Постанова

від 11.06.2019 по справі 400/2605/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2019 р.м.ОдесаСправа № 400/2605/18

Категорія: 9.2.1

Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.

Час і місце ухвалення: м.Миколаїв

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Лук`янчук О.В.

суддів - Бітова А. І.

- Ступакової І. Г.

при секретарі - Черкасовій Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВИЕЗО" до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення від 12.09.2018 року №000176, визнання протиправним та скасування розпорядження від 12.09.2018 року №186-р.,-

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ "СОВИЕЗО" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області в якому, з урахуванням заяви про уточнення підстав позову, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про застосування фінансових санкцій №000176 від 12.09.2018р.;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами №186-р від 12.09.2018р.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що позивач не залучався та не приймав участі: при складенні та розгляді матеріалів перевірки Центральним ВП ГУНП у Миколаївській області, при складенні та розгляді оскаржуваних рішень, а відповідно не має будь-якої інформації та документів щодо підстав прийняття оскаржуваних рішень. Самі ж рішення позивач отримав поштою 10.10.2018р. Таким чином, оскаржувані рішення не відповідають чинному законодавству, складені протиправно, тому підлягають скасуванню.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю " СОВИЕЗО " до Головного управління ДФС у Миколаївській області задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про застосування фінансових санкцій №000176 від 12.09.2018р.

Визнано протиправним та скасовано розпорядження Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами №186-р від 12.09.2018р.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " СОВИЕЗО " судовий збір в розмірі 3524,00 грн., сплачений платіжним дорученням № 1421 від 17.10.2018р.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС у Миколаївській області, подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначається, що дії відповідача по прийняттю спірних рішень узгоджуються з приписами ст. 15,15-3 та 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, подового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та п.5 Порядку №790, та, як наслідок відсутні підстави для скасування зазначених рішень.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста їх участь в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ СОВИЕЗО є юридичною особою, яка має свій ідентифікаційний код 40132291, юридичну адресу (вул.Спаська, 24, кв.1, м.Миколаїв) та відповідно до розпорядження відповідача від 23.07.2018р. № 154-р має ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

10.10.2018р. ТОВ СОВИЕЗО поштою отримало від ГУ ДФС у Миколаївській області: рішення про застосування фінансових санкцій №000176 від 12.09.2018р. та розпорядження про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами №186-р від 12.09.2018р.

Оскаржувані рішення прийняті на підставі матеріалів перевірки Центрального ВП ГУНП №052744 від 27.07.2018р., якими встановлено порушення п.2 ч.1 ст.15-3 Закону України Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , а саме: продаж тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років.

В розпорядженні зазначено, що воно прийнято у зв`язку з порушенням ст.15-3 вищевказаного Закону згідно з рішенням про застосування санкцій №000176 від 12.09.2018р.

Не погоджуючись з отриманими рішеннями, позивач звернувся до суду про їх скасування.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що не доведення факту вчинення протиправного діяння працівником позивача в магазині підприємця, скасування постанови про адміністративне правопорушення відносно цієї особи, виключає склад правопорушення, інкримінованого позивачу у цій справі, передбаченого статтею 15-3 Закону № 481 та свідчить про безпідставність застосування штрафних санкцій спірним рішенням та відповідно про протиправність розпорядження відповідача про анулювання ліцензії

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Основним нормативно-правовим актом, яким регулюються спірні правовідносини є Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон № 481-ВР).

Статтею 16 Закону № 481-ВР передбачено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної Законами України.

Відповідно до статті 15 Закону, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов`язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб`єкта господарювання.

Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі, зокрема, порушення вимог статті 15-3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях.

Відповідно до пункту 2 статті 15-3 Закону, забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів, зокрема, особам, які не досягли 18 років.

Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов`язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

Відповідальність за порушення норм цього Закону передбачена статтею 17 Закону.

Так, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, крім іншого, порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.

Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.

З огляду на наведені норми Закону, скасування ліцензії та накладення штрафу є наслідком порушення суб`єктом господарювання, зокрема, заборони продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів, особам, які не досягли 18 років, встановленої пунктом 2 статті 15-3 Закону.

Порядок застосування фінансових санкцій (далі - Порядок), передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790.

Відповідно до п. 5 Порядку підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Як було встановлено судом, фактичною підставою для прийняття оскаржуваних рішень стали матеріали, надані правоохоронним органом, а саме: протокол про адміністративне правопорушення від 27.07.2018 №АА 052744, пояснення, постанова про накладення адміністративного стягнення від 21.08.2018р. №349 та інші.

Натомість, як було встановлено судом, рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 09.11.2018р. по справі № 487/6323/18, що набрало законної сили, було встановлено, скасовано постанову Адміністративної комісії Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради № 349 від 21.08.2018р. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , яка працює на ТОВ СОВИЕЗО на посаді продавця продовольчих продуктів, та закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.156 КУпАП.

У свою чергу, колегія суддів враховує, що відповідно до вимог ч. 4 та 6 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відсутність складу правопорушення в діях продавця (працівника позивача), а саме об`єктивної сторони - не доведення факту вчинення протиправного діяння працівником позивача в магазині підприємця, скасування постанови про адміністративне правопорушення відносно цієї особи, виключає склад правопорушень, інкримінованих позивачу у цій справі, передбачених ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та свідчить про безпідставність застосування до нього штрафних санкцій спірними рішенням.

При цьому, колегія суддів також враховує, що аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду, про що останнім зазначається, зокрема у постановах від 20 листопада 2018 у справах № 820/5494/16, № 823/487/16 та від 27 листопада 2018 року у справах № 822/1349/16, № 826/25816/15.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що висновки відповідача щодо продажу тютюнових виробів особі, що не досягла 18 років, що є порушенням вимог п. 2 ч. 1 ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду. Інших порушень ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" відповідачем не наведено, а судом першої та апеляційної інстанції не встановлено.

У свою чергу, за приписами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені під час апеляційного розгляду обставини, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване позивачем рішення відповідача про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВИЕЗО" штрафних санкцій не відповідає критерію обґрунтованості, а тому було правомірно визнано судом першої інстанції протиправним та скасовано.

Разом з цим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність розпорядження відповідача про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, оскільки підставою для його прийняття стало порушення позивачем вимог статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", проте, відповідачем не доведено факту вчинення позивачем відповідного порушення вимог законодавства.

У свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано обґрунтованих доказів на спростування доводів позивача та не доведено правомірності прийнятих рішень.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

У свою чергу, доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неповністю досліджено обставини справи або неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 329, 331 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року залишити без змін

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 12 червня 2019 року .

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова