Рішення

від 04.06.2019 по справі 909/235/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.06.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/235/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськ-Авто", вул. Юності, 41А, с. Микитинці, м.Івано-Франківськ, 76492,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРВАРД І КО", вул. Тичини, будинок 8А, квартира 265-268, м. Івано-Франківськ, 76018,

про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 43 828 грн 04 к., з них: 42 060 грн 00 к. - борг з орендної плати, 103 грн 00 к. - 3% річних, 1149 грн 80 к. - пеня, 515 грн 24 к. - інфляційні.

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРВАРД І КО", вул. Тичини, будинок 8А, квартира 265-268, м. Івано-Франківськ, 76018,

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськ-Авто", вул. Юності, 41А, с. Микитинці, м.Івано-Франківськ, 76492,

про відшкодування збитків в сумі 150 400грн 00к. за договором оренди нежитлового приміщення № 2018/08/01 від 01.08.2018 року

за участю:

від позивача: Дриндак Тарас Васильович - в.о. генерального директора, протокол засідання наглядової ради ПрАТ "Івано-Франківськ-Авто" № 12/04/2019-1 від 12.04.2019 року; наказ № 22-к від 12.04.2019 року

від відповідача: ОСОБА_1 - керівник, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 19.06.2014 року

установив: Приватне акціонерне товариство "Івано-Франківськ-Авто" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРВАРД І КО" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 43 828 грн 04 к., з них: 42 060 грн 00 к. - борг з орендної плати, 103 грн 00 к. - 3% річних, 1149 грн 80 к. - пеня, 515 грн 24 к. - інфляційні.

13 березня 2019 року приватним акціонерним товариством "Івано-Франківськ-Авто" подано заяву про забезпечення позову (вх.№ 4782/19 від 13.03.19).

Господарським судом Івано-Франківської області ухвалою від 14.03.2019 року відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Судом ухвалою від 14.03.19 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.

10 квітня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРВАРД І КО" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із зустрічним позовом до Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськ-Авто" про відшкодування збитків в сумі 150 400,00 грн. за договором оренди нежитлового приміщення № 2018/08/01 від 01.08.2018 року.

Судом ухвалою від 12.04.19 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРВАРД І КО", до відповідача Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськ-Авто" про відшкодування збитків в сумі 150 400,00 грн. за договором оренди нежитлового приміщення № 2018/08/01 від 01.08.2018 року до спільного розгляду з первісним позовом, здійснено перехід із спрощеного провадження на розгляд справи за правилами загального позовного провадження, а підготовче судове засідання призначено на 14.05.19.

Ухвалою - повідомленням Господарського суду Івано-Франківської області від 14.05.19 підготовче судове засідання відкладено на 21.05.19.

Содом ухвалою від 21.05.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.06.2019.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві (вх.№4780/19 від 18.03.19) та відповіді на відзив (вх.№7491/19 від 03.05.19) і просить суд первісний позов задовольнити. Позовні вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення №2018/08/01 ДО, зокрема щодо здійснення орендної плати. Щодо зустрічного позову позивач заперечив з підстав викладених у відповіді на зустрічний позов (вх. №7490/19 від 03.05.19) та просив суд відмовити в його задоволенні. Свої заперечення мотивує відсутністю в діях відповідача складу цивільного правопорушення та відсутності правових підстав для задоволення зустрічного позову. Свої твердження обгрунтовує відсутністю зауважень з боку відповідача при прийнятті ним орендованого майна в користування (при підписанні Акту приймання-передачі).

В судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог за первісним позовом заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (вх.№6329/19 від 10.04.2019). В обгрунтування своїх заперечень останній посилається на відсутність заявленої до стягнення заборгованості, мотивуючи тим, що орендодавець чинить перешкоди щодо належного використання орендованого майна, зокрема вказує на передачу приміщення в оренду, площа якого не відповідає дійсності, оскільки в приміщенні знаходиться майно орендодавця (сушильна камера для автомобілів та підлога в непридатному стані (частково)), яке самостійно неможливо відокремити.

В обгрунтування зустрічного позову відповідач посилається на те, що орендоване приміщення всупереч умовам договору знаходиться у не придатному стані для використання, тобто більша частина його площі займає сушильна камера для автомобілів, а ще частину площі займає решітка (підлога у непридатному стані). У зв`язку з наведеними обставинами, відповідач не в змозі запустити лінію для виготовлення дерев`яних брикетів та дерев`яної гранули, і як наслідок орендоване приміщення не може бути використано у господарській діяльності, чим завдало відповідачу збитки на заявлену ним суму.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

01 серпня 2018 року між Приватним акціонерним товариством "Івано-Франківськ-Авто" (по договору - орендодавець/по справі за первісним позовом - позивач/ по справі за зустрічним позовом - відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ФОРВАРД і КО" (по договору - орендар/по справі за первісним позовом - відповідач/по справі за зустрічним позовом - позивач) укладено Договір оренди нежитлового приміщення №2018/08/01 ДО з відповідними до нього Додатками.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Відповідно до п.1.1 Договору орендодавець зобов`язався передати, а орендар прийняти в користування частину нежитлового приміщення "адміністративно-виробничого корпусу" літера "А", поверх №1, площа 350,5м 2 , що знаходиться за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Юності,41А, згідно Додатку №3 та №4 до Договору.

Згідно п.4.1 Договору сторонами узгоджено, що орендар вступає в строкове платне користування майном у термін вказаний у п.4.2 Договору, але не раніше дати підписання сторонами Акту прийому-передачі майна. Обчислення строку оренди починається з моменту підписання Акту приймання-передачі (п.4.3 Договору).

01 серпня 2018 року сторонами договору підписано Акт приймання-передачі майна (Додаток №1 до Договору), відповідно до якого орендар прийняв нежитлові приміщення згідно Додатку №3 нежитлові приміщення, перелік якого наведено у Додатку №4 по вул. Юності, 41А загальною площею 350,5 м 2 .

Пунктом 5.1 Договору оренди нежитлового приміщення №2018/08/01 ДО від 01.08.2018 року сторонами узгоджено, що за користування орендованим майном орендар сплачує орендодавцю орендні платежі, визначені сторонами в Додатку №2 до Договору, а саме орендну плату на місяць 10 515 грн 00к. з ПДВ.

Орендна плата є фіксованим платежем, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (п.5.2 Договору).

Відповідно до п.5.6 вказаного вище договору сплата орендних платежів проводиться орендарем щомісячно на підставі рахунку-фактури орендодавця, протягом трьох банківських днів з дати одержання відповідного рахунку, шляхом грошового переказу на поточний банківський рахунок орендодавця, але не пізніше 20-го числа поточного місяця.

Пунктом 7.3 Договору сторони визначили, що орендар зобов`язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

У відповідності до умов Договору ПАТ "Івано-Франківськ-Авто" виставлено ТзОВ "ФОРВАРД і КО" ряд рахунків-фактури (копії яких долучені до матеріалів справи) для здійснення оплати за користування майном на підставі Договору оренди на загальну суму 73 605 грн 00к., зокрема:

- Рахунок-фактура № СФ-0000267 від 01.08.2018р. на суму 10515 грн 00к.

- Рахунок-фактура № СФ-0000353 від 30.09.2018р. на суму 10515 грн 00к.

- Рахунок-фактура № СФ-0000354 від 01.10.2018р. на суму 10515 грн 00к.

- Рахунок-фактура № СФ-0000398 від 01.11.2018р. на суму 10515 грн 00к.

- Рахунок-фактура № СФ-0000437 від 01.12.2018р. на суму 10515 грн 00к.

- Рахунок на оплату №43 від 31.01.2019р. на суму 10515 грн 00к.

- Рахунок на оплату №75 від 28.02.2019р. на суму 10515 грн 00к.

Згідно платіжних доручень №168 від 18.09.2018 року (на суму 10 515 грн 00к.) та №205 від 24.01.2019 року (на суму 10 515 грн 00к.), копії яких долучені до матеріалів справи, відповідач частково сплатив орендну плату, проте частина заборгованості по орендній платі в сумі 42 060 грн 00к. залишилась не погашеною.

03 січня 2019 року позивач звернувся до відповідача із претензійною вимогою за вих №351 про погашення заборгованості по орендній платі на підставі Договору оренди нежитлового приміщення №2018/08/01 ДО від 01.08.2018 року.

09 січня 2019 року позивач повторно звернувся до відповідача із вимогою (вих №12) про погашення заборгованості по орендній платі. У відповідь на останню претензію відповідач відмовився погасити заборгованість по орендній платі.

Листом №147 від 15 лютого 2019 року позивач вчерговий раз звернувся до відповідача про погашення заборгованості по орендній платі та повідомив, що у разі їх несплати ним буде подано до Господарського суду позов про стягнення заборгованості по орендній платі.

При вирішенні спору у даній справі суд дійшов наступних висновків.

Щодо первісного позову.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні визначення містить норма ст.759 Цивільного кодексу України яка зокрема зазначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.3 ст.283 Цивільного кодексу України об`єктом оренди можуть бути, зокрема нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

За ч.3 ст. 767 Цивільного кодексу України наймач зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк , встановлений договором найму.

Відповідно до ч.3 ст. 767 вказаного вище кодексу наймач зобов`язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.

Згідно п.1.4 Договору оренди нежитлового приміщення №2018/08/01 ДО від 01.08.2018 року технічний стан майна на момент його передачі від орендодавця орендарю сторони визначають в Акті прийому-передачі.

Як підтверджується матеріалами справи, зокрема Актом приймання-передачі нерухомого майна від 01.08.2018 року позивач виконав свої зобов`язання щодо передачі в користування предмета договору. Жодних зауважень з боку орендаря щодо невідповідності переданого у оренду майна у вказаному акті не зазначено.

Як передбачено ст. 526 ЦК України та ст. 179, ст. 193 ГК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідач договірні зобов`язання в частині здійснення платежів з орендної плати за користування орендованими приміщенням по вказаному вище договору виконував неналежним чином внаслідок чого виникла заборгованість, яка відповідно до поданого позивачем розрахунку складає в сумі 42 060 грн 00к.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

На день розгляду справи відповідачем у справі не спростовано факт наявності заборгованості по орендній платі в сумі 42 060 грн 00к.

Таким чином, заборгованість сумі 42 060 грн 00к. є обгрунтована та підлягає задоволенню.

За приписами ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою.

Згідно ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання є пенею.

Пунктом 12.4 Договору оренди нежитлового приміщення №2018/08/01 ДО від 01.08.2018 року сторонами узгоджено, що за несплату орендних платежів у повному обсязі й у визначений термін, орендар на користь орендодавця сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми не перерахованих вчасно платежів, за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Згідно поданих позивачем розрахунків відповідачу нараховано пеню за прострочення сплати орендної плати по договору оренди в сумі 1149 грн 80к.

Суд здійснивши перевірку нарахування пені приходить до висновку про обгрунтованість її нарахування та такої, що підлягає задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку заборгованості 3% річних складає 103 грн 00к., інфляційні втрати - 515 грн 24 к.

Суд, встановивши факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання по орендній платі, та здійснивши перерахунок нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, прийшов до висновку про їх задоволення.

Відповідно до ч.1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З аналізу наведеного вище, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог за первісним позовом та їх задоволення в повному обсязі.

Щодо зустрічного позову.

Предметом зустрічного позову є відшкодування збитків в сумі 150 400грн 00к. за договором оренди нежитлового приміщення № 2018/08/01 від 01.08.2018 року.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав є відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди.

Згідно ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки): доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ особи, що обмежує його інтереси, як учасника певних відносин і проявляється у витратах, зроблених особою, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних особою доходів, які б вона одержала при умові правомірної поведінки особи.

Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідно встановити наявність чотирьох елементів правопорушення, а саме: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов`язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб; вина боржника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

В спірному випадку відповіда посилається на завдання позивачем йому збитків, внаслідок того, що орендодавець (позивач) чинить перешкоди щодо належного використання орендованого майна для господарської діяльності ще з моменту укладення спірного договору.Зокрема вказує на передачу приміщення в оренду, площа якого не відповідає дійсності, оскільки в приміщенні знаходиться майно орендодавця (сушильна камера для автомобілів та підлога в непридатному стані (частково)), яке самостійно неможливо відокремити.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

За правовою природою Договір оренди нежитлового приміщення №2018/08/01 ДО від 01.08.2018 року є договором найму (оренди).

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Оскільки між сторонами укладено договір оренди, то між ними виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв в користування частину нежитлового приміщення "адміністративно-виробничого корпусу" літера "А", поверх №1, площа 350,5м 2 , що знаходиться за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Юності,41А, згідно Додатку №3 та №4 до Договору.

Порядок передачі та прийняття орендованого майна регулюються нормами Цивільного кодексу України та умовами договору, зокрема наймач зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк , встановлений договором найму; та зобов`язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані (ст.365, 767 ЦК України).

Згідно п.1.4 Договору оренди нежитлового приміщення №2018/08/01 ДО від 01.08.2018 року технічний стан майна на момент його передачі від орендодавця орендарю сторони визначають в Акті прийому-передачі.

З оглянутого в судовому засіданні Акту приймання-передачі нерухомого майна від 01.08.2018 року (копія долучена до матеріалів справи) позивач виконав свої зобов`язання щодо передачі в користування предмета договору. Жодних зауважень з боку орендаря щодо невідповідності переданого у оренду майна у вказаному акті орендарем не зазначено. Вказаний акт підписаний сторонами та скріплений печатками.

За наведеного слідує, що орендодавець ПАТ "Івано-Франківськ-Авто" виконало зобов`язання по передачі орендарю ТОВ "Форвард і Ко" приміщення, площею 350,5 м. кв. в строкове платне користування згідно умов договору оренди приміщення.

В супереч вимогам ст. 73 Господарського кодексу України відповідач вимоги про відшкодування збитків в сумі 150 400грн 00к. за договором оренди нежитлового приміщення № 2018/08/01 від 01.08.2018 року належними доказами не довів. Суд вважає вимоги відповідача по зустрічному позову необгрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню. Таким чином, в зустрічному позові слід відмовити.

У відповідності до ст.129 ГПК України, судовий збір за первісним позовом слід відшкодувати Приватному акціонерному товариству "Івано-Франківськ-Авто" за рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРВАРД І КО", судовий збір за зустрічним позовом слід залишити за товариством з обмеженою відповідальністю "ФОРВАРД І КО".

Керуючись ст. 11, 16, 526, 546, 548, 549, 626, 627, 628 629, 759, 767,1166 Цивільного кодексу України, ст. 175, 179, 193, 224, 225, 283 Господарського кодексу України, ст. 73, 74, 76, 77, 86, 98, 129, 232-233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

в и р і ш и в :

позов Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськ-Авто" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРВАРД І КО" про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 43 828 грн 04 к., з них: 42 060 грн 00 к. - борг з орендної плати, 103 грн 00 грн. - 3% річних, 1149 грн 80 к. - пеня, 515 грн 24 к. - інфляційні - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРВАРД І КО" (вул. Тичини, будинок 8А, квартира 265-268, м. Івано-Франківськ, код 39258638) на користь позивача Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськ-Авто" (вул. Юності, 41А, с. Микитинці, м.Івано-Франківськ, код 05495466) заборгованість з орендної плати в сумі 43 828 грн 04 к. (сорок три тисячі вісімсот двадцять вісім гривень чотири копійки), з них: 42 060 грн 00 к. (сорок дві тисячі шістдесят гривень) - борг з орендної плати, 103 грн 00 грн. (сто три гривні) - 3% річних, 1149 грн 80 к. (одна тисяча сто сорок дев`ять гривень вісімдесят копійки) - пеня, 515 грн 24 к. (п`ятсот п`ятнадцять гривень двадцять чотири копійки) - інфляційні та витрати по сплаті судового збору 1921грн 00к. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРВАРД І КО" до Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськ-Авто" про відшкодування збитків в сумі 150 400,00 грн. за договором оренди нежитлового приміщення № 2018/08/01 від 01.08.2018 року - відмовити.

Судові витрати по розгляду зустрічного позову залишити за товариством з обмеженою відповідальністю "ФОРВАРД І КО".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційну скаргу може бути подано до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 13.06.2019

Суддя Фанда О.М.