Ухвала

від 11.06.2019 по справі 826/14327/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 червня 2019 року

м. Київ

справа №826/14327/18

адміністративне провадження №К/9901/15737/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Державної фіскальної служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Медгаз до Державної фіскальної служби України, за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Віді Юнікомерс про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 05.11.2018 адміністративний позов задовольнив повністю.

Відповідач оскаржив це рішення, подавши апеляційну скаргу, яку ухвалою суду апеляційної інстанції від 07.02.2019 залишено без руху як таку, що подана з порушенням статей 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України: відповідач пропустив строк на апеляційне оскарження (рішення суду першої інстанції ухвалено 05.11.2018 у порядку спрощеного провадження без виклику сторін; його копію представник відповідача отримав 20.11.2018; апеляційна ж скарга подана 17.01.2019), а підстави, вказані відповідачем у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження (структурна реструктуризація Державної фіскальної служби України у рамках комплексної реформи, що призвело до надмірного навантаження посадових осіб податкового органу), не є поважними; відповідач не сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги. Для усунення цих недоліків відповідачу був наданий строк впродовж десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2019 (оприлюднена 25.03.2019) відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2018 у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження з неповажних причин.

03.06.2019 відповідач подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2019, у якій просить скасувати цю ухвалу, а матеріали справи направити до апеляційного адміністративного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на те, що ситуація з обмеженим фінансуванням судового збору унеможливила реалізацію права на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у цій адміністративній справі, від розгляду якої залежить питання наповнення державного бюджету. Зазначає, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи є одним із основних засад (принципів) адміністративного судочинства згідно з підпунктом 6 пункту 3 частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. У своїх доводах відповідач вказує, що у зв`язку із незадовільним матеріальним положенням, контролюючий орган був позбавлений можливостей здійснення будь-яких платежів, у тому числі і щодо сплати судового збору.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього відповідач як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Беручи до уваги, що державний орган (установа), який фінансується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, обставини, пов`язані з фінансуванням витрат цього органу (установи), зокрема необхідність дотримання певної процедури погодження та/або встановлення бюджетного фінансування за видатками та/або недостатність коштів, призначених для сплати судового збору, не є безумовною підставою для поновлення строку на оскарження судового рішення, Держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

М.М. Гімон

М.Б. Гусак

Судді Верховного Суду