Рішення
від 10.06.2019 по справі 160/1315/19
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2019 року Справа № 160/1315/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В. за участі секретаря судового засіданняСтогній К.В. за участі: представників позивача: представника відповідача: Лабовкіна О.О. Олійника В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою приватного підприємства «Барицентр» до Головного управління Держапраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року ПП «Барицентр» звернулося до суду із позовною заявою до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якій просило суд:

визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН2245/247/АВ/ТД-ФС/848 від 20 грудня 2018 року у розмірі 558 450,00 грн. (п`ятсот п`ятдесят вісім тисяч чотириста п`ятдесят гривень 00 копійок);

визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН2245/247/АВ/ТД-ФС/849 від 20 грудня 2018 року у розмірі 297 840,00 грн. (двісті дев`яносто сім тисяч вісімсот сорок гривень 00 копійок).

Позовні вимоги вмотивовані тим, що у відповідності до направлення на проведення інспекційного відвідування № 448 від 30.11.2018 року, позапланове інспекційне відвідування відбувалось на підставі листа ГУ ДФС у Дніпропетровській області №66677/10/04-36-13-01-11 від 01.11.2018 року (вх. № 16203 від 01.11.2018 ГУ Держпраці у Дніпропетровській обл.) та№ 67471/04-36-13-01-11 від 07.11.2018 (вх. № 16607 від 07.11.2018 ГУ Держпраці у Дніпропетровській обл.), щодо невідповідності кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності. Інспектор відповідача зобов`язаний був перевірити Позивача з питань оформлення трудових відносин, повноти, своєчасності нарахування та виплати заробітної плати. Перевірка мала відбутися в період з 30 листопада 2018 року по 03 грудня 2018 року. При проведенні перевірки ПП «Барицентр» , інспектором праці Біланинець І.Д. було складено вимогу про надання/поновлення документів № ДН2245/247/НД від 30.11.2018 року, зазначеною вимогою було витребувано у підприємства копії всіх документів які передбачено законодавством про працю за період з 2017 року по 30.11.2018року. ПП «Барицентр» сумлінно дотримується чинного законодавства про працю, а також законодавства в сфері трудових відносин, тому в повному обсязі виконано вимогу про надання документів, всі витребувані документи були надані, навіть ті що вимогою не випробовувались. Однак із-за некомпетентності інспектора праці, встигнути надати витребувані документами не вдалось у повному обсязі, оскільки інспектор фізично не могла охопити загальний об`єм документів, що витребувала. Постійно розмовляла на підвищеному тоні та говорила, що у неї мало часу і вона не встигає. А тому знехтувавши чинним законодавством, замість оригіналів документів взяла частину документів у вигляді чернеток, зокрема табелі обліку робочого часу ПП «Барицентр» за 2017 - 2018 рік. 07 грудня 2018 року ПП «Барицентр» отримало конверт від кур`єрської служби ТВІН-ДМ №206546, направлений з боку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, який містив акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ДН2245/247/АВ від 03 грудня 2018 року. В наведеному акті було зазначено начебто виявлені порушення законодавства про працю компанією ПП «Барицентр» . Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ДН2245/247/АВ від 03 грудня 2018 року мав суттєві порушення чинного законодавства та недостовірні факти, з наведеними твердженнями акт у ПП «Барицентр» погодитись не могло, у зв`язку з чим на адресу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області направило заперечення, №12/12-1 від 12 грудня 2018 року, на акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ДН2245/247/АВ від 03 грудня 2018 року. 20 грудня 2018 року, приблизно о 14:00, ПП «Барицентр» отримало конверт від Укрпошти №4900067721530, направлений з боку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, який містив рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № ДН2245/247/АВ/ТД/МГ/ІП від 10 грудня 2018 року. Зі змісту зазначеного рішення стало відомо, що розгляд справи про накладення штрафу призначене на 20 грудня 2018 року о 09:00 за адресою, м. Дніпро, вул. Казакова, буд. 3 в каб. 412. Таким чином всупереч п. 5 постанови КМУ № 509 від 17.07.2013 року Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. Однак ГУ Держпраці у Дніпропетровській області всупереч встановленого порядку Постанови № 509 повідомили про розгляд справи не за 5 днів, а вже по факту, 20 грудня 2018 року.

21 грудня 2018 року ПП «Барицентр» отримало конверт від кур`єрської служби ТВІН-ДМ №207231, направлений з боку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, який містив Відповідь на заперечення №2726/4-1-2 від 17.12.2018 року. Зі змісту наведеної відповіді стало зрозуміло, що заперечення не було прийнято їх до уваги.

21 грудня 2018 року ПП «Барицентр» також отримало конверт від кур`єрської служби ТВІН-ДМ №207257, направлений з боку Відповідача, який містив припис про усунення виявлених порушень № ДН2245/247/АВ/П від 18 грудня 2018 року.

Оскільки ПП «Барицентр» не погоджувалось з правовою позицією відповідача, керуючись п. 30 постанови КМУ № 295 від 26 квітня 2017 року, позивачем було подано скаргу, №26/12-1 від 26 грудня 2018 року, на припис про усунення виявлених порушень № ДН2245/247/АВ/П від 18 грудня 2018 року. Відповідь на припис відповідач так і не надав.

09 січня 2019 року, ПП «Барицентр» отримало конверт від Укрпошти №4900068150146, направлений з боку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, який містив: постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН2245/247/АВ/ТД-ФС/848 від 20 грудня 2018 року у розмірі 558 450,00 грн (п`ятсот п`ятдесят вісім тисяч чотириста п`ятдесят гривень 00 копійок), та постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами

№ДН2245/247/АВ/ТД-ФС/849 від 20 грудня 2018 року у розмірі 297 840,00 грн. (двісті

дев`яносто сім тисяч вісімсот сорок гривень 00 копійок).

Таким чином позивач вважає, що при вирішення питання про застосування штрафу у розмірі 558 450,00 грн. та 297 840,00 грн. до позивача, орган Держпраці повинен був вирішити питання щодо того, чи слід робити попередження або давати пораду замість того, щоб порушувати або рекомендувати порушити переслідування. Проте, згідно з постановами про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 20.12.2018 № ДН2245/247/АВ/ТД-ФС/848 та № ДН2245/247/АВ/МГ-ФС/849 застосовано максимальну суму штрафу, передбачену абз. 2 та абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП, без жодного обґрунтування того, чому застосовується саме таке переслідування замість можливого застосування попередження або поради. Також не зрозумілим є розрахунок суми штрафних санкцій по кожній постанові оскільки санкції передбачають: по постанові №ДН2245/247/АВ/ТД-ФС/848 - згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; по постанові М ДН2245/247/АВ/МГ-ФС/849 - згідно з абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2019 року відкрито провадження у справі № 160/1315/19, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2019 року у задоволенні заяви ПП «Барицентр» про забезпечення адміністративного позову у адміністративній справі № 160/1315/19 відмовлено повністю.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.04.2019 року апеляційну скаргу ПП «Барицентр» задоволено частково, ухвалу суду першої інстанції від 27.02.2019 року скасовано, та прийнято нову постанову, якою заяву ПП «Барицентр» про забезпечення позову задоволено частково. Зупинено дію постанови ГУ Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу №ДН2245/247/АВ/ТД-ФС/849 від 20.12.2018року у розмірі 297 840,00 грн. до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі. Зупинено дію постанови ГУ Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу№ ДН2245/247/АВ/ТД-ФС/848 від 20 грудня 2018 року у розмірі 558 450,00 грн. до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.

У судове засідання 10.06.2019 року прибули представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача позов підтримав та просив задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позові відмовити, посилаючись на доводи, наведені у письмовому відзиві на позов. В обґрунтування своєї позиції покликається на те, що Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області щодо здійснення інспекційного відвідування ПП «Барицентр» діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. А отже постанови про накладення штрафу на позивача відповідають нормам діючого законодавства.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, з огляду на наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 02.11.2018 року (вх. № 7539 Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області) на адресу відповідача надійшов лист Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 01.11.2018р. № 66677/10/04-36-13-01-11, в якому податковий орган на виконання вимог розпорядження КМУ від 05.09.2018 року № 649-р Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення надав переліки підприємств, які нараховували/виплачували керівникам підприємства середньомісячну заробітну плату нижче (або на рівні) 3723 грн. та або взагалі її не нараховували; мають значні обсяги постачання (понад 1,0 млн грн.) та по яким офіційно працевлаштована лише одна особа із заробітної платою на рівні (або менш) мінімальної.

Також, 07.11.2018 року (вх. № 7638 Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області) на адресу відповідача надійшов лист Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 07.11.2018р. за № 67471/04-36-13-01-11, в якому податковий орган повідомив по те, станом на 01.11.2018р. рахується 3413 таких суб`єкта господарювання, які виплачували 23,1 тис. особам дохід із середньою заробітною платою по області 1374,5 грн. По зазначеній кількості осіб по Дніпропетровській області взагалі відсутня ознака 101 - доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) . У зв`язку із чим, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області направило перелік юридичних осіб для подальшого аналізу та вжиття заходів у межах повноважень.

29.11.2018 року ГУ Держпраці у Дніпропетровській області керуючись Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, на підставі інформації, наданої листами Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 66677/10/04-36-13-01-11 від 01.11.2018р. (вх. № 7539 Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області) та № № 67471/04-36-13-01-11 від 07.11.2018р. (вх. № 7638 Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області), щодо невідповідності кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності та за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу вказаних листів, за ДН-2245 внесення до Реєстру інспекційних відвідувань та рішень інспектора праці про відвідування роботодавця винесено наказ № 1087-І від 29.11.2018 р. Про призначення інспекційного відвідування . Означеним наказом зобов`язано заступника начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Дніпропетровському регіоні Біланинець Ірині Дмитрівні у період з 30.11.2018р. по 03.12.2018р. провести інспекційне відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю у ПП Барицентр , за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Соборний район, проспект Гагаріна, будинок 177, квартира 6, код ЄДРПОУ 32793717.

30.11.2018 року за № 448 у відповідності до наказу від 29.11.2018р. № 1087-І та на підставі інформації, наданої листами Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 66677/10/04-36-13-01-11 від 01.11.2018р. (вх. № 7539 Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області) та № № 67471/04-36-13-01-11 від 07.11.2018р. (вх. № 7638 Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області), щодо невідповідності кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності та за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу вказаних листів, направлено для проведення позапланового заходу у формі інспекційного відвідування про працю у ПП Барицентр , за юридичною адресою: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Соборний район, проспект Гагаріна, будинок 177, квартира 6, код ЄДРПОУ 32793717 - заступника начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Дніпропетровському регіоні Біланинець І.Д. з питань оформлення трудових відносин, повноти, своєчасності нарахування та виплати заробітної плати в період з 30.11.2018р. по 03.12.2018р. Означено направлення 30.11.2018р. отримано головним бухгалтером ОСОБА_1 , що підтверджується підписом із зворотної сторони направлення.

У період з 30.11.2018р. по 03.12.2018р. в присутності головного бухгалтера ПП Барицентр Ханова М.М. інспектором праці (службове посвідчення № 247) ОСОБА_2 у відповідності до вимог ст. 259 Кодексу законів про працю України, частини третьої статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування , пунктів 19, 31 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 26.04.2017р. № 295 проведено інспекційне відвідування ПП Барицентр , за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Соборний район, проспект Гагаріна, будинок 177, квартира 6, код ЄДРПОУ 32793717.

В ході проведення інспекційного відвідування встановлені наступні порушення:

- ч. 1 ст. 116, ч. 1 ст. 117 КЗпП України:

При звільненні працівника, виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум в день звільнення, при відсутності спору про їх розмір, виплачується середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Під час інспекційного відвідування встановлено випадок порушення строків розрахунку з працівниками при звільненні, так, наказом від 01.05.2017р. №2-00000050 звільнено з посади бухгалтера Антонюк А ОСОБА_3 . 01.05.2017р., при цьому остаточний розрахунок з працівницею проведено згідно платіжного доручення від 23.05.2017р. №1263, разом з тим, середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку не нараховувався та не виплачувався.

Вищезазначене свідчить про порушення вимог ч 1 ст. 116 КЗпП та ч1 ст.117 КЗпП, згідно яких, при звільненні працівника, виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення та у разі невиплати належних сум в день звільнення, працівнику виплачується середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

- ч. 1 ч. 2 ст. 115 КЗпП України:

Виплата заробітної плати проводиться регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом) не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Під час інспекційного відвідування встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам два рази на місяць, але мають місце випадки затримки на декілька днів.

Так, наприклад:

Заробітна плата за лютий 2017р. виплачена працівникам згідно платіжного доручення № 1229 від 09.03.2017р.;

Заробітна плата за квітень 2017р. виплачена працівникам згідно платіжного доручення №1258 від 10.05.2017р.;

Заробітна плата за липень 2017р. виплачена працівникам згідно платіжного доручення №1310 від 08.08.2017р.;

Заробітна плата за серпень 2017р. виплачена працівникам згідно платіжного доручення №1325 від 08.09.2017р.;

Заробітна плата за вересень 2017р. виплачена працівникам згідно платіжного доручення №1347 від 09.10.2017р.;

Заробітна плата за грудень 2017р. виплачена працівникам згідно платіжного доручення № 1401 від 10.01.2018р.;

Заробітна плата за січень 2018р. виплачена працівникам згідно платіжного доручення № 1423 від 08.02.2018р.;

Заробітна плата за травень 2018р. виплачена працівникам згідно платіжного доручення № 1473 від 11.06.2018р.;

Заробітна плата за липень 2018р. виплачена працівникам згідно платіжного доручення № 1500 від 09.08.2018р.;

Заробітна плата за серпень 2018р. виплачена працівникам згідно платіжного доручення № 1516 від 12.09.2018р.;

Заробітна плата за вересень 2018р. виплачена працівникам згідно платіжного доручення № 1567 від 08.10.2018р.

Вищезазначене свідчить про порушення вимог ч. 1, ч. 2 ст. 115 КЗпП України: Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України: Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох пазів на місяць через проміжок часу , що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата . Відповідно до 4.2 ст. 115 КЗпП України: У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні .

Порушення має систематичний характер.

- ч. 3 ст. 96 КЗпП України, ч. 3 ст. 6 ЗУ Про оплату праці:

Оплата праці працівників ПП Барицентр станом на момент перевірки провадиться на підставі штатного розпису, затвердженого директором підприємства від 01.10.2018р.

Приписами ст. 96 КЗпП України та ст. 6 Закону України Про оплату праці визначено, що основою організації оплати праці г тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні

характеристики (довідники).

Тарифна система оплати праці використовується для розподілу залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати. Формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікапійних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або уповноваженим ним органом згідно з тарифно-кваліфікаційним довідником за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).

Перевіркою встановлено, що при різних кваліфікаційних характеристиках професій (посад) встановлено однакові посадові оклади. Так, наприклад, згідно штатного розкладу, який вводиться з 01.10.2018р., затверджений від 01.10.2018р.:

Виконавцю робіт (код за класифікатором професій 1223.2) встановлено посадовий оклад 3723,00 гри.; Менеджеру по поставкам (код за класифікатором професій 1475.4) встановлено посадовий оклад 3723,00 грн.; Інженеру-будівельнику (код за класифікатором професій 2142.2) встановлено посадовий оклад 3723,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, посадові оклади на ПП Барицентр встановлені без врахування кваліфікації та складності виконуваної роботи, що порушує вимоги ч. 3 ст.96 КЗпП України, ч. 3 ст. 6 Закону України №108 Про оплату праці та

призводить до мінімізації заробітної плати.

- ч. 1, ч. 3 ст. 24 КЗпП України:

В ході інспекційного відвідування встановлено, що на ПП Барицентр мають місце випадки неналежного оформлення трудових відносин.

З огляду на Лист ОСОБА_4 від 26.12.2003 року №06/1-4/200 Щодо застосування трудових договорів та договорів підряду визначено, що відповідно до ст.21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується вплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Цивільно-правовий договір - це угода між громадянином і організацією (підприємством тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство. Серед ознак, за допомогою яких відрізняються один вид договору від іншого, можна виділити такі: за договором підряду, укладеним між власником і громадянином, останній зобов`язується за винагороду виконувати для підприємства індивідуальну визначену роботу.

До перевірки надано 5 (п`ять) Договорів, (далі-ЦПД). Всі ЦПД на підприємстві є типовими.

ЦПД б/н від 24.09.2018 р укладений між ПП Барицентр (Замовник) в особі директора ОСОБА_5 . та фізичною особою ОСОБА_6 (Виконавець).

ЦПД б/н від 17.09.2018р. укладений між ПП Барицентр (Замовник) в особі директора ОСОБА_5 та фізичною особою ОСОБА_7 (Виконавець).

ЦПД б/н від 17.09.2018р. укладений між ПП Барицентр (Замовник) в особі директора ОСОБА_5 та фізичною особою ОСОБА_8 (Виконавець).

ЦПД б/н від 17.09.2018р. укладений між ПП Барицентр (Замовник) в особі директора ОСОБА_5 та фізичною особою ОСОБА_9 (Виконавець).

ЦПД б/н від 24.09.2018р. укладений між ПП Барицентр (Замовник) в особі директора ОСОБА_5 та фізичною особою ОСОБА_10 (Виконавець).

В ході інспекційного відвідування директор ПП Барицентр ОСОБА_5 надав наступні пояснення (дослівно, мовою оригіналу): Колективный договор на предприятии отсутствует, графики работ не ведуться в связи с отсутствием необходимости. Договора подряда заключение с работниками ОСОБА_11 , ОСОБА_12 И.И., Широков Л.Л., Мокрицкий О.П.., ОСОБА_13 Д.Р. подписали с целью выполнения основных обязательств ЧП Барицентр перед ООО Украинские минеральные удобрения . Роботи которые они выполняют частично являются работами повышенной опасности, поэтому роботники пользуются разрешениями, полученными нашим предприятием в ГУ Держпраци Днепр.обл. Втечении октября, ноября выполняются подготовительные роботы по кровле. За ІНФОРМАЦІЯ_1 период оплата за выполнение робот по ГПД ведется на основании табеля учета рабочего времени, который заведен на объекте в г. Кривой ОСОБА_14 . На текущий момент происходит сдача виполненых робот за ноябрь 2018г. Заказчику в связи с чем объемы выполненых робот по ГПД еще не прошли подсчета и согласования. Соответственно оплата будет проводится после сдачи робот заказчику и учета рабочего времени согласно табеля. Додатки, кошторис, которые определены по ГПД и являются неотьемлимой частью, будут составлены и после сдачи работ заказчику ООО Минеральные удобрения .

В ході інспекційного відвідування головний бухгалтер ПП Барицентр ОСОБА_1 надав наступні пояснення (дослівно, мовою оригіналу): По поводу договоров подряда, а именно отсутствия в них додатка №1 (п.1.2 договоров) могу пояснить следующее. В виду того, что все договора подряда заключены на выполнение большого объема работ на выполнение договоров с ООО Украинские минеральные удобрения , определить объём работ в разрезе исполнителей по договорам подряда не является возможным по объективным причинам, в связи с тем, что на сегодняшний день ведутся подготовительные работы, а именно демонтаж старой кровли с целью последующего монтажа новой кровли согласно спецификации к договору. На сегодняшний день выполняют работы Бай Д.Н. и ОСОБА_9 , в октябре месяце данным работникам был выплачен аванс в размере 5000 грн. каждому (с учётом налогов) без учёта объёма выполненных работ на основании табеля учёта рабочего времени за октябрь 2018г. В ходе дополнительных вопросов ОСОБА_15 , по поводу выполняемых работ на данный момент, мною был сделан звонок прорабу ОСОБА_16 , который ведёт табель учёта рабочего времени, и выяснилось что в ноябре 2018 года на объекте в г.Кривой Рог работает 5 человек по ГПД, аванс данным работникам будет выплачен после подписания промежуточного акта заказчиком и передачи табеля прорабом ОСОБА_16 в бухгалтерию предприятия .

Виходячи з вищевикладеного:

Робота, на виконання яких ПП Барицентр укладало ЦПД з фізичними особами, у тому числі монтаж, демонтаж (робота за специфікацією між ТОВ Українські мінеральні добрива та ПП Барицентр ), тощо, відносяться до робіт з підвищеною небезпекою та потребують спеціального дозволу на їх виконання, який відсутній у фізичних осіб - підрядників (виконавців), при виконанні робіт Виконавці керувалися Дозволами ПП Барицентр (що також підтверджується вищезазначеним поясненням ОСОБА_5 ).

Зазначені роботи відносяться за КВЕД до робіт постійного характеру ПП Барицентр , тобто їх повинні виконувати штатні працівники підприємства, які пройшли навчання, інструктаж та перевірку знань з охорони праці.

Відповідно до умов договорів, фізичні особи - виконавці для виконання робіт використовують матеріали та устаткування ПП Барицентр .

Монтаж, демонтаж, підготовчі роботи на крівлі і т.д., яким користуються підрядники (виконавці), відповідно до Додатку 7 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки відноситься до устаткування підвищеної небезпеки, що експлуатується (застосовується) на підставі декларації відповідності матеріально - технічної бази роботодавця вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.

Роботи за договорами мають постійний характер виконання, відсутній певний результат праці та передбачена матеріальна відповідальність Виконавців робіт.

Таким чином, враховуючи специфіку роботи підприємства, а саме: зведення, монтаж і демонтаж будинків, споруд, зміцнення їх аварійних частин, тощо, то відносяться до робіт підвищеної небезпеки, директором ПП Барицентр фактично було допущено ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску па загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зазначене свідчить про не дотримання вимог ч.1, ч. 3 ст. 24 КЗпП України.

- ч. 1, ч. 2 ст. 107 КЗпП:

Відповідно до статті 73 КЗпП України у 2017 році на підприємствах, в установах, організаціях робота не проводиться такі святкові і неробочі дні:

1 січня - Новий рік;

7 січня - Різдво Христове;

8 березня - Міжнародний жіночий день;

16 квітня - Пасха (Великдень);

1 і 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих;

9 травня - День перемоги над нацизмом у Другій світовій ви (День перемоги);

4 червня - Трійця;

28 червня - День Конституції України;

серпня - День незалежності України; 14 жовтня - День захисника України;

25 грудня - Різдво ОСОБА_17 .

Законом України від 16 листопада 2017 року № 2211-VIII внесено зміни статті 73 Кодексу законів про працю України, а саме абзаци третій і п`ятий частини першої викладені в такій редакції:

"7 січня і 25 грудня - Різдво Христове";

"1 травня - День праці";

абзац другий частини другої викладено в такій редакції:

"7 січня і 25 грудня - Різдво Христове".

У дні, зазначені у частинах першій і другій цієї статті допускаються роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови (безперервно діючі підприємства, установи, організації), роботи, викликані необхідністю обслуговування населення. У ці дні допускаються роботи із залученням працівників у випадках та в порядку, передбачених статтею 71 КЗпП України.

Робота у зазначені дні компенсується відповідно до статті 107 КЗпПУкраїни.

Згідно з табелем обліку робочого часу за грудень 2017 року, 25 грудня (Різдво Христове) 2017р. працювало 4 працівника, а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_18 П., ОСОБА_19 .

Згідно розрахунково-платіжної відомості за грудень 2017 року, оплата в подвійному розмірі за роботу у святковий день вищевказаним працівникам не нараховувалась та не виплачувалась, що порушує вимоги ч. 1, ч. 2 ст.107 КЗпП України.

- ч. 1 ст. 106 КЗпП:

Частиною першою статті 50 КЗпП України передбачено, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті. При встановленні меншої норми тривалості робочого часу слід мати на увазі, що оплата праці в цьому випадку має провадитись за повною тарифною ставкою, повним окладом. Відповідно до частини першої статті 51 КЗпП України скорочена тривалість робочого часу встановлюється: 1) для працівників віком від 16 до 18 років - 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) - 24 години на тиждень. Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку; 2) для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, - не більш як 36 годин на тиждень. Перелік виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 163.

Згідно з частиною третьою статті 67 КЗпП України у випадку, коли святковий або неробочий день (ст. 73 КЗпП України) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. Тому за графіком п`ятиденного робочого тижня з вихідними днями у суботу та неділю у 2017 році вихідний день у неділю 1 січня має бути перенесений на понеділок 2 січня, вихідний день у суботу 7 січня - на понеділок 9 січня, вихідний день у неділю 16 квітня - на понеділок 17 квітня, вихідний день у неділю 4 червня - на понеділок 5 червня, вихідний день у суботу 14 жовтня - на понеділок 16 жовтня.

Як правило, з метою створення сприятливих умов для святкування, а також раціонального використання робочого часу, розпорядженнями Кабінету Міністрів України рекомендується переносити робочі дні для працівників, яким встановлено п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями у суботу та неділю.

У зв`язку з тим, що зазначене розпорядження має рекомендаційний характер, рішення про перенесення робочих днів приймається роботодавцем самостійно шляхом видання наказу чи іншого розпорядчого документу. Прийняте роботодавцем рішення про перенесення робочих днів змінює графік роботи підприємства, установи, організації та норму тривалості робочого часу у місяцях, в яких запроваджено перенесення робочих днів. Тому всі дії щодо надання відпусток, виходу на роботу мають здійснюватися по зміненому у зв`язку перенесенням робочих днів графіку роботи підприємства. При цьому слід мати на увазі, що у разі перенесення робочого дня, який передує святковому чи неробочому дню, на інший вихідний день, для збереження балансу робочого часу за рік тривалість роботи у цей перенесений робочий день, має відповідати тривалості передсвяткового робочого дня. як це передбачено статтею 53 КЗпП України.

В ході інспекційного відвідування встановлено наступне.

Згідно табелю обліку робочого часу за січень 2017 року встановлено, що 2 та 9 січня працювати ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ; всі зазначені працівники відпрацювати у січні 2017 року 22 дні/175 годин при нормі тривалості робочого часу 20 робочих днів/159 годин.

Згідно табелю обліку робочого часу за квітень 2017 року встановлено, що 17 квітня працювали ОСОБА_5 , ОСОБА_22 , ОСОБА_8 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 .. ОСОБА_23 А.Б.: всі зазначені працівники відпрацювали у квітні 2017 року 20 днів/160 годин при нормі тривалості робочого часу 19 робочих днів/152 години.

Згідно табелю обліку робочого часу за грудень 2017 року встановлено, що ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_20 працювали 25 грудня (Різдво Христове); всі зазначені працівники відпрацювали у грудні 2017 року 21 день/168 годин при нормі тривалості робочого часу 20 робочих днів/160 годин.

За графіком п`ятиденного робочого тижня з вихідними днями у суботу та неділю у 2018р. має бути перенесено такі дні: вихідний день у неділю 7 січня - на понеділок 8 січня; вихідний день у неділю 8 квітня - на понеділок 9 квітня; вихідний день у неділю 27 травня- на понеділок 28 травня; вихідний день у неділю 14 жовтня - на понеділок 15 жовтня.

Згідно табелю обліку робочого часу за січень 2018 року встановлено, що 8 січня працювали ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_20 ; всі зазначені працівники відпрацювали у січні 2018 року 22 дні/176 годин при нормі тривалості робочого часу 21 робочий день/168 годин.

Згідно табелю обліку робочого часу за квітень 2018 року встановлено, що 9 квітня 2018 року працювали ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_20 , ОСОБА_24 А.; всі зазначені працівники відпрацювати у квітні 2018 року 21 день/168 годин при нормі тривалості робочого часу 20 робочих днів/159 годин.

Згідно табелю обліку робочого часу за травень 2018 року встановлено, що 28 травня 2018 року працювали ОСОБА_5 .. ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_25 О.М., Лобов С.А., при цьому ОСОБА_5 , ОСОБА_1 відпрацювали у травні 2018 року 21 день (в табелі зазначено 20 днів), фактично 21 день /167 годин при нормі тривалості робочого часу 20 робочих днів/159 годин.

Згідно табелю обліку робочого часу за жовтень 2018 року встановлено, що при нормі тривалості робочого часу у жовтні 2018 року 22 робочих дні/176 годин. ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 відпрацювали 23 дні/184 години.

Заробітна плата за відпрацьовані працівниками поднармово години у січні, квітні, грудні 2017 року (з урахуванням св`яткових днів), а також заробітна плата за відпрацьовані працівниками понаднормово години у січні, квітні, травні, жовтні 2018 року в подвійному розмірі не нарахована та не виплачена наступним працівникам: ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_28 , ОСОБА_27 , що порушує вимоги ч. 1 ст. 106 КЗпП України.

- ч. 1 ст. 94 КЗпП, ч. 1 ч. 5 ст. 95 КЗпП, ч. 1 ст. 1 ЗУ № 108, ч. 1 ст. 31 ЗУ № 108:

Перевіркою встановлено, що працівнику ОСОБА_29 заробітна плата за жовтень 2018р. нарахована та виплачена в розмірі, нижчому за розмір мінімальної заробітної плати, а працівнику ОСОБА_30 , заробітна плата за виконану ним роботу нарахована та виплачена не в повному обсязі.

Так, згідно табелю обліку робочого часу за жовтень 2018 року, ОСОБА_31 відпрацював 22 робочих днів по 8 годин, тобто, 176 годин (в табелі, у стовпчику 8 (загальна кількість днів) зазначено 23 дні/176год.), що не відповідає дійсності. Норма тривалості робочого часу у жовтні 2018 року складала 22 робочих дні/176 годин. Отже, працівник відпрацював повний робочий місяць. Галич О.О. працює на посаді інженера-будівельника, оклад за штатним розкладом на посаді інженера - будівельника станом на жовтень 2018р. складає 3723,00 грн. (штатний розпис від 01.10.2018р., затверджений наказом №IV-ІІІ від 28.09.2018р.). Згідно розрахунково-платіжної відомості №НЗП-000010 за жовтень 2018р., заробітна плата ОСОБА_31 нарахована та виплачена в сумі 3553,77 грн. (з урахуванням податків і зборів) за 21 робочий день. В стовпчику 5 розрахункової відомості зазначено, що працівник відпрацював 21 робочий день, відповідно і заробітна плата нарахована за 21 день. Виходячи з вищевикладеного, з урахуванням відпрацювання працівником повною робочого місяця, заробітна плата ОСОБА_31 виплачена у розмірі, нижчому мінімально встановленого рівня, що порушує вимоги ч. 1 ст.1 ЗУ № 108, ч. 1 ст.94 КЗпП, ч. 1 ст. 31 ЗУ №108 та ч. 1, ч. 5 ст. 95 КЗпП.

Згідно табелю обліку робочого часу за жовтень 2018 року ОСОБА_8 відпрацював 23 робочих дні по 4 години, тобто 92 години. Норма тривалості робочого часу у жовтні 2018 року складала 22 робочих дні/176 годин. ОСОБА_30 працює на посаді виконавець робіт на умовах неповного робочого часу з 01.08.2018р., з посадовим окладом 3723.00 гри. З урахуванням неповного робочого часу, місячний фонд заробітної плати складає 3723,00/2 за умови відпрацювання повного робочого місяця. При невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці, мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці. Згідно розрахунково-платіжної відомості №НЗП-000010 за жовтень 2018 року, ОСОБА_8 нараховано заробітну плату в сумі 1861, 50 грн. (у стовпчику 5 зазначено, що працівник відпрацював 11 днів). З урахуванням того, що працівник працює на умовах неповного робочого часу, то, за умови відпрацювання у жовтні повного місяця (22дні/88 годин), заробітна плата повинна бути саме 3723 грн. /2=1861,5 грн./, але, згідно табелю, ОСОБА_8 відпрацював 23 дні/92 години, отже, заробітна плата повинна бути нарахована пропорційно відпрацьованому часу (3723/176*92=1946,11 грн.). Виходячи з вищевикладеного, ОСОБА_30 за жовтень 2018 року не виплачено заробітну плату за виконану ним роботу, що порушує вимоги ч. 1 ст. 1 ЗУ № 108, ч. 1 ст. 94 КЗпП.

- ч. 2 ст. 30 ЗУ № 108:

Згідно ч. 2 ст. 30 ЗУ №108, роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

В ході інспекційного відвідування встановлено, що на підприємстві мають місце випадки недостовірного обліку виконуваної працівником роботи, та. відповідно витрат на оплату праці.

Так, наприклад, згідно табелю обліку робочого часу за травень 2018 року працівники ОСОБА_30 , ОСОБА_20 , ОСОБА_32 відпрацювали по 8 робочих днів/63 години, при цьому згідно розрахунково-платіжної відомості №НЗГ1-000005 за травень 2018 року у стовпчику 5 ( відпрацьовано днів, годин) зазначено, що вищеперелічені працівники відпрацювали 9 днів, заробітна плата нарахована та виплачена працівникам за 9 робочих днів (норма тривалості робочого часу у травні складала 20 робочих днів, оклад за посадами у працівників 3723,00грн., заробітна плата нарахована в сумі 1675,35 грн. кожному, тобто, 3723/20*9=1675.35 грн.), що свідчить про недостовірний облік виконуваної працівниками роботи, та, відповідно, її оплати.

Таким чином, підприємством порушуються вимоги ч. 2 ст. 30 ЗУ № 108.

За результатами інспекційного відвідування 03.12.2018 року фахівцем Держпраці складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ДН2245/247/АВ.

12.12.2018 року ПП Барицентр на адресу ГУ Держпраці у Дніпропетровській області направлено заперечення на акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ДН2245/247/АВ від 03.12.2018р., в якому позивач просив цей акт скасувати.

17.12.2018 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області за вих. № 2726/4-1-2 на адресу ПП Барицентр направлено відповідь на заперечення позивача, яким відповідач повідомив, що вказані зауваження взято до уваги, але це не спростовує факту порушень та висновків акту.

Однак, на підставі акту № ДН2245/247/АВ від 03.12.2018р. у відповідності до вимог ст. 259 КЗпП України, ч. 3 ст. 34 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні , п. 19 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 26.04.2017р. № 295 інспектором праці Біланинець І.Д. 18.12.2018 року винесено припис № ДН2245/247/АВ/П про усунення виявлених порушень.

10.12.2018 р. першим заступником начальника ГУ Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_33 у зв`язку із виявленням порушень під час проведення у період з 30.11.2018р. по 03.12.2018р. інспекційного відвідування у ПП Барицентр , за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Соборний район, проспект Гагаріна, будинок 177, квартира 6, код ЄДРПОУ 32793717, керуючись п. 3 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013р. № 509 винесено рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № ДН2245/247/АВ/МГ/ІП на 20.12.2018р. о 09:00 год. за адресою: м. Дніпро, вул. Казакова, буд. 3, каб. 412.

Вказане рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу 17.12.2018р. направлено відповідачем засобами поштового зв`язку на юридичну адресу ПП Барицентр , - 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Соборний район, проспект Гагаріна, будинок 177, квартира 6.

20.12.2018 року першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_33 . вирішено накласти на ПП Барицентр штраф у сумі 558 450 грн. (п`ятсот п`ятдесят вісім тисяч чотириста п`ятдесят гривень 00 копійок), про що складено постанову про накладення штрафу уповноваженими особами № ДН2245/247/АВ/ТД-ФС/848 від 20 грудня 2018 року, накладено штраф у розмірі 297 840,00 грн. (двісті дев`яносто сім тисяч вісімсот сорок гривень 00 копійок), про що складено постанову про накладення штрафу уповноваженими особами № ДН2245/247/АВ/ТД-ФС/849 від 20 грудня 2018 року.

Вказані постанови направлені відповідачем засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення суб`єкту господарювання, роботодавцю 21.12.2018 року.

Вважаючи, що перевірку проведено за відсутності правових підстав, а вказані постанови про накладення штрафу винесені безпідставно, незаконно та необґрунтовано, ПП Барицентр звернулося із позовом до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Відповідно до ч.4 ст.2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Статтею 259 Кодексу законів про працю України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - КЗпП України) встановлено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, встановлено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

До основних завдань Держпраці зазначеним Положенням віднесено реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Згідно з п.7 вказаного Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до частини 1 статті 259 КЗпП України Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №295), пунктом 2 якого встановлено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

В свою ж чергу, інспекційне відвідування є формою заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю запровадженою Порядком №295, яка відрізняється від перевірки об`єкта нагляду за підстави та порядком проведення. Порядок проведення інспекційного відвідування регламентується виключно Порядком №295, яким не здійснено розподіл заходів контролю на планові чи позапланові та який не передбачає необхідності отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері на проведення інспекційних відвідувань.

Згідно з підпунктом 3 пункту 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Пунктами 8-10 Порядку №295 встановлено, що про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб`єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.

Відповідно до ч.5 ст.7 Закону №877-V перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Вказаній нормі кореспондують положення ст.10 Закону №877-V, згідно з якою суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

Підпунктом 2 пункту 14 Порядку №295 передбачено право об`єкта відвідування під час проведення інспекційного відвідування не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню; якщо строк проведення інспекційного відвідування перевищує строки, визначення пунктом 10 цього Порядку.

Таким чином з урахуванням вказаного, суд приходить до висновку, що при проведенні інспекційного відвідування відповідачем дотримано положення Порядку №295 та Закону №877-V щодо порядку проведення такого.

Що стосується наявності підстав для накладення штрафу на позивача, а відтак і щодо правомірності винесення спірних постанов, суд зазначає таке.

Відповідно до п.19 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

З матеріалів справи судом встановлено, що в ході здійснення інспекційного відвідування у ТОВ Барицентр виявлені порушення законодавства про працю, які зафіксовані в акті № ДН2245/254/АВ від 03.12.2018р., та як наслідок видано припис про усунення виявлених порушень №ДН2245/247/АВ/П від 18.12.2018р., яким зобов`язано позивача у строк до 28.12.2018р. вжити заходи щодо усунення порушень з врахуванням вимог ч. 1, ч. 3 ст. 24 КЗпП України; ч. 1 ст. 30 Закону України Про оплату праці № 108; ч. 3 с. 96 КЗпП України; ч. 3 ст. 6 Закону України Про оплату праці № 108; ч. 1 ст. 166 КЗпП України та ч. 1 ст. 117 КЗпП; ч. 1, ч. 2 ст. 107 КЗпП; ч. 1 ст. 106 КЗпП України; ч. 1 ст. 1 ЗУ № 108, ч. 1 ст. 94 КЗпП, ч. 1 ст. 31 ЗУ № 108 та ч. 1, ч. 5. ст. 95 КЗпП.

Відповідно до п.27 Порядку №295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Відповідальність у вигляді штрафу за порушення законодавства про працю встановлена ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України. Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509, (далі - Порядок №509).

Пунктом 2 Порядку №509 встановлено, що штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Відповідно до пунктів 6, 7 Порядку №509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

В позовній заяві позивач зазначає, що не отримував повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу, за наслідком якого були винесені оскаржувані постанови.

З матеріалів справи вбачається, що рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № ДН2245/247/АВ/МГ/ІП від 10.12.2018року направлено відповідачем засобами поштового зв`язку на юридичну адресу ТОВ Барицентр : 49000, місто Дніпро, проспект Гагаріна, будинок 177, квартира, 6. Факт направлення підтверджується фіскальним чеком ДД ПАТ Укрпошта від 10.12.2018р.

Таким чином, суд доходить до висновку, що процедура повідомлення про розгляд справи відповідачем не порушена, позивач не був обмежений чи позбавлений можливості реалізувати право на участь у розгляді справи про накладення фінансових санкцій відповідно до ст.265 КЗпП України за порушення законодавства про працю, встановлених при інспекційному відвідуванні 03.12.2018р.

Слід зазначити, що на підставі наказу Міністерства соціальної політики №1917 від 04.12.2017р. наказ Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 №390 Про затвердження Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань та її територіальних органів втратив чинність.

Відтак, доводи позивача про те, що відповідачем не наведено жодних підстав, які б свідчили про наявність згоди Держпраці України на проведення інспекційного відвідування, метою якого є позапланова перевірка ПП Барицентр є безпідставними та необґрунтованими, оскільки відповідно до Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, в тому числі та її територіальних органів.

Щодо виявлених порушень під час проведення інспекційного відвідування суд вважає за необхідне зазначати наступне.

Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, на підставі інформації наданої листами Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №66677/10/04-36-13-01-11 від 01.11.2018 (вх.№16203 від 01.11.2018 Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області) та №67471/04-36-13-01-11 від 07.11.2018 (вх.№16607 від 07.11.2018 Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області), щодо невідповідності кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності та за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу вказаних листів, за № 2245 внесення до Реєстру інспекційних відвідувань та рішень інспектора праці про відвідування роботодавця проведено інспекційне відвідування ПП Барицентр в ході якого виявлене наступне.

Відповідно до статті 73 КЗпП України у 2017 році на підприємствах, в установах,

організаціях робота не проводиться у такі святкові і неробочі дні:

1 січня - Новий рік;

7 січня - Різдво Христове;

8 березня - Міжнародний жіночий день; 16 квітня - Пасха (Великдень);

1 і 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих;

9 травня - День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги);

4 червня - Трійця;

28 червня - День Конституції України;

24 серпня - День незалежності України;

14 жовтня - День захисника України;

25 грудня - Різдво ОСОБА_17 .

Законом України від 16 листопада 2017 року № 2211-VIII внесено зміни статті 73 Кодексу законів про працю України, а саме абзаци третій і п`ятий частини першої викладено в такій редакції:

"7 січня і 25 грудня - Різдво Христове";

"1 травня - День праці";

абзац другий частини другої викладено в такій редакції: "7 січня і 25 грудня - Різдво Христове".

У дні, зазначені у частинах першій і другій цієї статті, допускаються роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови (безперервно діючі підприємства, установи, організації), роботи, викликані необхідністю обслуговування населення. У ці дні допускаються роботи із залученням працівників у випадках та в порядку, передбачених статтею 71 КЗпП України.

Робота у зазначені дні компенсується відповідно до статті 107 КЗпП України.

Згідно із ст. 107 КЗпП України Робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі:

1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками;

2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки;

3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.

Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Так, згідно з табелем обліку робочого часу за грудень 2017 року, 25 грудня (Різдво Христове) 2017р. працювало 4 працівника, а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_34 О.П., ОСОБА_20 . Згідно розрахунково-платіжної відомості за грудень 2017 року, оплата в подвійному розмірі за роботу у святковий день вищевказаним працівникам не нараховувалась та не виплачувалась, що порушує вимоги ч. 1, ч. 2 ст.107 КЗпП України.

Частиною першою статті 50 КЗпП України передбачено, що нормальна тривалість обочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Підприємства організації ри укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму ривалості робочого асу, ніж передбачено в частині першій цієї статті. При встановленні еншої норми тривалості робочого часу слід мати на увазі, що оплата праці в цьому випадку ає провадитись за повною тарифною ставкою, повним окладом. Відповідно до частини ершої статті 51 КЗпП України скорочена тривалість робочого часу встановлюється: 1) для працівників віком від 16 до 18 років- 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) - 24 години на тиждень. Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку; 2) для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, - не більш як 36 годин на тиждень. Перелік виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 163.

У зв`язку з тим, що зазначене розпорядження має рекомендаційний характер, рішення про перенесення робочих днів приймається роботодавцем самостійно шляхом видання наказу чи іншого розпорядчого документу. Прийняте роботодавцем рішення про перенесення робочих днів змінює графік роботи підприємства, установи, організації та норму тривалості робочого часу у місяцях, в яких запроваджено перенесення робочих днів. Тому всі дії щодо надання відпусток, виходу на роботу мають здійснюватися по зміненому у зв`язку перенесенням робочих днів графіку роботи підприємства. При цьому слід мати на увазі, що у разі перенесення робочого дня, який передує святковому чи неробочому дню, на інший вихідний день, для збереження балансу робочого часу за рік тривалість роботи у цей перенесений робочий день, має відповідати тривалості передсвяткового робочого дня, як це передбачено статтею 53 КЗпП України. В ході інспекційного відвідування встановлено наступне.

Згідно табелю обліку робочого часу за січень 2017 року встановлено, що 2 та 9 січня працювали ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_30 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ; всі зазначені працівники відпрацювали у січні 2017 року 22 дні/175 годин при нормі тривалості робочого часу 20 робочих днів/159 годин.

Згідно табелю обліку робочого часу за квітень 2017 року встановлено, що 17 квітня працювали ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_28 ; всі зазначені працівники відпрацювали у квітні 2017 року 20 днів/160 годин при нормі тривалості робочого часу 19 робочих днів/152 години.

Згідно табелю обліку робочого часу за грудень 2017 року встановлено, що ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_30 , ОСОБА_20 працювали 25 грудня (Різдво Христове); всі зазначені працівники відпрацювали у грудні 2017 року 21 день/168 годин при нормі тривалості робочого часу 20 робочих днів/160 годин.

За графіком п`ятиденного робочого тижня з вихідними днями у суботу та неділю у 2018р. має бути перенесено такі дні: вихідний день у неділю 7 січня - на понеділок 8 січня; вихідний день у неділю 8 квітня - на понеділок 9 квітня; вихідний день у неділю 27 травня -на понеділок 28 травня; вихідний день у неділю 14 жовтня - на понеділок 15 жовтня.

Згідно табелю обліку робочого часу за січень 2018 року встановлено, що 8 січня працювали ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_30 , ОСОБА_20 ; всі зазначені працівники відпрацювали у січні 2018 року 22 дні/176 годин при нормі тривалості робочого часу 21 робочий день/168 годин.

Згідно табелю обліку робочого часу за квітень 2018 року встановлено, що 9 квітня 2018 року працювали ОСОБА_1 , ОСОБА_30 , ОСОБА_20 , ОСОБА_32 .; всі зазначені працівники відпрацювали у квітні 2018 року 21 день/168 годин при нормі тривалості робочого часу 20 робочих днів/159 годин.

Згідно табелю обліку робочого часу за травень 2018 року встановлено, що 28 травня 2018 року працювали ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_30 , ОСОБА_20 , ОСОБА_32 , при цьому ОСОБА_5 , ОСОБА_1 відпрацювали у травні 2018 року 21 день (в табелі зазначено 20 днів), фактично 21 день /167 годин при нормі тривалості робочого часу 20 робочих днів/159 годин.

Згідно табелю обліку робочого часу за жовтень 2018 року встановлено, що при нормі тривалості робочого часу у жовтні 2018 року 22 робочих дні/176 годин, ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_20 , ОСОБА_32 відпрацювали 23 дні/184 години.

Заробітна плата за відпрацьовані працівниками понаднормово години у січні, квітні, грудні 2017 року (з урахуванням св`яткових днів), а також заробітна плата за відпрацьовані

працівниками понаднормово години у січні, квітні, травні, жовтні 2018 року в подвійному

розмірі не нарахована та не виплачена наступним працівникам: ОСОБА_5 , ОСОБА_1 ,

ОСОБА_30 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_28 , ОСОБА_32 , що порушує

вимоги ч. 1 ст. 106 КЗпП України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про оплату праці № 108 та ч. 1 ст.94 КЗпП, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Частиною 1 статті 31 Закону України Про оплату праці № 108 встановлено, що, розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.

З матеріалів справи убачається, що працівнику ОСОБА_31 , заробітна плата за жовтень 2018р. нарахована та виплачена в розмірі, нижчому за розмір мінімальної заробітної плати, а працівнику ОСОБА_30 , заробітна плата за виконану ним роботу нарахована та виплачена не в повному обсязі.

Так, згідно табелю обліку робочого часу за жовтень 2018 року, ОСОБА_31 відпрацював 22 робочих днів по 8 годин, тобто, 176 годин (в табелі, у стовпчику 8 (загальна кількість днів) зазначено 23 дні/176год.), що не відповідає дійсності. Норма тривалості робочого часу у жовтні 2018 року складала 22 робочих дні/176 годин. Отже, працівник відпрацював повний робочий місяць. Галич О.О. працює на посаді інженера-будівельника, оклад за штатним розкладом на посаді інженера - будівельника станом на жовтень 2018р. складає 3723,00 грн. (штатний розпис від 01.10.2018р., затверджений наказом №Г/-ІІІ від 28.09.2018р.). Згідно розрахунково-платіжної відомості №НЗП-000010 за жовтень 2018р., заробітна плата ОСОБА_31 нарахована та виплачена в сумі 3553,77 грн. (з урахуванням податків і зборів) за 21 робочий день. В стовпчику 5 розрахункової відомості зазначено, що працівник відпрацював 21 робочий день, відповідно і заробітна плата нарахована за 21 день. Виходячи з вищевикладеного, з урахуванням відпрацювання працівником повного робочого місяця, заробітна плата ОСОБА_31 виплачена у розмірі, нижчому мінімально встановленого рівня, що порушує вимоги ч. 1 ст.1 Закону України Про оплату праці , ч. 1 ст.94 КЗпП, ч. 1 ст. 31 Закону України Про оплату праці та ч. 1, ч.5 ст. 95 КЗпП.

Згідно табелю обліку робочого часу за жовтень 2018 року ОСОБА_30 відпрацював 23 робочих дні по 4 години, тобто 92 години. Норма тривалості робочого часу у жовтні 2018 року складала 22 робочих дні/176 годин. ОСОБА_30 працює на посаді виконавець робіт на умовах неповного робочого часу з 01.08.2018р., з посадовим окладом 3723,00 грн. З урахуванням неповного робочого часу, місячний фонд заробітної плати складає 3723,00/2 за умови відпрацювання повного робочого місяця. При невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці, мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці. Згідно розрахунково-платіжної відомості №НЗП-000010 за жовтень 2018 року, ОСОБА_30 нараховано заробітну плату в сумі 1861,50 грн. (у стовпчику 5 зазначено, що працівник відпрацював 11 днів). З урахуванням того, що працівник працює на умовах неповного робочого часу, то, за умови відпрацювання у жовтні повного місяця (22дні/88годин), заробітна повинна була бути саме 3723грн./2=1861,5грн., але, згідно табелю, ОСОБА_30 відпрацював 23дні/92години, отже, заробітна плата повинна бути нарахована пропорційно відпрацьованого часу (3723/176*92=1946,11грн.). Виходячи з вищевикладеного, ОСОБА_30 за жовтень 2018 року не виплачено заробітну плату за виконану ним роботу, що порушує вимоги ч. 1 ст. 1 Закону України Про оплату праці , ч. 1 ст. 94 КЗпП України.

За даним фактом Головним управлінням Державної служби 20.12.2018 року винесено постанову № ДН2245/247/АВ/ТД-ФС/849 про накладення штрафу на ПП Барицентр у розмірі 297 840,00 грн. (двісті дев`яносто сім тисяч вісімсот сорок гривень 00 копійок).

Відповідно до постанови № ДН2245/247/АВ/ТД-ФС/849 від 20.12.2018 року розмір штрафу за зазначеною постановою визначено відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, в якому встановлено, шо юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, в тому числі, недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, а саме:

10 * 3723,00 грн. *8 = 297 840,00 грн., де:

10 - коефіцієнт (тридцятикратний розмір);

3723,00 грн. - мінімальна заробітна плата з 1 січня 2018 року (у місячному розмірі) відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік від 07.12.2017 р. № 2246-VIII.

З огляду на встановлені обставини справи, оскільки позивачем допущено порушення мінімальних державних гарантій в оплаті праці, суд дійшов висновку, що постанова № ДН2245/247/АВ/ТД-ФС/849 від 20.12.2018 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у розмірі 297 840 грн., яка винесена Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області, є законною та відповідає нормам чинного законодавства. Отже, позовна вимога ПП Барицентр про визнання протиправною та скасування постанови постанова № ДН2245/247/АВ/ТД-ФС/849 від 20.12.2018 року є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Щодо правомірності прийняття постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН2245/247/АВ/ТД-ФС/848 від 20 грудня 2018 року у розмірі 558 450,00 грн. (п`ятсот п`ятдесят вісім тисяч чотириста п`ятдесят гривень 00 копійок) на ПП Барицентр суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що ПП Барицентр фактично було допущено ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , до роботи без укладення трудового договору.

Розмір штрафу за зазначеною постановою визначено відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, в якому встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, в тому числі, в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника щодо якого скоєно порушення, а саме:

30 * 3723,00 грн. * 5 = 558 450,00 грн.. де:

30 - коефіцієнт (тридцятикратний розмір);

5 - кількість осіб, відносно яких встановлено порушення законодавства про працю.

Так, з матеріалів справи убачається, що в ході інспекційного відвідування встановлено, що на ПП Барицентр мають місце випадки неналежного оформлення трудових відносин. До перевірки надано 5 (п`ять) Договорів, (далі- ЦПД). Всі ЦПД на підприємстві є типовими.

ЦПД б/н від 24.09.2018р. укладений між ПП Барицентр (Замовник) в особі директора ОСОБА_35 Віталія Петровича та фізичною особою ОСОБА_6 (Виконавець).

ЦПД б/н від 17.09.2018р. укладений між ПП Барицентр (Замовник) в особі директора ОСОБА_35 Віталія Петровича та фізичною особою ОСОБА_7 (Виконавець).

ЦПД б/н від 17.09.2018р. укладений між ПП Барицентр (Замовник) в особі директора ОСОБА_35 Віталія Петровича та фізичною особою ОСОБА_8 (Виконавець).

ЦПД б/н від 17.09.2018р. укладений між ПП Барицентр (Замовник) в особі директора ОСОБА_35 Віталія Петровича та фізичною особою ОСОБА_9 (Виконавець ОСОБА_36 .

ЦПД б/н від 24.09.2018р. укладений між ПП Барицентр (Замовник) в особі директора Сніжко Віталія Петровича та фізичною особою ОСОБА_10 (Виконавець).

Оскільки ЦПД є типовими, то, суть та зміст договорів слід навести на прикладі одного. Згідно договору б/н від 24.09.2018р. ПП Барицентр , іменоване в подальшому як - Замовник , в особі директора ОСОБА_5 , що діє на підставі Статуту, з одного боку, та Фізична особа ОСОБА_10 , громадянин України, що діє на підставі власного волевиявлення, іменоване в подальшому як - Виконавець , з другого боку, в подальшому по тексту разом іменуються як - Сторони , уклали даний договір про наступне:

1. Предмет договору

1.1.Даний договір регулює цивільно-правові відносини між Замовником та Виконавцем по виконанню Виконавцем робіт, перелік, термін виконання та вартість яких зазначені в Додатку №1, що є невід`ємною частиною Договору, терміни виконання окремих робіт зазначаються в завданнях Замовника, які підписуються Сторонами, або узгоджуються Сторонами усно. У міру виникнення необхідності в виконанні робіт Замовник звертається до Виконавця із Завданням у письмовій або усній формі. Виконавець на підставі отриманого Завдання в необхідні і достатні терміни виконує роботи відповідно до умов Договору.

1.2. Виконавець зобов`язується якісно виконувати зазначені в Додатку №1 до Договору роботи та вчасно здавати результати роботи Замовнику, а Замовник зобов`язується приймати результати роботи й оплачувати виконані роботи в розмірі, визначеному цим договором.

1.3. перелік робіт, зазначений у Додатку №1 до Договору, може бути змінено за взаємною згодою Сторін, про що укладається додаткова угода до Договору в письмовому вигляді у 2-х екземплярах.

1.4. Виконавець зобов`язаний виконувати роботу, обсяг і порядок виконання якої

визначається за погодженням Сторін. Результати виконаної роботи зазначаються в Актах

здачі-приймання робіт.

За домовленістю сторін можливе поетапне підписання актів здачі-приймання при виконанні Виконавцем частини роботи.

2. Права та обов`язки сторін

2.1. Виконавець зобов`язується самостійно виконувати зазначені в Додатку №1 до Договору роботи.

2.2. Виконавець зобов`язується виконувати роботи якісно та в термін, погоджений

Сторонами.

2.3. Виконавець зобов`язується при виконанні робіт дотримуватися вимог законодавства і підзаконних актів по охороні праці, пожежної безпеки, з охорони навколишнього середовища, гігієни праці. Виконавець зобов`язаний застосовувати засоби індивідуального захисту в приміщеннях з діючим енергетичним устаткуванням; у колодязях, камерах, каналах, тунелях; у виробничій зоні; на будівельному майданчику і в ремонтній зоні; у діючих електроустановках.

2.4. Виконавець має право отримати оплату за виконані роботи за цим Договором. 3.Розмір та порядок оплати

3.1. Виконавець зобов`язується здавати результати роботи Замовнику, а Замовник

зобов`язується оглядати і приймати фактично виконаний обсяг робіт. Факт виконання робіт

Виконавцем, передбачених цим Договором, підтверджується та зазначається Сторонами в

Акті приймання-передачі виконаних робіт.

3.1.1. В Акті приймання-передачі виконаних робіт Сторони зазначають перелік фактично виконаних робіт та їх загальну вартість.

Замовник оплачує виконані роботи не пізніше 10 банківських днів після підписання Сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт.

Виконавець у міру виконання робіт письмово звітує Замовнику про фактично виконаний обсяг робіт у термін, погоджений Сторонами.

3.3.1. Замовник має право у міру виконання робіт, за участю Виконавця, оглядати і приймати фактично виконаний обсяг робіт, а при виявленні недоліків робіт негайно заявити про це Виконавцю.

4.Відповідальність сторін.

4.1. За неналежне виконання своїх зобов`язань Сторони несуть відповідальність згідно

чинного законодавства України.

4.1.1.Якщо Виконавець порушив умови цього Договору, знехтував інтересами Замовника , що призвело до недоліків виконаної роботи, Замовник має право за своїм вибором вимагати від Виконавця безоплатного виправлення цих недоліків у прийнятий строк, або виправити їх за його рахунок із правом на відшкодування витрат на виправляння недоліків чи відповідного зменшення оплати за Договором.

4.2. Виконавець зобов`язаний уживати всіх заходів щодо збереження майна, переданого йому Замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.

4.2.1. В разі псування, пошкодження, втрати майна Виконавець зобов`язується компенсувати збитки в повному обсязі в термін 10 календарних днів з дати спричинення збитку Замовнику псуванням, пошкодженням, втратою майна.

4.2.2. В частині передачі Замовником Виконавцеві спец.одягу, Виконавець зобов`язується повернути повну вартість спец.одягу виключно в разі дострокового розірвання договору яке виникло в наслідок порушення Виконавцем п.2.2, 2.3, ч.2 п. 7.2.3. цього Договору. В іншому випадку вартість спец.одягу ОСОБА_37 не повертається.

7.Інші умови.

7.2.3. Договір може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою Замовника. У разі якщо Виконавцем роботи обумовлені в Додатку 1 виконуються не якісно, систематично порушується дисципліна та графік виконання робіт, якщо Виконавець вчинив крадіжку майна, або інші протиправні дії щодо Замовника або до майна 3-тіх осіб на території яких виконувались роботи, та в інших випадках передбачених чинним законодавством України.

7.3. Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та діє до 2018р., але в жодному разі до повного виконання робіт Виконавцем. Якщо жодна із Сторін за 10 календарних днів до закінчення строку дії цього договору не заявить про свій намір його розірвати, цей договір вважається продовженим на 1 (один) рік, на тих самих умовах.

Як зазначає позивач в акті інспекційного відвідування №ДН2245/247/АВ від 03.12.2018 року, отримання фізичними особами плати за виконану ними роботу здійснюється на підставі табелю обліку робочого часу (пояснення директора ОСОБА_5 та головного бухгалтера Ханова М ОСОБА_38 М.), що характерно для виплати заробітної плати та передбачено вимогами ст.94 КЗпП, статтею 24 ЗУ № 108, згідно з якою заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені нормативним актом роботодавця та ст. 115 КЗпП, що повністю суперечить розділу 3 договорів; згідно платіжного доручення №1649 від 14.11.2018р. підприємством виплачено аванс ОСОБА_10 та ОСОБА_9 по 5000,00грн. (з урахуванням зборів та податків). Відсутній результат праці, працівники виконували монтажні, ремонтно-монтажні роботи, тобто, регламентовано процес праці, що характерно для трудового договору, який згідно з ч. 1 ст.21 КЗпП є угодою між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку. До перевірки надано специфікацію (обсягу та вартості робіт) укладену між ТОВ Українські мінеральні добрива та ПП Барицентр , на виконання якої керівником ПП Барицентр укладено ЦПД. Крім того, головним бухгалтером ОСОБА_39 М.М. у поясненні зазначено, що всі фізичні особи, з якими укладено ЦПД виконували роботи, відповідно специфікації, а саме, демонтажні роботи крівлі. Директором підприємства ОСОБА_5 також у поясненні зазначено, що всі договори ЦПД укладені на виконання зобов`язань ПП Барицентр перед ТОВ Українські мінеральні добрива та наразі виконуються підготовчі роботи на крівлі.

У ході інспекційного відвідування встановлено, що ПП Барицентр , для здійснення господарської діяльності, 08 листопада 2017р. за № 51-Л отримало ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Господарська діяльність з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками (за переліком видів робіт згідно з додатком).

Вид робіт згідно коду 1.00.00 Будівельні та монтажні роботи загального призначення, 2.00.00 Будівництво об`єктів інженерної інфраструктури.

Разом з тим, ПП Барицентр були отримані Дозволи на виконання небезпечних робіт, а саме:

Дозвіл від 25.04.2012р. № 308.12.12, в якому зазначено, що ПП Барицентр дозволяється експлуатувати * посудини, що працюють під тиском понад 0,05 МПа (балони (кисень, пропан-бутан, ацетилен) - 3 один., Україна). За умови додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки. (Дозвіл продовжено до 25.04.2022р. на підставі заяви на продовження строку дії дозволу (вх.№461 від 10.10.2017р.).

- Дозвіл від 25.04.2012р. № 309.12.12, в якому зазначено, що ПП Барицентр дозволяється виконувати зберігання балонів із стисненим (кисень) та зрідженим (ацетилен, пропан) газами; зведення, монтаж і демонтаж будинків, споруд, зміцнення їх аварійних частин; зварювальні, газополумяні роботи. За умови додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.(Дозвіл продовжено до 25.04.2022р. на підставі заяви на продовження строку дії дозволу (вх.№462 від 10.10.2017р.).

В ході інспекційного відвідування директор ПП Барицентр ОСОБА_5 надав наступні пояснення (дослівно, мовою оригіналу): Колективный договор на предприятии отсутствует, графики работ не ведуться в связи с отсутствием необходимости. Договора подряда заключение с работниками ОСОБА_11 , ОСОБА_12 И.И., Широков А.А., Мокрицкий А.П., Бабасян Д.Р. подписали с целью выполнения основных обязательств ЧП Барицентр перед ООО Украинские минеральние удобрения . Роботы которые они выполняют частично являются работами повышенной опасности, поэтому роботники пользуются дозволами полученными нашим предприятием в ГУ Держпраци Днепр.обл. Втечении октября, ноября выполняются подготовительные роботи по кровле. За этот перид оплата за выполненые робот по ГПД ведется на основании табеля учета рабочего времени, который заведен на объекте в г.Кривой ОСОБА_14 . На текущий момент происходит сдача выполнених робот за ноябрь 2018г. заказчику в связи с чем объемы выполнених робот по ГПД еще не прошли подсчета и согласования. Соответственно оплата будет проводится после сдачи робот заказчику и учета рабочего времени согласно табеля. Додатки, которие определены по ГПД и являются неотьемлимой частью, будут составлены после сдачи работ заказчику ООО Минеральные удобрения .

В ході інспекційного відвідування головний бухгалтер ПП Барицентр ОСОБА_1 надав наступні пояснення (дослівно, мовою оригіналу): По поводу договоров подряда, а именно отсутствия в них додатка №1 (п.1.2 договоров) могу пояснить следующее. В виду того, что все договора подряда заключены на выполнение большого объема работ на выполнение договоров с ООО Украинские минеральные удобрения , определить объём работ в разрезе исполнителей по договорам подряда не является возможным по объективным причинам, в связи с тем, что на сегодняшни день ведуться подготовительные работы, а именно демонтаж старой кровли с целью последующего монтажа новой кровли согласно спецификации к договору (копия прилагается). На сегодняшний день выполняют работы Бай Д.Н. и ОСОБА_9 , в октябре месяце данным работникам был выплачен аванс в размере 5000 грн. каждому (с учётом налогов) без учёта объёма выполненных работ на основание табеля учёта рабочего времени за октябрь 2018г. В ходе дополнительных вопросої ОСОБА_15 , по поводу выполняемых работ на данный момент, мною был сделан звоної прорабу ОСОБА_16 ., который ведёт табель учёта рабочего времени, и выяснилось чтс в ноябре 2018 года на объекте в г.Кривой Рог работает 5 человек по ГПД, аванс данный работникам будет выплачен после подписания промежуточного акта заказчиком и передачі табеля прорабом ОСОБА_16 в бухгалтерию предприятия .

Отже, відповідач зазначив, що роботи, на виконання яких ПП Барицентр укладало ЦПД з фізичними особами, у том) числі монтаж, демонтаж (робота за специфікацією між ТОВ Українські мінеральні добрива та ПП Барицентр ), тощо, відносяться до робіт з підвищеною небезпекою ті потребують спеціального дозволу на їх виконання, який відсутній у фізичних осіб -підрядників (виконавців), при виконанні робіт Виконавці керувалися Дозволами ПГ Барицентр (що також підтверджується вищезазначеним поясненням ОСОБА_5 .); зазначені роботи відносяться за КВЕД до робіт постійного характеру ПЕ Барицентр , тобто їх повинні виконувати штатні працівники підприємства, які пройшла навчання, інструктаж та перевірку знань з охорони праці. Відповідно до умов договорів, фізичні особи - виконавці для виконання робіт використовують матеріали та устаткування ПП Барицентр . Монтаж, демонтаж, підготовчі роботи на крівлі і т.д., яким користуються підрядники (виконавці), відповідно до Додатку 7 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки відноситься до устаткування підвищеної небезпеки, ще експлуатується (застосовується) на підставі декларації відповідності матеріально - технічної бази роботодавця вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки. Роботи за договорами мають постійний характер виконання, відсутній певний результат праці та передбачена матеріальна відповідальність Виконавців робіт.

Таким чином, Головне управління Держпраці дійшло до наступних висновків про те, що враховуючи специфіку роботи підприємства, а саме: зведення, монтаж і демонтаж будинків, споруд, зміцнення їх аварійних частин, тощо, що відносяться до робіт підвищеної небезпеки, директором ПП Барицентр фактично було допущено ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Зазначене свідчить про не дотримання вимог ч. 1, ч. 3 ст. 24 КЗпП України, згідне якої: Працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Однак із такими висновками неможливо погодитись з огляду на наступне.

згідно з ч. 1 ст. 1 КЗпП України, цей кодекс регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

За визначенням ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Отже, діяльність працівника в рамках трудового договору характеризується наступними правовими ознаками: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); не на свій страх і ризик, а шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.

Вказані ознаки трудового договору витікають, як зі статей КЗпП, так і з спеціальних законів, що регулюють трудові відносини (зокрема Закону України Про відпустки , Закону України Про оплату праці , Закону України Про колективні договори і угоди , Закону України Про охорону праці ).

В свою чергу, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 839 ЦК України).

Таким чином, основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик; предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт, за наслідками яких замовник зобов`язується оплатити підрядникові виконану ним роботу, тобто предметом є кінцевий результат, а не процес праці; метою договору підряду є отримання певного матеріального результату.

Судовим розглядом встановлено, що цивільно-правові договори, укладені між позивачем та вказаними вище особами не були визнані недійсними чи неукладеними у порядку встановленому законом.

Суд також зазначає, що чинне законодавство України не містить жодного обов`язкового припису щодо того, у яких саме випадках сторони певного зобов`язання зобов`язані укладати саме трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт. Отже, потенційні сторони такого зобов`язання цілком вільні у своєму виборі форми втілення власних правових відносин, а тому вони на свій розсуд вправі визначати вид майбутнього договору, що може укладатися між ними.

В свою чергу, фізичні особи-підприємці не обмежені в праві залучати фізичних осіб до виконання певного виду роботи на підставі цивільних договорів, і не зобов`язані законодавством укладати тільки трудові договори.

Так, Верховний Суд у своїй постанові від 08.05.2018 р. (справа № 127/21595/16-ц) дійшов аналогічного висновку, зазначивши, що основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання, трудова діяльність не припиняється.

Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем протягом вересня 2018 року укладено ряд однотипних за своїм змістом договорів підряду на виконання робіт, предметом яких відповідно до Додатку 1 підготовчі роботи для монтажу старої кровлі (прибирання будівельного сміття) даху цеху мінеральних добрив. Вказаними додатками до договорів визначений конкретний об`єм робіт та ціна за виконану роботу щодо кожного виду.

З системного аналізу умов цих договорів вбачається, що їх предметом є саме кінцевий результат праці, а не сам її процес, в той час, як для трудових договорів характерним було б зворотнє. Умови договору були виконі сторонами, що підтверджується актами приймання виконаних робіт. При цьому оплата за виконану роботу підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг.

З огляду на предмет укладених договорів та визначення поняття договору підряду та трудового договору, аргументи відповідача та суду першої інстанції про трудовий характер відносин між позивачем та вищезазначеними особами, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді, а тому такі дії позивача та виконавців за цивільно-правовим договором не свідчать про жодні трудові відносини в межах вже існуючої підприємницької діяльності позивача, а є конкретними строковими договірними відносинами на виконання наперед визначених послуг та здійснення оплати по факту виконаної роботи.

Таким чином, у разі надання послуг не на підставі трудового договору, а відповідно до договору про надання послуг (цивільно-правового договору), трудові відносини не виникають, а тому застосування штрафних санкцій за порушення позивачем вимог трудового законодавства в цій частині є неправомірним.

Крім того, ще одна відмінність між зазначеними договорами полягає в тому, що за трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлена трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

За цивільним договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.

Відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів того, що позивач виплачував вказаним вище особам заробітну плату та забезпечував умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, а ці особи дотримувалась внутрішнього трудового розпорядку, що є обов`язковими ознаками трудового договору відповідно до вимог ч.1 ст.21 КЗпП України.

Матеріали справи не містять доказів того, що стосовно цих осіб видавався наказ або розпорядження про прийняття на роботу, та вівся облік її робочого часу.

З огляду на викладене, суд не погоджується з висновком Головного управління Держпаці у Дніпропетровській області про те, що встановлені у цій справі обставини свідчать саме про трудові, а не цивільно-правові відносини між позивачем та переліченими вище особами.

Крім того, судовим розглядом встановлено, що щодо ПП Барицентр відповідачем не надано доказів трудових відносин або виконання робіт за цивільно-правовими договорами. Отримані посадовою особою усні пояснення від ОСОБА_5 , ОСОБА_1 не є належним та допустимим доказом на підтвердження факту трудових відносин між ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ПП Барицентр .

Окрім цього, у 03.06.2019 року судовому засіданні були допитані у якості свідків ОСОБА_40 , ОСОБА_30 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5

Як пояснив свідок ОСОБА_5 з приводу здійснення оплати праці, грошові кошти перераховуються з готівкового рахунку на банківську картку працівника, спеціальний одяг не видається. Працівники працюють на підприємстві відповідно до штатного розкладу.

З показів свідка ОСОБА_7 вбачається, що на підприємстві він працював понад місяць. Заробітну плату отримував на підставі актів виконаних робіт. Спілкувався безпосередньої їх ОСОБА_30 та ОСОБА_5

Як пояснив свідок ОСОБА_30 на підприємстві він виконував роботи пов`язані із кровлею, виконував функції прораба. Заробітну плату отримував на банківську карту. Спеціальним одягом не забезпечували.

Як пояснив свідок ОСОБА_1 у судовому засіданні, що він надавав пояснення інспектору Держпраці з приводу факту укладення цивільно-правових договорів.

З показів свідка ОСОБА_2 вбачається що на ПП Барицентр для проведення дій щодо здійснення перевірки, вона з`явилась до обіду, та закінчила перевірку після обіду. При перевірці підприємства позивача, свідок дійшла до висновку, що відсутні законні правовідносини найманих працівників із ПП Барицентр , оскільки договори не містять повну інформацію. Табеля робочого часу при проведені перевірки були завірені головним бухгалтером. Загальну кількість екземплярів акту, припису, які напрялись на адресу підприємства позивач не пам`ятає. На питання представника відповідача коли саме були надані витребувані документи, свідок ОСОБА_2 повідомила про те, не пам`ятає коли саме, мабуть в момент проведення перевірки. Час для ознайомлення із витребуваними документами був достатній. Акт проведення інспекційного відвідування було направлено засобами поштового звязку на юридичну адресу ПП Барицентр .

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у правовідносинах між позивачем та громадянами ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_30 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 містяться ознаки характерні саме цивільно-правовим відносинам між роботодавцем та найманим працівником, встановлено визначений обсяг виконання робіт та її кінцевий результат.

Враховуючи те, що при розгляді справи не знайшли свого підтвердження висновки, викладені в акті інспектування № ДН2245/247/АВ щодо допуску фізичних осіб громадянами ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_30 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , до роботи без оформлення трудового договору, суд не вбачає підстав для застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій, передбачених абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України.

Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що постанова ГУ Держпраці у Дніпропетровській області №ДН2245/247/АВ/ТД-ФС/848 від 20.12.2018 року про накладення на ПП Барицентр штрафу у сумі 558450 грн. є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

При цьому, постанова № ДН2245/247/АВ/МГ-ФС/849 про накладення на ПП Барицентр штрафу у сумі 297 840 грн. прийнята ГУ Держпраці у Дніпропетровській області обґрунтовано, з урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у відповідності та на виконання приписів чинного законодавства України.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є частково обґрунтованими та такими, що, відповідно, підлягають частковому задоволенню.

Доводи відповідача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вищезазначеного.

У відповідності до ч.3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в загальному розмірі 12844,36 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 24 від 05.02.2019 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 8376,75 грн. підлягає стягненню з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань, оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 10 червня 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Виготовлення рішення у повному обсязі здійснено 11 червня 2019 року.

Керуючись ст. ст. 139, 242-243, 245-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву приватного підприємства «Барицентр» до Головного управління Держапраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН2245/247/АВ/ТД-ФС/848 від 20 грудня 2018 року у розмірі 558 450,00 грн. (п`ятсот п`ятдесят вісім тисяч чотириста п`ятдесят гривень 00 копійок).

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39788766) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 8376,75 грн. (вісім тисяч триста сімдесят шість гривень 75 копійок) на користь приватного підприємства «Барицентр» (код ЄРПОУ 32793717).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 11 червня 2019 року.

Суддя С. В. Прудник


Суд	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	10.06.2019
Оприлюднено	13.06.2019
Номер документу	82342190
Судочинство	Адміністративне

Прудник Сергій Володимирович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 10.06.2019 по справі 160/1315/19ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —160/1315/19

Рішення від 10.06.2019

Рішення
від 10.06.2019 по справі 160/1315/19
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД