Постанова
від 06.06.2019 по справі 1340/3568/18
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2019 рокуЛьвів№ 857/2258/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Макарика В.Я.,

Пліша М.А.,

секретаря судового засідання Цар М.М.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Карп`як О.О.), ухвалене у відкритому судовому засіданні в м.Львові 27 грудня 2018 року, повне судове рішення складено 02 січня 2019 року, у справі №1340/3568/18 за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

09.08.2018 Головне управління ДФС у Львівській області звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 , просило стягнути до бюджету з ОСОБА_2 . податковий борг в сумі 130 218,51 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2018 року позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем сформовано та надіслано на адресу відповідача податкову вимогу форми Ф № 26844-17 від 17.10.2017 про сплату суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов`язаннями у розмірі 130 218, 51 грн., у тому числі за основні платежі 88 667, 64 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 22 166, 91 грн., пеня у розмірі 19 383, 96 грн., доказів оскарження та скасування зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку сторонами у справі не надано. Оскільки станом на день розгляду справи сума податкового боргу відповідача в розмірі 130 218,51 грн., є узгодженою та у встановлені законом строки не сплаченою, тому відповідно до пп. 14.1.175 п. 14 ст. 14 ПК України визнається сумою податкового боргу, доказів зворотного матеріали справи не містять.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2018 року та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що податкові повідомлення-рішення про нарахування податкового зобов`язання з сплати податку на доходи фізичних осіб в сумі 82 439,04 грн., а також військового збору в сумі 6 228,60 грн. на адресу скаржника не направлялись, тому такі податкові зобов`язання є неузгодженими. Крім того, скаржник вказує, що не отримувала податкову вимогу про оплату заборгованості, а тому про існування боргу не було відомо до отримання рішення у цій справі. За таких обставин, вважає, що нараховані податкові зобов`язання є неузгодженими, а рішення суду першої інстанції - незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні відповідач апеляційну скаргу підтримав, представник позивача щодо апеляційної скарги заперечив, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Згідно з статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України не відповідає.

З матеріалів справи встановлено, що в період з 24.07.2017 по 28.07.2017 Головним управлінням ДФС у Львівській області проведено документальну позапланову перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по 31.12.2015,

За результатами проведеної перевірки складено акт від 03.08.2017 №1161/13-07/2193100149 відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення ОСОБА_1 абз. д пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2015 рік на загальну суму 82 439,04 грн., а також пп.1.2, пп.1.3, пп.1.5, пп.1.6 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, пп.168.1.1, пп.168.1.2, п.168.1 ст.168 Закону України від 28.12.2014 №71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи в результаті чого донараховано військового збору за 2015 рік на загальну суму 6 228,60 грн.

На підставі акта перевірки від 03.08.2017 №1161/13-07/2193100149 контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 20.09.2017 №0133571307, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на 103 048,80 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням - 82 439,04 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 20 609,76 грн., та №0133581307, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір за податковим зобов`язанням на 6228,60 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1557,15 грн., всього - 7785,75 грн.

17.10.2017 контролюючим органом сформовано податкову вимогу № 26844-17 на загальну суму податкового боргу станом на 16.10.2017 - 130 218,51 грн., в тому числі за основним платежем - 88 667,64 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 22 166,91 грн., пеня - 19 383,96 грн.

На підтвердження наявності податкового боргу ГУ ДФС у Львівській області долучило до матеріалів справи довідку про податкову заборгованість ОСОБА_1 станом на 05.07.2018 від 06.07.2018 №7025/д/13-01-17-04-09 та зворотній бік облікових карток ОСОБА_1 .

Оскільки ОСОБА_1 добровільно у встановлені законом строки не сплатила до бюджету податковий борг у розмірі 130 218,51 грн., Головне управління ДФС у Львівській області звернулось із позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктами 14.1.153, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 54.3 статті 54 ПК України встановлено підстави визначення сум грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків контролюючим органом самостійно.

Відповідно до пункту 54.5 статті 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. (пункт 57.3 статті 57 ПК України).

Таким чином, днем узгодження нарахованих фізичній особі контролюючим органом податкових зобов`язань, у разі якщо платник податків не подає скаргу на податкові повідомлення-рішення до контролюючого органу вищого рівня чи не оскаржує їх до суду, є одинадцятий календарний день, що настає за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

При вирішенні спору про стягнення податкового боргу суд не може давати оцінку правомірності прийняття податкового повідомлення - рішення на підставі якого виник податковий борг, оскільки це не є предметом такого правового спору.

В межах вказаного спору перевірці підлягають обставини щодо наявності податкового боргу за стягненням якого звернувся контролюючий орган. Проте, саме під час з`ясування обставин щодо наявності податкового боргу підлягають з`ясуванню і підстави його виникнення (наявність податкового повідомлення - рішення, чинного на час звернення з позовом про стягнення боргу).

При цьому, необхідним є встановлення як факту отримання платником податків податкових повідомлень-рішень, а, відтак, конкретної календарної дати узгодження визначених в них грошових зобов`язань та своєчасної несплати, так і факту вручення/невручення податкової вимоги про сплату податкового боргу, адже з врученням податкової вимоги закон пов`язує право контролюючого органу на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Дотримання відповідних податкових процедур узгодження податкових зобов`язань, які включають в себе обов`язок по виставленню податкового повідомлення-рішення за кожним окремим податком, збором (обов`язковим платежем), його вручення (направлення) платнику податків, надісланню такому платнику податкової вимоги, повинно передувати реалізації права суб`єкта владних повноважень на стягнення з платника податків коштів у рахунок погашення податкового боргу, у тому числі шляхом звернення із відповідним позовом до адміністративного суду.

З матеріалів справи встановлено, що підставою виникнення податкового боргу стали податкові повідомлення-рішення від 20.09.2017 №0133571307 та №0133581307, які, як вбачається з матеріалів справи, направлялись на адресу ОСОБА_1 супровідним листом від 20.09.2017 №1475/10/13-01-13-07-10.

Статтею 42 ПК України встановлено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові (пункт 42.2 статті 42 ПК України).

Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (пункт 45.1 статті 45 ПК України).

Для встановлення факту направлення (вручення) фізичній особі податкового повідомлення-рішення поштою у встановленому законодавством порядку, дослідженню підлягають: відповідність адреси одержувача у поштовому відправленні місцю проживання або останньому відомому місцезнаходженню фізичної особи; повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, в якому зазначено дату вручення або причини невручення; відповідність дати відправлення на корінці податкового повідомлення-рішення даті, зазначеній у повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення тощо.

До матеріалів справи долучено копію зворотного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з штриховим ідентифікатором № 7900309613631, яким, як вказано позивачем, скеровано супровідний лист від 20.09.2017 № 1475/10/13-01-13-07-10 з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями ФОП Бєлкійній Л.Й та отримано 23.09.2017 особою за довіреністю під підпис.

Разом з тим, в матеріалах справи адреса місця проживання скаржника зазначена АДРЕСА_1 , що підтверджується і відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України у Львівській області від 23.08.2018, наданими на запит суду першої інстанції.

В свою чергу, у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення з штриховим ідентифікатором № 7900309613631 поштова адреса скаржника зазначена - м . АДРЕСА_3 , тобто номер квартири зазначено не вірно.

При цьому, з вказаного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення не можливо встановити факт одержання такого саме відповідачем, ідентифікувати одержувача за підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення не вдається можливим, оскільки такий не збігається з підписом скаржника на апеляційній скарзі.

Окрім того, на податкових повідомлень-рішеннях від 20.09.2017 не проставленні дати вручення податкових повідомлень-рішень, які, у випадку надіслання податкового повідомлення-рішення листом з повідомленням про вручення повинні відповідати даті вручення, вказаній у такому повідомлення.

Відповідно до положень статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Таким чином, податкова вимога є документом, яким контролюючий орган повідомляє платника податків про невиконання ним свого податкового обов`язку і виникнення податкового боргу.

Механізм формування, надсилання (вручення) та відкликання податкових вимог контролюючими органами визначено Порядком направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610, (далі - Порядок) згідно з пунктом 1 розділу IV якого податкова вимога надсилається (вручається) не раніше першого робочого дня після закінчення встановленого Кодексом граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Пунктом 7 розділу IV Порядку встановлено, що податкова вимога вважається належним чином врученою платнику податків (крім фізичних осіб), якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному абзацом третім пункту 6 цього розділу.

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Інформація про дату і час надсилання та отримання податкової вимоги через електронний кабінет з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через електронний кабінет у вигляді електронного документа, в тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі.

Наведеними нормами чітко встановлені умови за яких податкова вимога вважається врученою платнику податку фізичній особі.

З матеріалів справи вбачається, що податкова вимога від 17.10.2017 № 26844-17 надіслана на адресу відповідача рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з штриховим ідентифікатором № 7900309711064.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача для огляду суду надав конверт із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яким направлялась податкова вимога № 26844-17 від 17.10.2017, та який повернено відправнику - контролюючому органу із відміткою За закінченням терміну зберігання .

Щодо направлення відповідачу податкових повідомлень-рішень від 20.09.2017 №0133571307 та №0133581307, то представником позивача надано конверт із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак дата вручення такого передує даті винесення зазначених повідомлень-рішень, а тому не може вважатись доказом обставин на підтвердження яких конверт надано суду.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів отримання платником податків вказаних податкових повідомлень-рішень, в матеріалах справи такі відсутні, скаржник щодо отримання таких заперечує, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що грошове зобов`язання не набуло статусу узгодженого, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача податкового боргу.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статті 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Так, у п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 317 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, що має наслідком скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Щодо судових витрат, то відповідно до положень статті 139 КАС України слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області на користь ОСОБА_1 1953,30 грн. (тисячу дев`ятсот п`ятдесят три гривні тридцять копійок) судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги відповідно до квитанції №42 від 13.03.2019, та 976,62 грн. (дев`ятсот сімдесят шість гривень шістдесят дві копійки) судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги відповідно до квитанції №23 від 03.04.2019.

Керуючись статтями 229, 241, 243, 308, 310, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2018 року у справі № 1340/3568/18 скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову Головного управління ДФС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області (місцезнаходження : вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003, ЄДРПОУ 39462700) на користь ОСОБА_1 (місце проживання : АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1953,30 грн. (тисячу дев`ятсот п`ятдесят три гривні тридцять копійок) судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги відповідно до квитанції №42 від 13.03.2019, та 976,62 грн. (дев`ятсот сімдесят шість гривень шістдесят дві копійки) судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги відповідно до квитанції №23 від 03.04.2019.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді В. Я. Макарик М. А. Пліш Повне судове рішення складено 12.06.2019

СудВосьмий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення06.06.2019
Оприлюднено13.06.2019
Номер документу82348808
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —1340/3568/18

Ухвала від 01.04.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Шинкар Тетяна Ігорівна

Ухвала від 04.03.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Шинкар Тетяна Ігорівна

Ухвала від 08.08.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Білоус О.В.

Ухвала від 16.07.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Білоус О.В.

Постанова від 06.06.2019

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Шинкар Тетяна Ігорівна

Ухвала від 22.04.2019

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Шинкар Тетяна Ігорівна

Ухвала від 08.04.2019

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Шинкар Тетяна Ігорівна

Ухвала від 19.03.2019

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Шинкар Тетяна Ігорівна

Ухвала від 27.02.2019

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Шинкар Тетяна Ігорівна

Рішення від 27.12.2018

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Карп'як Оксана Орестівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні