Ухвала

від 13.06.2019 по справі 904/7419/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

13.06.2019р. Справа № 904/7419/17 За скаргою: Спільного підприємства Каштан Петролеум Лтд , м. Київ на рішення державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

у справі:

За позовом: Спільного підприємства "Каштан Петролеум Лтд", м. Київ

До: Товариства з обмеженою відповідальністю "Галнафта", м. Дніпро

Про: стягнення 27 252 840, 00 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

За участю секретаря судового засідання Кучма Т.В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився;

Від ВПВР ДДВС МЮУ: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.17р. (суддя Воронько В.Д.) позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з ТОВ Галнафта на користь СП Каштан Петролеум ЛТД основний борг у сумі 27 252 840,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 240 000,00 грн. 25.09.17р. на виконання рішення суду було видано відповідний наказ.

03.06.19 до господарського суду Дніпропетровської області від СП Каштан Петролеум Лтд (позивач) надійшла скарга на рішення державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Савко Л.О., в якій позивач просить визнати неправомірним повідомлення державного виконавця Савко Л.О. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 08.04.19р.; зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу ВПВР ДДВС МЮУ відкрити виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду Дніпропетровської області про примусове виконання рішення від 25.09.17р. Скарга обґрунтована посиланням на порушення державним виконавцем вимог ст.4 ЗУ Про виконавче провадження , як наслідок чого державним виконавцем було направлено скаржнику повідомлення про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання від 08.04.19р., з підстав не зазначення у наказі суду від 25.09.17р. по справі №904/7419/17 ім`я по батькові посадової особи, яка його видала.

Розпорядженням керівника апарату суду №866 від 03.06.19р. призначено повторний автоматизований розподіл скарги у справі №904/7419/17 у зв`язку з тим, що суддя Воронько В.Д. не працює в господарському суді Дніпропетровської області. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.19р. справу №904/7419/17 передано для розгляду скарги судді Васильєву О.Ю. 06.06.19р. матеріали справи надійшли з архіву суду.

Ухвалою суду від 06.06.19р. суддею Васильєвим О.Ю. прийнято скаргу до розгляду та призначено її розгляд у засіданні на 13.06.19р.

10.06.19 р. до канцелярії суду від скаржника надійшло клопотання про відкладення засідання з розгляду скарги на рішення державного виконавця , обґрунтоване посиланням на неможливість забезпечити явку до судового засідання повноважного представника . Суд не вбачає достатньо правових підставі для відкладення слухання скарги, оскільки він обмежений процесуальним строком розгляду скарги.

До судового засідання 13.06.19р. сторони та представники ВПВР ДДВС МЮУ не з`явилися, письмових пояснень/заперечень на скаргу не надали. У зв`язку з чим суд розглядає скаргу за наявними в справі матеріалами .

З матеріалів справи вбачається, що 25.09.17р. на виконання рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.17 року у справі №904/7419/17 був виданий наказ про примусове виконання рішення, відповідно до якого примусовому стягненню з ТОВ Галнафта підлягає основний борг у сумі 27 252 840,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 240 000,00 грн. Наказ дійсний до пред`явлення до 26.09.2020 року.

З наявних у справі доказів вбачається, що СП Каштан Петролеум Лтд (скаржник) звернулось до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою від 11.02.2019 року №044-с про примусове виконання рішення на підставі наказу про примусове виконання рішення від 25.09.17 р. (а.с.107-109)

08.04.19р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Савка Л.О. було винесено та направлено позивачу повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 08.04.19 р. Це повідомлення обґрунтоване посиланням державного виконавця на пункт 6 частини 4 статті 4 Закону України Про виконавче провадження , оскільки, у пред`явленому до виконання наказі від 25.09.17 р. у справі №904/7419/17 не зазначено ім`я, по батькові посадової особи, яка його видала (а.с.110). Не погоджуючись з даним повідомлення , позивач звернувся з цією скаргою до суду.

Пунктом 1 частини 1 статті 26 ЗУ Про виконавче провадження встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 ЗУ Про виконавче провадження : відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України Про виконавче провадження , у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

В той же час , частиною 3 статті 4 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов`язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов`язаний мати таку печатку.

Відповідно до абзацу 13 частини 4 статті 4 Закону України Про виконавче провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Керуючись вищевказаною нормою закону, позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про приведення наказу господарського суду Дніпропетровської області про примусове виконання рішення від 25.09.2017 року по справі №904/7419/17 у відповідність вимогам статті 4 Закону України Про виконавче провадження .

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2019 року по справі №904/7419/17 повернуто без розгляду заяву позивача з підстав невідповідності обраного способу захисту своїх прав вимогам господарського процесуального кодексу України.

При цьому, у наказі господарського суду Дніпропетровської області зазначено найменування органу, який його видав, - Господарський суд Дніпропетровської області, дату його видачі - 25.09.2017, номер справи - №904/7419/17, стягувача - Спільне підприємство Каштан Петролеум ЛТД (із зазначенням реквізитів і місцезнаходження); боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю Галнафта (із зазначенням реквізитів і місцезнаходження) наявні: резолютивна частина рішення, що передбачає вжиття заходів примусового виконання рішень - рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2017; дата набрання рішенням законної сили -25.09.2017р., строк пред`явлення судового рішення до виконання - до 26.09.2020р..

Наказ підписано суддею Воронько В.Д. (зазначено прізвище та ініціали) і скріплено печаткою Господарського суду Дніпропетровської області, як то передбачено частиною З статті 4 Закону України Про виконавче провадження .

Враховуючи вищевикладене, наказ господарського суду Дніпропетровської області про примусове виконання рішення від 25.09.2017 року у справі №904/7419/17 відповідає вимогам, встановленим ст.4 Закону України Про виконавче провадження ; а відтак , дії державного виконавця Савко Л.О є незаконними ; а тому скарга позивача підлягає задоволенню у повному обсязі ( оскільки в наказі суду від 25.09.17р. №904/7419/17 наявні вісі необхідні реквізити, які відповідають вимогам, установленим статтею 4 ЗУ Про виконавче провадження ; тобто державний виконавець безпідставно виніс повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 08.04.19р.).

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 14.06.2018р. по справі №922/4928/15.

Також така позиція суду узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, в пункті 40 Рішення ЄСПЛ від 19.03.1997 року у справі Горнсбі проти Греції ЄСПЛ вказує, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.

В пункті 84 Рішення ЄСПЛ від 07.06.2005 року у справа Фуклєв проти України (заява №71186/01) ЄСПЛ зазначив, що держава має позитивний обов`язок створити систему виконання рішень, яка б була ефективна як в теорії, так і на практиці і гарантувала виконання рішення без неналежних затримок.

Окрім того, суд під час розгляду скарги враховує правову позицію Конституційного Суду України , викладену у своєму рішенні від 15.05.2019 року № 2-р(ІІ)/2019 по справі №3-368/2018(5259/18) за конституційною скаргою ОСОБА_1 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 26 Закону України Про виконавче провадження від 2 червня 2016 року № 1404-УШ (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 30, ст. 542) зі змінами (щодо забезпечення державою виконання судового рішення), зазначена наступна правова позиція: ...обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання. . (відповідно до статті 151 Конституції України передбачено, що рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені).

Відповідно до приписів ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції; про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду (ст. 340 ГПК України).

Скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій; пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (ст. 341 ГПК України). Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються; неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду; якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, звільнена з посади (не здійснює відповідну діяльність), він залучає до участі у справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення права заявника. (ст.342 ГПК України).

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу; у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника; якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ст. 343 ГПК України).

На підставі вищевикладеного , керуючись приписами ЗУ Про виконавче провадження , ст.ст. 234, 339- 343 ГПК України , господарський суд , -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу СП Каштан Петролеум Лтд вих..№109-с від 29.05.19р. на рішення державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати неправомірним повідомлення державного виконавця відділу примусового

виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції

України Савко Ліани Олегівни про повернення виконавчого документу стягувачу

без прийняття до виконання від 08.04.2019 року.

3. Зобов`язати державного виконавця Савко Л.О. або іншу посадову особу

Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби

Міністерства юстиції України відкрити виконавче провадження по виконанню

наказу господарського суду Дніпропетровської області про примусове виконання

рішення від 25.09.2017 року у справі №904/7419/17.

Відповідно до вимог ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції .

Суддя О.Ю.Васильєв

Повний текст ухвали виготовлено 13.06.19 р.