Рішення

від 07.06.2019 по справі 640/2929/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 червня 2019 року № 640/2929/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., при секретарі судового засідання Мині І.І., за участі представників сторін: від позивача - Бердичевський О.В., від відповідача - Шаповал О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Компанія Відос доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0037281207 від 16.01.2019, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Відос (далі-позивач/ ТОВ Компанія Відос ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач/ ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.01.2019 №0037281207.

Позивач мотивує свої вимоги безпідставністю застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, оскільки блокування та/або помилка в роботі системи електронного адміністрування податків, що призвело до заниження реєстраційної суми підприємства позивача, фактично позбавили останнього можливості своєчасно зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не залежало від волі позивача.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, прийнятого у межах наданих контролюючому органу повноважень, у зв`язку з виявленими під час перевірки порушеннями вимог податкового законодавства з боку позивача.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ Відос (код 39849404) за квітень-травень 2018 року, результати якої оформлені актом від 07.11.2018 №17978/26-15-12-07-20/39849404 (далі - акт перевірки).

Відповідно до акту перевірки, перевіркою встановлено порушення ТОВ Відос граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за квітень-травень 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладний.

На підставі висновків акту перевірки від 07.11.2018 №17978/26-15-12-07-20/39849404, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві прийняте податкове повідомлення-рішення від 16.01.2019 №0037281207, відповідно до якого до позивача застосовано штраф на загальну суму 38682,93 грн., а саме:

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 83333,33 грн. застосований штраф в розмірі 30% в сумі 25000,00 грн.;

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 до 365 календарних днів на суму ПДВ 34207,33 грн. застосований штраф в розмірі 40% в сумі 13682,93 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Так, пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Згідно висновків акту перевірки, позивачем порушені граничні строки реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: податкова накладна від 24.05.2018 №1 (зареєстрована 24.07.2018); податкова накладна від 26.04.2018№2 (зареєстрована 24.07.2018); податкова накладна від 17.04.2018 №1 (зареєстрована 24.07.2018); податкова накладна від 25.05.2018 №2 (зареєстрована 24.07.2018).

На обґрунтування протиправності застосовування відносно позивача штрафних санкцій згідно спірного податкового повідомлення-рішення, останній вказує, що строки реєстрації податкових накладних (перелік згідно акту перевірки) порушені не з вини позивача, а з огляду на відсутність дій з боку контролюючого органу щодо відновлення реєстраційного балансу з податку на додану вартість.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві було проведено камеральну перевірку даних позивача, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за серпень 2017 року, за результатами якої складений акт від 20.10.2017 №10648/26-15-12-06.

Вказаною перевіркою встановлено розбіжність щодо не включення до податкового зобов`язання з ПДВ за звітній період серпень 2017 року податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 7473718,56 грн.

На підставі вказаних висновків, викладених в акті перевірки від 20.10.2017 №10648/26-15-12-06, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві прийняті податкові повідомлення-рішення від 08.11.2017 №0106841206 ( яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 7325141,25 грн.) та №0106831206 (яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1613606 грн.

При цьому, згідно витягів щодо сум податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ, реєстраційна сума ТОВ Компанія Відос була зменшена на суму перевищення податкових зобов`язань на загальну суму 7473719 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржені ТОВ Компанія Відос в адміністративному порядку.

Так, рішенням Державної фіскальної служби України від 15.01.2019 №1249/6/99-99-11-01-01-25 скасовані податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 08.11.2017 №0106841206, №0106831206 та зобов`язано ГУ ДФС у м. Києві розглянути питання щодо проведення документальної позапланові перевірки ТОВ Компанія Відос відповідно до вимог пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Надалі, позивач неодноразово звертався до ГУ ДФС у м. Києві із заявами про проведення позапланової документальної перевірки стосовно питання правильності здійснення обліку з податку на додану вартість.

В подальшому, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку перевірку ТОВ Компанія Відос , результати якої оформлені актом перевірки від 25.07.2018 №496/26-15-14-01-01/39849404.

В результаті перевірки було відновлено реєстраційний баланс з ПДВ позивача. Факт даного поновлення простежується у відповідних витягах щодо суми податку, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні (додані до клопотання). При цьому відбулося збільшення реєстраційної суми позивача без поповнення електронного рахунку останнім, а також без реєстрації ПН контрагентами та збільшення податкового кредиту, що дало можливість позивачу зареєструвати спірні податкові накладні лише 24.07.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права .

Практика Європейського суду з прав людини свідчить на користь висновку, що в контексті податкових спорів позбавлення права отримати податкову вигоду (податковий кредит чи бюджетне відшкодування ПДВ обмежень, що не ґрунтуються на вимогах закону у праві вільно розпоряджатись накопиченим за наслідками розрахунків з бюджетом від`ємним значенням з податку на додану вартість) розглядається як позбавлення власності: "…Мирне володіння [майном] означає, що порушення принципу, встановленого у першому реченні [статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод], може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Wiggins v. Unated Kingdom Appl. 7456/76 (1976))".

При цьому, суд враховує, що згідно з положеннями податкового законодавства система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні Держаної фіскальної служби України, а відтак на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми при зміні значення будь-якого з показників формули, тобто на Державну фіскальну службу України покладається обов`язок щодо забезпечення автоматичного збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку платник податків має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму непогашеного від`ємного значення податку на додану вартість.

Натомість, матеріалами справи підтверджується, що позивач вчиняв дії для своєчасної реєстрації податкових накладних (перелік податкових накладних згідно акту перевірки), проте при спробі такої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримував Квитанції №1 про те, що документ не прийнято, сума ПДВ в документі не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування.

Суд враховує, що відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

При цьому, відповідальність платника податків у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій передбачена лише за умови вчинення платником податків порушень, визначених законами з питань оподаткування.

З системного аналізу норм чинного законодавства вбачається, що законодавець передбачив можливість застосування до платника податків наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної за наявності його вини.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач вчиняв всі дії відповідно до податкового законодавства з реєстрації податкових накладних (податкові накладні згідно акту перевірки) у встановлений чинним законодавством термін.

Натомість, підставою для неприйняття податкових накладних позивача в електронному вигляді та відмови в їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних стали причини, які не відповідали волі позивача, та були обумовлені виключно діяльністю відповідача, які полягали у безпідставному зменшенні суми для реєстрації накладних.

З урахуванням наведеного в сукупності, суд приходить до висновку про протиправність застосування до позивача штрафних санкцій за затримку реєстрації податкових накладних, яка відбулась за відсутності його вини, а відтак наявні підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 16.01.2019 №0037281207.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку суду, відповідачами не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ВІДОС" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 16.01.2019 року №0037281207.

3.Витрати по сплаті судового збору в сумі 1921грн. відшкодувати товариству з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ВІДОС" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення складено 12.06.2019.

Суддя С.К. Каракашьян