Рішення

від 04.06.2019 по справі 240/3760/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2019 року м. Житомир справа № 240/3760/19

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

секретар судового засідання Недашківська Н.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Паращенка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кілківської сільської ради Чуднівського району Житомирської області про визнання дій та рішення протиправними, зобов`язання вчинити дії,

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом? в якому просить:

- визнати протиправним п.1 рішення Кілківської сільської ради Чуднівського району "Про відмову у наданні ОСОБА_1 , ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в с.Кілки для ведення особистого селянського господарства" за №232 від 18.09.2018, прийнятого за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 10.07.2018 про надання їй у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки площею 2 га, яка знаходиться на території Кілківської сільської ради та скасувати його; зобов"язати повторно розглянути заяву на черговій сесії.

- визнати протиправним рішення 22 сесії VII скликання Кілківської сільської ради Чуднівського району Житомирської області "Про створення громадського пасовища" за №199 від 27.06.2018 та скасувати його.

- визнати протиправним рішення 22 сесії VII скликання Кілківської сільської ради Чуднівського району Житомирської області "Про затвердження положення про громадські пасовища" за №199 від 27.06.2018 та скасувати його.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідачем відмовлено їй у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в с.Кілки для ведення особистого селянського господарства. При цьому, вказує, що підставою для відмови стало те, що вказана земельна ділянка передана під випас громаді згідно рішення 22 сесії Кілківської сільської ради Чуднівського району Житомирської області за №199 від 27.06.2018 "Про створення громадського пасовища". Також відповідачем прийнято рішення "Про затвердження положення про громадські пасовища" за №199 від 27.06.2018. Вказує, що відмова органу місцевого самоврядування у наданні їх дозволу на виготовлення проекту землеустрою фактично ґрунтується на вказаних двох рішенням сільської ради, які прийняті з порушенням процедури та вимог чинного законодавства. Вважає, що законних підстав для відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою встановлених у ч.7 ст.118 Земельного кодексу України у відповідача не було.

Ухвалою від 22.04.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 22.05.2019.

15.05.2019 відповідачем подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву зазначено, що позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, оскільки вказаною земельною ділянкою більше 20 років користується громада села Кілки під пасовище і тому, у відповідності до клопотань громадян надано дозвіл на офіційне оформлення даного пасовища, про що було оформлене рішення 22 сесії 7 скликання від 27.06.2018 №199 "Про створення громадського пасовища" з затвердженням Положення про громадське пасовище, яке є додатком до рішення №199.(а.с.51)

22.05.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 04.06.2019.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у письмовому відзиві.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач 02.07.2018 звернулася до відповідача з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для передачі у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га, розташованою в межах населеного пункту села Кілки Чуднівського району Житомирської області.

Кілківська сільська рада Чуднівського району Житомирської області за результатами розгляду вказаного клопотання відповідно до оскаржуваного рішення №232 від 18.09.2018 відмовила позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, беручи до уваги протокол засідання постійної комісії земельних відносин. (а.с.21).

Так, 13.09.2018 постійною комісією з питань агропромислового комплексу, депутатської етики надано рекомендації про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою для передачі у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га, розташованою в межах населеного пункту села Кілки, що підтверджується протоколом №7.(а.с.74-75)

При цьому, як встановлено в ході розгляду справи та відповідно до пояснень представника відповідача вказане рішення відносно позивача по суті було зумовлено тим, що бажана земельна ділянка входить до громадського пасовища.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 27.06.2018 на 22 сесії VII скликання Кілківської сільської ради Чуднівського району Житомирської області прийнято рішення "Про створення громадського пасовища" за №199 . Також вирішено виготовити технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки для створення громадського пасовища площею 10,60 га розташованої в с.Кілки. (а.с.26)

Також, цього ж дня, на підставі клопотань уповноважених осіб від власників великої рогатої худоби села Кілки, на 22 сесії VII скликання Кілківської сільської ради Чуднівського району Житомирської області прийнято рішення "Про затвердження положення про громадські пасовища" за №199.

Позивач, вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави відмовляти у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою на бажану земельну ділянку, оскільки рішення про створення громадського пасовища прийнято з порушенням.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Конституцією України передбачено, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб`єкти права власності рівні перед законом (ч. 4 ст. 13); право власності на землю гарантується, воно набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ч. 2 ст. 14).

За змістом ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

З наведеного вбачається, що Кілківська сільська рада, в даному випадку, має виключні повноваження на вирішення питання про надання або відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності відповідної територіальної громади.

Згідно з п. "б" ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 ст. 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Зазначений перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства є вичерпним.

Підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що підставою для прийняття спірного рішення, яким відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її у власність ОСОБА_1 , став той факт, що вказана земельна ділянка відноситься до земель загального користування, а саме є громадським пасовищем.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що земельна ділянка, на яку позивач бажала отримати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, знаходиться в межах земель загального користування населеного пункту, зокрема, в межах ділянки площею 47 га, яка є пасовищем.

На підтвердження даних обставин представником відповідача надано до матеріалів справи Проект роздержавлення земель колективного сільськогосподарського підприємства ім. Гагаріна Чуднівського району Житомирської області в редакції 1993 року (а.с. 59-60).

При цьому, представник відповідача пояснив, що вказані землі після роздержавлення КСП ім.Гагаріна були передані у розпорядження Кілківської сільської ради.

Крім того, в судовому засіданні була оглянута схема (карта) землеустрою Кілківської сільської ради Чуднівського району, відповідно до якої спірна земельна ділянка знаходиться в межах земель, які віднесені під пасовище.

Також з матеріалів справи вбачається, що 27.06.2018 на 22 сесії VII скликання Кілківської сільської ради Чуднівського району Житомирської області прийнято рішення "Про створення громадського пасовища" за № 199 та вирішено виготовити технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки для створення громадського пасовища площею 10,60 га розташованої в с.Кілки. (а.с.26)

Також, цього ж дня, на підставі клопотань уповноважених осіб від власників великої рогатої худоби села Кілки, на 22 сесії VII скликання Кілківської сільської ради Чуднівського району Житомирської області прийнято рішення "Про затвердження положення про громадські пасовища" за №199.

Відповідно до рішення сільської ради №199 сільською радою замовлено та розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі загальною площею 10,6000 га для створення громадського пасовища. Згідно витягу з державного земельного кадастру земельній ділянці присвоєно кадастровий номер НОМЕР_2 . Вид використання земельної ділянки - громадські пасовища. (а.с.55)

На основі даної документації із землеустрою державним реєстратором Чуднівської РДА Стельмах А.Л. прийнято рішення від 11.05.2019 про державну реєстрацію права комунальної власності вказаної земельної ділянки за територіальною громадою в особі Кілківської сільської ради. (а.с.56)

Таким чином, земельна ділянка, яку бажає отримати позивач входить в земельну ділянку площею 10,6000 га.

Вищенаведені обставини свідчать, що земельна ділянка, яку бажала отримати позивач у власність, використовується для громадського пасовища с. Кілки Чуднівського району.

Класифікація видів цільового призначення земель, затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року № 548, визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

В зазначеному Класифікаторі землі сільськогосподарського призначення поділяються, зокрема на землі, для ведення особистого селянського господарства та на землі для сінокосіння і випасання худоби.

Частиною 2 ст. 22 ЗК України визначено, що до земель сільськогосподарського призначення належать, зокрема, сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

За змістом п. "а" ч. 3 ст. 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до ст.34 ЗК України громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.

Таким чином, відповідно до вимог Земельного кодексу України земельні ділянки, призначені для сінокосіння та випасання худоби не можуть бути переданні громадянам у власність.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 , в яку входить бажана позивачем земельна ділянка відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням землі загального користування для громадського пасовища, що унеможливлює її передачу у власність.

Суд погоджується з твердженнями відповідача про те, що земельна ділянка, яку позивач бажає отримати у власність для ведення особистого селянського господарства належать до земель загального користування (пасовище), тобто є загальнодоступними для всіх суб`єктів і не можуть передаватися у приватну власність. Надання дозволу позивачу на розроблення землевпорядної документації відведення у власність земельних ділянок загального користування порушить права інших осіб щодо їх використання, так як ці земельні ділянки виділені для об`єктивної необхідності - загального випасання худоби.

Таким чином, місце розташування земельної ділянки, зазначеної у заяві позивача не відповідає вимогам чинного законодавства, що є підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства згідно з ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 59 закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених п. 4 і 16 ст. 26, п. 1, 29 і 31 ст. 43 та ст. 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.

Суд зазначає, що заява позивача розглянута на сесії сільської ради відповідно до положень закону України "Про місцеве самоврядування", і рішення сільської ради є повністю правомірним.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними рішення 22 сесії VII скликання Кілківської сільської ради Чуднівського району Житомирської області "Про створення громадського пасовища" за №199 від 27.06.2018 та визнання протиправним рішення 22 сесії VII скликання Кілківської сільської ради Чуднівського району Житомирської області "Про затвердження положення про громадські пасовища" за №199 від 27.06.2018.

Так, 27.06.2018 на 22 сесії VII скликання Кілківської сільської ради Чуднівського району Житомирської області прийнято рішення "Про створення громадського пасовища" за №199 . Також вирішено виготовити технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки для створення громадського пасовища площею 10,60 га розташованої в с.Кілки. (а.с.26)

Також, цього ж дня, на підставі клопотань уповноважених осіб від власників великої рогатої худоби села Кілки, на 22 сесії VII скликання Кілківської сільської ради Чуднівського району Житомирської області прийнято рішення "Про затвердження положення про громадські пасовища" за №199.

Позивач в обґрунтування позову посилається на те, що рішення "Про створення громадського пасовища" прийнято з порушенням процедури його прийняття, а саме, за нього не проголосувала більшість депутатів. Вважає, що вказаним рішенням порушенні його права.

Відповідно до ст. 34 ЗК України, громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.

Земельні ділянки для сінокосіння та випасання худоби - це ділянки сільськогосподарського призначення, які надаються тільки в тимчасове користування (оренду) і повинні використовуватися виключно як сінокіс чи пасовище. Переводити такі ділянки в інші види сільськогосподарських угідь, до прикладу в ріллю чи багаторічні насадження, заборонено. Такі земельні ділянки можуть надаватись лише громадянам, які утримують худобу (корів, кіз, овець тощо).

Тобто громадяни України мають право орендувати земельні ділянки для сінокосіння та випасання худоби. Це право громадян може бути реалізоване за рахунок земель, що перебувають у державній, комунальній та приватній власності.

Якщо громадянин має власне господарство та тримає худобу, то він може звернутися до органу місцевого самоврядування або до органу виконавчої влади, залежно де розташована земельна ділянка - в межах чи за межами населеного пункту - з заявою про надання йому в оренду земельної ділянки для сінокосіння та/або випасання худоби із земель державної або комунальної власності. Розгляд питання та надання в оренду земельної ділянки або аргументована відмова в наданні здійснення відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України.

Якщо в населеному пункті багато громадян тримають худобу, вони можуть звернутися до свого представницького органу - сільської ради з пропозицією щодо створення громадського пасовища. Рішення про створення такого пасовища приймається на сесії.

Пункт 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачає, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до п.13 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян.

Згідно п. 5 ст. 46 вищевказаного Закону, сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

З матеріалів справи вбачається, що рішення "Про створення громадського пасовища" прийнято за результатами розгляду на засіданні сесії сільської ради колективного клопотання громадян с.Кілки для виділення земельної ділянки для випасу худоби.

Частиною 2 ст. 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Європейської хартії місцевого самоврядування" від 15 липня 1997 року № 452/97-ВР, визначено, що органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене зі сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАСУ кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Порушення вимог Закону діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

Тобто, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Позивач оскаржує рішення 22 сесії VII скликання Кілківської сільської ради Чуднівського району Житомирської області "Про створення громадського пасовища" за №199 від 27.06.2018, яке не порушує його права та інтереси та не стосується його.

Аналіз суб`єктного складу даного спору та природи спірних правовідносин, як таких, що не відповідають ст.2 КАС України, свідчить про відсутність порушеного права позивача у спорі. Позивач не є стороною таких правовідносин, а тому оскаржуваним рішенням його права та інтереси не порушені.

Відсутність у позивача прав чи обов`язків у зв`язку із оскаржуваним рішенням, яке його безпосередньо не стосується, не породжує для останнього права на захист, тобто права на звернення до суду адміністративним позовом.

Позивач не навів доказів того, та матеріалами справи не встановлено, які конкретно його права чи законні інтереси порушені оскаржуваним рішення сільської ради. При цьому, до членів територіальної громади с.Кілки позивач не входить.

Враховуючи викладене, рішення 22 сесії VII скликання Кілківської сільської ради Чуднівського району Житомирської області "Про створення громадського пасовища" та рішення 22 сесії VII скликання Кілківської сільської ради Чуднівського району Житомирської області "Про затвердження положення про громадські пасовища" за №199 від 27.06.2018 не стосується позивача та не порушує його прав та законних інтересів.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 року категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес" (п. 54 рішення).

Отже, при прийнятті рішення суд враховує те, що задоволення суспільної потреби при вирішенні суспільнозначимого питання про безоплатну передачу земельної ділянки з комунальної власності у приватну ставиться у перевагу приватному інтересу конкретної особи.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин та їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що відповідачем в ході судового розгляду доведено правомірність відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою, тому, у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 9,77,90,242-246,371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) до Кілківської сільської ради Чуднівського району Житомирської області (вул.Садова,1-а, с.Кілки, Чуднівський район, Житомирська область, 13232, код ЄДРПОУ 04345055) про визнання дій та рішення протиправними, зобов`язання вчинити дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Капинос

Повне судове рішення складене 11 червня 2019 року