Ухвала

від 28.05.2019 по справі 757/23410/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23410/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2019 року

слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю:

особи, яка подала клопотання, адвоката: не з`явився,

прокурора: не з`явився,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ ОІЛС України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Білгород-Дністровський елеватор», Товариства з обмеженою відповідальністю «Олексіївський елеватор», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАГРО» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.03.2019 року за клопотанням Прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 в межах кримінального провадження № 42017000000004260 від 17.11.2017 року, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ ОІЛС України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Білгород-Дністровський елеватор», Товариства з обмеженою відповідальністю «Олексіївський елеватор», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАГРО» звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.03.2019 року за клопотанням Прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «ІСТ ОІЛС України», ТОВ «Білгород-Дністровський елеватор», ТОВ «Олексіївський елеватор», ТОВ «ФІНАГРО», в межах кримінального провадження № 42017000000004260 від 17.11.2017 року.

В обґрунтування клопотання адвокат ОСОБА_3 зазначає, що арешт на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «ІСТ ОІЛС України», ТОВ «Білгород-Дністровський елеватор», ТОВ «Олексіївський елеватор», ТОВ «ФІНАГРО» накладено необґрунтовано, оскільки сума ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ не є майном в розумінні ст. 170 КПК України та, відповідно, на неї не може бути накладено арешт. ТОВ «ІСТ ОІЛС України», ТОВ «Білгород-Дністровський елеватор», ТОВ «Олексіївський елеватор», ТОВ «ФІНАГРО» будь-якого відношення до обставин, які є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні, не мають, жодній посадові посадовій особі товариств про підозру не оголошено. Дані про те, що арештовано майно є предметом кримінального правопорушення чи отримане незаконним шляхом, тобто містить ознаки речових доказів, відсутні, що обумовлює необхідність скасування арешту майна. Крім того, застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є неспівмірним з завданням кримінального провадження та перешкоджає господарській діяльності товариств.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

В судове засідання особа, яка подала клопотання, - адвокат ОСОБА_3 не з`явився, про день, час, місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій вимоги клопотання підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про день, час, місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, в якій щодо задоволення клопотання заперечував, просив відмовити.

Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті доводів та вимог клопотання за відсутності в судовому засіданні особи, яка подала клопотання, та прокурора, на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.11.2017 року за № 42017000000004260 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 191 КК України.

В ході здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.03.2019 року у справі № 757/14254/19-к за клопотанням Прокурора четвертого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, яке здійснюється слідчими Головного слідчого управляння Генеральної прокуратури України та інших органів досудового розслідування Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України радника юстиції ОСОБА_4 накладено арешт, в тому числі, на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «ІСТ ОІЛС України», ТОВ «Білгород-Дністровський елеватор», ТОВ «Олексіївський елеватор», ТОВ «ФІНАГРО», на яку вказані платники мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з забороною службовим особам та працівникам вказаних товариств або їхнім представникам за дорученням, використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно.

Згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу .

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

З ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.03.2019 року вбачається, що при накладенні арешту на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «ІСТ ОІЛС України», ТОВ «Білгород-Дністровський елеватор», ТОВ «Олексіївський елеватор», ТОВ «ФІНАГРО», слідчий суддя виходив з того, що арештоване майно є предметом кримінальних правопорушень, у зв`язку з чим відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, та може бути використане як доказ у кримінальному провадженні № 42017000000004260 від 17.11.2017 року.

Разом з тим, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України, та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна у відповідності до ст.ст. 94, 132, 173 КПК України слідчий суддя повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу арешту майна; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального судочинства.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Так, кримінальне провадження № 42017000000004260 зареєстроване від 17.11.2017 року, повідомлення про підозру жодній службовій особі ТОВ «ІСТ ОІЛС України», ТОВ «Білгород-Дністровський елеватор», ТОВ «Олексіївський елеватор», ТОВ «ФІНАГРО» не вручалося; товариства також не є будь-яким іншим учасником кримінального провадження № 42017000000004260; даних, які б свідчили про те, що арештоване майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, слідчому судді не надано.

Згідно доводів заявника, які у встановленому законом порядку органом досудового розслідування не спростовані, ТОВ «ІСТ ОІЛС України», ТОВ «Білгород-Дністровський елеватор», ТОВ «Олексіївський елеватор», ТОВ «ФІНАГРО» є реально діючими суб`єктами економічної діяльності, їх установчі документи, виписки з ЄДРПОУ є чинними, у встановленому законом порядку не скасовані, недійсними не визнані.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

За таких обставин та враховуючи, що дослідженні в судовому засідання матеріали не містять достатніх фактичних даних, які б свідчили про те, що кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «ІСТ ОІЛС України», ТОВ «Білгород-Дністровський елеватор», ТОВ «Олексіївський елеватор», ТОВ «ФІНАГРО», набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення та/або є предметом кримінального правопорушення, службові особи вказаних товариств причетні до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 191 КК України, що виправдовувало втручання держави у право на мирне володіння майном у контексті забезпечення «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II), слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про скасування арешту майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 107, 170, 174, 307, 309, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ ОІЛС України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Білгород-Дністровський елеватор», Товариства з обмеженою відповідальністю «Олексіївський елеватор», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАГРО» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.03.2019 року за клопотанням Прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 в межах кримінального провадження № 42017000000004260 від 17.11.2017 року, задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.03.2019 року у справі № 757/14254/19-к на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по Товариству з обмеженою відповідальністю «ІСТ ОІЛС Україна» (код ЄДРПОУ 37089765), Товариству з обмеженою відповідальністю «Білгород-Дністровський елеватор» (код ЄДРПОУ 40043961), Товариству з обмеженою відповідальністю «Олексіївський елеватор» (код ЄДРПОУ 40680243), Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНАГРО» (код ЄДРПОУ 38723488).

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1