Ухвала

від 11.06.2019 по справі 520/690/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/690/19

Провадження № 1-кс/520/7079/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2019 року

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про проведення обшуку у кримінальному провадженні №12018160000000602 від 13.08.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді надійшло клопотання про проведення обшуку.

Як вбачається з клопотання, прокуратурою Одеської області здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12018160000000602 від 13.08.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203-2 КК України.

Досудовим слідством встановлено, що невідомі особи, в порушення ЗУ «Про заборону грального бізнесу в Україні», маючі на меті отримання прибутку від зайняття гральним бізнесом, у нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , організували гральний заклад та надають послуги з доступу до азартних ігор клієнтам закладу, шляхом облаштування його комп`ютерною технікою, а також іншим необхідним комп`ютерним обладнанням.

Під час встановлення осіб, які причетні до скоєння вищезазначеного кримінального правопорушення, співробітниками УЗЕ в Одеській області Департаменту захисту економіки встановлено, що невстановлені особи в порушення ЗУ «Про заборону грального бізнесу в Україні» з доповненнями та змінами, з метою отримання незаконного прибутку, організували та надають послуги у сфері грального бізнесу в нежитловому приміщенні розташованому за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 належать на праві приватної власності ПП «Астрастарплюс» (ЄДРПОУ 39744493), територіальна громада в особі ЧМР Одеської області, .

Слідчий звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що для проведення обшуку є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення його мети, а саме рапорт співробітника УЗЕ в Одеській області ДЗЕ НП України допити свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а також наявна інформація, щодо невстановлених осіб які в порушення ЗУ «Про заборону грального бізнесу в Україні» займаються гральним бізнесом.

Слідчий в своєму клопотанні зазначає, що в ході проведення обшуку планується вилучити: комп`ютерну техніку, інше комп`ютерне обладнання, за допомогою якого здійснюється «онлайн» ігри через мережу Інтернет; документи, чорнові записи, блокноти, листки, які свідчать про незаконну діяльність; гральні автомати, гральні столи, а також гроші, які отриманні від надання послуг у сфері грального бізнесу.

В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання та просила слідчого суддю його задовольнити.

Розглянувши клопотання, заслухавши думку прокурора, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.41 Конституції України право приватної власності є непорушним.

Згідно зКонституцією УкраїнитаЗаконом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

Згідно ст.2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішення ЄСПЛ є обов`язковими для виконання Україною відповідно до ст.46 Конвенції.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово зазначав, що аби не суперечити ст.8 Конвенції, втручання у приватне життя повинно здійснюватися «згідно із законом», мати легітимну мету та бути необхідним у демократичному суспільстві для досягнення цієї мети (рішення у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України», п.42; «Шалімов проти України», п.84; «Кузнецов проти України», п.134).

У рішенні «Michaud v. France», п.94-1175, ЄСПЛ вказав, що вираз «передбачене законом» вимагає насамперед, щоб втручання ґрунтувалося на внутрішньому праві.

Згідно рішення «S. and Marper v. the UK», п.101, втручання буде таким, що є «необхідним у демократичному суспільстві», якщо воно відповідає вимогам «нагальної суспільної необхідності», зокрема є пропорційним його «законній меті», і якщо причини, наведені національними властями в його виправдання, є «суттєвими і достатніми».

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Геращенко проти України», п.132, для винесення постанови про проведення обшуку житла чи іншого володіння особи суди відповідно до законодавства повинні переконатися в тому, що існують достатні підстави вважати, що розшукувані предмети знаходяться там».

Згідно ст.223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Згідно ст.234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Відповідно доч.5ст.234КПК України,слідчий суддявідмовляє узадоволенні клопотанняпро обшук,якщо прокурор,слідчий недоведе наявністьдостатніх підставвважати,що буловчинено кримінальнеправопорушення; відшукуванніречі ідокументи маютьзначення длядосудового розслідування; відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду; відшукуванні речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи.

Дослідивши надані з клопотанням матеріали, вважаю, що прокурором не доведено, що відшукуванні речі знаходяться в нежитлових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем знаходження інтерактивного клубу. Так, протоколи допиту свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6 від 06.06.2019 року та рапорт співробітника поліції не можуть бути належними доказами в обґрунтування клопотання прокурора. Будь-які інші докази в обґрунтування свого клопотання прокурором не надано.

На підставі вищевикладеного, з метою не допущення порушення гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами права власності особи, враховуючи, що клопотання прокурора є необґрунтованим та невмотивованим, приходжу до переконання, що клопотання прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.223, 233, 234, ч.2 ст.369, 370, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про проведення обшуку у кримінальному провадженні №12018160000000602 від 13.08.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203-2 КК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1