Ухвала

від 11.06.2019 по справі 757/7837/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/7837/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ПП «Вторснаб Дніпро» про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ПП «Вторснаб Дніпро» звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12017000000001580.

В обґрунтування клопотання зазначає, ухвалою слідчого судді від 02.11.2018 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 , відкритого у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299), який належить ПП «ВТОРСНАБ ДНІПРО», посилаючись на те, що арешт на грошові кошти накладено необґрунтовано, оскільки зазначене підприємство відношення до обставин, які є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні, немає, дані про те, що грошові кошти на вищевказаному рахунку є предметом злочину чи отримані незаконним шляхом відсутні, що обумовлює необхідність його скасування..

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

В судове засідання особа, яка подала клопотання, не з`явилась, про день, час, місце розгляду клопотання повідомлена належним чином. Адвокат ОСОБА_3 подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій вимоги клопотання підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про день, час, місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких заяв щодо неможливості розгляду клопотання за його відсутності не надав.

Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин слідчий суддя визнав можливим розглядати клопотання про скасування арешту майна за відсутності особи, яка подала клопотання та прокурора, на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.12.2017 року за № 12017000000001580, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

В ході здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.06.2018 року, за клопотанням Прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 , накладено арешт, в тому числі, на грошові кошти ПП «ВТОРСНАБ ДНІПРО» (код 41826559) на банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299) та зупинено видаткові операції з коштами, які надійшли на рахунки зазначених осіб і вже знаходяться на них, окрім здійснення обов`язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати.

Згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу .

З ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.11.2018 року вбачається, що при арешті грошових коштів на рахунках ПП «ВТОРСНАБ ДНІПРО», слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання органу досудового розслідування, були достатні підстави для висновку, що вони є предметом кримінального правопорушення та визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, а отже, відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України.

Разом з тим, відповідно до ст. 3 КПК України, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України, та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків. При цьому, обов`язок доведення існування зазначених умов КПК України покладає на слідчого та/або прокурора, а обов`язок перевірки цих обставин - на слідчого суддю при розгляді відповідного клопотання.

Арешт майна з підстав, що воно виступає знаряддям вчинення кримінального правопорушення та набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення на даний час є можливим, коли існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Арешт такого майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Коли ж метою арешту майна є забезпечення конфіскації майна як виду покарання, то в цьому випадку правовою підставою для накладення арешту на майно має бути можлива конфіскація майна за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна. Причому, в останньому випадку арешт накладається лише на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження і щодо якої може бути застосований захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Так, кримінальне провадження № 12017000000001580 зареєстроване 11.12.2017 року, повідомлення про підозру жодній службовій особі товариств або фізичним особам-підприємцям не вручалося, отже на час розгляду клопотання прокурора про накладення арешту на майно ПП «ВТОРСНАБ ДНІПРО», службові особи товариств або фізичні особи-підприємці в статусі підозрюваного, обвинуваченого не перебували.

Крім того, посилання прокурора на ту обставину, що грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, належним чином необґрунтоване та невмотивоване, а є тільки звичайним посиланням на відповідну норму кримінального процесуального закону.

Відтак, враховуючи, що хоча на даний час і триває досудове розслідування, однак, орган досудового розслідування не надав суду належних, допустимих та достатніх, в розумінні положень ст.ст. 84, 85, 86 КПК України, доказів, що розрахункові операції зазначено вище підприємтсва якимось чином пов`язані із протиправною діяльністю, дані щодо якої внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а тим більше, що кошти здобуті злочинним шляхом, є знаряддям злочину, чи службові особи товариств або фізичні особи-підприємці є підозрюваними у кримінальному провадженні.

Відповідно до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

За таких обставин та враховуючи, що дослідженні в судовому засідання матеріали не містять достатніх фактичних даних, які б свідчили про те, що грошові кошти на рахунках ПП «ВТОРСНАБ ДНІПРО» набуті в результаті вчинення злочину та/або є предметом кримінального правопорушення, службові особи причетні до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, що виправдовувало втручання держави у право на мирне володіння майном у контексті забезпечення «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II), слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про скасування арешту майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

За таких обставин, керуючись ст. 174, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ПП «Вторснаб Дніпро» про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.11.2018 року в частині грошових коштів, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 , відкритого у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299), який належить ПП «ВТОРСНАБ ДНІПРО».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1