Рішення

від 06.06.2019 по справі 388/408/18

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 388/408/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

06.06.2019 року Долинський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Степанов С.В.

при секретарі Поліщук Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Долинська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства Карат СВ про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним мотивуючи свої вимоги наступним.

Позивачу - ОСОБА_1 , на праві власності належить земельна ділянка площею 8,35 гектарів, кадастровий номер НОМЕР_1 , що розташована на території Братолюбівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю.

У лютому місяці 2018 року з метою з`ясування правового статусу вищевказаної земельної ділянки позивач звернулася до відділу у Долинському районні Головного управляння Держгеокадастру у Кіровоградській області, де й дізналася, що на вищевказану належну їй земельну ділянку укладений договір оренди земельної ділянки на 15 років, у відділі отримала копію договору. Також дізналася, що головою фермерське господарство Карат СВ Кравченко ОСОБА_2 був складений від її імені договір оренди земельної ділянки від 27.09.2012 року належної їй на праві власності земельної ділянки площею 8,35 га., зареєстрований 09.11.2012 року в відділі Держкомзему у Долинському районі за № 352190004001572.

Позивач стверджує, що вищевказаний договір не укладала, не підписувала і про його існування їй взагалі не було відомо до лютого місяця 2018 року, доки не отримала її копію у відділі у Долинському районні Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області. В зв`язку з цим, позивач змушена звернутися до суду з даним позовом.

В судовому засіданні сторона позивача заявлені позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

В судовому засіданні сторона відповідача проти заявленого позову заперечувала, про що раніше надавала відзив.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку з наступного.

Із копії державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 слідує, що земельна ділянка площею 8,35 гектарів, кадастровий номер НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 (а.с. 4).

Із копії договору оренди земельної ділянки від 27.09.2012 року слідує, що він був укладений між гр.. ОСОБА_1 та ФГ Карат СВ строком на 15 років на земельну ділянку площею 8,35га належну позивачу (а.с. 5-6).

Із висновку експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 19.11.2018 року слідує, що підпис від імені ОСОБА_1 у договорі оренди земельної ділянки від 27.09.2012 року, укладеного від імені ОСОБА_1 та ФГ Карат СВ , зареєстрованого у відділі Держкомзему у Долинському районі від 09.11.2012р., про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 352190004001572 від 09.11.2012, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1 (а.с. 97-104).

Згідно приписів ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч.2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Згідно з ч.1 ст. 30 ЦК України, цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Відповідно до частин 2, 3 статті 203 Цивільного кодексу України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України унормовано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року за N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", зокрема п.8 визначено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.

В судовому засіданні та матеріалами справи з достовірністю встановлено та документально підтверджено, що договір оренди земельної ділянки від 27 вересня 2012 року, укладений між ОСОБА_1 та фермерським господарством Карат СВ , зареєстрований у відділі Держкомзему у Долинському районі 09 листопада 2012 року за № 352190004001572 підписаний не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1 .

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача, визнавши недійсним договір оренди земельної ділянки від 27 вересня 2012 року, укладений між ОСОБА_1 та фермерським господарством Карат СВ , зареєстрований у відділі Держкомзему у Долинському районі 09 листопада 2012 року за № 352190004001572. Вимога сторони відповідача застосувати позовну давність судом не сприймається, оскільки сторони в теперішній час перебувають у цивільно-правових відносинах, які є триваючими, а отже порушення прав та законних інтересів відбувається і на час розгляду справи у суді, у зв`язку з цим, строк позовної давності не вичерпано. А тому вимога про його застосування задоволенню не підлягає.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Згідно з ч.2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесений судовий збір та витрати на проведення експертизи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 258-259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до фермерського господарства Карат СВ про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 27 вересня 2012 року, укладений між ОСОБА_1 та фермерським господарством Карат СВ , зареєстрований у відділі Держкомзему у Долинському районі 09 листопада 2012 року за № 352190004001572.

Стягнути з фермерського господарства Карат СВ на користь ОСОБА_1 понесений нею судовий збір в сумі 704грн. 80коп. та 6292 гривні витрат на проведення експертизи.

Рішення суду може бути оскаржено у порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України, безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Долинського районного суду С. В. Степанов