Ухвала

від 11.06.2019 по справі 528/512/19

ГРЕБІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Гребінківський районний суд Полтавської області

Справа № 528/512/19

Провадження № 1-кс/528/406/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2019 р. м. Гребінка

слідчий суддя Гребінківського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув клопотання начальника СВ Гребінківського ВП ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12019170150000147, яке внесено 11.05.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, про накладення арешту на майно,

за участю:

начальника СВ Гребінківського ВП ГУНП у Полтавській області, капітана поліції ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

до Гребінківського районного суду Полтавської області надійшло клопотання начальника СВ Гребінківського ВП ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12019170150000147, яке внесено 11.05.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, про арешт майна.

Із клопотання вбачається, що 09.10.2017 головою Гребінківської районної державної адміністрації Полтавської області ОСОБА_4 було видано розпорядження №258 «Про надання дозволу на розробку детального плану території за межами населених пунктів Наталівської сільської ради. Вказане вище розпорядження слугувало правовою підставою до видання начальником ГУ Держгеокадастру у Полтавській області ОСОБА_5 . Наказу №549 від 19.10.2017 «Про скасування земельних торгів», що позбавило ПСП «Ярина» (код ЄДРПОУ 32393484) юридичної і фактичної можливості до набуття прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що розташовані на території Наталівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області з кодом класифікації видів цільового призначення 01.01. «Для ведення товарно сільськогосподарського виробництва» (41.8036 га. кадастровий номер земельної ділянки 5320883200:00:003:1013; 17.6347 га. кадастровий номер земельної ділянки 5320883200:00:001:1062; 95.1879 га. кадастровий номер земельної ділянки 5320883200:00:003:1014; 38.1004 га. кадастровий номер земельної ділянки 5320883200:00:003:1022; 50.2703 га. кадастровий номер земельної ділянки 5320883200:00:003:1012. 19.10.2017 начальник Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області ОСОБА_5 з посиланням на ч. 3 ст. 138 Земельного кодексу України. Положення про ГУ Держгеокадастру у Полтавській області листа Гребінківської районної державної адміністрації від 09.10.2017 було видано наказ №549 «Про скасування земельних торгів». Зі змісту Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек щодо об`єктів нерухомого майна №135887724 від 29.08.2018; №135888244 від 29.08.2018; №3135888867 від 29.08.2018; №135886639 від 29.08.2018 вбачається, що на час видання начальником ГУ Держгеокадастру у Полтавській області ОСОБА_5 наказу №549 «Про скасування земельних торгів» жодних заборон щодо відчуження чи передачу в користування земельних ділянок площею:

41.8036 га. кадастровий номер земельної ділянки 5320883200:00:003:1013;

17.6347 га. кадастровий номер земельної ділянки 5320883200:00:001:1062;

95.1879 га. кадастровий номер земельної ділянки 5320883200:00:003:1014;

38.1004 га. кадастровий номер земельної ділянки 5320883200:00:003:1022;

50.2703 га. кадастровий номер земельної ділянки 5320883200:00:003:1012.

У судовому засіданні начальник СВ Гребінківського ВП ГУНП у Полтавській області, капітана поліції ОСОБА_3 клопотання підтримав за підстав, викладених в ньому.

За наслідками розгляду поданого клопотання слідчий суддя прийшов таких висновків.

Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Положеннями ч.2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У клопотанні начальник слідчого відділу поліції наводить мету та підставу для накладення арешту на земельні ділянки, перелік яких зазначено слідчим в клопотанні, зокрема задля збереження речового доказу недопущення проведення будь-яких дій з вказаними земельними ділянками, в тому числі відчуження, розпорядження та/або використання майном, а також з метою збереження інших слідів злочину та недопущення заподіяння збитків, встановлення всіх обставин вчиненого злочину.

При цьому, земельні ділянки, на які начальник слідчого відділу за погодженням із процесуальним прокурором просить накласти арешт, не визнані речовими доказами, а тому не відповідають критеріям речових доказів в розумінні ст. 98 КПК України, відповідно не доведено наявності правової підстави для арешту майна, а саме, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 2 ст. 131 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження.

Як визначено ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

За положеннями ст. 171 КПК України клопотання про арешт майна повинно бути мотивованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном тощо.

Згідно з положеннями ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна, для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, серед іншого, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт накладається для забезпечення збереження речових доказів, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися в клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series А N 98).

Водночас з`ясування правової підстави арешту майна, насамперед, пов`язано із кваліфікацією злочину, що внесено до ЄРДР і саме це питання передує з`ясуванню визначених ст. 170 КПК України підстав та меті забезпечення кримінального провадження.

Згідно із відомостями, які внесені до ЄРДР, органом досудового розслідування проводиться перевірка за фактом можливих протиправних дій окремих посадових осіб Гребінківської РДВ та ГУ Держгеокадастру у Полтавській області при виданні наказу «Про скасування земельних торгів по земельним ділянкам, що знаходяться на території Гребінківського району Полтавської області». Попередньо правопорушення кваліфіковано за ст. 356 КК України.

За цими ж подіями до ЄРДР внесені відомості про вчинення злочину, передбаченого ст.356 КК України.

Об`єктом злочину за ст. 356 КК України є встановлений законодавством порядок реалізації фізичними та юридичними особами своїх прав та виконання обов`язків, нормальна управлінська діяльність і авторитет органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

З об`єктивної сторони злочин характеризується сукупністю таких ознак:

1) самовільним, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій,

2) оспорюваність правомірності цих дій з боку інших громадян або юридичних осіб;

3) заподіянням такими діями значної шкоди право охоронюваним інтересам;

4) причинний зв`язок між діями винної особи та значною шкодою.

Самовільне вчинення будь-яких дій це здійснення особою свого дійсного або гаданого права чи вчинення інших дій всупереч встановленому порядку і без законних повноважень. Дійсним визнається право, що належить особі в силу закону, договору чи на іншій підставі, однак це право реалізується з порушенням порядку Натомість, гаданим є право, яке в дійсності особі не належить, але вона помилково вважає, що володіє цим правом.

Оспорюваність правомірності дій особи означає, що інший громадянин або підприємство, установа, організація вважають дії того, хто вчиняє самоправні дії, незаконними, відкрито не погоджуються з ними, оскаржують їх. При цьому не обов`язково, щоб оскарження відбувалось саме у передбаченому законом порядку (судовому, адміністративному тощо). Оспорювання може мати місце до вчинення дій, в момент їх вчинення або після їх вчинення.

Проте, начальником слідчого відділу поліції в клопотанні не було зазначено та в судовому засіданні не було надано доказів а ні про оспорюваність правомірності відповідних дій окремих посадових осіб, а ні про розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, яка має бути значною, а отже не доведено співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Крім цього, саме розпорядження голови районної державної адміністрації від 09.10.2017 № 258, яке, як вказує слідчий, слугувало правовою підставою для видання наказу від 19.10.2017 № 549 про скасування земельних торгів, призначених на 19.10.2017, не містить підпису голови районної державної адміністрації В. Роспопова, а в наказі від 19.10.2017 № 549 зазначено про скасування чотирьох земельних ділянок з кадастровими номерам: 5320883200:00:001:1062; 5320883200:00:003:1014; 5320883200:00:003:1022; 5320883200:00:003:1012, в той час, як у клопотання слідчий просить накласти арешт на п`ять земельних ділянок, в тому числі 5320883200:00:003:1013, дані про яку містяться в розпорядженні від 09.10.2017 № 258 та листі директора ТОВ «Оржицьке» від 05.10.2017 № 05/10-17.

Цим листом директор ТОВ «Оржицьке» ОСОБА_6 звернувся до голови Гребінківської рда ОСОБА_7 з проханням здійснити проектно-вишукувальні роботи Детальний план території птахо комплексу по вигульному утриманню курей що складається із земельних ділянок 5320883200:00:003:1013, 5320883200:00:001:1062; 5320883200:00:003:1014; 5320883200:00:003:1022; 5320883200:00:003:1012.

У судовому засіданні ОСОБА_3 вказав про відсутність у матеріалах кримінального провадження даних щодо реалізації листа директора ТОВ «Оржицьке» від 05.10.2017 № 05/10-17 та розпорядження голови районної державної адміністрації В. Роспопова від 09.10.2017 № 258, яке не містить підпису голови райдержадміністрації та яким надано дозвіл на розробку детального плану території за межами населених пунктів Наталівської сільської ради, тобто слідчим не доведено про наявність здійснення проектно-вишукувальних робіт в період з 09.10.2017 до дня внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР - 11.05.2019.

Як пояснено у судовому засіданні начальником слідчого відділу поліції на стадії досудового розслідування із тимчасовим доступом до документів слідчий не звертався.

Не наведено у клопотанні та не пояснено у судовому засіданні яким чином земельні ділянки можуть бути доказом вчинення кримінального правопорушення, відомості про які внесені до ЄРДР за правовою кваліфікацією ст. 356 КК України.

Начальником СВ Гребінківського ВП ГУНП у Полтавській області, капітаном поліції ОСОБА_3 під час судового розгляду клопотання підтверджено, що зазначені в клопотанні земельні ділянки перебувають в державній власності, а власником вказаних земельних ділянок є Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, про що свідчать відомості інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно , проте такі відомості сформовано 29.08.2018, а станом на час розгляду клопотання актуальні дані слідчому судді не надано.

За положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном, відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Натомість, в порушення ч.5 ст.132, ч.2 ст.171 КПК України, до клопотання не додано матеріали, які б підтверджували заявлені ризики стосовно земельних ділянок. В судовому засіданні слідчий також не зміг підтвердити наявність відповідних доказів.

Вказане вище свідчить про те, що клопотання начальника слідчого відділу, погоджене процесуальним прокурором, належним чином не обґрунтоване, із матеріалів судового провадження вбачається, що земельні ділянки, які є об`єктом вчиненого злочину, не відповідають критеріям, зазначеним у статті 98КПК України, тому відсутня правова підстава для арешту майна - збереження речового доказу, також не доведено наведених ризиків щодо зазначеного майна стороною обвинувачення, на яку покладений тягар доведення обґрунтованості доводів клопотання, таким чином слідчий суддя дійшов висновку про недоведеність необхідності накладення арешту на вказане майно, реальні обставини, що свідчать про актуальність накладення арешту і реальні ризики, коли зволікання можуть спричинити не відшкодування шкоди, заподіяної злочином, відсутні, що в свою чергу вказує на відсутність підстав для позбавлення права відчуження, розпорядження, використання та проведення інших заборон стосовно користування та розпорядження вказаним майном, а отже такий вид забезпечення на даній стадії досудового розслідування не відповідає критерію співрозмірності завданням кримінального провадження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти виключно відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Слідчий суддя, з дотриманням принципу змагальності та диспозитивності, зобов`язаний розглянути заявлене клопотання лише у межах його доводів та вимог, якими у даному випадку є арешт посівів сільськогосподарських культур.

Враховуючи зміст клопотання про арешт земельних ділянок і заявлену підставу та мету для його арешту, слідчий суддя приходить до висновку про недоведеність необхідності накладення арешту.

Фіксування факту самоправства щодо земельних ділянок може мати місце шляхом проведення слідчих, процесуальних дій та відображено у відповідних документах, якими обґрунтовано клопотання слідчого.

Вимоги ч. 1 ст. 173 КПК України зобов`язують слідчого суддю, суд відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

З урахуванням обставин кримінального провадження, викладених прокурором у клопотанні, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено наявність правових підстав для накладення арешту на майно.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, ст.ст. 98, 131, 132, 170, 171, 173, 370, 372, 532 КПК,

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні клопотання про арешт майна відмовити.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили в порядку ст. 532 КПК України та може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Складення повного тексту 12.06.2019.

Слідчий суддя ОСОБА_8