Рішення

від 20.05.2019 по справі 160/2287/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2019 року Справа № 160/2287/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Царичанського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до Царичанського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якій просила суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок Царичанського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 09.01.2019 року про відмову у внесенні змін, доповнень до актового запису цивільного стану від 03.11.1954 року №38 про народження ОСОБА_1 (російською мовою - ОСОБА_1 ), складеного виконавчим комітетом Могилівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області;

- зобов`язати Царичанський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області внести зміни до актового запису від 03.11.1954 року №38 про народження ОСОБА_1 (російською мовою - ОСОБА_1 ), складеного виконавчим комітетом Могилівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, шляхом зміні імені ОСОБА_1 (російською мовою - ОСОБА_1 ).

Позовні вимоги вмотивовані тим, що висновок Царичанського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 09.01.2019 року про відмову у внесенні змін, доповнень до актового запису цивільного стану від 03.11.1954 року №38 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.

В період з 02.05.2019 року по 03.05.2019 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній відпустці, в період з 06.05.2019 року по 08.05.2019 року та в період з 10.05.2019 року по 11.05.2019 року надані дні відпочинку за раніше відпрацьовані дні, та також в період з 13.05.2019 року по 17.05.2019 року перебував на лікарняному.

Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Враховуючи положення ч.4 вказаної статі, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи №160/2287/19 у спрощеному провадженні.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідачем у визначений законодавством строк відзиву на позовну заяву не подано.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 03.11.1954 року завідуючим бюро записів актів громадянського стану Могилівського сільського ЗАГС Царичанського району, Дніпропетровської області було здійснено запис в актах громадянського стану про народження позивача та видано відповідне свідоцтво серії НОМЕР_1 російською мовою про народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , на даний час прізвище позивача - ОСОБА_1 .

Під час запису було виявлено помилку, яка полягає у неправильному записі імені, у свідоцтві помилково російською мовою записано ОСОБА_1 , на українській мові ОСОБА_1 . В дійсності батьки завжди назвали ОСОБА_1 , тому з дитинства ім`я - ОСОБА_1 , прізвище - ОСОБА_1 , по батькові - ОСОБА_1 . Виявивши таку помилку в дитинстві у свідоцтві про народження позивача, батьки звернулися саме до посадової особи Могилівського сільського ЗАГС, яка вносила зазначені відомості до належного мені свідоцтва про народження позивача, щодо зміни імені із ОСОБА_1 на ОСОБА_1 . Якою, у свідоцтві про народження ім`я ОСОБА_1 було перекреслено двома рисками та за прізвищем ОСОБА_1 записано дійсне ім`я ОСОБА_1 , про що на свідоцтві зроблено відмітку російською мовою Исправленому на ОСОБА_1 верить проставлено підпис посадової особи та скріплено печаткою.

Відповідно до зазначеного свідоцтва, позивач 27.06.1972 року отримала перший паспорт, про що свідчить відповідний штамп в самому свідоцтві. По закінченню школи в 1972 році, отримала атестат про середню освіту НОМЕР_8 в якому ім`я - ОСОБА_1 , по закінченню медичного інституту в 1978 році, отримала диплом НОМЕР_9 в якому ім`я - ОСОБА_1 , відповідно до свідоцтва про шлюб НОМЕР_3 , ім`я також - ОСОБА_1 , прізвище змінено на Швець, той факт, що позивач ОСОБА_1 а не ОСОБА_1 , рос. ОСОБА_1 також підтверджується паспортом громадянина України НОМЕР_4 та пенсійним посвідченням.

В квітні 2018 року позивач звернулась до державного нотаріуса Царичанської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області для оформлення спадкових прав на спадщину, яка залишилася після смерті матері - ОСОБА_14 , російською мовою ОСОБА_14 . Саме тоді з`ясувалося, що неможливо встановити родинні відносини з спадкодавцем в зв`язку з тим, що Царичанський ДРАЦС повідомив, відповідно до копії актового запису про народження № 38 від 03.11.1954 року, власне ім`я значиться як ОСОБА_1 , російською мовою ОСОБА_1 , тобто посадовою особою Могилівського сільського ЗАГС виправлення імені з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 в свідоцтві про народження позивача проведено, але до актового запису про народження № 38 від 03.11.1954 року з невідомих підстав зміни не внесені.

З матеріалів справи убачається, що позивач подала до Царичанського відділу ДРАЦС заяву з проханням внести зміни до актового запису про її народження № 38 від 03.11.1954 року, саме виправити ім`я з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 .

Однак, 09.01.2019 року одержала лист - відповідь за № 84/14.45-89 про відмову внести зміни до актового запису про народження № 38 від 03.11.1954 року складеного виконавчим комітетом Могилівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області з підстав того, що у свідоцтві про її народження НОМЕР_1 виданого Могилівським ЗАГС Царичанського району 04.11.1954 року, мають місце необумовлені виправлення, які викликають сумніви та у зв`язку з розбіжностями в наданих позивачем документах із першоджерельним документом.

01.02.2019 року позивач звернулася до Царичанського відділу ДРАЦС про надання їй висновку про відмову у внесенні змін до актового запису встановленого Правилами зразка. Да цього ж дня, тобто 01.02.2019 року отримала зазначений висновок, яким відмовлено у внесенні змін до актового запису про її народження, саме, виправити дитині власне ім`я з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 , з підстав неможливості довести факти допущеної помилки при реєстрації народження позивача та у зв`язку з розбіжностями в написанні імені, на підставі копії паспорта, повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, копії актового запису про народження дитини та актового запису про народження, який є першоджерельним документом. А також роз`яснено позивачу, про можливість звернутися до суду для вирішення даного питання в судовому порядку.

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із позовною заявою за захистом прав та інтересів.

Суд, вирішуючи заявлений спір виходить з того, що спірні правовідносини регулюються Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" від 01.07.2010 р. № 2398-VI (далі - Закон № 2398-VI) та Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 р. № 96/5 (далі - Правила № 96/5).

Згідно визначення, наданого у статті 28 Цивільного кодексу України, фізична особа набуває прав та обов`язків і здійснює їх під своїм ім`ям.

Ім`я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

При здійсненні окремих цивільних прав фізична особа відповідно до закону може використовувати псевдонім (вигадане ім`я) або діяти без зазначення імені.

Ім`я фізичній особі надається відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України № 2398-VI відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Згідно з частиною 2 та частиною 3 статті 9 Закону України № 2398-VI державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України № 2398-VI внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 22 Закону № 2398-VI внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою особи, щодо якої складено актовий запис.

Відповідно до пункту 1.1 Правил № 96/5 внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.

У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил (пункт 1.7 Правил № 96/5).

Згідно з п. 2.6 Правил № 96/5 разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються:

свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні;

інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

У відповідності до пункту 2.12 Правил № 96/5 на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.

Судом встановлено, що на підтвердження прохання ОСОБА_1 щодо внесення змін, доповнень до актового запису про народження № 38 від 03.11.1954 року складеного виконавчим комітетом Могилівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області на ОСОБА_1 , виправити власне ім`я дитини з " ОСОБА_1 " на "ОСОБА_1" відділом державної реєстрацію актів цивільного стану Головного територального управління юстиції у Дніпропетровській області були отримані від позивача та зібрані наступні документи:

- копія паспорту заявниці НОМЕР_4 виданий Царичанським РВ УМВС України в Дніпропетровській області від 22.01.2001 року;

- копія свідоцтва про народження заявниці НОМЕР_1 виданого Могилівським сіль ЗАГС Царичанського району 04.11.1954 року;

- копія актового запису про народження заявниці № 38 від 03.11.1954 року складеного виконавчим комітетом Могилівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області;

- повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження заявниці (№ витягу в Реєстрі 00021820254) сформований 08.01.2019 року Царичанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального правління юстиції у Дніпропетровській області;

- копія свідоцтва про шлюб заявниці НОМЕР_5 виданого Будинком Щастя Жовтневого району м. Дніпропетровська 04.07.1978 року;

- повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб заявниці (№ витягу в Реєстрі 00021831134) сформований 09.01.2019 року Царичанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області;

копія свідоцтва про народження дитини заявниці НОМЕР_6 видане Могилівським сіль ЗАГС Царичанського району Дніпропетровської області 04.07.1979 року;

- копія актового запису про народження дитини заявниці № 31 від 04.07.1979 року складеного виконавчим комітетом Могилівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області;

- повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження дитини заявниці (№ витягу в Реєстрі 00021820873 сформований 08.01.2019 року Царичанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області; копія паспорта заявника АМ 876217, виданого Саксаганським РВ Криворізького МУ УМВС України у Дніпропетровській області.

Матеріалами справи встановлено, що у перелічених документах ім`я позивача зазначено як ОСОБА_1 , у копії свідоцтва про народження із актовим записом цивільного стану від 03.11.1954 року №38 внесено виправлення позивача власного імені з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 шляхом перекреслення двома рисками та за прізвищем ОСОБА_1 записано дійсне ім`я позивача ОСОБА_1 , про що на свідоцтві здійснено відмітку російською мовою Исправленому на ОСОБА_1 верить проставлено підпис.

Отже зазначені документи та актовий запис про народження № 38 від 03.11.1954 року містять розбіжності в зазначенні ім`я позивача.

Суд зазначає, що відповідно до п.1.5 Правил № 96/5 працівник відділу зобов`язаний звірити відомості зазначені заявником у заяві із паспортом або паспортним документом, проте висновок відповідача не містить обґрунтування не прийняття до уваги наданих позивачем копії паспорта заявника АМ № 183316 виданий Царичанським РВ УМВС України в Дніпропетровській області від 22.01.2001 року, копії свідоцтва про народження заявниці НОМЕР_1 виданого Могилівським сіль ЗАГС Царичанського району 04.11.1954 року; повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб заявниці (№ витягу в Реєстрі 00021831134) сформованого 09.01.2019 року Царичанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області; копії актового запису про народження дитини заявниці № 31 від 04.07.1979 року складеного виконавчим комітетом Могилівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області.

Судом враховано положення статті 295 Цивільного кодексу України, за яких фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім`я.

Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право на зміну по батькові у разі зміни її батьком свого власного імені або виключення відомостей про нього як батька дитини з актового запису про її народження.

Прізвище, власне ім`я та по батькові фізичної особи можуть бути змінені у разі її усиновлення, визнання усиновлення недійсним або його скасування відповідно до закону.

Прізвище фізичної особи може бути змінене у разі реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу або визнання його недійсним.

Підставами для відмови у зміні імені є:

здійснення стосовно заявника кримінального провадження або його перебування під адміністративним наглядом;

наявність у заявника судимості, яку не погашено або не знято в установленому законом порядку;

офіційне звернення правоохоронних органів іноземних держав про оголошення розшуку заявника;

подання заявником неправдивих відомостей про себе.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд вказує, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (рішення від 6 вересня 2005 року у справі "Гурепка проти України" (Gurepka v. Ukraine), заява № 61406/00, п. 59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (рішення у справі "Кудла проти Польщі" () [ВП], заява № 30210/96, п. 158, ECHR 2000-ХІ).

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 р., закріплено право на повагу до приватного і сімейного життя, та зазначено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Судом, також, враховується рішення Європейського суду з прав людини від 16 травня 2013 року у справі "Гарнага проти України" (Заява № 20390/07), за яким Суд нагадав, що хоча зобов`язання щодо зміни імені особи може вважатися втручанням у приватне життя такої особи, відмову в наданні особі дозволу взяти нове ім`я не можна автоматично вважати таким втручанням. Суд ще раз нагадує, що хоча мета статті 8 Конвенції головним чином стосується захисту особи від свавільного втручання державних органів, вона не лише зобов`язує державу утриматися від такого втручання, але й покладає на неї позитивні зобов`язання, властиві дієвій повазі до приватного та сімейного життя. Якщо межі між позитивними та негативними зобов`язаннями держави за статтею 8 не можна визначити з достатньою точністю, то застосовні принципи, тим не менш, є подібними. В обох контекстах слід дотримуватись справедливого балансу, який потрібно встановити між конкуруючими інтересами особи та суспільства в цілому (див. вищезазначене рішення у справі "Ст`єрна проти Фінляндії" (Stjerna v. Finland), п. 38, та рішення від 6 вересня 2007 року у справі "Юханссон проти Фінляндії" (Johansson v. Finland), заява № 10163/02, п. 29) (пункт 37 рішення).

У пункті 39 вказаного рішення Суд також нагадує, що Договірні держави мають широкі межі свободи розсуду у сфері регулювання зміни імен особами, а його завдання полягає не у тому, щоб замінити собою компетентні державні органи при визначенні найбільш відповідної політики у зазначеній сфері, а у перевірці згідно з Конвенцією рішень, ухвалених зазначеними органами при здійсненні своїх дискреційних повноважень (див. вищезазначене рішення у справі "Ст`єрна проти Фінляндії" (Stjerna v. Finland), п. 39). Саме державному органу належить навести відповідні та достатні підстави на підтримку своєї відмови у наданні дозволу на зміну імені особи для того, щоб це обмеження вважалося "необхідним у демократичному суспільстві" (див. рішення від 21 жовтня 2008 року у справі "Гюзель Ердагьоз проти Туреччини" (), заява № 37483/02, пп. 50-55).

У пункті 41 рішення у справі "Гарнага проти України" (Заява № 20390/07) вказано, що навіть якщо існує суперечність стосовно правильного тлумачення закону, безперечним є те, що право особи на збереження свого імені, як і право на його зміну, визнається законодавством України. Слід зауважити, що українська система зміни імен видається доволі гнучкою та особа може змінити своє ім`я, дотримуючись спеціальної процедури, яка передбачає тільки мінімальні обмеження, які застосовуються у дуже конкретних випадках, здебільшого пов`язаних з кримінальним судочинством. У той самий час, як видається, будь-яких ширших міркувань для накладення обмежень на зміну імені особи - таких як точний облік населення або зв`язок носіїв певного імені з сім`єю - державними органами не висувається. За такої ситуації майже повної свободи зміни імені або прізвища особи обмеження, накладені на зміну по батькові, не видаються належним чином та достатньою мірою мотивованими національним законодавством. Крім того, державними органами не було надано жодного обґрунтування позбавлення заявниці її права приймати рішення з цього важливого аспекту її приватного та сімейного життя, і таке обґрунтування не було встановлено жодним іншим способом. Оскільки державні органи не забезпечили балансу відповідних інтересів, про які йдеться (див. пункт 38 вище), вони не виконали своє позитивне зобов`язання щодо забезпечення права заявниці на повагу до її приватного життя.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з`ясування всіх обставин у справі. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов`язку суд витребовує названі документи та матеріали", а якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (частина 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

З урахуванням вищезазначеного, суд доходить висновку, що висновок відповідача від 09.01.2019 року, яким позивачу відмовлено у внесенні змін до актового запису про народження № 38 від 03 листопада 1954 року складений не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, оскільки відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятого рішення, з огляду на що позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 704,80 грн., що документально підтверджується квитанцією № 35 від 05.03.2019 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 778,40 грн. підлягає стягненню з Царичанського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 139, 242, 245-246, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Царичанського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати висновок Царичанського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 09.01.2019 року про відмову у внесенні змін, доповнень до актового запису цивільного стану від 03.11.1954 року №38 про народження ОСОБА_1 (російською мовою - ОСОБА_1 ), складеного виконавчим комітетом Могилівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області.

Зобов`язати Царичанський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області внести зміни до актового запису від 03.11.1954 року №38 про народження ОСОБА_1 (російською мовою - ОСОБА_1 ), складеного виконавчим комітетом Могилівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, шляхом зміні імені ОСОБА_1 (російською мовою - ОСОБА_1 ).

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) за рахунок бюджетних асигнувань Царичанського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 25536569) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 778,40 грн. (сімсот сімдесят вісім гривень сорок копійок), сплачені згідно квитанції № № 35 від 05.03.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник