Постанова

від 18.04.2019 по справі 326/1407/18(зп/280/198/18)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 квітня 2019 року м. Дніпросправа № 326/1407/18(ЗП/280/198/18)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Приморської міської ради Приморського району на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2018 року

у адміністративній справі № 326/1407/18(ЗП/280/198/18) за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Приморської міської ради Приморського району Запорізької області та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління соціального захисту населення Приморської районної державної адміністрації Запорізької області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

20.09.2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Приморської міської ради Приморського району Запорізької області (далі - відповідач), в якому просила визнати неправомірним та скасувати рішення оформлене листом № 770 від 30.08.2018 року, про відмову у призначенні допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 ; зобов`язання призначити та виплатити державну допомогу при народженні дитини ОСОБА_2 .

Ухвалою Приморського районного суду Запорізької області від 21.09.2018 року справу передано за підсудністю до Запорізького окружного адміністративного суду.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.12.2018 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління соціального захисту населення Приморської районної державної адміністрації Запорізької області.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29.12.2018 року (суддя Сіпака А.В., м. Запоріжжя, повний текст складено 02.01.2019 року) задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 , визнано неправомірним та скасовано оформлене листом рішення Управління соціального захисту населення Приморської міської ради Приморського району Запорізької області про відмову ОСОБА_1 у призначенні допомоги при народжені дитини ОСОБА_2 та зобов`язано відповідача призначити і виплатити ОСОБА_1 державну допомогу при народженні дитини ОСОБА_2 .

Рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку Управлінням соціального захисту населення Приморської міської ради Приморського району Запорізької області з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, а також не відповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам, що призвело до винесення незаконного рішення, у зв`язку з чим просить його скасувати. Апеляційна скарга мотивована безпідставністю висновків суду першої інстанції про можливість призначення та виплати ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини поза межами визначеного законом річного строку звернення за такою допомогою, а також без врахування відсутності у відповідача повноважень призначити позивачці допомогу при народженні дитини за умови її звернення за призначенням поза межами 12 календарних місяців після народження дитини. Апелянт вказував, що 27.08.2018 року ОСОБА_3 звернулася до управління з приводу нарахування та виплати допомоги при народженні дитини, дитина народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження. Однак за допомогою позивач звертається лише у серпні 2018 року, що на 2 місяців перевищує законодавчий строк на звернення за отриманням допомоги. Апелянт вказує, що відповідно до п. 11 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27 грудня 2001 року, строк звернення за допомогою складає 12 місяців з дня отримання свідоцтва про народження. Також апелянт вказував, що відповідно до п. 12 Порядку, допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини. Тобто на думку заявника апеляційної скарги, чинною законодавчою нормою, встановлено строк для звернення у 12 місяців з моменту саме народження дитини, а не отримання свідоцтва про народження.

Натомість, суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини. Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини. Жінки, які мають зареєстроване місце проживання на території України і народили дитину під час тимчасового перебування за межами України, подають видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Суд першої інстанції зазначав, що держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини. З метою створення належних матеріальних умов для виховання дітей у сім`ях держава надає батькам або особам, які їх замінюють, соціальну допомогу, передбачену Законом України Про державну допомогу сім`ям з дітьми та іншими законами України. Дитина позивачки - ОСОБА_2 , народжена ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте свідоцтво про народження було отримано лише 08.06.2018 року. Неотримання свідоцтва у визначений законом термін пов`язано з тим, що мати та дитина знаходяться га тимчасово окупованій території, не мали змоги вчасно отримати документ від законного органу України. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач з об`єктивних причин не могла звернутися до Управління соціального захисту населення Приморської міської ради Приморського району Запорізької області з відповідною заявою у встановлені законом терміни. Також судом першої інстанції у якості висновку вказано, що допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. Неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин у справі і правильність застосування до спірних правовідносин норм матеріального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача, виходячи з нижченаведеного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є матір`ю дитини - ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Алушта Автономної Республіки Крим, факт її народження було встановлено рішенням Московського районного суд м.Харькова від 05 червня 2018 року у справі № 643/7208/18, на підставі якого Московським районним у м. Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління у Харківській області 08 червня 2018 року було видано Свідоцтво про народження дитини за НОМЕР_1.

Встановлено, що з заявою про призначення і виплату державної допомоги при народженні дитини ОСОБА_1 звернулась до Управління соціального захисту населення Приморської міської ради Приморського району Запорізької області 22 серпня 2018 року після того, як її було знято з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстровано за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Листом від 30.08.2018 року №770 року в призначенні такої допомоги ОСОБА_1 відмовив з посиланням на те, що допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини, що стало підставою для звернення позивачки до суду з позовом у цій справі.

Судова колегія погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, оскільки ОСОБА_1 об`єктивно не мала можливості дотриматися строку звернення для отримання соцдопомоги внаслідок народження нею дитини на тимчасово окупованій території, на якій не діяли органи державної влади України.

При цьому, судова колегія акцентує увагу на тому, що допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам, а позивачкою у цій справі заявлено позов фактично в інтересах дитини для її належного матеріального забезпечення, Неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини, яка має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 7 ст. 7 Сімейного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 7 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій. Для громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території, реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на надання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Згідно ст. 3, ст. 6 Закону України Про державну допомогу сім`ям з дітьми відповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги сім`ям з дітьми: зокрема, допомога при народженні дитини. Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно. За наявності письмової заяви особи, яка претендує на призначення допомоги, але за станом здоров`я або з інших поважних причин не може самостійно зібрати необхідні документи, збір зазначених документів покладається на органи, що призначають допомогу. Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги, протягом 10 днів з дня звернення. Про призначення державної допомоги чи про відмову в її наданні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і здійснює виплату державної допомоги сім`ям з дітьми, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.

Згідно ст. 10, ст. 11, ст. 12 Закону України Про державну допомогу сім`ям з дітьми допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною. Допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Опікунам зазначена допомога призначається на підставі рішення про встановлення опіки. Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини. Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини. Допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Варто вказати, що нормами Закону дійсно визначено, що допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини. Однак, іншими законопаченими нормами, зокрема Законом України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України передбачений захист соціальних прав громадян, які через об`єктивні причини не змогли вчасно отримати гарантовані державою соціальний виплати чи пільги.

Відповідно до пунктів 10 - 12 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001 року, допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання. Для призначення допомоги при народженні дитини органу соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подається: 1) заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики; 2) копія свідоцтва про народження дитини (з пред`явленням оригіналу). Заява, зазначена у підпункті 1 цього пункту, може бути подана в електронній формі (з використанням засобів телекомунікаційних систем, через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики або інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, зокрема з використанням електронного цифрового підпису) структурному підрозділу з питань соціального захисту населення. В такому разі факт народження дитини на території України підтверджується за інформацією з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, отриманою шляхом електронної взаємодії у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мін`юстом. У разі надходження надісланої з використанням засобів телекомунікаційних систем заяви без електронного цифрового підпису громадянина орган соціального захисту населення повідомляє заявнику, що допомога при народженні дитини призначається лише після підписання у місячний строк зазначеної заяви. У разі непідписання заяви у зазначений строк подається нова заява. Допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Пункт Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми вимагає особистої присутності одного з батьків при подачі заяви про призначення допомоги при народженні дитини, обов`язкове пред`явлення оригіналу свідоцтва про народження дитини.

Згідно ст. 1 Закону України Про державну допомогу сім`ям з дітьми громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України. Право на допомогу мають іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також особи, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, мають право на державну допомогу нарівні з громадянами України.

Судова колегія вказує, що пунктами Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.1.2001 року Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.1.2001 року, передбачено, що особа при зверненні до органу соціального захисту повинна мати свідоцтво про народження дитини. ОСОБА_1 отримано свідоцтво про народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_2 , та лише після зміни реєстрації, ОСОБА_1 звернулась з заявою про призначення та виплату допомоги.

Більше того, при вирішені спору варто враховувати наявність непереборної обставини, за якою ОСОБА_2 не мала змоги звернутись з заявою про призначення допомоги при народженні дитини рані, оскільки перебувала на тимчасово окупованій території України та здійснювала процедуру отримання свідоцтва про народження дитини.

Відповідно до статті 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Як вказувалось вище, відповідно до ч. 7 ст. 7 Сімейного Кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно пункту 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. Відмовляючи в призначенні допомоги Управління праці та соціального захисту населення порушило перш за все право дитини.

Згідно ст. 8, ч. 1 ст. 13 Закону України Про охорону дитинства кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. З метою створення належних матеріальних умов для виховання дітей у сім`ях держава надає батькам або особам, які їх замінюють, соціальну допомогу, передбачену Законом України Про державну допомогу сім`ям з дітьми та іншими законами України.

Неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини. Існує необхідність захисту інтересів малолітньої дитини, при врахуванні обставин, які завалили позивачці вчасно звернутись з заявою задля призначення допомоги при народженні дитини.

Варто вказати, що суд першої інстанції доречно взяв до уваги рішення Верховного Суду, прийняті при вирішені подібних спорів. Суд апеляційної інстанції доповнює перелік рішень та вказує, що подібного висновку при вирішені спору, що виник між сторонами по справі, дотримується Верховний Суд у рішенні від 22.01.2019 року справа № 303/2265/17. Рішення Верховного Суду формують судову практику та є обов`язковими при врахуванні під час ухвалення судами рішень.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Не передбачено повернення судових витрат, здійснених особою у разі відмови в задоволенні апеляційної скарги, не передбачено повернення судових витрат, здійснених суб`єктом владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Приморської міської ради Приморського району - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2018 року - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Мельник

суддя Д.В. Чепурнов