Рішення

від 29.05.2019 по справі 808/6810/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2019 року (об 11 год. 45 хв.)Справа № 808/6810/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

представника позивача Котелевського К.В.,

представника відповідача Єгорова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2013 року Державне підприємство Запорізький титано-магнієвий комбінат (далі - ДП ЗТМК ) звернулось до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - СДПІ з ОВПП у м. Запоріжжі МГУ Міндоходів), в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.07.2013 року №0000682600.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що висновки акту перевірки про заниження ДП ЗТМК податку на прибуток за період з 01.01.2010 по 30.06.2012 є безпідставними, оскільки витрати, які були враховані позивачем для визначення об`єкта оподаткування, підтверджені відповідними первинними документами. Також, позивач зазначає, що взаємовідносини з контрагентами ТОВ ВКП КМП , ТОВ МЕТАЛ-РЕСУРС , ТОВ Аріар , ПП ТПП Про-Сервіс підтверджуються усіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку, а саме: податкові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, прибуткові ордери, видаткові накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення, залізничні накладні, подорожні листи, корінці перепусток. Також, позивач зазначає, що посилання в акту перевірки на неврахування позивачем висновків актів попередніх перевірок є безпідставними, оскільки результати актів перевірок були визнані судом незаконними та необґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення, прийняті за їх результатами скасовані. Враховуючи викладене, просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0000682600 від 30.07.2013.

Ухвалою суду від 19.09.2013 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 0870/9122/12 за позовом Державного підприємства Запорізький титано-магнієвий комбінат до Спеціалізованої державної податкової по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення №0000110026 від 16.05.2012.

Відповідно до ухавали суду від 11.04.2019 провадження у справі поновлене, призначено адміністративну справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче засідання на 06 травня 2019 року.

Відповідач позов не визнав, 06 травня 2019 року надіслав до суду відзив на адміністративний позов (вх. №17764), у якому вказує, що СДПІ була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ДР ЗТМК з питань дотримання вимог податкового законодавства в результаті правовідносин з платниками податків ПП ТПП Про-Сервіс , ТОВ Аріар , ТОВ МЕТАЛ-РЕСУРС , ТОВ ВКП КМП за період з 01.01.2010 по 31.08.2012, за наслідками якої складений акт №21/26-0/00194731 від 11.07.2013. Вказує, що на підставі вказаного акту було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000682600 від 30.07.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на 14 496 953,00 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 2 038 798,00 грн. На думку відповідача, судом рішенням у справі №0870/9122/12 не враховано, що відповідно до Закону України Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти від 2004 року, а також Законом України Про здійснення державних закупівель від 01.06.2010 №2289 (Закон втратив чинність на підставі Закону України 1197-VII від 10.04.2014) позивач при обранні контрагентів повинен був встановити наступні кваліфікаційні критерії: наявність обладнання та матеріально-технічної бази, наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору, а також судову практику (постанова Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №804/5444/16). На підставі вищезазначеного, просить у задоволені позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 06.05.2018 підготовче засідання по справі відкладене на 29 травня 2019 року.

24 травня 2019 року представником позивача надано до матеріалів справи відповідь на відзив (вх. №21286), у якій додатково зазначає, що неможливість здійснення господарських операцій контрагентами ПП ТПП Про-Сервіс , ТОВ Аріар , ТОВ МЕТАЛ-РЕСУРС , ТОВ ВКП КМП та самими постачальниками підкріплено відповідачем належними доказами, а ґрунтується лише на припущеннях податкової служби, що свідчить про необґрунтованість висновку про безтоварність операцій між ДП ЗТМК та вказаними контрагентами, і як наслідок завищення валових витрат. Навпроти зазначеному, висновки податкової служби щодо реальності здійснення правочинів між позивачем та постачальниками ПП ТПП Про-Сервіс , ТОВ Аріар , ТОВ МЕТАЛ-РЕСУРС , ТОВ ВКП КМП зроблені виходячи з аналізу взаємовідносин зазначених контрагентів з третіми особами, що протирічить нормам та принципам чинного цивільного та господарського законодавства. Наголошує, що вказані висновки також підтверджуються рішеннями суду, що набрали законної сили, по справах №808/6809/13-а та №0870/9122/12.

Представником відповідача через канцелярію суду надані додаткові пояснення (вх. №21843 від 29.05.2019), у яких щодо посилання позивача на рішення суду у справі №808/6809/13-а вказує на наявність протилежної судової практики того самого суду за тими самими обставинами щодо різних податків (податку на додану вартість та податку на прибуток).

У підготовчому засідання 29.05.2019 протокольними ухвалами вирішено здійснити процесуальну заміну відповідача його правонаступником Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс ВПП ДФС, відповідач), а також позивача на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат (далі - ТОВ ЗТМК , позивач .

29 травня 2019 року судом закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надавши пояснення аналогічні викладеним у позові. Просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, із підстав викладених у наданих суду відзиві та запереченнях. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

На підставі статті 243 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

Згідно наказу ФДМУ від 08.01.2014 №2 Щодо прийняття рішення про припинення (реорганізацію) ДП ЗТМК , постанови КМУ від 03.10.2012 №955 Деякі питання утворення товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат та Статуту ТОВ ЗТМК , ТОВ ЗТМК утворено шляхом припинення (реорганізації) ДП ЗТМК та приєднанням його до ТОВ ЗТМК , яке є правонаступником всіх прав та обов`язків ДП ЗТМК .

Так, 29.10.2015 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесений запис №11031120029028521 про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи ДП ЗТМК (ідентифікаційний код 00194731).

ТОВ ЗТМК (ідентифікаційний код 38983006), яке є правонаступником усіх прав та обов`язків ДП ЗТМК , є юридичною особою, яка зареєстрована 19.11.2013, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02.03.2016.

В період з 23.06.2013 по 09.07.2013 СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в результаті правових відносин з платниками податків ПП ТПП Про-Сервіс , ТОВ Аріар , ТОВ Метал-Ресурс , ТОВ ВКП КМП за період з 01.01.2010 по 31.08.2012, за результатами якої складений відповідний акт №21/26-0/00194731 від 11.07.2013.

Згідно Акту перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема:

- п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, абз.4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.01.2010 по 31.03.2011 на загальну суму 6 194 763,00 грн., в т.ч. за 1 квартал 2010 року на суму 936 618,00 грн., за 1 півріччя 2010 року на суму 1 676 522,000 грн., за 3 квартали 2010 року на суму 3 090 851,00 грн., за 2010 рік на суму 3 975 536,00 грн., за 1 квартал 2011 року на суму 2 219 227,00 грн.;

- п. 138.2, пп.138.8.1 п.138.8, ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого ДП ЗТМК занижено податок на прибуток за період з 01.04.2011 по 30.06.2012 на загальну суму 8 302 195,00 грн., в т.ч.: 2 квартал 2011 року - 1 729 928,00 грн., 2-3 квартал 2011 року - 5 257 856,00 грн., 2-4 квартал 2011 року - 6 212 369,00 грн., 1 квартал 2012 року - 1 586 483,00 грн., 2 півріччя 2012 року - 2 089 826,00 грн.

До такого висновку відповідач дійшов з встановлених фактів віднесення до складу податкового кредиту податку на додану вартість у травні 2011 року по операціях з придбання товарів від постачальника ПП ТПП Про-Сервіс , ТОВ Аріар , ТОВ Метал-Ресурс , ТОВ ВКП КМП , оскільки у вказаних контрагентів не виникло в деклараціях з ПДВ податкового зобов`язання по ланцюгу постачання. Крім того, згідно податкової інформації вищевказані контрагенти не мають трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності, а саме в частині відвантаження та перевезення товарів, а також необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізація, зберігання та відвантаження товарно матеріальних цінностей. Також перевіркою встановлено, що підприємством не враховані результати попередніх документальних виїзних перевірок акт №83/26-1/00194731 від 27.04.2012, акт №172/08-08/00194731 від 19.03.2012, акт №168/08-08/00194731 від 14.07.2011, акт №307/08-08/00194731 від 22.09.2010, акт №174/08-08/00194731 від 20.11.2009 та актів документальних позапланових невиїзних перевірок - акт №88/08-08/00194731 від 18.03.2010, акт №229/08-08/00194731 від 30.06.2010, акт №405/08-08/00194731 від 14.12.2010, акт №184/08-08/00194731 від 03.08.2011, акт №227/08-08/00194731 від 24.10.2011, акт №59/08-08/00194731 від 25.01.2012, акт від 03.06.2013 №264/26-2/00194731, акт від 04.07.2013 №9/26-0/00194731 (сторінки 27-28 Акту).

Не погоджуючись із висновками Акту перевірки позивачем 19.07.2013 подано на нього заперечення №11/13-1781, проте згідно відповіді від 26.07.2013 №626/10/26-00 СДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі повідомила підприємство, що не має підстав для їх задоволення.

На підставі Акту та вищевказаних порушень відповідачем 30.07.2013 було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000682600, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на суму 16 535 756,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 14 496 958,00 грн. та нараховані штрафні санкції на суму 2 038 798,00 грн.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним позивач звернувся до суду із позовом про його скасування. При цьому, суд зауважує, що спір щодо правомірності дій під час призначення та проведення перевірки, яка стала підставою для винесення оскаржуваного рішення, між сторонами відсутній.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств (був чинним на момент виникнення спірних відносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Зокрема до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону).

Слід зазначити, що ст. 11 вказаного Закону Правила ведення податкового обліку не встановлює будь-яких вимог до форми та виду документів, які б відносились до податкового обліку.

Згідно з пп.11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п. п. 5.3.9 п. 5.9 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З наведених положень випливає, що обов`язковою умовою віднесення витрат підприємства на оплату товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат та податкового кредиту з ПДВ є наявність господарських операцій з придбання цих товарів (робіт, послуг) підкріплена належними документами та зв`язок цих витрат та податкового кредиту з ПДВ з господарською діяльністю платника.

01 січня 2011 року набрав законної сили Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За приписами п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об`єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов`язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну);

Згідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов`язань за звітний податковий період. Платник податків зобов`язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення;

Отже, наявність належним чином оформлених відповідних розрахункових, платіжних та інших первинних документів є підставою для включення до складу витрат платника податку.

Судом шляхом дослідження первинних документів встановлено наступне.

Основними видами господарської діяльності ТОВ ЗТМК відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є виробництво кольорових металів, виробництво хімічної продукції для промислових цілей, будівництво будівель, оптова торгівля чорними та кольоровими металами в первинних формах та напівфабрикатами, тобто придбання нафтопродуктів, бензину, запчастин для автомобілів, засобів для прибирання та миття, продуктів харчування.

Відповідно до матеріалів справи встановлено, що між ДП ЗТМК (покупець) та ПП ТПП Про-Сервіс (постачальник) укладено договори поставки №2008/21 від 24.04.2008, №22/2008 від 28.05.2008, відповідно до умов яких постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується приймати товар та оплачувати його на умовах цього договору. Номенклатура (асортимент) товару, його кількість, вартість, якість зазначаються в Специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього Договору. Поставка товару відбувається на умовах DDP - склад покупця, м. Запоріжжя відповідно до правил Інкотемс-2000. Крім того, між ДП ЗТМК (Покупець) та ПП ТПП Про-Сервіс (Постачальник) укладено договір постачання №3/07-194 від 07.02.2007, відповідно до умов якого Постачальник бере на себе зобов`язання здійснити поставку і передати покупцю - вогнетривку продукцію, в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у Специфікації №1, 2, 3, 4 від 07.02.2007, що є Додатком №1 до цього Договору і є невід`ємною його частиною, а Покупець - прийняти та оплати товар. Також відповідно до укладеного 10.03.2009 Договору поставки виробів вогнетривких ШЛ-1,3 №07, №08 № 2009/1, Постачальник (ПП ТПП Про-Сервіс ) зобов`язувався здійснити поставки і передати Покупцю (ДП ЗТМК ) продукцію, а саме вироби вогнетривкі ШЛ-1,3 №07, №08 в асортименті кількості та за цінами, які зазначені у Специфікації №1, до цього договору і є невід`ємною його частиною, а Покупець - прийняти та оплати товар. Господарські взаємовідносини з ПП ТПП Про-Сервіс було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності.

На підтвердження виконання умов цих договорів до матеріалів справи надано Специфікації, податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури тощо.

На підтвердження оприбуткування отриманих товарів на складі підприємства до матеріалів справи позивачем надано прибуткові ордери, картки складського обліку, а на підтвердження оплати за поставлені товари платіжні доручення.

Встановлені обставини справи свідчать, що між позивачем і ТОВ Виробничо-комерційне підприємство КМП укладено договір поставки №70/12-2005 від 30.12.2005, за умовами якого постачальник (ТОВ ВКП КМП) продає, а покупець (ДП ЗТМК ) купує товар, асортимент, кількість та якість якого зазначено в рахунках, які є невідємною частиною даного договору. Підтвердженням якості продукції з боку постачальника є сертифікат якості заводу виробника. Поставка продукції з пункту навантаження до пункту призначення здійснюється транспортом покупця та за рахунок покупця. Разом із продукцією постачальник направляє покупцю рахунок, товарну накладну, податкову накладну, сертифікат якості. Продукція постачається за цінами, вказаними в рахунках-фактурах.

Між позивачем і ТОВ ВКП КМП укладено договір поставки №70/12-20105 від 30.12.2005, за умовами якого постачальник (ТОВ ВКП КМП ) продає, а покупець (ДП ЗТМК ) покупає товари, асортимент, кількість, і якість якого вказано в рахунках, які є невід`ємною частиною цього Договору. Постачання продукції здійснюється транспортом покупця та за рахунок покупця. Датою поставки вважається дата оформлення товарної накладної.

Між позивачем і ТОВ ВКП КМП укладено договір поставки №189 від 08.04.2011, за умовами якого постачальник (ТОВ ВКП КМП ) зобов`язується у 2011 - 2012 роках поставити покупцеві (ДП ЗТМК ) товари, зазначені в Специфікації №1, а покупець прийняти і оплатити такі товари. Предметом поставки є аргон рідкий вищого гатунку (код ДК 016-97 24.11.1), загальна кількість, асортимент, сортамент, номенклатура зазначені в Специфікації №1, яка є невід`ємною частиною договору. Ціна договору становить 1 454 400,00 грн., у тому числі ПДВ 242 400,00 грн. Строк поставки товарів з квітня 2011 по січень 2012 року. Місце поставки товарів відбувається на умовах СРТ перевезення залізничним транспортом у залізничних цистернах, залізнична станція Запоріжжя Ліве, Придніпровська залізниця (код 460005), одержувач ДП ЗТМК (код 5380) на території України, вказаної покупцем у письмовій заявці, згідно Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів Інкотермс-2010.

На підтвердження виконання умов цих договорів до матеріалів справи надано Специфікацію №1 від 08.04.2011, податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури.

Між позивачем і ТОВ ВКП КМП укладено договір поставки №5/282 від 06.08.2010, за умовами якого постачальник (ТОВ ВКП КМП ) зобов`язується здійснити поставки покупцеві (ДП ЗТМК ) товари, зазначені в Специфікації №1, а покупець прийняти і оплатити такі товари. Предметом поставки є аргон рідкий вищого гатунку (код ДК 016-97 24.11.1), загальна кількість, асортимент, сортамент, номенклатура зазначені в Специфікації №1, яка є невід`ємною частиною договору. Ціна договору становить 1 812 000,00грн., у тому числі ПДВ 302 000,00 грн. Поставка товару відбувається на умовах СРТ перевезення залізничним транспортом у залізничних цистернах, залізнична станція Запоріжжя Ліве , Придніпровська залізниця (код 460005), одержувач КП ЗТМК (код 5380) на території України, вказаної покупцем у письмовій заявці, згідно Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів Інкотермс-2010.

На підтвердження виконання умов цих договорів до матеріалів справи надано Специфікацію №1, податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури.

На підтвердження оприбуткування отриманих товарів на складі підприємства до матеріалів справи позивачем надано прибуткові ордери, картки складського обліку, а на підтвердження оплати за поставлені товари платіжні доручення.

Водночас, на підтвердження факту перевезення товарів за вищевказаними договорами, до матеріалів справи позивачем надано подорожні листи вантажного автомобіля ДП ЗТМК з талонами замовника до них та залізничні накладні.

В свою чергу, між позивачем і ТОВ Аріар укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти №360/5 від 03.12.2010, за умовами якого постачальник (ТОВ Аріар ) зобов`язується у 2010-2011 роках поставити покупцю (ДП ЗТМК ) товари, зазначені в Специфікації №1, а покупець прийняти і оплатити такі товари. Предметом поставки є вапно комове опалене (код ДК 016-97 26.52.1), загальна кількість, асортимент, сортамент, номенклатура зазначені в Специфікації №1, яка є невід`ємною частиною договору. Ціна договору становить 5 144 472,00,00 грн., у тому числі ПДВ 857 412,00 грн. Строк поставки товарів з грудня 2010 по вересень 2011 року. Місце поставки (передачі) товарів відбувається на умовах СРТ перевезення залізничним транспортом у залізничних цистернах, залізнична станція Запоріжжя Ліве, Придніпровська залізниця (код 460005), одержувач ДП ЗТМК (код 5380) на території України, вказаної покупцем у письмовій заявці, згідно Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів МТП Інкотермс, в редакції 2000, або автотранспортом у критих транспортних засобах на склад покупця.

На підтвердження виконання умов цих договорів до матеріалів справи надано Специфікацію №1 від 03.12.2010, податкові накладні, видаткові накладні.

На підтвердження оприбуткування отриманих товарів на складі підприємства до матеріалів справи позивачем надано прибуткові ордери, картки складського обліку, а на підтвердження оплати за поставлені товари платіжні доручення.

На підтвердження факту перевезення товарів за вищевказаними договорами, до матеріалів справи позивачем надано подорожні листи вантажного автомобіля ДП ЗТМК з талонами замовника до них.

Між позивачем та ТОВ Метал-Ресурс було укладено договір №22 від 05.01.2006, за умовами якого, продавець (ТОВ Метал-Ресурс ) зобов`язується поставити та передати покупцю (ДП ЗТМК ) товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах даного договору. Предметом даного договору є металопродукція та зварювальні матеріали, товар в асортименті. Ціни на товар зазначаються в рахунках. Сума договору визначається рахунками. Постачання товару із пункту навантаження в пункт призначення здійснюється транспортом покупця та за рахунок покупця.

На підтвердження оприбуткування отриманих товарів на складі підприємства до матеріалів справи позивачем надано прибуткові ордери, картки складського обліку, а на підтвердження оплати за поставлені товари платіжні доручення.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. На даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.

Первинний документ згідно з визначенням ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами ПК України.

Відповідно до п. 44.1, п. п. 44.3 - 44.5 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, первинні документи відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять всі необхідні реквізити, та обов`язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про неправомірне відображення позивачем аналізованих сум податку на додану вартість та податку на прибуток у податковій звітності за перевіряємий період.

Також в акті перевірки зроблено висновок про нікчемність або недійсність угод з вказаними контрагентами позивача.

Суд вказує, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання. Господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Суд зазначає, що сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору на здійснення господарських відносин, сторонами договору складено визначені законом первинні документи, такі як видаткові та податкові накладні, які відповідають вимогам ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність та є підставою для формування підприємством витрат за рахунок вказаних господарських відносин господарської операції.

Матеріали справи підтверджують реальність здійснення контрагентами позивача господарських відносин, виконання договорів. Головною ознакою по комерційній корисності від придбаного товару є його використання у своїй власній діяльності. Витрати, здійсненні позивачем як засіб оплати за отриманий від контрагентів товар підтверджуються копіями платіжних доручень. Ознакою дійсності господарських операцій є зміна майнового стану платника податків, у процесі отримання а потім використання товару, майновий стан та наявність активів у позивача змінювалась.

У відповідності до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відтак, посилання відповідача на зібрану у відношенні контрагентів позивача податкову інформації, так само як і притягнення директора ТОВ ВКП КМП до адміністративної відповідальності за порушення податкової дисципліни як на підставу для невизнання витрат позивача такими, що відбулись у зв`язку із здійсненням господарської діяльності є необґрунтованими, оскільки недотримання податкової дисципліни платником податків не передбачає автоматичне настання негативних наслідків для його контрагентів, які при формуванні доходів та витрат діяли у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

У відповідності до правових висновків Верховного суду України, викладених в Постанові від 22.09.2015, сама по собі наявність або відсутність окремих документів не може бути підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

Усі придбані позивачем товари відповідають напрямку господарської діяльності позивача. Отже, укладання договорів з вищенаведеними контрагентами безпосередньо пов`язано з господарською діяльністю позивача. Документи, які надані позивачем підтверджують факт придбання товару у контрагента, використання його у власній господарській діяльності, та настання змін в майновому стані платника податків.

Доводи відповідача про відсутність товарно-транспортних накладних як підстави для не визнання втрат понесених у звязку з господарською діяльністю підприємства із вказаними контрагентами суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Відсутність, або певна невідповідність лише товарно-транспортних накладних не позбавляє господарські операції їх реального змісту, з урахуванням наявних видаткових накладних, оплати за поставлений товар (послуги) та подальшого використання товару у власній господарській діяльності платника податків, що у своїй сукупності підтверджує отримання товару (послуг) і як наслідок наявність у платника права на формування податкового кредиту. Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., визначено такий документ як товарно-транспортна накладна та подорожній лист. Між тим, вказані Правила не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Більш того, як зазначає позивач, що не було спростовано відповідачем, транспортування придбаного товару здійснювалось підприємством самостійно, саме тому ТТН не складались, в свою чергу самостійне транспортування товару та не складання при цьому ТТН не суперечить вимогам ПК України.

За таких обставин, підстави для невключення сум витрат до складу витрат господарської діяльності для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток позивача відсутні.

Щодо висновків податкового органу про неправомірне неврахування позивачем висновків попередніх перевірок, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

На підставі акту перевірки акт №184/08-08/00194731 від 03.08.2011 контролюючим органом було прийнято винесені податкові повідомлення-рішення від 19.08.2011 №0001290808, яким зменшено суму від`ємного значення з податку на прибуток на 99070723,00 грн., та №001300808, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 16407598 грн. 00 коп., в тому числі: за основним платежем - 16407597,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1,00 грн.

За наслідками акту №227/08-08/00194731 від 24.10.2011 документальної позапланової невиїзної перевірки за ІІ квартал 2011 року прийняті податкове повідомлення-рішення №0001550808 від 07.11.2011 про зменшення від`ємного значення податку на прибуток на 83 225 172,00 грн. та №0000100808 від 19.08.2011 про збільшення зобов`язання з податку на прибуток на 28 398 675,00 грн.

На підставі акту перевірки №59/08-8/00194731 від 25.01.2012 контролюючим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення №0000180808 від 09.02.2012 про зменшення від`ємного значення податку на прибуток на 39 511 534,00 грн. та №0000210808 від 09.02.2012 про збільшення зобов`язання з податку на прибуток на 10 669 111,00 грн.

За наслідками акту акт від 03.06.2013 №264/26-2/00194731 документальної позапланової виїзної перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення форми Р від 17.06.2013 №0000482620, яким нараховано грошове зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 269 815 грн.

За наслідками акту акт від 04.07.2013 №9/26-0/00194731 документальної позапланової невиїзної перевірки 18.07.2013 прийняте зокрема податкове повідомлення-рішення №000062600, яким ДП ЗТМК було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у загальному розмірі 42 225,00 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 33780,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 8445 грн.

16 травня 2012 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі ДПС у відношенні ДП ЗТМК на підставі висновків акту перевірки №83/26-1/00194731 від 27.04.2012 було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000110026, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем на 17 994 488 грн.

За наслідками акту №168/08-08/00194731 від 14.07.2011 документальної позапланової виїзної перевірки за 2010 рік прийнято податкове повідомлення-рішення про зменшення від`ємного значення податку на прибуток на 84 569 321 грн.

За наслідками акту №307/08-08/000194122 від 22.09.2010 планової виїзної перевірки за липень 2009 року - червень 2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000740808/0/1 від 05.10.2010 про збільшення зобов`язання з податку на прибуток основний платіж 20 790 228 грн., штрафні санкції 17 542 891 грн.

За результатами невиїзної документальної перевірки платника податку на прибуток КП Запорізький титано-магнієвий комбінат , було встановлено порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, що призвело до завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток (рядок 08 декларації) за І квартал 2010 року на загальну суму 35818323 грн. Акт перевірки №229/08-08/00194731 від 30.06.2010.

27.12.2010 на адресу ДП ЗТМК надійшло податкове повідомлення-рішення №0000850808/0 від 24.12.2010 винесене на підставі акту перевірки №405/08-08/00194731 від 14.12.2010 за результатами невиїзної документальної перевірки платника податку на прибуток податкової звітності за 3 квартали 2010р. питання достовірності визначення об`єкта оподаткування.

Відповідно до частини 4 пункту 56.18 статті 56 Податкового Кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Проте, оскільки прийняті за наслідками попередніх перевірок податкові повідомлення-рішення були оскаржені в судовому порядку, грошові зобов`язання вважались неузгодженими, а у ДП ЗТМК не виникало обов`язку збільшувати свої зобов`язання з податку на прибуток.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що висновок, зроблений відповідачем в Акті, є необґрунтованим та недоведеним, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем на підставі встановлених Актом порушень, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 294,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу ВПП ДФС.

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18, код ЄДРПОУ 38983006) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівськка, 11, код ЄДРПОУ 39440996) про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби, №0000682600 від 30.07.2013 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у сумі 14 496 958,00 грн, та нарахування штрафних (фінансових ) санкцій у розмірі 2 038 798,00 грн., а всього 16 535 756,00 грн. (шістнадцять мільйонів п`ятсот тридцять п`ять тисяч сімсот п`ятдесят шість гривень)

Стягнути з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат суму судового збору у розмірі 2 294,00 грн. (дві тисячі двісті дев`яносто чотири гривні).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлений 10.06.2019.

Суддя І.В. Батрак