Рішення

від 13.06.2019 по справі 910/4640/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.06.2019Справа №910/4640/19

Суддя господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центроград ВК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкофі-Машинз"

про стягнення 136 288,06 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Центроград ВК" звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкофі-Машинз" про стягнення 136 288,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не в повному обсязі виконано свої грошові зобов`язання перед позивачем з оплати поставленого згідно договору №0103 від 01.03.2017 обладнання, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 120 875,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 12 353,43 грн. та 3% річних у розмірі 3 269,59 грн., нарахованих за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.04.2019 відкрито провадження у справі №910/4640/19; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала від 15.04.2019 була направлена Товариству з обмеженою відповідальністю "Юкофі-Машинз" на адресу місцезнаходження, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 03037, м. Київ, просп. Валерія Лобановського, буд. 5, кв. 17.

Однак поштове відправлення не було вручене відповідачу та повернулось до суду 21.05.2019 у зв`язку з закінченням встановленого строку зберігання, що підтверджується довідкою відділення поштового зв`язку від 16.05.2019 на відповідному конверті.

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд зазначає, що вказана ухвала надсилалася рекомендованим листом з поміткою "судова повістка".

Відповідно до п. 116 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03 2009, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

З пунктів 99 та 116 вказаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з зазначенням причини "за закінченням терміну зберігання" можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.

Враховуючи наведене, суд вважає, що неотримання судової повістки (листів з ухвалою суду) відповідачем та повернення її до суду з поміткою "повернута відправнику за закінченням терміну зберігання" є наслідками волевої поведінки відповідача у формі бездіяльності щодо її належного отримання.

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 15.04.2019 є 16.05.2019 (дата проставлення на довідці відділення поштового зв`язку відмітки щодо причини повернення поштового відправлення).

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив наступне.

01.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центроград ВК" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юкофі-Машинз" (покупець) укладено Договір №0103 (надалі - Договір), предметом якого у відповідності до п. 1.1 є продаж обладнання по смаженню кави та промислової кавомолки.

Згідно п. 1.3 Договору вид, комплектація, ціна і загальна вартість товару визначається у додатку та накладних, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Датою передачі товару вважається дата підписання видаткової накладної представником покупця (п. 3.4 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору оплата проводиться в українській гривні.

У пункті 4.3 Договору сторони домовились, що обладнання передається покупцю на умовах розстрочки платежу на 18 місяців.

Це Договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами і діє впродовж одного року та шести місяців від дати підписання уповноваженими представниками сторін. У випадку якщо одна із сторін не заявила про припинення Договору до збігу терміну його дії, термін дії Договору продовжується автоматично до кінця поточного календарного року (п.п. 7.1, 7.2 Договору).

На виконання своїх зобов`язань 02.03.2017 продавцем було поставлено покупцю одну машину для обсмажування кави HSR 5 кг, вартістю 345 000,00 грн. (без ПДВ), та одну кавомолку Hgcd 20 для кави по турецьки та фільтр кава, вартістю 43 125,00 (без ПДВ), що підтверджується видатковою накладною №167 від 02.03.2017 на загальну суму 465 750,00 грн. (з ПДВ).

В свою чергу позивач вказує, що відповідачем було оплачено поставлений товар частково, а саме - у розмірі 344 875,00 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача, що відповідачем неналежно та не в повному обсязі виконано свої зобов`язання з оплати поставленого згідно Договору товару, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 120 875,00 грн. Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 12 353,43 грн. та 3% річних у розмірі 3 269,59 грн., нараховані за прострочення виконання грошового зобов`язання з 05.05.2018 по 28.03.2019.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Наявною в матеріалах справи видатковою накладною підтверджується здійснення позивачем поставки відповідачу товару загальною вартістю 465 750,00 грн.

Вказана видаткова накладна підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками юридичних осіб позивача і відповідача, в свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю "Юкофі-Машинз" не надано суду будь-яких заперечень щодо викладених Товариством з обмеженою відповідальністю "Центроград ВК" у позовній заяві обставин про факт поставки товару за вказаною видатковою накладною.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується поставка позивачем відповідачу товару вартістю 465 750,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У пункті 4.3 Договору сторони домовились, що обладнання передається покупцю на умовах розстрочки платежу на 18 місяців.

Пунктом 4.4 Договору встановлено, що покупець зобов`язаний здійснити перший платіж у розмірі 43 125,00 грн. на умовах передоплати, подальші платежі покупець здійснює згідно графіку платежів, котрі є невід`ємною частиною Договору.

В той же час, жодних інших умов розстрочення платежу умови Договору не містять, а позивачем не було долучено до позовних матеріалів графіку платежів.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зокрема, такими не вчиненими процесуальними діями є ненадання позивачем всіх наявних у нього доказів (наприклад, графіку платежів) та неповідомлення з приводу умов розстрочення оплати товару.

Керуючись наведеними нормами господарського процесуального закону суд приходить до висновку, що матеріалами справи не підтверджується, а позивачем не доведено, що відповідач зобов`язаний був оплатити товар у повному обсязі до 05.05.2018.

В той же час, з огляду на умови п.п. 4.3, 4.4 Договору суд приходить до висновку, що в будь-якому випадку відповідач повинен був розрахуватись за поставлений згідно видаткової накладної №167 від 02.03.2017 товар не пізніше 03.09.2018 (один рік та шість місяців від дати поставки).

Натомість позивач вказує, а відповідач не скористався своїм правом на спростування таких тверджень, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Юкофі-Машинз" лише частково було здійснено оплату поставленого товару, а саме у розмірі 344 875,00 грн.

Доказів сплати залишку заборгованості за товар у розмірі 120 875,00 грн. відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Наявність заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкофі-Машинз" за Договором підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не була спростована, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Центроград ВК" в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 12 353,43 грн. та 3% річних у розмірі 3 269,59 грн., нарахованих за період з 05.05.2018 по 28.03.2019.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті коштів у визначений Договором строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши власний розрахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням встановленої судом дати, з якої відповідач є таким, що прострочив виконання свого грошового зобов`язання - 03.09.2018, та визначеної позивачем кінцевої дати нарахування - 28.03.2019, суд прийшов до висновку, що правомірним буде стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкофі-Машинз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центроград ВК" в 3% річних у розмірі 2 053,53 грн. та інфляційних втрат у розмірі 10 257,01 грн.

В іншій частині заявлені до стягнення 3% річних та інфляційні втрати не підлягають задоволенню, оскільки обраховані невірно у зв`язку з невірним визначенням позивачем дати, з якої відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов`язання.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 129, ст.ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Центроград ВК" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкофі-Машинз" (03037, м. Київ, просп. Валерія Лобановського, буд. 5, кв. 17; ідентифікаційний код 40289643) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центроград ВК" (03056, м. Київ, пров. Індустріальний, буд. 23; ідентифікаційний код 39607968) заборгованість у розмірі 120 875 (сто двадцять тисяч вісімсот сімдесят п`ять) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 2 053 (дві тисячі п`ятдесят три) грн. 53 коп., інфляційні втрати у розмірі 10 257 (десять тисяч двісті п`ятдесят сім) грн. 01 коп. та судовий збір у розмірі 1 997 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто сім) грн. 78 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 13.06.2019.

Суддя Р.В.Бойко