Ухвала

від 12.06.2019 по справі 806/2544/18

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

Справа № 806/2544/18

12 червня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Граб Л.С.

суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М.

перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмову та зобов`язання надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із судовим рішенням в частині відмови в задоволенні позову, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з пропуском строку звернення до суду та запропоновано протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали надати суду апеляційної інстанції докази отримання судового рішення або вказати інші підстави для поновлення строку.

22 травня 2019 року на виконання вищезазначеної ухвали, від ОСОБА_1 надійшла заява до якої додано копію посвідчення про відрядження та лист Житомирського окружного адміністративного суду про направлення копії оскаржуваного рішення.

Надаючи оцінку вказаній вище заяві та долученим до останньої доказам, колегія суддів виходить із наступного.

За правилами п.1 ч.2 ст. 295 КАС України, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.

Так, поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

В рішенні у справі Нешев проти Болгарії від 28 жовтня 2004 року Європейський суд з прав людини зазначає, що безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність. Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

В свою чергу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain від 07.07.1989).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Частиною першою статті 45 КАС України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем пропущено строки на апеляційне оскарження, встановлені ст. 295 КАС України.

Водночас, ОСОБА_1 подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивовану тим, що копія оскаржуваного рішення отримана останнім лише 01.04.2019.

На підтвердження вищезазначеного, позивачем надано лист Житомирського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 за № 806/2544/18/15588/19, з якого слідує, що копія постанови від 20.02.2019 направлена позивачу 27.02.2019.

Однак, з даного листа можливо встановити лише факт направлення, а не отримання оскаржуваного судового акту.

Разом з тим, належними доказами на підтвердження дати отримання копії оскаржуваного рішення є оригінал поштового конверту із відміткою дати відправки рішення судом, довідки відділення поштового зв`язку або документального підтвердження судом стосовно дати отримання скаржником оскаржуваного рішення суду.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 07 березня 2018 року по справі № 554/7661/17.

Таким чином, скаржником не додано жодних належних та допустимих доказів щодо вручення йому поштового відправлення-оскаржуваного рішення суду першої інстанції саме 01 квітня 2019 року.

Окрім того, підставою для визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 вказує на те, що в період з 30.02.2019 по 31.03.2019 року включно перебував у відрядженні, на підтвердження чого надав ксерокопію посвідчення про відрядження.

Так, із вказаного посвідчення вбачається, що на підставі наказу керівника СФГ "СВІТАНОК" від 30.02.2019 №1 ОСОБА_1 , (який згідно відомостей, наявних в матеріалах справи проживає в с. Базар, Народицького району, Житомирської області) був відряджений на 31 день із СФГ "СВІТАНОК", що знаходиться за адресою с.Базар АДРЕСА_1 Народицького району, Житомирської області до СФГ "НИВА", розташованого в с.Базар, Народицького району, Житомирської області.

Вказане свідчить, що позивача було відряджено до СФГ "НИВА", яке знаходиться в тому ж населеному пункті, де останній працює та проживає, а отже факт перебування ОСОБА_1 не може бути єдиною та беззаперечною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що згідно посвідчення про відрядження, початком періоду відрядження вказано 30.02.2019, тим же числом зазначена дата наказу про відрядження, між тим лютий 2019 року має 28 календарних днів, а відтак позивач не міг перебувати у відрядженні з 30.02.2019.

Враховуючи наведене вважаю, що ОСОБА_1 не наведено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об`єктивно перешкоджали останньому вчасно подати апеляційну скаргу.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що станом на 10.06.2019, з урахуванням строку перебігу направлення поштової кореспонденції, недоліки вказані в ухвалі Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2019 про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не усунуті.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись ст.ст. 121, 295, ч.3 ст.298, п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

1. Визнати неповажними, наведені у клопотанні ОСОБА_1 підстави поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року у справі №806/2544/18.

2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмову та зобов`язання надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою.

3. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

4. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач Граб Л.С. Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.