ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
12.06.2019Справа № 910/9927/13
За заявоюДержавної служби статистики України пророзстрочення виконання рішення у справі№910/9927/13 за позовомДочірнього підприємства КМ Техно доДержавної служби статистики України
простягнення 47 034 172,16 грн. Суддя Босий В.П.
секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.
Представники сторін: від позивача:Жуков Д.О. від відповідача:Крехальов А.А.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Дочірнє підприємство КМ Техно звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної служби статистики України про стягнення 47 034 172,16 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.07.2013, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2014, позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Державної служби статистики України на користь Дочірнього підприємства КМ Техно заборгованість у розмірі 43 551 242,04 грн., пеню у розмірі 2 902 215,41 грн., 3% річних у розмірі 580 714,71 грн. та судовий збір у розмірі 68 820,00 грн.
25.09.2013 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.
03.06.2019 через канцелярію суду Державною службою статистики України подано заяву про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2013.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2019 вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.06.2019.
Представник заявника в судове засідання з`явився, надав пояснення по суті спору, подану заяву підтримав, просив суд розстрочити виконання рішення у даній справі шляхом сплати суми заборгованості рівними частинами протягом 7 місяців.
Представник позивача в судове засідання з`явився, надав пояснення по справі, проти задоволення заяви про розстрочення виконання рішення не заперечував.
Розглянувши заяву Державної служби статистики України про розстрочення виконання рішення, суд встановив наступне.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання.
Згідно зі ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
При цьому держава Україна на своїй території повинна забезпечити реалізацію всіх прав, що випливають з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі й права на справедливий суд.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно статті 9 Конституції України, статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика Європейського суду з прав людини, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах Півень проти України від 29.06.2004 заява № 56849/00, Горнсбі проти Греції від 19.03.1997).
Існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для законного сподівання на виплату такої заборгованості і становить майно цієї особи у зазначеній ст. 1 Першого протоколу (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011 у справі Агрокомплекс проти України ).
У рішенні від 15.10.2009 Європейський суд з прав людини у справі Юрій Миколайович Іванов проти України вказав на те, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту ст. 1 Першого протоколу.
Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.
Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
У частині 4 цієї статті перераховані обставини, які повинен врахувати суд при вирішенні питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду, а саме ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо.
Однак, частина 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України містить імперативну норму, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Згідно частини 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Як встановлено судом, днем ухвалення судового рішення у даній справі, яке проголошувалось за участю представників сторін та виконання якого просить розстрочити відповідач, є 22.07.2013, відповідно граничний термін можливого розстрочення сплив 22.07.2014.
Крім того, вказане рішення набрало законної сили 06.08.2013, отже, на дату подання відповідачем заяви про відстрочення виконання рішення (31.05.2019) сплив річний строк також і з дати набрання рішенням законної сили.
За таких обставин, заява Державної служби статистики України про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2013 у справі №910/9927/13 задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. В задоволенні заяви Державної служби статистики України про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2013 у справі №910/9927/13 відмовити.
2. Дана ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена.
Повна ухвала складена 12.06.2019.
Суддя В.П. Босий
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 12.06.2019 |
Оприлюднено | 14.06.2019 |
Номер документу | 82370017 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Босий В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні