Постанова від 11.06.2019 по справі 361/3892/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №361/3892/17 головуючий у І інстанції: Радзівіл А.Г.

провадження 22-ц/824/7799/2019 доповідач: Сліпченко О.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 червня 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого Сліпченка О.І., Сержанюка А.С., Сушко Л.П.

за участю секретаря: Пітенко І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргоюОСОБА_1 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , міськрайонне управління у Броварському районі та місті Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області, приватний нотаріус Броварського міського нотаріального округу Київської області Базир Наталія Михайлівна про визнання незаконною та скасування реєстрації права власності на земельну ділянку.

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, суд,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що внаслідок державної реєстрації за відповідачем права власності на земельну ділянку порушено її право власності на зазначену ділянку, набуте нею у встановленому законом порядку на підставі договору купівлі-продажу від 12 липня 2011 року.

В листопад 2018 року позивач заявила клопотання щодо розгляду клопотання про витребування доказів, а саме просила витребувати

- у приватного нотаріуса Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Кузьміченко Олени Анатоліївни, належним чином завірені копії відповідних документів, на підставі яких 26 жовтня 2016 року проведене відчуження земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , де були сторони договору: ОСОБА_2 - продавець, ОСОБА_3 - покупець. Витребувати у приватного нотаріуса Броварського міського нотаріального округу Київської області Самко Ніни Тарасівни належним чином завірені копії відповідних документів, на підставі яких 12 липня 2011 року проведене відчуження земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , де були сторони договору: ОСОБА_2 - продавець, ОСОБА_1 - покупець.

- у редакції газети "Нове життя" копії документів,на підставі яких зроблено оголошення в газеті "Нове життя" № 41 (10503) від 14 жовтня 2016 року про таке: Втрачений Державний акт НОМЕР_2 від 04 лютого 2010 року, кадастровий номер НОМЕР_1 , виданий відділом Держгеокадасттру м.Бровари на ім`я ОСОБА_2 , вважати недійсним .

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання про забезпечення доказів.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення місцевим судом норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали.

Відзив на апеляційну скаргу у визначений судом строк не надходив.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_8 підтримав свою позицію, інші належними чином учасники справи не з`явились.

У відповідності до вимог статті 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно вимог ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення доказів, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки відсутністю передбачених процесуальним законом підстав для забезпечення доказів з посиланням на ст. 84 ЦПК України, якою врегульоване питання витребування доказів.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у ч.ч. 2 та 3 ст. 83 цього Кодексу.

Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до матеріалів справи, представник позивача ОСОБА_8 22 вересня 2017 року подав клопотання про витребування документів у приватного нотаріуса у Кузьміченко О. А.

В вищезазначеному клопотанні представник позивача посилався на ст. 137 ЦПК України в редакції чинній на момент подачі клопотання.

Відповідно до ч.1 ст. 137 ЦПК України (в редакції чинній на момент подачі клопотання) у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов`язаний витребувати такі докази. Клопотання про витребування доказів має бути подано до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті із долученням відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі.

Відповідно до матеріалів справи, в лютому 2018 року було подано повторне клопотання, щодо витребування доказів, де представником позивача зазначено, що суд ще не вирішив питання щодо витребування доказів у ОСОБА_10 та відповідно у прохальній частині зазначалось клопотання, щодо витребування зазначених доказів, а також заявлено нове клопотання, щодо витребування доказів у редакції газети Нове життя та приватного нотаріуса Самко Н.Т.

У своєму клопотанні від 09 лютого 2018 року представник позивача посилається на ст. 84 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд невірно з`ясував обставини, посилаючись на те, що позивач порушувала питання про забезпечення доказів в порядку ст. 116 ЦПК України, а не ст. 84 ЦПК України, як це було зазначено місцевим судом.

Розглядаючи заяву про забезпечення доказів, суд (суддя) має з урахуванням обґрунтування необхідності забезпечення доказів пересвідчитися, зокрема, в тому, що зволікання з цим питанням поставить під загрозу можливість подання доказів у майбутньому (вони можуть бути знищені, пошкодженні, витратити свою доказову цінність тощо).

Згідно вимог п.п.4,5 ч.1 ст.117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів повинні бути вказані докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні, а також обґрунтування необхідності забезпечення таких доказів.

Крім того, положеннями ст..117 ЦПК України визначено основні вимоги до заяви про забезпечення доказів та встановлено обов`язковий перелік документів, які необхідно до неї додати, зокрема документ, що підтверджує сплату судового збору.

Колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є не обґрунтовані, оскільки не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, позивачем не було подано клопотання в порядку ст. 116 ЦПК України, як це ним було зазначено, крім того, заява позивача не відповідає положенням ст. 117 ЦПК України, а тому твердження позивача не відповідають матеріалам справи.

Апеляційна скарга не містить доводів на спростування висновків суду першої інстанції, а вказані апелянтом обставини не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Оскільки, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене судове рішення відповідає вимогам процесуального права, то підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 382, 383 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді: