Постанова

від 05.06.2019 по справі 904/3331/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2019 Справа № 904/3331/18

м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65 зал №511

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Кузнецова І.Л., Орєшкіна Е.В.

секретар судового засідання Мацекос І.М.

представники сторін:

від позивача: Хохленко А.О., посвідчення №1837 від 28.01.2019, довіреність №б/н від 07.02.2019, адвокат

від відповідача: Камишникова Ю.М., довіреність №7/10-3752 від 21.12.2018, представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2019 у справі №904/3331/18 (суддя Воронько В.Д.; рішення ухвалене о 10:37 год. у місті Дніпро, повний текст рішення складено та підписано 14.02.2019)

за позовом Приватного підприємства "Люкс Сервіс Дніпро", м.Дніпро

до Дніпровської міської ради, м.Дніпро

про розірвання договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року Приватне підприємство "Люкс Сервіс Дніпро" (позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Дніпровської міської ради (відповідач), в якій просив розірвати з 09.07.2018 договір оренди земельної ділянки від 20.06.2014, укладений між Дніпропетровською міською радою та Приватним підприємством "Люкс Сервіс Дніпро", посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П., зареєстрований в реєстрі за №615.

Позов обґрунтовано посиланням на те, що відбулась зміна власника майна, для обслуговування якого позивачем використовувалася орендована земельна ділянка, а тому позивач втратив необхідність у користуванні земельною ділянкою.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2019 у справі №904/3331/18 (суддя Воронько В.Д.) позов задоволено частково. Розірвано договір оренди земельної ділянки від 20 червня 2014 року, укладений між Дніпропетровською міською радою (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 75, ідентифікаційний код 26510514) та Приватним підприємством "Люкс Сервіс Дніпро" (49081, м. Дніпро, вул. Луговська, буд. 255, офіс 103, ідентифікаційний код 33339021), посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П., зареєстрований в реєстрі за №615, предметом якого є земельна ділянка загальною площею 0,1685 га, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Луговська, 255, кадастровий номер 1210100000:01:047:0008. В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Дніпровської міської ради на користь Приватного підприємства "Люкс Сервіс Дніпро" 1762,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Означене рішення місцевого господарського суду вмотивоване тим, що фактичне користування земельною ділянкою та зведеною на ній будівлею здійснює її новий власник, позивач добровільно відмовився від права користування зазначеною земельною ділянкою, законодавством та умовами договору передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Дніпровська міська рада (відповідач) звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2019 у справі №904/3331/18 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Люкс Сервіс Дніпро" до Дніпровської міської ради про розірвання договору оренди землі у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що обов`язковою умовою звернення до суду є існування порушення або оспорювання прав чи законних інтересів позивача, однак позовна заява не містить доказів того, що відповідачем були порушені або осо порені передбачені законом права чи законні інтереси позивача. Так відповідач вказує, що Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради було надано позивачу 24.07.2018 відповідь, якою повідомлено що згода міської ради на припинення права користування земельною ділянкою оформлюється відповідним рішенням міської ради, яке приймається на пленарному засіданні міської ради, а факт припинення права користування земельною ділянкою підлягає реєстрації в установленому чинним законодавством порядку. Крім того позивачу було запропоновано для підготовки документів на розгляд міською радою питання щодо припинення права користування земельною ділянкою по вул . Луговська, 255 надати до листа від 09.07.2018 №36/4079 належним чином завірені копії документів: документи про перехід права на об`єкти нерухомого майна, що знаходиться на земельній ділянці; правовстановлюючих документів суб`єкта земельних відносин; попередніх правовстановлюючих документів на земельну ділянку та рішень органів місцевого самоврядування щодо відведення земельної ділянки; документів, що підтверджують відсутність заборгованості з плати за землю; оригінал акту обстеження земельної ділянки. Відповідач вказує, що позивач не врахував розумний строк для поштового обігу та 25.07.2018 звернувся до господарського суду з позовною заявою щодо розірвання договору оренди земельної ділянки без наявних на те правових підстав. Таким чином, за твердженням відповідача, предмет спору між позивачем та відповідачем був відсутній, підстав звернення до суду - не було.

Також відповідач вказує, що питання регулювання земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях міської ради (пункт 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Згода міської ради на дострокове розірвання договору оренди землі оформлюється відповідним рішенням, яке приймається на пленарному засіданні міської ради. Суд при вирішенні спору мав взяти до уваги норми статей 13, 142 Конституції України, якими передбачено виключне право органу місцевого самоврядування від імені територіальної громади самостійного розпорядження землею, яка є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, оскільки доходи від її використання є складовими у формуванні доходів місцевого бюджету. Дніпровська міська рада, як розпорядник земель відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" має виключне прав приймати відповідні рішення стосовно розірвання договорів оренди земельних ділянок. Розірвання договору оренди без відповідного рішення ради є порушення прав передбачених нормами чинного законодавства щодо розпорядження землями в межах міста.

До того ж, відповідач вказує, що положення статей 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України не можуть застосовуватися до даних правовідносин, оскільки не застосовуються до багатоквартирних будинків, а перехід права власності на майно до іншої особи не звільняє орендаря земельної ділянки від обов`язку зі сплати орендної плати за неї на підставі відповідного договору оренди.

Тому відповідач вважає, що немає передбачених законом підстав для розірвання спірного договору оренди земельної ділянки.

Позивач (ПП "Люкс Сервіс Дніпро") у відзиві на апеляційну скаргу вважає, що судом вірно встановлено обставини справи щодо правовідносин між сторонами, виходячи із договору оренди земельної ділянки, та з`ясував, що відбулась зміна власника майна, для обслуговування позивачем використовувалась орендована земельна ділянка, а тому позивач втратив необхідність у користуванні земельною ділянкою. Вказує, що відповідач не надав належних доказів направлення позивачу листа від 24.07.2018 за вих. №8/13-2080 у відповідь на звернення позивача про розірвання договору. Наголошує на тому, що норми Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" визначають, що договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці, а з аналізу діючого законодавства України можливо зробити висновок, що правове регулювання надає одній із сторін договору право відмовитись від договору на свій розсуд за наявності домовленості про це між сторонами в умовах договору та за наявності підстав, передбачених цим же договором та діючим законодавством України.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, які приймали участь у судових засіданнях, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлено такі обставини.

Між Дніпропетровською міською радою (Орендодавець) та Приватним підприємством "Люкс Сервіс Дніпро" (Орендар) укладено договір оренди землі від 12.06.2014 (а.с.23-30, далі - Договір), за умовами п. 1 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку по фактичному розміщенню нежитлової будівлі, яка знаходиться за адресою: по вул. Луговській, 255 (Амур -Нижньодніпровський район ); кадастровий номер земельної ділянки: 1210100000:01:047:0008 (п. 2.5. Договору).

Згідно з п. 1.1. Договору підставою для укладання даного договору оренди земельної ділянки є рішення Дніпропетровської міської ради №178/51 від 21.05.2014 (а.с.39-41).

За змістом пункту 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1685 га.

Пунктом 2.2. Договору, який кореспондується з п. 16 Договору, визначено цільове призначення земельної ділянки: 03. Землі громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об`єктів загального користування).

Код КВЦПЗ: 03.15 (для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови) передбачено п. 2.3. Договору.

За умовами п. 3 Договору на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна: на земельній ділянці розташовано двоповерхову капітальну будівлю із входом в підвал та металеву огорожу; на земельній ділянці розташовано залізобетонну опору електромережі, а також інші об`єкти інфраструктури, доступ до земельної ділянки вільний; по земельній ділянці проходить лінія електромережі; на земельній ділянці існують виходи інженерних мереж; на земельній ділянці існують зелені насадження.

Земельна ділянка передається в оренду без об`єктів (п. 4 Договору).

Пунктом 8 Договору передбачено, що цей договір укладено на 5 років.

Як стверджує позивач, підставою для укладання вищевказаного договору стало набуття ПП "Люкс Сервіс Дніпро" права власності на об`єкти нерухомого майна.

Так, маючи на меті будівництво житлового будинку з торговельними приміщеннями продовольчого та непродовольчого призначення, позивачем було отримано всю необхідну дозвільну документацію та здійснено будівництво зазначеного об`єкту нерухомого майна.

Будівництво багатоповерхового житлового будинку з торгівельними приміщеннями продовольчого та непродовольчого призначення, згідно декларації на початок робіт, передбачає здійснення вказаного будівництва у дві черги:

- І черга - будівництво магазину продовольчих та непродовольчих товарів, торгових приміщень.

- II черга - будівництво багатоповерхового будинку.

04.02.2015 були введені в експлуатацію торгівельні приміщення загальною площею 1105,2 кв.м., згідно декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої Департаментом державної будівельно-архітектурної інспекції у Дніпропетровській області від 04.02.2015 №ДП 143150350175;

Багатоповерховий будинок введено в експлуатацію 05.01.2017, що підтверджується декларацією про готовність до експлуатації, зареєстрованої Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради від 05.01.2017 № ДП 143170051247.

Позивачем, починаючи з лютого 2015 року, нежитлові приміщення першого, другого поверхів, а також житлові квартири комплексу в цілому були продані.

Продаж зазначених приміщень підтверджується інформаційною довідкою з реєстру речових прав, щодо відсутності об`єктів нерухомості, зареєстрованих за позивачем.

Відповідно до інформаційної довідки з державного реєстру речових прав у власності позивача на момент подання позовної заяви залишилися:

- нежитлове приміщення №113 паркувальне місце №4, загальною площею 17,3 кв.м;

- нежитлове приміщення №113 паркувальне місце №5, загальною площею 17,3 кв.м;

- нежитлове приміщення №113 паркувальне місце №6, загальною площею 16,1 кв.м;

- нежитлове приміщення №113 паркувальне місце №7, загальною площею 15,6 кв.м;

- право оренди земельної ділянки.

13.12.2017, як свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, було зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Луговська, 255" за адресою: м. Дніпро, вул. Луговська, 255 (код ЄДРПОУ 41805298).

Відповідно до акту прийманя-передачі житлового комплексу або його частини з управління в управління від 24.04.2018 позивач передав відчужене ним нерухоме майно в управління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Луговська, 255".

З огляду на що позивач 06.07.2018 звернувся до відповідача з листом про розірвання договору оренди земельної ділянки, який отримано останнім 09.07.2018, але залишено без відповіді та задоволення.

Вказані обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом за захистом свого порушеного права.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що він фактично припинив користуватися орендованою земельною ділянкою після передачі житлового комплексу за актом приймання-передачі в управління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Луговська, 255".

Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що рішення про дострокове розірвання договору оренди має прийматися на пленарному засіданні міської ради, після надання орендарем та розгляду орендодавцем документів, які підтверджують наявність підстав для таких вимог, а відтак звернення позивача до суду є передчасним та порушує компетенцію органу місцевого самоврядування щодо розпорядження від імені територіальної громади земельними ділянками міста.

Спірні правовідносини сторін виникли з приводу дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до частини 1 статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Нормами статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За умовами п. 36 укладеного між сторонами Договору його дія припиняється шляхом розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктами "а", "е" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Договір оренди землі припиняється у тому числі у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (частини 1, 3 статті 31 Закону України "Про оренду землі").

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено такий спосіб припинення договору оренди землі як його дострокове розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Крім того, частиною 2 статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що у випадку, коли жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до частини 2 статті 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Задовольняючи позовні вимоги повністю, суд першої інстанції виходив із того, що зі змісту наведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об`єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу, - права власності або права користування.

Тому у зв`язку з тим, що фактичне користування земельною ділянкою та зведеною на ній будівлею здійснює її новий власник, позивач добровільно відмовився від права користування зазначеною земельною ділянкою, законодавством та умовами договору передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору, суд першої інстанції вважав, що наявні правові підстави для задоволення позову.

Разом із цим суд першої інстанції зауважив, що позивач, звертаючись до суду з цим позовом, заявляє вимогу щодо розірвання договору оренди саме з 09.07.2018, проте суд не вбачає підстав задовольняти таку вимогу шляхом розірвання спірного договору саме з цієї дати, оскільки відповідно до приписів частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з таких мотивів.

Відповідно до вимог частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За доводами апеляційної скарги відповідача позовна заява не містить доказів того, що відповідачем були порушені або оспорені передбачені законом права та інтереси позивача.

Стаття 16 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлено, що зверненню позивача до суду із вимогами про розірвання означеного договору оренди земельної ділянки передувало звернення до відповідача із цією пропозицією, викладене в листі від 06.07.2018 за вих.№06/07-18, отримання якої не заперечується відповідачем.

Так в матеріалах справи міститься копія листа Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 24.07.2018 №8/13-2080, що адресований директору ПП "Люкс Сервіс Дніпро", в якому зазначається, що 09.07.2018 за вх. №36/4079 міською радою було отримано клопотання ПП "Люкс Сервіс Дніпро" щодо припинення прав користування земельною ділянкою по вул. Луговська, 255, розглянувши яке повідомлено, що згода міської ради на припинення права користування земельною ділянкою оформлюється відповідним рішенням міської ради, яке приймається на пленарному засіданні міської ради; що факт припинення користування земельною ділянкою підлягає реєстрації в установленому чинним законодавством порядку; для підготовки документів на розгляд міською радою цього питання заявникові необхідно надати належним чином завірені документи за наведеним переліком (а.с. 128 том 1).

Згідно копії витягу з реєстру на відправку кореспонденції означений вище лист - відповідь Департамента по роботі з активами Дніпровської міської ради від 24.07.2018 №8/13-2080 був направлений на адресу ПП "Люкс Сервіс Дніпро" (а.с. 130 том 1).

Позивач у справі заперечує факт отримання вказаного листа - відповіді, посилаючись на не надання відповідачем суду належних доказів, які б підтверджували його направлення поштовим зв`язком.

Дослідивши вказаний витяг з реєстру на відправку кореспонденції, колегія суддів встановила, що цей документ не містить відміток підприємства поштового зв`язку, які б підтверджували факт направлення позивачем на адресу відповідача листа Департамента по роботі з активами Дніпровської міської ради від 24.07.2018 №8/13-2080.

Згідно відміток канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області позовна заява позивача, яка є предметом розгляду в цій справі, отримана 25.07.2018.

Відтак судом апеляційної інстанції встановлено, що на момент звернення позивача до суду із позовом про розірвання договору оренди землі ним не було отримано від відповідача будь-якої відповіді на свою пропозицію, а відтак колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно зазначив, що звернення позивача до відповідача про розірвання договору було залишено без відповіді та задоволення.

Разом із цим колегія суддів враховує, що вказаний лист-відповідь відповідача не містить згоди по питанню розірвання договору оренди землі. Не надано відповідачем такої згоди і під час розгляду цієї справи судом.

З урахуванням встановлених вище обставин колегія судів відхиляє аргументи відповідача про не підтвердження матеріалами справи факту порушення прав позивача та відсутність між сторонами предмета спору.

Щодо аргументів позивача про виключну компетенцію міської ради з прийняття на пленарному засіданні рішення про розірвання договору колегія суддів вважає, що, як зазначено вище, статтею 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено такий спосіб припинення договору оренди землі як його дострокове розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору, що не може вважатися порушенням компетенції органу місцевого самоврядування, встановлених статтями 13 та 142 Конституції України, за наявності встановлених умовами договору та чинним законодавством підстав для цього.

Розглядаючи підстави, якими позивач обґрунтував свої вимоги про дострокове розірвання договору, суд першої інстанції правильно встановив той факт, що наразі будівля, що розташована на означеній земельній ділянці, перебуває у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень, а тому відповідно до положень частини 2 статті 120 Земельного кодексу України та частини 2 статті 42 Земельного кодексу України має бути передана у користування об`єднанню співвласників, яке здійснює управління будинком. Така обставина, за умови, що попередній землекористувач добровільно відмовився від свого права подальшого користування цією земельною ділянкою, є достатньою для припинення дії договору оренди землі із попереднім землекористувачем на його вимогу, зокрема шляхом розірвання такого договору в судовому порядку.

При цьому вказані норми законодавства не встановлюють залежності між означеними вище підставами для дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки та повнотою виконання орендарем умов такого договору, зокрема, повнотою та своєчасністю сплати відповідної орендної плати чи встановлення стану земельної ділянки.

Не є перешкодою для розірвання договору й те, що позивач є власником окремих приміщень в будівлі, що розташована на орендованій земельній ділянці, оскільки ця будівля вже була передана в управління означеному вище об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку, яке зі своєї сторони наділено правомочностями щодо оформлення відповідного права користування такою земельною ділянкою.

Колегія суддів погоджується з аргументом відповідача про те, що факт припинення права користування земельною ділянкою підлягає реєстрації в установленому порядку. Однак вважає, що у випадку розірвання договору в судовому порядку сторони не позбавлені можливості вчинення такої реєстраційної дії на підставі відповідного судового рішення.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно й об`єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення немає.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати відповідача на оплату судового збору, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2019 у справі №904/3331/18 - залишити без змін.

Судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Дніпровську міську раду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена 13.06.2019.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя Е.В. Орєшкіна