Постанова

від 11.06.2019 по справі 280/4273/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 червня 2019 року м. Дніпросправа № 280/4273/18

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 січня 2019 року (суддя - Конишева О.В., повний текст складено 29.01.2019р.) у справі №280/4273/18 за позовом Товариства з обмеженої відповідальністю ВТС - Укрснабпром до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и В :

ТОВ ВТС - Укрснабпром звернулося до суду з позовом, в якому просило:

визнати протиправною та скасувати квитанцію №1 від 10.04.2018 про зупинення реєстрації ПН №25 від 30.03.2018р;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС № 661879/38284803 від 23.04.2018 про відмову у реєстрації ПН № 25 від 30.03.2018, прийняте комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

визнати протиправним та скасувати рішення за № 4417/38284803/2 від 11.05.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної за №25 від 30.03.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ВТС-УКРСНАБПРОМ» , податкову накладну за № 25 від 30.03.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних в день подання такої накладної.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що при здійсненні операцій з постачання товарів підприємством складено податкову накладну №25 від 30.03.2018р. та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно квитанції №1, яка отримана 10.04.2018 податкову накладну №25 прийнято, але реєстрацію зупинено, та зазначено: відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена оскільки ПН/РК відповідає критеріям п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Відповідно до пп.201.16.2 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України ТОВ «ВТС - Укрснабпром » направлено в електронному вигляді до ДФС повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН №25. Однак, Рішенням Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області №661879/38284803 від 23.04.2018 відмовлено у реєстрації податкової накладної №25. Зазначене рішення позивачем

було оскаржено, натомість, рішенням № 4417/38284803/2 від 11.05.2018 року у задоволенні скарги відмовлено. Вказуючи на те, що господарські операції з продажу товарів, за якими складено податкову накладну, підтверджується належними первинними документами, позивач просив суд визнати протиправним та скасувати спірні рішення Комісії та зобов`язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №25 від 30.03.2018р.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29 січня 2019 року позов задоволено частково, а саме:

визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №661879/38284803 від 23.04.2018;

зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №25 від 30.03.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних в день подання такої податкової накладної.

В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду, в частині задоволених позовних вимог, фактично мотивовано недоведеністю відповідачем правомірності підстав для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН та необґрунтованості рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Не погодившись з рішенням суду, Головне управління ДФС у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. В обгрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що під час опрацювання поданих позивачем податкових накладних було встановлено підстави для зупинення реєстрації податкової накладної, які визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затвердженого постановою КМУ №117 від 21.02.2018р. Оскільки, позивачем не було надано усіх документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, то Комісією було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Посилаючись на вказані обставини, а також на повноваження контролюючого органу щодо моніторингу поданих податкових накладних, відповідач просить апеляційну скаргу задовольнити. Крім цього, відповідач вказує на те, що повноваження ДФС щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями відповідача, у зв`язку з чим ухвалення судом рішення про зобов`язання зареєструвати податкову накладну в ЄРПН фактично є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу. Також відповідач зазначає про те, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання щодо залишення позову без розгляду, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду, який визначений ч.4 ст.122 КАС України.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи, які не заперечуються сторонами, свідчать про те, що між ТОВ «ВТС-УКРСНАБПРОМ» (Постачальник) та ПАТ "Запоріжсталь" (Покупець) був укладений договір №20/2017/1645 від 01.12.2017 відповідно до якого Постачальник зобов`язується передати, а покупець прийняти та оплатити вогнеупорні матеріали на умовах передбачених цим договором.

30.03.2018 ТОВ «ВТС-УКРСНАБПРОМ» було реалізовано ПАТ "Запорожсталь" (код ЄДРПОУ 00191230) заповнювач периклазо-хромітовий ЗПХ кл.6, згідно видаткової накладної №РН-0000063 на суму 198072.00 грн., в т. ч. ПДВ 33012.00 грн.

На дату виникнення податкових зобов`язань позивачем складено податкову накладну №25 від 30.03.2018 року та в електронній формі, засобами телекомунікаційного зв`язку, направлено її на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

За результатами обробки податкової накладної, позивачу надіслано Квитанцію про зупинення її реєстрації відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України з тієї причини, що податкова накладна відповідає критеріям ризикованості платника податку, визначених пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.16).

У зв`язку з цим позивач направив до контролюючого органу Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинена (а.с.23).

Вказане Повідомлення з долученими документами доставлене контролюючому органу.

Рішенням Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області № 661879/38284803 від 23.04.2018 відмовлено у реєстрації податкової накладної №25 від 30.03.2018 з таких підстав: «Ненадання платником податку копій документів: Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); Розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків» .

Не погоджуючись з відмовою у реєстрації податкової накладної в ЄРПН позивач звернувся до суду з позовом.

За наслідками перегляду справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позову з огляду на таке.

Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №117 (далі Порядок №117).

Відповідно до п.5 - 11 Порядку №117 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин між сторонами):

Податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

ДФС формує і веде у відкритому доступі окремий Реєстр податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, за формою згідно з додатком 1 та щодня оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті.

Протягом місяця з дня набрання чинності цим Порядком окремий Реєстр податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, функціонує в тестовому режимі.

Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

ДФС розраховує показники для визначення позитивної податкової історії платника податку щомісяця до 10 числа місяця, що настає за звітним. Розраховані показники стають доступними для платника податку в електронному кабінеті.

Отже, вказаними положеннями Порядку №117 визначено як підстави для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН (результати моніторингу податкових накладних на предмет критеріям ризиковості платника податку) так і порядок визначення критеріїв ризиковості платника податку.

У Листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 «Критерії ризиковості платника податку» , зокрема, зазначено: « 1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Головні управління ДФС в областях, м.Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. …» .

Як зазначено вище, реєстрація податкової накладної була зупинена з тієї причини, що податкова накладна відповідає критеріям ризикованості платника податку, визначених пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Під час розгляду справи відповідачами не було надано суду доказів обгрунтованості віднесення позивача до ризикових платників податків. Така інформація відсутня і в Квитанції №1 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже суд першої інстанції прийшов обґрунтованого висновку про недоведеність відповідачем правомірності підстав для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, і , як наслідок, про необґрунтованість пропозиції позивачу надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, оскільки така пропозиція, враховуючи підстави зупинення реєстрації податкової накладної, не містить суті та змісту документів, які необхідно надати контролюючому органу.

У апеляційній скарзі ГУ ДФС у Запорізькій області вказує на те, що суд першої інстанції безпідставно вдався до визначення критеріїв ризикованості платника податку, оскільки, за позицією відповідача, вказані обставини не стосуються предмету спору. При цьому, відповідач вказує на те, що Квитанції містять підстави для зупинення реєстрації податкових накладних і такими підставами є показники D та Р , що відповідає пп.3 п.3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затвердженого постановою КМУ №117 від 21.02.2018р.

З такими аргументами відповідача суд апеляційної інстанції не погоджується з тих підстав, що по-перше: дослідження правомірності зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН безпосередньо пов`язано з предметом розгляду справи, та оскільки у Квитанції №1 зазначено про те, що підставою зупинення реєстрації стала відповідність критеріям ризикованості платника податку, визначених пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку , суд першої інстанції обґрунтовано з`ясовував обставини, які стали підставою для зупинення реєстрації податкових накладних. По-друге, посилання відповідача на показники D та Р є безпідставним, оскільки вказані показники не були підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, що вбачається з Квитанцій №1, про вказані показники додаткового повідомлено платника податку. При цьому, значення показників D» та Р , згідно Порядку №117, не є підставою для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Вказані показники, згідно із п.3-4 Порядку №117, визначаються як підстава для проведення чи не проведення моніторингу податкових накладних.

Отже зазначені аргументи відповідача не спростовуються висновків суду першої інстанції щодо недоведеності відповідачем правомірності підстав для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Встановлені обставини справи також свідчать про те, що у зв`язку із зупиненням реєстрації податкових накладних позивачем на адресу контролюючого органу направлялося повідомлення, із наданням первинних документів по господарським операціям, і вказане повідомлення було отримані відповідачем.

У п.18-п.21 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» , затвердженому 21.02.2018 постановою Кабінету Міністрів України №117, передбачено: « 18. Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. 19. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). 20. Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. 21. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства» .

Відповідно до п.21 «Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації» , затвердженому 21.02.2018 постановою Кабінету Міністрів України №117 (надалі - «Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації» ) комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Під час розгляду справи відповідачем-2 не надано до суду доказів додержання вимог п.21 «Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації» , результатів проведених звірок/перевірок інформаційних джерел та наданих позивачем документів.

У п.17 «Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації» , зокрема, зазначено: «… Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії, які брали участь у засіданні. Забезпечення обліку матеріалів роботи комісії контролюючого органу покладається на секретаря такої комісії. …»

Відповідачем-2 не було надано до суду протокол засідання Комісії під час прийняття Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних матеріалів роботи комісії, тощо.

З цих підстав, суд першої інстанції вказав на необґрунтованість оскаржуваного рішення ГУ ДФС у Запорізькій області, оскільки відповідачем не було надано доказів дотримання процедури прийняття такого рішення, в частині перевірки наданих позивачем документів, які підтверджували господарські операції за наслідками яких виписані податкові накладні.

У апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що такі докази, як протокол засідання Комісії, судом не були витребувані. Крім цього, на думку відповідача, вказаний протокол не є доказом по справі, оскільки не містить жодної значимої інформації щодо предмету спору.

Отже не надання доказів дотримання процедури прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, не заперечується і відповідачем, який, як суб`єкт владних повноважень має обов`язок по доведеності правомірності прийнятих ним рішень, а відповідно і обов`язок надання доказів, які б такі обставини підтверджували.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини справи, які свідчать про неправомірність підстав зупинення реєстрації податкової накладної, про необґрунтованість рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності рішення Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області № 661879/38284803 від 23.04.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №25 від 30.03.2018.

Прийшовши обгрунтованого висновку про неправомірність оскаржених рішень відповідача, суд першої інстанції вірно виходив із того, що належним способом захисту порушеного права є не лише скасування таких рішень відповідача - 2, а й зобов`язання відповідача -1 зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, оскільки саме такий спосіб захисту порушеного права є свідченням того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з аргументами відповідача про те, що ухваливши таке рішення, суд першої інстанції фактично втрутився у дискреційні повноваження контролюючого органу.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади, як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

У спірному випадку, реалізуючи свої владні повноваження, контролюючий орган, обираючи одне із альтернативних рішень, прийшов до висновку про те, що правильним рішенням є рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Тобто, відповідачем було реалізовано свої дискреційні повноваження шляхом прийняття оскарженого рішення.

Адміністративний суд під час розгляду справи та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, у разі скасування нормативно-правового акту або індивідуального акта, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч.3 ст.245 КАС України).

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що задоволення позовних вимог позивача про зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскаржуваного рішення.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що рішенням суду зобов`язано зареєструвати податкову накладну ДФС України, яка рішення суду першої інстанції не оскаржує.

Щодо аргументів ГУ ДФС у Запорізькій області про недотримання позивачем строків звернення до суду, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, строки звернення до суду з адміністративним позовом визначено ст..122 КАС України.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Відповідач вказує на те, що рішенням Комісії ДФС з питань розгляду скарг №4386/38284803/2 від 11.05.2018р. було відмовлено у задоволенні скарги підприємства щодо скасування рішення № 661879/38284803 від 23.04.2018 про відмову у реєстрації ПН № 25 від 30.03.2018. З позовом до суду, вперше, позивач звернувся 14.08.2018р., тобто з пропуском строку, який визначено ч.4 ст.122 КАС України.

З цих підстав відповідач вказує на необґрунтованість ухвали суду першої інстанції від 18.12.2018р. про відмову у задоволенні клопотання щодо залишення позову без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду (а.с.65).

З приводу таких аргументів відповідача суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Так, встановлені обставини справи, які не заперечуються позивачем, свідчать про те, що рішення Комісії ДФС з питань розгляду скарг ним отримано 11.05.2018р.

Отже, враховуючи положення ч.4 ст.122, 120 КАС України, строк звернення до суду із позовом спливав 12.08.2018р. Враховуючи те, що 12.08.2018р. є вихідним днем, то останнім строком для подання позову є 13.08.2018р.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позов підприємства щодо оскарження рішення № 661879/38284803 від 23.04.2018 надійшов до суду 14.08.2018р. (а.с.12-13). В той же час, встановлені обставини справи свідчать про те, що позовну заяву направлено до суду засобами поштового зв`язку 10.08.2018р.,

Отже, враховуючи положення ч.9 ст.120 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи відповідача про пропущення позивачем строків звернення до суду із позовом.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 січня 2019 року у справі №280/4273/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у строки, визначені ст. 329 КАС України.

Вступну та резолютивну частину проголошено 11.06.2019р.

Повне судове рішення складено 12.06.2019р.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк