Рішення

від 03.06.2019 по справі 520/2661/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2019 р. № 520/2661/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Заічко О.В.,

при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ ЦЕНТР" до Харківської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерство культури України про скасування рішення ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про скасування рішення виконавчого комітету Харківської обласної ради трудящих №61 від 25.01.1972 року в частині включення до переліку пам'яток історії місцевого значення будинку, де в березні 1919 року відбувся ІІІ Всеукраїнський з'їзд Рад, що прийняв першу конституцію УРСР, за адресою Харківська область, м. Харків, вул. Благовіщенська, буд. 28.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є власником нежитлових будівель адресою м. Харків, вул. Благовіщенська, буд. 28 на підставі договору купівлі-продажу від 10.01.2005 року №32 та зазначає про втрату вказаним будинком на підставі Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", статусу пам'ятки, набутого відповідно до прикінцевих положень Закону України Про охорону культурної спадщини . Також позивач посилається на втрату автентичності первісної структури будинку та його аварійний стан.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2019р. було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерство культури України.

Від представників сторін надішли клопотання про розгляд справи без їх участі.

Також відповідач, надав відзив на позов, в якому проти задоволення позову заперечував, посилаючись на правомірність та чинність рішення виконавчого комітету Харківської обласної ради трудящих №61 від 25.01.1972 року та відсутність підстав для застосування до оскаржуваного рішення норм Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

Представник третьої особи до суду не прибув, пояснень у правовідносинах, з приводу яких подано позов, на пропозицію суду, що міситься в ухвалі від 23.04.2019р. не надав.

Суд, на підставі ст. 205 КАС України, вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Позивач є власником нежитлових будівель адресою м. Харків, вул. Благовіщенська, буд. 28 на підставі договору купівлі-продажу від 10.01.2005 року №32, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру прав на нерухоме майно №121326341 від 20.04.2018 року.

Рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради трудящих №61 від 25.01.1972 року будинок за адресою м. Харків, вул. Благовіщенська, буд. 28 внесено до переліку пам'яток історії місцевого значення, як такий, де в березні 1919 року відбувся ІІІ Всеукраїнський з'їзд Рад, що прийняв першу конституцію УРСР.

Вказаний будинок відповідно до п.3 розділу Х Прикінцеві положення Закону України Про охорону культурної спадщини визнаний пам'яткою архітектури.

Судом встановлено, що позивачеві не видавалось свідоцтво про реєстрацію об'єкта культурної спадщини як пам'ятки, що передбачено ч.3 ст. 14 Закону України Про охорону культурної спадщини , охоронний договір щодо вказаного будинку також не укладався.

Відповідно до розпорядження Харківської обласної державної адміністрації №323 від 12.07.2005 року будинок колишнього цирку Мусурі , за адресою м. Харків, вул. Благовіщенська, буд. 28 вилучено зі списку пам'яток архітектури як таку, що втратила автентичність.

ПрАТ Проектний і науково-дослідний інститут ХАРКІВСЬКИЙ ПРОМБУДНДІПРОЕКТ на замовлення позивача виконано висновок шифр 128-18 від 28.09.2018 року про технічний стан будівельних конструкцій колишньої будівлі театру музичної комедії, розташованого за адресою: вул. Благовіщенська, 28 в м. Харків з розробкою рекомендацій з подальшої експлуатації.

Згідно вказаного висновку технічний стан вказаного будинку в цілому характеризується як аварійний стан (категорія IV), з можливим подальшим обваленням конструкцій, реконструкція будинку з використанням наявних будівельних конструкцій неможлива, будівлю необхідно демонтувати.

Позивач звернувся до Управління містобудування та архітектури м. Харкова з питанням надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення земельної ділянки по вул. Благовіщенській, 28. У відповіді на дане звернення від 25.10.2018 року вказано, що розгляд даного питання можливе Управлінням після надання інформації відповідного органу охорони культурної спадщини щодо віднесення (не віднесення) вказаного будинку до пам'ятки та можливості знесення, враховуючи, що Рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради трудящих №61 від 25.01.1972 року будинок за адресою м. Харків, вул. Благовіщенська, буд. 28 внесено до переліку пам'яток історії місцевого значення.

За результатами засідання Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Управлінні культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації складено протокол №44 від 18.01.2019 року, відповідно до витягу з якого було розглянуто питання щодо внесення/невнесення до Реєстру пам'яток історії місцевого значення - будинок, в якому працювали Всеукраїнські з'їзди Рад, з'їзди і конференції КП(б)У і ЛКСМУ, з'їзди комнезамів України за адресою м. Харків, вул. Благовіщенська, 28 та вирішено порушити клопотання перед Міністерством культури України про невнесення об'єкта до Реєстру у зв'язку з незадовільним технічним станом та втратою предмету охорони.

Судом встановлено, що станом на 03.06.2019 року до реєстру пам'яток місцевого значення у Харківській області, який опублікований на офіційному веб-сайті Міністерства культури України не внесено будівлю за адресою: м. Харків, вул. Благовіщенська, 28, свідоцтво про реєстрацію об'єкта культурної спадщини як пам'ятки, позивачу надано не було, у зв'язку із чим, охоронний договір також не укладався.

Відповідно до ст.3 Указу Президента України № 252/92 від 14.04.1992 року, місцева державна адміністрація є правонаступником виконавчих комітетів відповідних Рад народних депутатів щодо прийнятих ними рішень, узятих зобов'язань та покладених на них законодавством обов'язків у тій їх частині, яка не суперечить Закону України "Про Представника Президента України" та Закону України "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування".

Суд вказує, що ключовими моментами спірних правовідносин є встановлення обставин відповідності будівлі за адресою м. Харків, вул. Благовіщенська, 28 критеріям, сукупність яких дає можливість її віднесення до об'єктів культурної спадщини . Такими критеріями є автентичність та культурна цінність.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000 р. N 1805-III (далі - Закон N 1805-III), постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України" від 27.12.2001 р. N 1760 (далі - Порядок N 1760, що був чинним на час виникнення спірних правовідносин), наказом Міністерства культури України "Про затвердження Порядку обліку об'єктів культурної спадщини" від 11.03.2013 р. № 158, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 квітня 2013 р. за № 528/23060 (далі - Порядок N 158).

Статтею 1 Закону УРСР "Про охорону і використання пам'яток історії та культури" № 3600-ІХ від 13.07.1978 року (далі - Закон № 3600-ІХ), пам'ятниками історії та культури є споруди, пам'ятні місця і предмети, зав'язані з історичними подіями в житті народу, розвитком суспільства і держави, твори матеріальної і духовної творчості, які становлять історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність.

Відповідно до ст. 17 Закону № 3600-ІХ віднесення пам'яток історії та культури до категорії пам'яток загальносоюзного, республіканського чи місцевого значення проводиться відповідно до законодавства Союзу PCP і Української PCP.

Переліки пам'яток історії та культури республіканського значення затверджуються Радою Міністрів Української PCP. Переліки пам'яток місцевого значення затверджуються виконавчими комітетами обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів. Виключення об'єктів з переліків пам'яток республіканського і місцевого значення допускається лише з дозволу Ради Міністрів Української PCP.

Згідно ст. 1 Закону 1805-III пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Статтею 13 Закону № 1805-III визначено, що об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення пам'ятки до Реєстру за категоріями національного та місцевого значення. Із занесенням до Реєстру на об'єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи, що становлять предмет його охорони, поширюється правовий статус пам'ятки.

Відповідно до п.3 розділу Х Прикінцеві положення Закону України Про охорону культурної спадщини об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР "Про охорону і використання пам'яток історії та культури", визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону.

Згідно ст. 23 Закону № 1805-III, усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір. При передачі пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володіння, користування чи управління іншій особі істотною умовою договору про таку передачу є забезпечення особою, якій передається пам'ятка, щойно виявлений об'єкт культурної спадщини чи її (його) частина, збереження пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом (особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини. Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України. Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов'язків, що випливають із цього Закону.

Відповідно до п.п. 2-3 Порядку N 1760, на кожний об'єкт культурної спадщини, що пропонується відповідним органом охорони культурної спадщини для занесення до Реєстру, складається облікова документація, яка підлягає постійному зберіганню в такому органі. Занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру без облікової документації не допускається. Облікова документація на об'єкти культурної спадщини, які відповідно до пункту 3 розділу Х Прикінцеві положення Закону України Про охорону культурної спадщини визнаються пам'ятками, включає облікову картку або паспорт, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану. Облікова документація на щойно виявлені об'єкти культурної спадщини включає облікову картку, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану. Пропозиції щодо включення щойно виявлених об'єктів культурної спадщини до Реєстру подаються не пізніше ніж протягом трьох років з дня їх включення до переліку об'єктів культурної спадщини.

09.04.2015 р. Верховною Радою України прийнято Закон України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" (надалі - Закон №317-VIII, що набрав законної сили 21.05.2015 року), у преамбулі якого зазначено, що відповідно до ст. 11 Конституції України, держава зобов'язана сприяти консолідації та розвитку української нації, її історичної свідомості та відповідно цей Закон прийнятий з метою недопущення повторення злочинів комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, будь-якої дискримінації за національною, соціальною, класовою, етнічною, расовою або іншими ознаками у майбутньому, відновлення історичної та соціальної справедливості, усунення загрози незалежності, суверенітету, територіальній цілісності та національній безпеці. Цим Законом засуджено комуністичний тоталітарний режим та визначені правові основи заборони пропаганди комуністичної символіки та встановлено порядок ліквідації символів комуністичного тоталітарного режимів.

Пунктом 1 ст.1 Закону № 317-VIII дано визначення терміну комуністична партія - Російська соціал-демократична робітнича партія (більшовиків) (РСДРП(б), Російська комуністична партія (більшовиків) (РКП(б), Всесоюзна комуністична партія (більшовиків) (ВКП(б), Комуністична партія Радянського Союзу (КПРС), Комуністична партія (більшовиків) України (КП(б)У), Комуністична партія України (КПУ), комуністичні партії союзних республік, що входили до складу СРСР, а також їхні осередки в автономних радянських соціалістичних республіках, краях, областях, автономних областях, автономних округах, містах республіканського підпорядкування та місцеві осередки

Згідно п.4 ст.1 Закону № 317-VIII, символіка комуністичного тоталітарного режиму зокрема включає: - зображення, пам'ятники, пам'ятні знаки, написи, присвячені подіям, пов'язаним з діяльністю комуністичної партії, із встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім пам'ятників та пам'ятних знаків, пов'язаних з опором і вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури); найменування комуністичної партії.

Згідно з нормами ч.1 ст. 3 Закону № 317-VIII пропаганда комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки визнається наругою над пам'яттю мільйонів жертв комуністичного тоталітарного режиму, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму та заборонена законом.

Крім того, у жовтні 2015 року п. 5.1 Порядок N 158, доповнено абзацом другим згідно з наказом Міністерства культури України від 22.10.2015 р. N 838, який унормовує, що Пам'ятки (пам'ятники, пам'ятні знаки), присвячені особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні, політичних репресій, особам, які обіймали керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік (крім осіб, діяльність яких була значною мірою пов'язана з розвитком української науки та культури), працівникам радянських органів державної безпеки, подіям, пов'язаним з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті, включенню до Реєстру не підлягають.

Відповідно до п. 6.1 Порядку N 158, подання щодо занесення до Реєстру щойно виявлених об'єктів культурної спадщини, а також занесення (незанесення) до Реєстру об'єктів культурної спадщини, зазначених у пункті 5.1 розділу V цього Порядку, подаються за місцезнаходженням таких об'єктів органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органами охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або Українським товариством охорони пам'яток історії та культури та іншими громадськими організаціями, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, - до Мінкультури України.

Так, відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1760 Про затвердження Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України , об'єкти культурної спадщини місцевого значення повинні відповідати критерію автентичності, а також принаймні одному з таких критеріїв: вплинули на розвиток культури, архітектури, містобудування, мистецтва певного населеного пункту чи регіону; пов'язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю видатних людей певного населеного пункту чи регіону; є творами відомих архітекторів або інших митців; є культурною спадщиною національної меншини чи регіональної етнічної групи.

Тобто, автентичність будівлі - це збереженість первісної структури, справжнього вигляду будівлі.

В ході розгляду справи знайшов своє підтвердження факт ненадання облікової документації на пам'ятку історії, позивач при оформленні права власності з даними документами також не бува ознайомлений та про факт приналежності придбаного будинку до пам'яток архітектури значення дізнався, отримавши лист Управління містобудування та архітектури м. Харкова від 25.10.20918 року ( до суду звернувся 19.03.2019 року, тобто, з дотриманням строків, встановлених ст. 122 КАС України).

Крім того, в матеріалах справи відсутні достатні докази, які в своїй сукупності підтверджують, що будинок розташований за адресою м. Харків, вул. Благовіщенська, 28, станом на час набуття позивачем права власності на нього, , хоча і не був занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, але, відповідно до приписів п.3 розділу Х Прикінцеві положення Закону України Про охорону культурної спадщини та п. 5.1. Порядку обліку об'єктів культурної спадщини N 158, мав статус пам'ятки і перебував під охороною держави, що, в свою чергу, покладало на власника пам'ятки в силу ст. 23 Закону України Про охорону культурної спадщини обов'язок укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

В ході розгляду справи встановлено, що у січні 2019 року на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Департаменті культури і туризму Харківської обласної організації, за результатами якої було складено протокол № 44 від 18.01.2019 року, було розглянуто питання щодо занесення/невнесення до Реєстру пам'ятки історії місцевого значення - будинку за адресою: м. Харків, вул. Благовіщенська, 28 та вирішено порушити клопотання перед Міністерством культури України про невнесення об'єкта - будинку , в якому працювали Всеукраїнські з'їзди Рад, з'їзди і конференції КП(б)У і ЛКСМУ, з'їздити комнезамів України до Реєстру як пам'ятку: за видом - історичний, за категорією - місцевого значення у зв'язку з незадовільним технічним станом та втратою предмету охорони. При цьому, було висловлено експертну думку про те, що даний об'єкт знаходиться аварійному стані, знаходиться під загрозою саморуйнування та становить потенційну загрозу громадянам України та навколишнім будинкам. Також, було висловлено думку, що даний об'єкт підпадає під дію Закону № 317-VIII, а отже втратив статус об'єкту історичної пам'ятки і не може бути внесеним до Реєстру.

Разом з тим станом на час звернення з цим позовом питання щодо занесення (незанесення) до Реєстру об'єктів культурної спадщини нерухомого майна, яке належить позивачу на праві власності не вирішено, що в свою чергу порушує його права, як власника цієї нерухомості.

В даному випадку, як слідує з рішення виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 25.01.1972 №61 єдиною підставою для визначення даного об'єкту пам'яткою історії є той факт, що в цьому будинку в березні 1919 року відбувся ІІІ Всеукраїнський з'їзд Рад, що прийняв першу конституцію УРСР.

Підсумовуючи наведені нормативні положення та, зважаючи на наявність розпорядження Харківської обласної державної адміністрації №323 від 12.07.2005 року, будинок за адресою м.Харків, вул. К.Маркса (Благовіщенська), буд. 28 не відповідає наразі критеріям, необхідним для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України у зв'язку зі втратою автентичності та культурної цінності з точки зору історичного погляду.

Посилання відповідача щодо нерозповсюджень Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" на будівлі, з посиланням на лист третьої особи, який наявний у справі, суд відхиляє, оскільки у вказаному законі такі приписи відсутні.

Відповідачем, на виконання приписів ч.2 ст.77 КАС України, не спростовано зазначених фактів.

Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ ЦЕНТР" (вул. Сухумська, буд. 24, оф. 238, м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 32677283) до Харківської обласної державної адміністрації (вул. Сумська, буд. 64,м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 23912956), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерство культури України (01601, місто Київ, вулиця Івана Франка, 19) про скасування рішення - задовольнити.

Скасувати рішення виконавчого комітету Харківської обласної ради трудящих №61 від 25.01.1972 року в частині включення до переліку пам'яток історії місцевого значення будинку, де в березні 1919 року відбувся ІІІ Всеукраїнський з'їзд Рад, що прийняв першу конституцію УРСР, за адресою Харківська область, м. Харків, вул. Благовіщенська, буд. 28.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської обласної державної адміністрації (вул. Сумська, буд. 64,м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 23912956) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ ЦЕНТР" (вул. Сухумська, буд. 24, оф. 238, м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 32677283) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн. ( одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 12 червня 2019 року.

Суддя Заічко О.В.