Рішення

від 12.06.2019 по справі 910/14613/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.06.2019Справа № 910/14613/18

Господарський міста Києва у складі головуючого судді Бондаренко Г.П.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/14613/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Продукт Плюс" (вул. Велика Васильківська 143/2, оф. 19, м. Київ, 03150)

До Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДТРЕЙДІНГ" (вул. Попудренка 52, оф.901А, м. Київ, 02660)

Про стягнення заборгованості 58 925,41 грн.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Продукт Плюс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудтрейдінг" про стягнення 58925,41 грн., а саме: 52736,93 грн. основного боргу, 5128,26 грн. пені, 436,18 грн. процентів річних та 624,04 грн. втрат від інфляції.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки № 61 від 20.04.2018 року в частині своєчасної та повної оплати поставленого за договором товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаній сумі, за наявності якої позивачем нараховані пеня, проценти річних та втрати від інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами; зобов`язано позивача протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду (або письмові пояснення в разі неможливості такого надання) надати належним чином засвідчену копію додатку до спірного договору з інформацією щодо переліку осіб, уповноважених на прийняття ТМЦ від імені відповідача, зразками підписів останніх та зразками печатки/штампу; визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; відповідачу надати суду докази направлення відзиву та заперечень на адресу позивача.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 27.03.2019 № 05-23/654 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ та витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2019 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 з посади та визначено суддю-доповідача Бондаренко Г.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2019 справу № 910/14613/18 прийнято до провадження суддею Бондаренко Г.П., ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без виклику сторін; запропоновано відповідачу надати суду відзив на позовну заяву з доказами направлення позивачу - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та заперечення на відповідь на відзив (якщо таке буде подано) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; запропоновано позивачу у строк протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив на позов, а також докази направлення відповіді на відзив відповідачам; повідомлено сторін, що подання ними додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотань, заяв, пояснень, можуть бути подані до суду у строк до 15.04.2019.

Позивач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі № 910/14613/18 та її прийняття до провадження суддею Бондаренко Г.П., про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.

Суд зазначає, що відповідач повідомлявся ухвалами суду про відкриття провадження у справі № 910/14613/18 та її прийняття до провадження суддею Бондаренко Г.П. за адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02660, м. Київ, вул. Попудренка 52, оф. 901А.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день поставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до поштового повернення № 0103049228531, яке повернулося на адресу Господарського суду міста Києва, поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2019 у справі № 910/14613/18 не було вручене під час доставки, про що вказано: "закінчення терміну зберігання".

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2019 у справі № 10/14613/18 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 20.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Продукт Плюс" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фудтрейдінг" (покупець) укладено Договір поставки №61 (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник передає у власність, а Покупець приймає та оплачує Товар на умовах визначених у даному Договорі.

У пунктах 1.2, 1.3. Договору сторони погодили, що асортимент, кількість та ціна Товару, що поставляється по даному договору, визначаються у накладних, які оформлюються сторонами при прийомі-передачі кожної партії товару. Партією товару вважається його кількість, зазначена в одній накладній, що є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п. 2.1, 2.2. Договору ціни на товар, що постачається, встановлюються Постачальником у прайс-листі на момент замовлення (не є додатком до Договору), формуються у національній валюті України та зазначаються в накладних. Загальна сума Договору складається з сум, зазначених у накладних, якими оформляється прийом-передача товару, поставленого на підставі цього Договору.

За умовами пунктів 4.1-4.3 Договору поставка товару проводиться окремими партіями протягом строку дії Договору. Поставка товару покупцю здійснюється на підставі замовлень останнього протягом узгодженого сторонами строку. Доставка товару на підставі даного Договору, здійснюється силами, засобами та за рахунок постачальника умовах DAP, Інкотермс в редакції 2010 року.

Постачальник надає покупцю право сплатити вартість поставленого товару протягом 10 календарних днів з дати поставки. Моментом виконання покупцем своїх зобов`язань по здійсненню розрахунків за поставлений товар є дата надходження відповідної суми на на банківський рахунок або до каси постачальника (п.п. 5.1, 5.2. Договору).

Пунктами 6.1., 6.2. Договору визначено, що розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 7 календарних днів з дня отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника, або, за домовленістю сторін, готівкою через касу постачальника (з оформленням розрахункових документів). Датою оплати покупцем вартості отриманого від постачальника товару є дата зарахування грошових коштів на рахунок постачальника, або дата внесення коштів в касу постачальника.

У відповідності до умов п.7.1 Договору у разі несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Умовами п. 11.1 Договору визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними своїх обов`язків по даному договору.

На виконання договору позивач поставив відповідачу в період з 25.05.2018 по 02.07.2018 продукцію на загальну суму 151 250,53 грн, за видатковими та товарно-транспортними накладними, копії яких наявні в матеріалах справи, а саме: № 2011 від 25.05.2018 на суму 17 102,40 грн; № 2049 від 29.05.2018 на суму 22 410,40 грн.; № 2170 від 04.06.2018 на суму 16 900,20 грн; № 2258 від 08.06.2018 на суму 20 389,50 грн; № 2335 від 13.06.2018 на суму 11 625,60 грн; № 2381 від 15.06.2018 на суму 13 832,00 грн.; № 2412 від 18.06.2018 на суму 16 799,40 грн; № 2550 від 25.06.2018 на суму 15 881,60 грн; № 2588 від 27.06.2018 на суму 8 585,93 грн; № 2624 від 02.07.2018 на суму 7 726,50 грн.

Вартість поставленої продукції була оплачена відповідачем частково на загальну суму 98 513,60 грн: 01.06.2018 - 17 102,40 грн; 08.06.2018 - 12 411,20 грн; 13.06.2018 - 10 000,00 грн; 21.06.2018 - 17 000,00 грн; 26.06.2018 - 4 000,00 грн; 27.06.2018 - 13 000,00 грн; 03.07.2018 - 6 000,00 грн; 11.07.2018 - 4 000,00 грн; 23.07.2018 - 2 000,00 грн; 25.07.2018 - 2 000,00 грн; 30.08.2018 - 1 000, 00 грн., що підтверджується нявними в матеріалах справи копіями банківських звітів про дебітові та кредитові операції по рахунку позивача.

Між позивачем та відповідачем підписаний акт звірки взаєморозрахунків, з якого вбачається, що станом на 24.10.2018 дебетове сальдо на користь позивача становило 52 736,93 грн.

Отже, борг відповідача за договором складає 52 736,93 грн. Доказів сплати такого боргу матеріали справи не містять.

Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 52 736,93 грн. боргу, 5 128,26 грн. пені та 436,18 грн. 3 % річних за загальний період прострочення з 26.06.2018 по 12.10.2018, 624,04 грн інфляційних втрат за липень - вересень 2018 року.

Договір, укладений між сторонами, є договором поставки, а відтак у відповідній частині між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі за текстом - ЦК України), ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору поставлено відповідачу товар на загальну суму 151 250,53 грн., що підтверджується матеріалами справи, які відповідач в силу положень п. 6.1. договору був зобов`язаний оплатити в строк 7 календарних днів з дня отримання товару, тобто відповідач був зобов`язаний оплатити 17 102,40 грн. - до 01.06.2018 включно; 22 410,40 грн. - до 05.06.2018 включно; 16 900,20 грн. - до 11.06.2018 включно; 20 389,50 грн. - до 15.06.2018 включно; 11 625,60 грн. - до 20.06.2018 включно; 13 832,00 грн.- до 22.06.2018 включно; 16 799,40 грн. - до 25.06.2018 включно; 15 881,60 грн. - до 02.07.2018 включно; 8 585,93 грн. - до 04.07.2018 включно; 7 726,50 грн. - до 09.07.2018 включно.

Враховуючи, що відповідачем поставлений товар був оплачений частково на суму 98 513,60 грн., станом на момент подання позовної заяви та вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем складає 52 736,93 грн., доказів сплати якої відповідачем суду не надано.

Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій у строки визначені договором, щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та доказів іншого суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження сплати боргу у розмірі 52 736,93 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором № 61 від 20.04.2018 в сумі 52 736,93 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до п. 6.1. договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 52 736,93 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов`язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Штрафними санкціями у ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В п.7.1 Договору сторонами було погоджено, що у разі несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Судом встановлено, що відповідачем було допущено прострочення строків оплати товару, визначених п. 6.1 договору, оплата поставленого товару здійснена частково з порушенням погоджених сторонами строків, відповідно є підстави для стягнення з відповідача пені за період прострочення, визначений позивачем окремо по кожній накладній, з 26.06.2018 по 12.10.2018 в розмірі 5 128,26 грн.

Позовна заява містить розрахунок суми пені згідно п. 7.1. договору, при перевірці якого судом встановлено, що позивач правильно здійснив вказаний розрахунок.

Згідно ст. 229 ГК України та ст.625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції, нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 ЦК України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов`язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції, нарахованого на суму боргу, за період з липня по вересень 2018 року, підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних та індексу інфляції, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у відповідача обов`язку сплати заборгованості у заявленому позивачем розмірі.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, оцінивши подані докази, які досліджені в судовому засіданні, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 73-77, 86, 129, 182, 183, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Продукт Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудтрейдінг" про стягнення заборгованості за договором поставки задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудтрейдінг" (02660, м. Київ, вул. Попудренка, буд. 52, оф. 901А, ідентифікаційний код 40305229) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Продукт Плюс" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 143/2, оф. 19, ідентифікаційний код 41455192) 52 736 (п`ятдесят дві тисячі сімсот тридцять шість) грн. 93 коп. основного боргу, 436 (чотириста тридцять шість) грн. 18 коп. 3 % річних, 624 (шістсот двадцять чотири) грн. 04 коп. інфляційних втрат, 5 128 (п`ять тисяч сто двадцять вісім) грн. 26 коп. пені та 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12.06.2019.

Суддя Г.П. Бондаренко