Рішення

від 03.06.2019 по справі 922/17/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/17/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за первісним позовом АТ Комерційний Банк "ПриватБанк", м. Київ до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Авто Про", м. Харків , 2. ОСОБА_2, с. Івківці, Чернігівська область про та зустрічним позовом до про стягнення 166666,66 грн. ОСОБА_2 , с. Івківці, Чернігівська область 3-я особа на стороні позивача за зустрічним позовом, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Схід Авто Про", м. Харків АТ Комерційний Банк "ПриватБанк", м. Київ визнання недійсним договору поруки за участю представників:

АТ Комерційний Банк "ПриватБанк" - Железнякова І.М.

ТОВ "Схід Авто Про" - не з`явився

ОСОБА_2 - ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" (позивач за первісним позовом) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Авто Про" та ОСОБА_2 (відповідачі за первісним позовом) про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Авто Про" та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № Б/Н від 27.09.2017 в розмірі 166666,66 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.01.2019 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

12.02.2019 до господарського суду Харківської області звернувся ОСОБА_2 із зустрічною позовною заявою (вх. № 3736) до Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (відповідач за зустрічним позовом) про визнання недійсним договору поруки № POR1506515433569 від 27.09.2017, укладеного між АТ КБ "ПриватБанк" і ОСОБА_2 .

13.02.2019, без виходу до нарадчої кімнати, судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про прийняття до спільного розгляду з первісним позовом зустрічної позовної заяви, об`єднання вимог за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом, перехід зі спрощеного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Також, на підставі ст. 50 ГПК України, судом було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Схід Авто Про" до участі у справі в якості 3-ї особи на стороні позивача за зустрічним позовом, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_2 вказує, що він не укладав з АТ КБ "ПриватБанк" договір поруки № POR1506515433569 від 27.09.2017, ніколи і жодним чином не підписував ніяких документів по забезпеченню кредитного договору, в тому числі із використанням електронного цифрового підпису, та він жодним чином не міг бути поручителем даної юридичної особи. Також, ОСОБА_2 зазначає, що крім копії договору поруки № POR1506515433569 від 27.09.2017 року без його особистого підпису позивач за первісним позовом не надав суду жодних доказів, які б підтверджували не лише факт підпису ОСОБА_2 документа, а і будь-які ідентифікуючі ОСОБА_2 , як сторону правочину, документи, в тому числі копію паспорта, коду тощо.

Відповідач за зустрічним позовом, через канцелярію суду 03.05.2019 за вх.№ 10812, надав відзив на зустрічну позовну заяву, в якому просить суд відмовити ОСОБА_2 у задоволенні зустрічної позовної заяви. При цьому, відповідач за зустрічним позовом вказує, що договір поруки був підписаний ОСОБА_2 за допомогою електронного підпису, що підтверджується електронним файлом та звітом про перевірку цього документа.

Позивач за зустрічним позовом, через канцелярію суду 02.05.2019 за вх.№ 10709, надав письмові пояснення, в яких вказував, що 28.04.2010 ОСОБА_2 уклав шлюб із ОСОБА_5 і після укладення шлюбу остання змінила своє прізвище на " ОСОБА_5 ", що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 28.04.2010. 10.05.2010, тобто після укладення шлюбу, дружина ОСОБА_2 отримала новий паспорт, який був виданий на прізвище " ОСОБА_5 ", що підтверджується її паспортом НМ 373451. ОСОБА_5 ніколи і ніяким чином не підписувала жодних документів по договору поруки. Також, позивач за зустрічним позовом, вказував, що у роздрукованому звіту про перевірку електронного документу датою накладання електронного цифрового підпису ОСОБА_5 є 28.09.2017, хоча за твердженням АТ КБ "ПриватБанк" договір поруки та кредитний договір були укладені 27.09.2017.

АТ КБ "ПриватБанк", через канцелярію суду 06.05.2019 за вх.№ 10856, надало до суду письмові заперечення, в яких просило суд відмовити ОСОБА_2 у задоволенні зустрічної позовної заяви та задовольнити позовні вимоги банку у повному обсязі. При цьому, у письмових запереченнях АТ КБ "ПриватБанк" вказувало, що договір поруки підписано за допомогою електронного підпису, що підтверджується електронним файлом та звітом про перевірку цього документу.

06.05.2019, без виходу до нарадчої кімнати, судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 14.05.2019 о 09:15.

У судовому засіданні призначеному на 14.05.2019 судом була постановлена ухвала про відкладення розгляду справи по суті на 03.06.2019 о 10:00.

Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) у судовому засіданні підтримав позовні вимоги за первісним позовом у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, проти задоволення зустрічного позову заперечував.

Представник відповідача 2 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) у судовому засіданні проти задоволення первісного позову в частині вимог до ОСОБА_2 . заперечував, зустрічний позов підтримав у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

ТОВ "Схід Авто Про" правом на участь представника у судовому засіданні не скористалося, про причини неявки представника суд не повідомило. Про місце, дату та час судових засідань ТОВ "Схід Авто Про" повідомлялося судом за юридичною адресою.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки ТОВ "Схід Авто Про" своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористалося, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направило, відзиву на первісний позов у встановлений судом строк не надало, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника ТОВ "Схід Авто Про" за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

При цьому, судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

27.09.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Схід Авто Про" через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заявку про приєднання до умов та правил надання послуг "КУБ". Відповідно до цієї заяви позичальник приєднався до розділу 3.2.8. умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ "ПриватБанк" http://privatbank.ua.

Згідно ч.1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким чином, 27.09.2017 між ТОВ "Схід Авто Про" та АТ КБ "ПриватБанк" було укладено кредитний договір № б/н, який за своєю правовою природою є договором приєднання, та складається із вищевказаних Анкети-заяви та Умов.

Пунктом 3.2.8.1. Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти зі користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати ) вказуються в Заяві про приєднання по Умов та правил надання банківських послуг (далі - Заява), а також в системі Приват 24. Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги.

Пунктом 3.2.8.3.1. Умов передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві.

У відповідності до пунктів 3.2.8.5.2. та 3.2.8.5.3. Умов відповідач взяв на себе зобов`язання оплатити щомісячні проценти за користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.2., а також повернути кредит у терміни і в сумах, які встановлено в пунктах 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2., 3.2.8.5.14., 3.2.8.6.2., а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.

Відповідно до п. 3.2.8.9.1. Умов за користування кредитом у період з дата списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.8.1., 3.2.8.3. цього Договору Клієнт сплачує проценти у вигляді щомісячної комісії і розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.

За змістом п. 3.2.8.3.2. Умов за користування Послугою Клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну проценти за користування кредитом в розмірі та згідно Графіку, визначених в Заяві та Тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений Графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п. 3.2.8.6.2.).

Пунктом 1.3. Анкети-заяви встановлено, що кредит надається на строк 12 місяців з моменту видачі кредиту.

Погашення заборгованості за кредитом здійснюється щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів (п.1.5. Анкети-заяви).

18.10.2017, на підставі укладеного договору, банком було перераховано на поточний рахунок ТОВ "Схід Авто Про" кредитні кошти у розмірі 200000,00 грн., що підтверджується відповідним меморіальним ордером від 18.10.2017.

Згідно первісного позову банк вказує, що в порушення відповідних умов договору ТОВ "Схід Авто Про" не повернуло кредитні кошти у передбачений договором термін та не сплатило в повному обсязі проценти у вигляді щомісячної комісії. Станом на 21.09.2018 заборгованість ТОВ "Схід Авто Про" за кредитом становить 166666,66 грн.

Одночасно банк вказує, що 27.09.2017 між АТ КБ "ПриватБанк" (кредитор) та ОСОБА_2 (поручителем) було укладено договір поруки № POR1506515433569 (надалі - договір поруки), предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання зобов`язань боржника - ТОВ "Схід Авто Про" за кредитним договором № б/н від 27.09.2017.

Згідно п. 1.2. договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за угодою 1, в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

За умовами п. 1.5. договору поруки, у випадку невиконання боржником зобов`язань за угодою 1, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

В п. 4.1. договору поруки сторони домовились, що порука за договором поруки припиняється через 15 років після укладення договору поруки. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за угодою 1 цей договір припиняє свою дію.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач за первісним позовом зазначає, що перший відповідач за первісним позовом прострочив взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість, з огляду на укладення з другим відповідачем за первісним позовом договору поруки, а також виходячи з положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 14 ГПК України, позивач за первісним позовом просить суд стягнути заборгованість у розмірі 166666,66 грн. з відповідачів за первісним позовом у солідарному порядку.

Згідно зустрічного позову ОСОБА_2 просить суд визнати недійсним договір поруки № POR1506515433569 від 27.09.2017. В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_2 вказує, що він не укладав з АТ КБ "ПриватБанк" договір поруки № POR1506515433569 від 27.09.2017, ніколи і жодним чином не підписував ніяких документів по забезпеченню кредитного договору, в тому числі із використанням електронного цифрового підпису, та він жодним чином не міг бути поручителем даної юридичної особи. Також, ОСОБА_2 зазначає, що крім копії договору поруки № POR1506515433569 від 27.09.2017 року без його особистого підпису позивач за первісним позовом не надав суду жодних доказів, які б підтверджували не лише факт підпису ОСОБА_2 документа, а і будь-які ідентифікуючі ОСОБА_2 , як сторону правочину, документи, в тому числі копію паспорта, коду тощо.

Розглянувши вимоги за зустрічним позовом, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-5 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 207 ГК України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Під час розгляду справ про визнання угоди (правочину) недійсною, господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами. При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Згідно зустрічного позову ОСОБА_2 вказує про відсутність доказів на підписання ним договору поруки, у тому числі про відсутність його заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки із його підписом, відсутність доказів укладання угоди щодо надання йому доступу до системи клієнт-банк/інтернет клієнт-банк.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис", в редакції, яка діяла станом на 27.09.2017, електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

В підтвердження підписання ОСОБА_2 договору поруки банк посилається на електронний документ - назва файлу 0000000956188391.pdf, заяву-ТЕО на отримання кредиту "КУБ", згоду співвласника ОСОБА_5 на укладання поручителем ОСОБА_2 договору поруки та роздрукований звіт про перевірку електронного документу через сервіс https://acsk.privatbank.ua/cloud/cert/sign/doc.

Дослідивши вищевказані докази, судом встановлено наступне:

- заява-ТЕО на отримання кредиту "КУБ" була подана від імені ТОВ "Схід Авто Про";

- файл 0000000956188391.pdf свідчить про використання підпису ОСОБА_2 у якості керівника ТОВ "Схід Авто Про";

- згода співвласника ОСОБА_5 не стосуються договору поруки № POR1506515433569, а стосується іншого договору поруки - № POR1506513282574;

- роздрукований звіт про перевірку електронного документу через сервіс https://acsk.privatbank.ua/cloud/cert/sign/doc свідчить про отримання ОСОБА_5 електронного цифрового підпису тільки 28.09.2017 року.

При цьому, суд зазначає, що 28.04.2010 ОСОБА_2 уклав шлюб із ОСОБА_5 і після укладення шлюбу остання змінила своє прізвище на " ОСОБА_5 ", що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 28.04.2010, а 13.05.2010, тобто після укладення шлюбу, дружина ОСОБА_2 отримала новий паспорт на прізвище " ОСОБА_5 " (паспорт НОМЕР_3 ).

З огляду на вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні належні докази того, що договір поруки № POR1506515433569 від 27.09.2017 був укладений ОСОБА_2 та виконувався ним.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №. 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Отже, підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що вимоги за зустрічним позов підтверджуються матеріалами справи, є доведеними, у зв`язку з чим зустрічний позов підлягає задоволенню.

Щодо первісного позову суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази сплати ТОВ "Схід Авто Про" банку заборгованості за кредитом у розмірі 166666,66грн.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд вважає, що позовні вимоги позивача за первісним позовом щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Авто" підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, вони є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим судовий збір за первісним позовом у розмірі 2500,00 грн. покладається на ТОВ "Схід Авто Про", а судовий збір за зустрічним позовом у розмірі 1921,00 грн. покладається на АТ КБ "ПриватБанк".

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Первісний позов щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Авто Про" задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Авто Про" (61145, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 192А, ідентифікаційний код 35700536) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, б.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 27.09.2017 в розмірі 166666,66 грн. та 2500,00 грн. судового збору.

В задоволенні первісного позову щодо ОСОБА_2 відмовити.

Зустрічний позов задовольнити.

Визнати недійсним договір поруки № POR1506515433569 від 27.09.2017.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, б.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) 1921,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "13" червня 2019 р.

Суддя А.М. Буракова