Рішення

від 12.06.2019 по справі 160/3052/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2019 року Справа № 160/3052/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Трубне виробництво, прогресивні технології

до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

04.04.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Трубне виробництво, прогресивні технології до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0031765341 від 20.12.2018 року про застосування штрафу за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у сумі 8004,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено камеральну перевірку позивача з питань своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних складених за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2017 року та за січень, лютий, березень, квітень, червень, листопад, серпень, вересень 2018 року, за результатами якої складено акт перевірки, на підставі висновків акту було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0031765341 від 20.12.2018 року про застосування штрафу за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у сумі 8004,20 грн. Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення - рішення є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки не відповідає чинному законодавству та прийняте на підставі хибних висновків, до яких дійшов відповідач в ході проведення перевірки. З огляду на вищевикладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити.

09.04.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

08.05.2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що відповідачем була проведена перевірка позивача в ході якої встановлені порушення вимог діючого законодавства. За наслідками встановлених порушень відповідачем складено акт перевірки та винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення. Відповідач вважає податкове повідомлення - рішення правомірним, та таким, що винесено відповідно до вимог діючого законодавства, у зв`язку з чим, підстави для його скасування відсутні.

15.05.2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої вказано, що позивач заперечує всі доводи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву та зазначив, що штрафні санкції не застосовуються до платника податків, оскільки податкові накладні складені позивачем щодо операцій звільнених від оподаткування.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено камеральну перевірку з питань своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних складених за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2017 року та за січень, лютий, березень, квітень, червень, листопад, серпень, вересень 2018 року, за результатами якої складено акт перевірки №69671/04-36-53-4/31761725 від 03.12.2018 року (далі - Акт перевірки).

Згідно висновків акту №69671/04-36-53-4/31761725 від 03.12.2018 року перевіркою було встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі висновків акта перевірки №69671/04-36-53-4/31761725 від 03.12.2018 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0031765341 від 20.12.2018 року про застосування штрафу за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у сумі 8004,20 грн.

Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення із даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з вимогами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За змістом окремих абзаців пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Як встановлено судом та не заперечується позивачем податкову накладну № 5 від 31.08.2017 року зареєстровано позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних 20.09.2017 року - з порушенням терміну на 5 календарних днів, податкову накладну № 6 від 30.09.2017 року зареєстровано позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних 19.10.2017 року - з порушенням терміну на 4 календарні дні, податкову накладну № 3 від 31.10.2017 року зареєстровано позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних 17.11.2017 року - з порушенням терміну на 2 календарні дні, податкову накладну № 4 від 30.11.2017 року зареєстровано позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних 20.12.2017 року - з порушенням терміну на 5 календарних днів, податкову накладну № 6 від 31.12.2017 року зареєстровано позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних 22.01.2018 року - з порушенням терміну на 7 календарних днів, податкову накладну № 3 від 31.01.2018 року зареєстровано позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних 16.02.2018 року - з порушенням терміну на 1 календарний день, податкову накладну № 3 від 28.02.2018 року зареєстровано позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних 19.03.2018 року - з порушенням терміну на 4 календарні дні, податкову накладну №4 від 31.03.2018 року зареєстровано позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних 19.04.2018 року - з порушенням терміну на 4 календарні дні, податкову накладну № 3 від 30.04.2018 року зареєстровано позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних 16.05.2018 року - з порушенням терміну на 1 календарний день, податкову накладну № 6 від 30.06.2018 року зареєстровано позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних 18.07.2018 року - з порушенням терміну на 3 календарні дні, податкову накладну № 8 від 17.07.2018 року зареєстровано позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних 21.08.2018 року - з порушенням терміну на 6 календарних днів, податкову накладну № 7 від 31.07.2018 року зареєстровано позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних 16.08.2019 року - з порушенням терміну на 1 календарний день, податкову накладну № 3 від 31.08.2018 року зареєстровано позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних 20.09.2017 року - з порушенням терміну на 5 календарних днів та податкову накладну № 6 від 30.09.2018 року зареєстровано позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних 18.10.2018 року - з порушенням терміну на 3 календарні дні.

Як вбачається з вищевказаних податкових накладних, позивач не звільнений від оподаткування (основна ставка податку 7 %) та обсяги постачання товарів не оподатковуються за нульовою ставкою (сума за ставкою 0% відсутня).

Наявність обов`язку у платника податків щодо здійснення реєстрації відповідних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не є спірним у цій справі. Спірним є саме наявність чи відсутність підстав для застосування штрафу, передбаченого пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

З 01 січня 2017 року Законом України Про внесення внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21.12.2016 року №1797-VІІІ змінено редакцію пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України. На відміну від попередньої редакції цієї статті, яка встановлювала штрафні санкції за порушення термінів реєстрації виключно податкових накладних, що підлягають наданню покупцям, чинною на момент виникнення правовідносин редакцією визначено, що штрафні санкції застосовуються за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації всіх податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Винятком є виключно порушення термінів реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Суд вважає за доцільне зазначити, що у Пояснювальній записці до Проекту вищевказаного Закону (проект Закону - №5368 від 07.11.2016 року) в розділі 2.Мета і шляхи її досягнення - законопроектом пропонувалося внести ряд змін до Податкового кодексу України, якими передбачалось, в тому числі, в частині податку на додану вартість, серед іншого, з метою удосконалення системи електронного адміністрування ПДВ - збільшення терміну реєстрації податкових накладних та розрахунку коригування до таких податкових накладних в ЄРПН (з 180 до 365 календарних днів) із одночасним встановленням штрафу щодо відсутності такої реєстрації у розмірі 50% від суми ПДВ, а також встановлення штрафу при порушенні термінів реєстрації всіх податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, в тому числі складених неплатниками податку (за виключенням певних операцій) .

Також, відповідно до пункту 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.12.2015 №1307 при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини.

Отже, положеннями вказаного Порядку визначено детальний перелік податкових накладних, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю). Цей перелік включає в себе не тільки податкові накладні, складені на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість та операції, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість, але й інші групи операцій, здійснення яких обумовлює ненадання податкових накладних продавцю.

Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.12.2015 №1307 дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Вказана правова позиція висловлена у рішеннях Верховного Суду від 04.09.2018 року у справі № 816/1488/17, від 11.12.2018 року у справі № 807/68/18, від 11.12.2018 у справі №820/2298/18 та від 07.02.2019 року у справі №808/3250/17, яка в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України та ч.6 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів є обов`язковою під час вирішення наведеного спору.

Безпідставними є посилання позивача на положення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, оскільки презумпція правомірності рішень платника податку застосовується у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

У даному випадку позивачем не враховано змін нормативного регулювання, які відбулися у зв`язку із прийняттям Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII, а тлумачення норм здійснюється вибірково.

Щодо посилань позивача на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 року по справі № 808/1842/17, якою задоволено позовні вимоги ПАТ Запоріжжяобленерго , визнано протиправною та скасовано індивідуальну податкову консультацію ДФС України (лист № 6304/6/99-99-15-03-02-15 від 28.03.2017) Щодо застосування штрафних санкцій на підставі п.п.120-1.2 ст.120-1 Податкового кодексу України, на думку позивача, вказане судове рішення є преюдиціальною в даних правовідносинах.

При цьому, суд зазначає, що такі висновки позивача є помилковими, оскільки статтею 78 КАС України, встановлено підстави для звільнення від доказування. Частиною четвертою цієї статті визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Тобто, не підлягають доказуванню певні обставини, які вже встановлені судом у іншій справі.

В даному спорі спірним питанням є правильне застосування норми матеріального права, тобто тлумачення п.п.120-1.2 ст.120-1 Податкового кодексу України, і застосування іншого судового рішення є недоцільним.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верхового Суду від 11.12.2018 року у справі № 807/68/18.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи встановлені судом обставини та те, що у даному випадку позивач не звільнений від відповідальності передбаченої п.120-1.1 статті120-1 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку про правомірність застосування контролюючим органом до позивача штрафних санкцій та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Трубне виробництво, прогресивні технології (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт.Слобожанське, вул.Виробнича, буд.1, код ЄДРПОУ 31761726) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв