Рішення

від 12.06.2019 по справі 910/15812/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.06.2019Справа № 910/15812/18

Господарський міста Києва у складі головуючого судді Бондаренко Г.П.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/15812/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Дістрібьюшн" (вул. Городоцька, буд. 355, оф. 325, м. Львів, 79040)

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Пантек Компані" (вул. Миколи Василенка 7-А, м. Київ, 03124)

Про стягнення 19 814,22 грн

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер Дістрібьюшн" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пантек Компані" про стягнення 19 814,22 грн., а саме: 16 838,00 грн. боргу, 1 374,72 грн. пені, 1 378,40 грн. процентів річних, 223,10 грн. втрат від інфляції, а також 1 762,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором поставки № 180 від 24.05.2018 року в частині своєчасної оплати поставленого товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість, за наявності якої позивачем нараховані пеня, проценти річних та втрати від інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2018 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

21.01.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, розглянувши яку суд встановив, що недоліки позовної заяви, які зумовили залишення її без руху, позивачем усунено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали. та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; відповідачу надати суду докази направлення відзиву та заперечень на адресу позивача.

Відповідно до розпорядження керівника апарату від 29.03.2019 № 05-23/684 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ та витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2019 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 з посади та визначено суддю-доповідача Бондаренко Г.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2019 справу № 910/15812/18 прийнято до провадження суддєю Бондаренко Г.П., ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без виклику сторін; запропоновано відповідачу надати суду відзив на позовну заяву з доказами направлення позивачу - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та заперечення на відповідь на відзив (якщо таке буде подано) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; запропоновано позивачу у строк протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив на позов, а також докази направлення відповіді на відзив відповідачам; повідомлено сторін, що подання ними додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотань, заяв, пояснень, можуть бути подані до суду у строк до 15.04.2019.

Позивач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі № 910/15812/18 та її прийняття до провадження суддєю Бондаренко Г . П. , про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.

Суд зазначає, що відповідач повідомлявся ухвалами суду про відкриття провадження у справі № 910/15812/18 та її прийняття до провадження суддєю Бондаренко Г.П. за адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 7-А.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також, у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до поштового повернення № 0103049228558, яке повернулося на адресу Господарського суду міста Києва, поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2019 у справі № 910/15812/18 не було вручене під час доставки, про що вказано: "закінчення терміну зберігання".

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2019 у справі № 910/15812/18 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 24.05.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер Дістрібьюшн" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пантек Компані" (покупець) укладено Договір поставки №180 (далі - Договір), відповідно до якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язався приймати та оплачувати товар у порядку, визначеному умовами цього Договору та своєчасно повертати тару на умовах, визначених Договором.

У пункті 3.1 Договору сторони погодили, що постачальник зобов`язаний протягом 3 робочих днів поставити Товар на умовах DDР (Інкотермс 2000)за адресою здійснення торгівельної діяльності покупця. За погодженням сторін Договору поставка товару зі складу постачальника може здійснюватися транспортом та за рахунок покупця на умовах EXW (Інкотермс 2000).

Згідно з п. 3.2 Договору постачання товару здійснюється партіями відповідно до умов п. 3.1 Договору. Право власності на товар переходить до покупця з моменту отримання товару покупцем або представником покупця. Датою поставки вважається дата отримання товару покупцем або представником покупця, відповідно до накладної. Товаросупроводжувальна документація - накладні є невід`ємною частиною договору.

За умовами пункту 4.1 Договору вид, кількість, асортимент товару визначається в накладних або розрахункових документах, які є невід`ємною частиною договору.

Ціна на товар зазначається постачальником у накладних та/або розрахункових документах на товар. Ціна на товар формується в українській національній валюті, включаючи ПДВ. Загальну суму договору складає сума товару, отриманого по всім накладним та/або розрахунковим документам на товар. (п.п. 5.1, 5.2. Договору).

Пунктами 6.1., 6.2. Договору визначено, що розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 7 календарних днів з дня отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника, або, за домовленістю сторін, готівкою через касу постачальника (з оформленням розрахункових документів). Датою оплати покупцем вартості отриманого від постачальника товару є дата зарахування грошових коштів на рахунок постачальника, або дата внесення коштів в касу постачальника.

У відповідності до умов п.7.1 Договору у разі порушення покупцем термінів оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Згідно з п. 7.2 Договору, у випадку, якщо покупець прострочив виконання грошового зобов`язання, а саме - терміни оплати вартості одержаного від постачальника товару він зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 36 процентів річних від простроченої суми заборгованості.

Умовами п. 8.6 Договору визначено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє протягом 3 років, а в частині розрахунків між сторонами до повного фінансового розрахунку за товар, отриманий покупцем за всіма накладними (партіями поставки).

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 16 838,00 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною № НКВ-158427 від 22.08.2018.

З огляду на умови Договору, оплата за поставлену продукцію мала бути здійснена у строк до 29 серпня 2018 року.

Позивач зазначає, що відповідач не здійснив оплату поставленого товару у встановлений Договором строк, внаслідок чого за останнім рахується заборгованість у розмірі 16 838,00 грн основного боргу, 1 374,72 грн. пені за період прострочення з 29.08.2018 по 20.11.2018, 1 378,40 грн - 36 % річних та 223,10 грн інфляційних втрат за період прострочення з 29.08.2018 по 20.11.2018, стягнення якої є предметом позову у даній справі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що позивач передав, а відповідач прийняв продукцію на загальну суму 16838,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи товарно-транспортною накладною.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктами 6.1., 6.2. Договору визначено, що розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 7 календарних днів з дня отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника, або, за домовленістю сторін, готівкою через касу постачальника (з оформленням розрахункових документів). Датою оплати покупцем вартості отриманого від постачальника товару є дата зарахування грошових коштів на рахунок постачальника, або дата внесення коштів в касу постачальника.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Поставлений позивачем товар не був оплачений відповідачем.

Отже, матеріали справи свідчать, що відповідач не виконав зобов`язання по сплаті отриманої продукції, в результаті чого у нього виникла заборгованість перед позивачем, яка складає 16838,00 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій у строки визначені договором, щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та доказів іншого суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

В силу ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 16 838,00 грн відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 16 838,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до ст. 692 ЦК України є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 16 838,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов`язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Штрафними санкціями у ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В п.7.1 Договору сторонами було погоджено, що у разі порушення покупцем термінів оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Судом встановлено, що відповідачем було допущено прострочення строків оплати визначених п. 6.1 договору, оплата поставленого товару не здійснена, відповідно є підстави для стягнення з відповідача пені за період прострочення визначений позивачем з 29.08.2018 по 20.11.2018 в розмірі 1374,72 грн.

Позовна заява містить розрахунок суми пені згідно п. 7.1. договору, при перевірці якого судом встановлено, що позивач правильно здійснив вказаний розрахунок.

Згідно з п. 7.2 Договору, у випадку, якщо покупець прострочив виконання грошового зобов`язання, а саме - терміни оплати вартості одержаного від постачальника товару він зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 36 процентів річних від простроченої суми заборгованості.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 36 % річних, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 36 % річних ґрунтуються на законі та договорі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та п. 7.2. Договору), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов`язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 36 % річних та індексу інфляції нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 36 % річних та індексу інфляції, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у відповідача обов`язку сплати заборгованості у заявленому позивачем розмірі.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено, що позовні вимоги у справі № 910/15812/18 підлягають повному задоволенню. Стягненню на користь позивача підлягають 16 838,00 грн основного боргу, 1 378,40 грн 36 % річних, 223,10 грн інфляційних втрат та 1 374,72 грн пені.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 73-77, 86, 129, 182, 183, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Дістрібьюшн" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пантек Компані" про стягнення заборгованості за договором поставки задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пантек Компані" (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка 7-А; ідентифікаційний код 38185901) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Дістрібьюшн" (79040, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 355, оф. 325, ідентифікаційний код 37171990) 16 838 (шістнадцять тисяч вісімсот тридцять вісім) грн. 00 коп. основного боргу, 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 40 коп. 36 % річних, 223 (двісті двадцять три) грн. 10 коп. інфляційних втрат, 1 374 (одна тисяча триста сімдесят чотири) грн. 72 коп. пені та 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12.06.2019.

Суддя Г.П. Бондаренко