Рішення

від 03.06.2019 по справі 914/463/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2019 Справа № 914/463/19

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпоративний фонд «Укртранснафта» , м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Благо-Буд» , м. Яворів, Львівська область

про стягнення 648 191, 25 грн заборгованості

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Чорної І.Б.

Представники:

від позивача: Шолок В. М. - представник;

від відповідача: не з`явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпоративний фонд «Укртранснафта» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Благо-Буд» про стягнення 648 191, 25 грн.

Ухвалою від 18.03.2019 було відкрито провадження у справі № 914/463/19 за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 15.04.2019.

У зв`язку з неявкою представника відповідача в судове засідання 15.04.2019 суд відклав підготовче засідання на 06.05.2019.

Представник позивача у судове засідання 06.05.2019 з`явився. Представник відповідача не з`явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив. Ухвалою суду від 06.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 03.06.2019.

Представник позивача у судове засідання 03.06.2019 з`явився, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання 03.06.2019 не з`явився, відзиву на позовну заяву не подав. При цьому, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи, що підтверджується повідомленням про вручення відповідачу 26.03.2019 року поштового відправлення (ухвали суду про відкриття провадження у справі).

Відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 03.06.2019 справу розглянуто по суті та оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення у справі.

Позиція позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпоративний фонд «Укртранснафта» звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Благо-Буд» про стягнення 648 191, 25 грн заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на укладений між сторонами договір позички від 31.07.2017 № 8 разом із додатками до нього, відповідно до умов якого позичкодавець (позивач) передав, а користувач (відповідач) прийняв у тимчасове безоплатне користування (позичку) будівлі та обладнання заводу по виробництву цегли с. Солова, що знаходиться за адресою: Львівська область, Золочівський район, с. Солова (далі - майно). Перелік майна визначено в додатку № 1 до договору. Фактичне передання майна позичкодавцем користувачу підтверджується актом приймання-передачі майна від 31.07.2017.

За умовами п. 4.1.2. договору позички, користувач зобов`язаний відшкодовувати щомісячно позичкодавцю витрати на утримання майна, що передається в тимчасове користування за цим договором, визначено в додатку № 3 цього договору.

Як передбачено п. 3.1. договору позички, розмір витрат на утримання майна, що передається в тимчасове безоплатне користування за цим договором, визначено в додатку № 3 цього договору.

Відшкодування витрат згідно з п. 3.1. цього договору здійснюється на підставі виставлених позичкодавцем рахунків протягом 5-ти банківських днів з дати їх отримання користувачем. По закінченню кожного місяця користування майном, але не пізніше 15-го числа наступного місяця, сторонами підписується акт користування майном. Обов`язок складання акту користування майном за цим договором покладається на користувача (п. 3.2. договору позички).

Згідно п. 3.3. договору позички, користувач зобов`язаний щомісячно відшкодовувати витрати за електроенергію, теплоенергію, водопостачання та водовідведення до 20-го числа згідно рахунків, виставлених позичкодавцем. По закінченню місяця не пізніше 15-го числа наступного місяця, підписувати Акт відшкодування.

Як зазначає позивач, у період з серпня 2017 року по лютий 2018 року сторони щомісяця підписували акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), та позивачем згідно підписаних актів виставлялися рахунки на оплату. Однак, з березня по липень 2018 року відповідач не підписував актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та не здійснював оплати виставлених позивачем рахунків. У зв`язку із цим у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем в розмірі 648 191, 25 грн, про стягнення якої позивач заявляє у даній справі.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив, доказів оплати заборгованості не подав.

Обставини справи встановлені судом.

Між сторонами у справі було укладено договір позички від 31.07.2017 № 8 (далі - договір), відповідно до умов п. 1.1. якого позичкодавець передає, а користувач приймає у тимчасове користування (позичку) будівлі та обладнання заводу по виробництву цегли с. Солова, що знаходиться за адресою: Львівська область, Золочівський район, с. Солова (далі - Майно). Перелік майна та його опис визначено в додатку № 1, який є невід`ємною частиною договору (п. 1.2. договору).

Пунктом 1.3. договору передбачено, що строк безоплатного користування майном за цим договором (строк позички) становить два роки одинадцять місяців з моменту підписання акта приймання-передачі майна уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін.

Згідно підписаного між сторонами акта приймання-передачі майна від 31.07.2017, позивач передав відповідачу у тимчасове користування майно зазначене у додатку № 1 до договору. Також, сторонами було підписано акт технічного стану майна, який є додатком № 2 до договору.

Сторони у п. 4.1.2. договору погодили, що користувач зобов`язаний відшкодовувати щомісячно позичкодавцю витрати на утримання майна, що передається в тимчасове користування за цим договором, визначені в додатку № 3 цього договору.

Розмір витрат на утримання майна, що передається в тимчасове безоплатне користування за цим договором, визначено в додатку № 3 цього договору (п. 3.1. договору). Так, згідно вказаного додатку № 3, за один місяць підлягає відшкодуванню сума витрат на утримання майна та амортизаційних відрахувань в розмірі 70 000 грн.

Відповідно до п. 3.2. договору, відшкодування витрат згідно з п. 3.1. цього договору здійснюється на підставі виставлених позичкодавцем рахунків протягом 5-ти банківських днів з дати їх отримання користувачем. По закінченню кожного місяця користування майном, але не пізніше 15-го числа наступного місяця, сторонами підписується акт користування майном. Обов`язок складання акту користування майном за цим договором покладається на користувача.

Згідно п. 3.3. договору позички, користувач зобов`язаний щомісячно відшкодовувати витрати за електроенергію, теплоенергію, водопостачання та водовідведення до 20-го числа згідно рахунків, виставлених позичкодавцем. По закінченню місяця не пізніше 15-го числа наступного місяця, підписувати акт відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг):

- № ОУ-0000158 за серпень 2017 року на суму 229 283, 26 грн;

- № ОУ-0000194 за вересень 2017 року на суму 194 247, 60 грн;

- № ОУ-0000219 за жовтень 2017 року на суму 208 484, 46 грн;

- № ОУ-0000233 за листопад 2017 року на суму 88 996, 09 грн;

- № ОУ-0000258 за грудень 2017 року на суму 81 794, 16 грн;

- № ОУ-0000020 за січень 2018 року на суму 167 064, 94 грн;

- № ОУ-0000046 за лютий 2018 року на суму 233 989, 68 грн.

Решту актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) відповідач не підписав, а саме:

- акт № ОУ-0000074 за березень 2018 року на суму 266 606, 88 грн;

- акт № ОУ-0000092 за квітень 2018 року на суму 161 815, 68 грн;

- акт № ОУ-0000130 за травень 2018 року на суму 80 135, 83 грн;

- акт № ОУ-0000290 за червень 2018 року на суму 73 864, 18 грн;

- акт № ОУ-0000291 за період з 01.07.2018 по 24.07.2018 на суму 61 908, 47 грн.

На підставі зазначених актів позивачем було виставлено відповідачу відповідні рахунки-фактури на оплату витрат на утримання майна та витрат за електроенергію на загальну суму 1 848 191, 25 грн. Відповідач здійснив часткову оплату виставлених рахунків на суму 350 000 грн, згідно платіжного доручення від 12.10.2017 № 698 та надав позивачу гарантійний лист від 14.02.2018 № 1/2, відповідно до якого просив розтермінувати його заборгованість за наступним графіком:

- до 16.02.2018 - 350 000 грн;

- до 29.02.2018 - 350 000 грн;

- до 17.03.2018 - 224 870, 51 грн.

Після цього, відповідач здійснив наступні оплати заборгованості згідно платіжних доручень:

- від 15.02.2018 № 806 на суму 250 000 грн;

- від 16.02.2018 № 807 на суму 100 000 грн;

- від 14.03.2018 № 830 на суму 275 000 грн;

- від 15.03.2018 № 834 на суму 200 000 грн;

- від 19.03.2018 № 842 на суму 100 000 грн.

У зв`язку із подальшим невиконанням відповідачем свого зобов`язання по відшкодуванню позивачу витрат на утримання майна та комунальних платежів, позивач надсилав відповідачу претензію від 18.05.2018 № 06/05 про оплату заборгованості в розмірі 432 282, 76 грн.

У п. 4.4.3. договору передбачено, що позичкодавець має право в односторонньому порядку розірвати договір письмово повідомивши про це користувача за 2 (два) місяці до дати такого розірвання. В такому випадку користувач повертає майно та відшкодовує витрати згідно з додатком № 3 до цього договору, в строки, визначені позичкодавцем у письмовому повідомленні на підставі Акту приймання-передачі.

Відповідно до п. 4.4.5. договору, у разі виявлення уповноваженими особами позичкодавця фактів, які свідчать про порушення користувачем пунктів 4.1.1. - 4.1.13. даного договору, позичкодавець має право розірвати даний договір в односторонньому порядку з ініціативи позичкодавця, попередивши про такий намір користувача не менше ніж за тридцять календарних днів.

Як передбачено п. 2.4. договору, майно вважається повернутим позичкодавцю з моменту підписання акта приймання-передачі майна та акту технічного стану майна уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін.

Внаслідок невиконання відповідачем вимог претензії та в результаті відсутності оплат зі сторони відповідача, позивач надіслав останньому повідомлення від 16.07.2018 № 02/07 про розірвання в односторонньому порядку договору позички. У повідомленні позивач просив направити 25.07.2018 представника користувача для підписання акту приймання-передачі майна. Проте, як зазначає позивач, представник відповідача для передачі майна у визначений день не з`явився, внаслідок чого позивач вважає договір розірваним 24.07.2018.

В результаті зазначених обставин, у зв`язку із невиконанням відповідачем свого зобов`язання з відшкодування позивачу витрат на утримання майна та комунальних платежів за період з лютого по липень 2018 року, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 648 191, 25 грн, яка і стала причиною звернення останнього з цим позовом до суду.

Норми права та мотиви з яких виходить суд при ухваленні рішення.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України). Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 828 ЦК України, за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов`язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Відповідно до умов ч. 1 ст. 833 ЦК України, користувач несе звичайні витрати щодо підтримання належного стану речі, переданої йому в користування.

У відповідності із ст. 193 ГК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно, відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1 ст. 625 ЦК України).

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 2 ГПК України, принципами господарського судочинства, є зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи. За умовами ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З огляду на вищевикладене, господарським судом були створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції. Однак, відповідач в судові засідання не з`явився, доводів позовної заяви не спростував та доказів сплати боргу не представив.

Дослідивши обставини справи та представлені докази суд встановив, що позивачем, на підставі договору позички, було передано в безоплатне користування відповідача майно, згідно акта приймання-передачі майна від 31.07.2017. Відповідач за договором позички взяв на себе обов`язок відшкодовувати позичкодавцю витрати на утримання майна та комунальні платежі. Однак, внаслідок несвоєчасного та неповного відшкодування відповідачем вказаних витрат, у останнього виникла заборгованість перед позивачем, яку останній обліковує у розмірі 648 191, 25 грн та яку просить стягнути у даній справі. Проте, дослідивши долучені позивачем до матеріалів справи акти наданих послуг, рахунки-фактури які виставлялися відповідачу на оплату та платіжні доручення про здійснені відповідачем платежі, суд встановив, що заборгованість відповідача становить суму 573 191, 25 грн, що є обґрунтованою та підлягає стягненню з останнього на користь позивача. Таким чином, позовні вимоги у даній справі підлягають до задоволення частково.

Відповідно до ст. 129 ГПУ України, відшкодування витрат позивача на оплату судового збору покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Благо-Буд» ( АДРЕСА_1 , Львівська область, м. Яворів, вул. Лесі Українки, буд. 31, кв. 48, код ЄДРПОУ 37161914) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпоративний фонд «Укртранснафта» (01133, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 18/7, код ЄДРПОУ 32074529) 573 191, 25 грн - заборгованості та 8 597, 87 грн судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/ .

Повне рішення складено 13.06.2019.

Суддя Манюк П.Т.