Рішення

від 10.06.2019 по справі 910/4486/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.06.2019Справа № 910/4486/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Публічного акціонерного товариства "БАНК БОГУСЛАВ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РОДЕН 3000"

про стягнення 171422,81 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "БАНК БОГУСЛАВ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РОДЕН 3000" про стягнення частково заборгованості за простроченими процентами за кредитним договором №15/01-КР-25/2016 від 03 жовтня 2016 року у сумі 171422,81 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за кредитним договором №15/01-КР-25/2016 від 03 жовтня 2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/4486/19, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 11.04.2019, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 11.04.2019 повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

За змістом пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду від 11.04.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

При цьому, суд зазначає, що не отримання стороною кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії ухвали про відкриття провадження у справі за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням відповідачем, зумовлене суб`єктивною поведінкою відповідача щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03.10.2016 між Публічним акціонерним товариством "БАНК БОГУСЛАВ" (позивачем, банком) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РОДЕН 3000" (відповідачем, позичальником) укладений кредитний договір №15/01-КР-25/2016 (надалі - кредитний договір), відповідно до умов якого банк на умовах, передбачених цим договором, відкриває позичальнику відновлювану відкличну кредитну лінію в національній валюті України з загальним лімітом в сумі - 5 000 000,00 гри., в межах якої надає позичальнику в користування грошові кошти, (надалі - кредит), зі сплатою фіксованої процентної ставки за користування кредитом у розмірі - 27% відсотків річних (надалі - проценти).

В пункті п.1.2 кредитного договору сторони погодили, що термін повернення позичальником кредиту - 02 жовтня 2017 року або термін, встановлений у відповідності з п.п. 4.3., 4.4. цього договору.

В подальшому, додатковими угодами №1 від 20.02.2017, №2 від 07.03.2017, №3 від 02.08.2017, №4 від 02.10.2017, №5 від 31.10.2017, сторони вносили зміни до договору.

Згідно із додатковою угодою №5 від 31.10.2017 сторони виклали у новій редакції п. 1.1. кредитного договору, відповідно до якого банк на умовах, передбачених цим договором, відкриває позичальнику відновлювану відкличну кредитну лінію в національній валюті України з загальним лімітом в сумі - 5 000 000,00 гри., в межах якої надає позичальнику в користування грошові кошти зі сплатою фіксованої процентної ставки за користування кредитом у розмірі - 25% відсотків річних.

Додатковою угодою №4 від 02.10.2017 сторони погодили, що термін повернення позичальником кредиту - 02 лютого 2018 року.

У пункті 2.2 кредитного договору погодили порядок нарахування та сплати процентів по кредиту.

Згідно із пп. 2.2.1 кредитного договору, нарахування процентів здійснюється банком в порядку, передбаченому його внутрішніми положеннями, щомісячно, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця за повний календарний місяць та в день настання терміну повернення. Кількість днів для розрахунку процентів визначається методом "факт/факт".

У відповідності до п. 2.2.2 кредитного договору, проценти за користування кредитом нараховуються банком позичальнику в національній валюті України з дня надання кредиту по дату настання терміну повернення на суму щоденного залишку заборгованості позичальника за кредитом.

Пунктом 2.4. договору сторони погодили, що якщо протягом дії цього договору позичальник несвоєчасно та/або неповністю повернув кредит та/або несвоєчасно та/або неповністю сплатив проценти, передбачені цим договором, то банк, незалежно від зазначених позичальником в розрахунковому документі реквізитів платежу при погашенні заборгованості, має право, а позичальник доручає банку здійснювати зарахування коштів в рахунок виконання зобов`язань позичальника за цим договором в наступній черговості: неустойка (штраф, пеня) за прострочені проценти; неустойка (штраф, пеня) за прострочення повернення кредиту; прострочені проценти; проценти; прострочена сума кредит); інша прострочена заборгованість; сума кредиту; інші платежі.

Банк може встановити іншу черговість зарахування заборгованості за цим договором, передбачену цим пунктом, письмово повідомивши про це позичальника.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором № 15/01-КР-08/2016 від 30.03.2016, у зв`язку із чим у відповідача виникла заборгованість за кредитом у сумі 4997550,00 грн. та заборгованість за процентами у сумі 171422,81 грн.

Посилаючись на прострочення позичальником своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів, позивачем заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "РОДЕН 3000" заборгованості за простроченими процентами за кредитним договором №15/01-КР-25/2016 від 03.10.2016 у сумі 171422,81 грн.

При цьому, у позові позивачем зазначено, що у зв`язку із прийняттям Правлінням Національного банку України рішення від 30.11.2017 № 774-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ "БАНК БОГУСЛАВ" відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації АТ "БАНК БОГУСЛАВ", призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та делеговано всі повноваження ліквідатора, таким чином, зважаючи на відсутність фінансування та неможливість сплати судового збору у повному розмірі, банком прийнято рішення щодо звернення до суду із позовною заявою про часткове стягнення заборгованості за кредитним договором №15/01-КР-25/2016 від 03.10.2016, зокрема предметом позовних вимог у даній справі є стягнення з відповідача 171422,81 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу положень ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як підтверджено матеріалами справи, позивач взяті на себе зобов`язання виконав належним чином, надавши позичальнику кредитні кошти, в той час як позичальником допущено порушення виконання зобов`язання за кредитним договором в частині своєчасної сплати кредитних коштів та процентів за користування кредитом.

Наявною в матеріалах справи банківською випискою з рахунку позичальника підтверджується заборгованість відповідача за простроченими процентами по кредитному договору №15/01-КР-25/2016 від 03.10.2016 у сумі 171422,81 грн.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджено заборгованість відповідача по кредитному договору №15/01-КР-25/2016 від 03.10.2016 за простроченими процентами у сумі 171422,81 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем належними та достатніми доказами заборгованість за процентами по кредитному договору не спростована.

Враховуючи викладене вище, оскільки, невиконане зобов`язання зі сплати процентів підтверджується матеріалами справи, доказів оплати нарахованих процентів відповідачем не надано, суд прийшов до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості за простроченими процентами у сумі 171422,81 грн.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені вище судом обставини, суд задовольняє позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "БАНК БОГУСЛАВ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РОДЕН 3000" про стягнення заборгованості за простроченими процентами за кредитним договором №15/01-КР-25/2016 від 03 жовтня 2016 року у сумі 171422,81 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РОДЕН 3000" (02002, м. Київ, вулиця МАРИНИ РАСКОВОЇ, будинок 19, ідентифікаційний код 35727343) на користь Публічного акціонерного товариства "БАНК БОГУСЛАВ" (04080, м. Київ, вулиця НИЖНЬОЮРКІВСЬКА, будинок 81, ідентифікаційний код 34540113) заборгованість за простроченими процентами у сумі 171422,81 грн. та судовий збір у сумі 2571,34 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Дата складення повного тексту рішення: 13.06.2019.

Суддя О.В. Гулевець