Рішення

від 20.03.2019 по справі 505/1177/18

КОТОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/1177/18

Провадження № 2/505/421/2019

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.03.2019 року Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючої судді - Павловської Г.В.

при секретарі - Шевчук С.В.

за участю представника позивача - адвоката Павленко С.П.

у відсутності позивача ОСОБА_1

у відсутності відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Подільську Одеської області цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, мотивуючи позов тим, що 01.09.2016 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики. Відповідно до умов Договору відповідач ОСОБА_2 отримав від нього грошові кошти у розмірі 6 262 000 (шість мільйонів двісті шістдесят дві тисячі) 00 грн. факт отримання відповідачем грошових коштів підтверджується його підписом під Договором та розпискою відповідача від 01.09.2016 року. Договір укладено у простій письмовій формі.

Згідно п.п. 2.2 Договору позика повертається Позичальником частинами, а саме: 2 000 000, 00 грн. в строк до 20.02.2017 року, 4 262 000,00 грн. - в строк до 20.03.2017 року (остаточна дата повернення позики).

В порушення вимог пунктів 2.2, 3.2 Договору по закінченню вищевказаних строків відповідач ОСОБА_2 не повернув отримані від нього грошові кошти.

Позивач зазначив, що на момент звернення до суду з даним позовом заборгованість за цим Договором складає 6 262 000 (шість мільйонів двісті шістдесят дві тисячі) 00 грн. Як зазначено у п. 5.1 Договору, у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушення зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Згідно приписів п. 5.3 Договору встановлено обов`язок позичальника за порушення терміну повернення позики згідно цього Договору сплатити штраф в розмірі 1% від суми боргу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Оскільки позичальник, відповідач ОСОБА_2 порушив умови Договору та не здійснив повернення грошових коштів йому належить сплатити заборгованість з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання та 3% річних від простроченої суми.

На даний час, відповідач позичених коштів не повернув ні повністю, ні частково. Таким чином, відповідач, маючи прострочене зобов`язання по поверненню позивачу коштів, не виконує його. Тому позивач просив стягнути суму основного боргу за договором позики у розмірі 6 262 000 (шість мільйонів двісті шістдесят дві тисячі) грн., інфляційні витрати в розмірі 877 023 (вісімсот сімдесят сім тисяч двадцять три) грн. 37 коп., 3 % річних від простроченої суми в розмірі 195 066 (сто дев`яносто п`ять тисяч шістдесят шість) грн.00 коп., пеню в розмірі 1 707 896 (один мільйон сімсот сім тисяч вісімсот дев`яносто шість) грн. 16 коп. та штраф в розмірі 62 620 (шістдесят дві тисячі шістсот двадцять) грн. 00 коп., а всього 9 104 605 (дев`ять мільйонів сто чотири тисячі шістсот п`ять) грн. 53 коп.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Павленко С.П. позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Вимоги щодо стягнення витрат по спліт на правничу допомогу адвоката просив залишити без розгляду.

Відповідач ОСОБА_2 в призначене судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку. Причини неявки суду невідомі. Судова повістка була надіслана за адресою реєстрації відповідача, а саме: АДРЕСА_1 , але конверт повернувся на адресу суду зі штемпелем Укрпошти та відміткою листоноші не проживає за вказаною адресою . Крім того, відповідач ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи шляхом виклику через офіційний веб-сайт Котовського міськрайонного суду Одеської області, відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України.

Суд, вислухавши представника позивача - адвоката Павленка С.П., перевіривши матеріали справи та зібрані в ній письмові докази, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, ягі мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставини справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 01.09.2016 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики. Відповідно до умов Договору відповідач ОСОБА_2 отримав від позивача ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 6 262 000 (шість мільйонів двісті шістдесят дві тисячі) 00 грн., що підтверджується підписом відповідача під Договором та розпискою від 01.09.2016 року. Договір укладено у простій письмовій формі.

Згідно п.п. 2.2 Договору позика повертається Позичальником частинами, а саме: 2 000 000, 00 грн. в строк до 20.02.2017 року, 4 262 000,00 грн. - в строк до 20.03.2017 року (остаточна дата повернення позики).

В порушення вимог пунктів 2.2, 3.2 Договору по закінченню вищевказаних строків відповідач ОСОБА_2 не повернув отримані від позивача ОСОБА_4 грошові кошти.

На момент звернення до суду з даним позовом заборгованість за Договором позики складає 6 262 000 (шість мільйонів двісті шістдесят дві тисячі) 00 грн.

Згідно п. 5.1 Договору, у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушення зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Згідно приписів п. 5.3 Договору встановлено обов`язок позичальника за порушення терміну повернення позики згідно цього Договору сплатити штраф в розмірі 1% від суми боргу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити Оскільки позичальник, відповідач ОСОБА_2 порушив умови Договору та не здійснив повернення грошових коштів йому належить сплатити заборгованість з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання та 3% річних від простроченої суми.

Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Стаття 1047 ЦК України визначає, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

У правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18.09.2013 № 6-63цс13, вказано, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Аналогічні по суті висновки містяться й у постановах Верховного Суду України від11.11.2015у справі№ 6-1967цс15,від 08.06.2016у справі№ 6-1103цс16та вказівки в постанові ВСУ від 26.09.2018 у справі №483/1953/16-ц, які відповідно до ст.417ЦПК України є обов`язковими для застосування іншими судами загальної юрисдикції таких норм права.

Так, відповідно до вказаних висновків Верховного Суду України, досліджуючи договори позики чи боргові розписки, суди повинні також виявляти справжню правову природу укладеного договору незалежно від найменування документа і, зважаючи на встановлені результати, робити відповідні правові висновки.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін та погоджені ними, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. При цьому згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем не спростовано доказів позивача та не повернуто кошти у визначений договором строк, свої зобов`язання не виконав, чим порушив права позивача, які підлягають захисту в судовому порядку, шляхом стягнення суми боргу в розмірі 9 104 605 (дев`ять мільйонів сто чотири тисячі шістсот п`ять) грн. 53 коп.. за договором позики.

Відповідно до ст. 141 ЦК України, судові витрати суд покладає на відповідача.

Відповідно до ст. ст. 15, 16, 526, 625, 1046 ЦК України, та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_2 ) суму основного боргу за договором позики у розмірі 6 262 000 (шість мільйонів двісті шістдесят дві тисячі) грн., інфляційні витрати в розмірі 877 023 (вісімсот сімдесят сім тисяч двадцять три) грн. 37 коп., 3 % річних від простроченої суми в розмірі 195 066 (сто дев"яносто п"ять тисяч шістдесят шість) грн.00 коп., пеню в розмірі 1 707 896 (один мільйон сімсот сім тисяч вісімсот дев"яносто шість) грн. 16 коп. та штраф в розмірі 62 620 (шістдесят дві тисячі шістсот двадцять) грн. 00 коп., а всього 9 104 605 (дев`ять мільйонів сто чотири тисячі шістсот п`ять) грн. 53 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 8810 (вісім тисяч вісімсот десять) грн. 00 коп.

В частині стягнення витрат по сплаті на правничу допомогу адвоката у розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) грн. - залишити без розгляду.

Заочне рішення може бути переглянуто Котовським міськрайонним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Котовського міськрайонного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення зазначених строків або після розгляду справи в апеляційному порядку, якщо його не буде скасовано.

Суддя Г .В.Павловська

Повне судове рішення складено 29 березня 2019 року .