодо номеру інвойсу у митній декларації відправлення суд зазначає наступне.

Так, у відзиві на позов Дніпропетровська митниця ДФС зазначає, що декларантом подано до митного оформлення комерційний інвойс № 12182008377 від 24.11.2018 року. У експортних деклараціях у графі номер контракту зазначено: 12182008377-1 та 12182008377-2, що не є тотожним з номером поданого до митного оформленням номеру № 12182008377.

З приводу зазначеного суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем разом з відповідями на повідомлення № 1 та на повідомлення № 2 надано митні декларації з китайської сторони у кількості 2 шт. за №№ 420420180000271420 420420180000271559. З цього вбачається, що замитнення товару відбувалося шляхом оформлення двох експортних декларацій(у зв`язку із великою кількістю товару), але оскільки товару відправлявся однією партією, китайською митницею було зазначено у графі номер інвойсу, за яким здійснювалась поставка з помітками -1 та -2 відповідно. При декларуванні товару на території України декларантом подано інвойс № 2182008377 від 24.11.2018р. Дану інформацію можна верифікувати з китайською митницею. Словосполучення щодо верифікації документів за номерами застосовано Позивачем у розумінні наявності можливості у української митниці здійснити ототожнення змісту експортних декларацій №№ 420420180000271420 420420180000271559 з китайської митницею та встановити чітку приналежність наданих декларацій країни відправлення до вантажу, що поданий до розмитнення на території України.

Згідно витребуваних декларантом пояснень від продавця товару, які повністю підтверджують позицію декларанта, викладену вище та у відповідях на повідомлення №1 та повідомлення № 2, наданих у листі вих. № 8 від 29.01.2019р. при оформленні вантажу компанії Тріангл за вказівкою китайської митної служби партія товару згідно інвойсу № 12182008377 була розбита на 2 експортні декларації № 420420180000271420 та 420420180000271559 і відповідно в графах номер контракту були привласнені номери 12182008377-1 і 12182008377-2. При підсумовуванні кількості та вартості товару заданими інвойсам, ми отримаємо загальну кількість, вартість товару, яка вказана в інвойсі № 12182008377 від 24/11/2018.

Для даної партії товару, відправленому на умовах FOB Qingdao, судном MSC DANIELA 848W, контейнера №№ MRKU 2388291, MRKU 3104194, MRKU 3350428, MRKU 4801001, MSKU 1362946, MSKU 8856684, коректним є інвойс № 12182008377 від 24/11/2018, оскільки поділ на номери 12182008377-1 і 12182008377-2 було здійснено митною службою Китаю пояснити причини і обставини даної розбивки ані продавець, ані декларант не мають можливості.

Також, у відзиві на позов Дніпропетровська митниця ДФС зазначає, що у наданому морському коносаменті у графі 21 ЕМД міститься інформація щодо судна MSC DANIELA. У митних деклараціях експорту JINFENG3/8172. У наданому лист №1 відправника від 25.01.2019 року зазначено, що попереднє перевезення товару здійснювалось річковим видом транспорту від заводу у Veihai до порту QINGDAO. У зв`язку із декларуванням терміну поставки оцінюваної партії товару на умовах CIF, на думку відповідача наявні сумніви щодо повноти включення транспортної складової до ціни товару в частині транспортних та страхових витрат.

З приводу наведеного суд зазначає, що згідно відповіді позивача на повідомлення митниці №2, а також листа роз`яснення від продавця товару вих. № 9 від 29.01.2019р. сума транспортних витрат в розмірі 2310 доларів США, зазначена в експортних деклараціях № 420420180000271420 та 420420180000271559 це вартість транспортних витрат по перевезенню вантажу з заводу виробника в Weihai, Китай до морського порту Qingdao. Дана сума включає в себе доставку по річці, завантаження і вивантаження з річкового судна JINFENG3 /8172, портові збори в порту Qingdao і навантаження на борт MSC DANIELA 848W. Після відвантаження товару на борт MSC DANIELA 848W, Продавцем був оформлений коносамент з морською лінією № SHWS218111728 і товар був переданий компанії ТОВ ТД Альфатех згідно контракту TR-17012018 від 17/01/2018 на умовах поставки товару FOB Qingdao.

Вказана сума фрахту і вантажно-розвантажувальних робіт до моменту передачі вантажу компанії ТОВ ТД Альфатех не може братися до уваги при поставці товару згідно інвойсу № 12182008377 від 24/11/2018 і контракту TR-17012018 від 17/01/2018, оскільки контрактом визначені умови поставки товару FOB Qingdao.

Відтак, неупередженість митниці щодо повноти включення транспортної складової до ціни товару в частині транспортних та страхових витрат є безпідставним та необгрунтованим, оскільки за умовами контракту продавцем здійснена поставка товара на умовах FOB НОМЕР_2 , тобто право власності на товар, а також всі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару, перейшли до декларанта після здійснення завантаження товару на морське судно MSC DANIELA 848W. При цьому митне очищення товару для експорту, сплата портових зборів та вартості розвантажувально-навантажувальних робіт були включені у первинну вартість товару, обумовлену специфікацією, а тому не можуть бути додатково враховані у митну вартість товару, заявленої декларантом на території України, оскільки вже закладені в початкову вартість за умовами поставки FOB Qingdao.

Отже, наведене вказує на те, що подані документи позивачем до митного оформлення містять повні та достовірні відомості про транспортні витрати як складову митної вартості товару, що піддаються обчисленню та не містять розбіжностей.

Відповідно до пп. 5, 6 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

За приписами частини 11 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню: …2) витрати на транспортування після ввезення.

Таким чином, витрати на транспортування після ввезення товару на митну територію України не включаються до складу митної вартості товару, відповідно, посилання відповідача на існування вірогідності заниження витрат на транспортування є необґрунтованими.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.03.2018 р. в справі № 804/2997/17.

Щодо того, що надана до митного оформлення декларація країни відправлення № 000000001333900929 від 18.12.2016 р. не містить інформації щодо наявності наданого до митного оформлення інвойсу № LST/5 від 03.09.2017 р., у зв`язку з чим існує вірогідність наявності іншої митної декларації країни відправлення, суд вказує на наступне.

Насамперед, суд зазначає, що позивачем до митного оформлення надана експортна декларація № 000000001333900929 від 19.09.2017 р., а не від 18.12.2016 р.

Дійсно, в декларації не зазначено відомості про інвойс № LST/5 від 03.09.2017 р. Разом з тим, експортна декларація містить інші відомості, які дають змогу ідентифікувати поставку партії товару за контрактом № LST/5 від 03.09.2017 р. та специфікацією № 2017-1 від 03.09.2017 р.

Так, в експортній декларації зазначено номери контейнерів, найменування та кількість товару, кількість місць, вагу нетто та брутто, загальну вартість партії товару, що повністю відповідають відомостям інших документів, які надані до митного оформлення.

Таким чином, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача, про те, що відсутність в експортній декларації відомостей про інвойс вказує на вірогідність існування іншої митної декларації країни відправлення.

Крім того, митна декларація країни відправлення не є обов`язковим документом для підтвердження митної вартості відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Відповідно, відсутній в експортній декларації певних реквізитів не свідчить про неможливість ідентифікації митної декларації з певної партією товару. Відсутність в експортній декларації певних реквізитів (відомостей про інвойс) не впливає на числові значення складових митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 02.03.2018 р. в справі № 804/2997/17.

Щодо зауважень по умовам відвантаження у інвойсі та специфікації суд зазначає, що позивачем на повідомлення митниці від 22.01.2019 року (ідентифікатор повідомлення 0d01bb40-3ab4-431a-9891-b6ced534e9f9) надано лист відповідь вих. № 23/01/2019 -5 від 23.01.2019 року, в якому Позивач НЕ зазначав, що поняття доставка: протягом 120 днів після передплати , доставка: протягом 120 днів після замовлення та відвантаження протягом 90 днів після передплати є тотожніми. Митницею не зазначено в якому саме реченні або абзаці декларант зазначає тотожність вказаних вище понять. ТОВ ТД Альфатех у своїй відповіді на повідомлення № 1 було зазначено, що в специфікації № 18 від 24.11.2018р. позивачем була допущена помилка при зазначені строків оплати та строків доставки товару. Коректною просимо вважати специфікацію № 18 від 24.1 1.2018р. з наступними умовами: Оплата: впродовж 30 днів після отримання товару, доставка: впродовж 120 днів після замовлення. У наданому інвойсі № 12182008377 від 24.11.2018р. містяться умови відвантаження товару, які повністю відповідають умовам Специфікації № 18 від 24.11.2018р. до контракту № ТЯ-17012018 від 17.01.2018р.

Відповідно до статті п. 4 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено.

Відповідно до Інкотермс 2010 (Правила ICC для використання торгівельних термінів в національній та міжнародній торгівлі) за терміном FOB (Free on Board) Вільно на борту означає, що продавець вважається тим, хто виконав своє зобов`язання по поставці, з моменту переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту покупець має нести усі витрати і ризики загибелі або пошкодження товару. Даний термін може застосовуватися лише при перевезенні товару морським або внутрішнім водним транспортом.

Тобто, за умовами поставки FOB контрактна (інвойсна на або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Доводи відповідача, що перевізник повинен зазначити в інвойсах вартість завантаження товару на транспортний засіб, тобто витрати, які перевізник не ніс, поклавши витрати на завантаження на покупця, не відповідають вимогам, які висуваються Інкотермс-2010 до умов поставки FOB.

Така позиція суду відповідає правовому висновку, викладеному Верховним Судом в постанові від 02.03.2018 р. в справі № 804/2997/17.

Суд вказує, що не зважаючи на те, що подані позивачем до митного оформлення документи містили певні недоліки в оформленні, проте такі недоліки не перешкоджали органу доходів і зборів перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару, оскільки вказані документи не містили розбіжностей щодо найменування імпортованого товару, його кількості та вартості.

Відтак, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача, про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості.

10 квітня 2008 року Верховною Радою України шляхом прийняття Закону України № 250-VI ратифіковано Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі (надалі - СОТ) та приєдналася до Угоди про СОТ, чим держава взяла на себе зобов`язання, серед іншого, дотримуватися положень Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року (ГАТТ 1994).

Відповідно до статті VII п. 2. (a) Генеральної угоди по тарифам и торгівлі 1947 року (ГАТТ 1947) оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних оцінках.

Пунктом 2(b) статті VII ГААТ 1947 встановлено, що від "дійсною вартістю" слід розуміт ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи аналогічного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або (i) з порівнюваними кількостями, або (ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.

Суд вважає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів орган доходів і зборів повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Суд не піддає сумніву право органу доходів і зборів контролювати митну вартість, заявлену декларантом, але такий контроль повинен здійснюватися в межах повноважень, наданих діючим законодавством. При цьому враховується, що статтею 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року визначено, що ніщо в цій Угоді не тлумачиться як обмежуюче або таким, що ставить під сумнів право податкових адміністрацій переконуватися у правдивості або точності будь якої заяви, документу або декларації, що надаються для цілей митної оцінки.

Приймаючи рішення про коригування митної вартості товару, митниця виходила з наявної інформації щодо раніше визначеного рівня митної вартості. Однак, в порушення вимог ст. 57 Митного кодексу України митницею не доведено неможливість застосування інших (попередніх) методів (2а-2г) визначення митної вартості товару, а застосовано резервний метод, який відповідно до наведених вище норм законодавства застосовується у випадку, якщо митна вартість товару не може бути визначена за попередніми методами.

При цьому, здійснюючи коригування митної вартості, орган доходів і зборів застосував митну вартість товару - шин, які не мають камер, тоді як товар, пред`явлений позивачем до митного оформлення, являє собою камери з покришкою. Також товар, з яким органом доходів і зборів здійснено порівняння, має іншу конструкцію, значно вищий індекс навантаження та швидкості, використовується для встановлення на великовагові повнопривідні трактори та зернозбиральні комбайні.

Тобто, відповідачем при коригуванні митної вартості застосована митна вартість товару, який не є ідентичним чи аналогічним оцінюваному товару, відповідно, така митна вартість не є співставною із митною вартість спірного товару та не може бути застосована при коригуванні митної вартості оцінюваного товару.

Крім того, суд погоджується з доводами ТОВ Торговий Дім Альфатех , що органом доходів і зборів не прийнято до уваги, що митна вартість товару, який застосовано при коригуванні товару, ввезеного позивачем, визначалась з урахуванням умов поставки CIF згідно з Інкотермс, які відрізняються від умов поставки FOB та визначають інші правила включення фрахту або транспортних витрат, страхування до митної вартості.

Суд зазначає, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Такий висновок суду відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 11.09.2012 р. (реєстраційний № 26347525 в Єдиному державному реєстрі судових рішень), а також в постанові від 31.03.2015 р. в справі № 21-53а15, відповідно до якого митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

На підставі наданих декларантом документів, перелік яких відповідає ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, з урахуванням умов поставки товару, орган доходів і зборів мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості і необхідності витребовування додаткових документів.

Відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності своїх дій щодо відмови у визначенні митної вартості товару за ціною договору, а встановлені судом обставини свідчать про надання позивачем достатнього обсягу документів, необхідних для визначення митної вартості за основним методом. При цьому відповідачем не доведено обґрунтованість виникнення сумніву у заявленій позивачем митній вартості товару за ціною договору.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відповідачем не спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об`єктивну можливість і спроможність визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 Митною кодексу України.

Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не спростовані відповідачем.

Відтак, позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення Дніпропетровської митниці ДФС №UA/110000/2019/500003/2 від 01.02.2019р. про коригування митної вартості товарів за ВМД № UA110190/2019/500302підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1921 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 3641 від 05.03.2019 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1921 грн. підлягає стягненню з Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби за рахунок бюджетних асигнувань.

На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 10 червня 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Виготовлення рішення у повному обсязі здійснено 12 червня 2019 року.

Керуючись ст. ст. 139, 242-243, 245-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Альфатех до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС №UA/110000/2019/500003/2 від 01.02.2019р. про коригування митної вартості товарів за ВМД № UA110190/2019/500302.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Альфатех (код ЄДРПОУ 37383046) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921 грн. (одна тисяча дев`ятсот одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39421732).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 12 червня 2019 року.

Суддя С. В. Прудник

Дата ухвалення рішення10.06.2019
Оприлюднено13.06.2019

Судовий реєстр по справі —160/2323/19

Ухвала від 03.02.2020

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Прудник Сергій Володимирович

Ухвала від 16.09.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Мельник В.В.

Ухвала від 26.07.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Мельник В.В.

Рішення від 10.06.2019

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Прудник Сергій Володимирович

Рішення від 10.06.2019

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Прудник Сергій Володимирович

Ухвала від 18.03.2019

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Прудник Сергій Володимирович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні