Рішення

від 13.06.2019 по справі 810/3443/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2019 року м. Київ справа №810/3443/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Протексім" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Протексім" з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ від 20.02.2018 №397 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Протексім з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах ТОВ "Торговий дім "Компанія Рікон" за період з 01.08.2017 по 31.08.2017";

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.03.2018 №0008991411;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.03.2018 №0009001411.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає безпідставними висновки податкового органу, покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки господарські відносини між ТДВ "Протексім" і ТОВ "Торговий дім "Компанія Рікон" мали реальний характер - товари поставлені контрагентом та оплачені позивачем. Ці факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у податковому обліку і податковій звітності.

Крім того, позивач стверджує про те, що контролюючим органом протиправно призначено документальну позапланову виїзну перевірку, оскільки у відповідному запиті щодо господарських відносин між ТДВ "Протексім" і ТОВ "Торговий дім "Компанія Рікон" відповідачем не було чітко визначено підставу для надання такого запиту, проте Товариством надано на нього обґрунтовану відповідь.

16 липня 2018 року Київський окружний адміністративний суд постановив ухвалу, про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначив недоліки позовної заяви, спосіб і строк для усунення недоліків. Позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

Згідно з ухвалою від 30.07.2018, суд відкрив провадження у справі, визначив, що розгляд справи здійснюватиметься за правилами загального позовного провадження та призначив справу до підготовчого судового засідання.

Відповідно до ухвали від 20.09.2018, судом продовжений строк підготовчого провадження у справі №810/3443/18 на 30 днів.

Представник відповідача надав суду письмовий відзив на позов, у якому заперечив проти його задоволення з тих підстав, що аналіз фінансово-господарської діяльності позивача та його контрагента відповідно до наявної інформації вказує на здійснення нереальних (безтоварних) господарських операцій (т. 3, а.с. 2 - 6).

Позивачем надано суду письмові заперечення на відзив відповідача на позов, в яких стверджується про те, щодо доводи контролюючого органу є необґрунтованими (т. 3, а.с. 17 - 18).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.11.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 18 грудня 2018 року.

До судового засідання 18.12.2018 прибув представник відповідача. Представник позивача до судового засідання не прибув, звернувся до суду з письмовою заявою про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача проти розгляду справи у порядку письмового провадження не заперечував.

На підставі ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

Позивачем 20.02.2017 отримано запит ГУ ДФСУ у Київській області від 19.12.2017 №9261/10/10-36-12-01 про надання пояснень та їх документальне підтвердження щодо господарських взаємовідносин між ТОВ "Протексім" і ТОВ "Торговий дім "Компанія Рікон" у період з 01.08.2017 по 31.08.2017 (а.с. т. 1, а.с. 20 - 23).

Листом від 27.12.2017 №27/12-1-2017 ТОВ "Протексім" надало контролюючому органу відповідь на вказаний запит з поясненнями щодо господарських взаємовідносин із ТОВ "Торговий дім "Компанія Рікон" та надало копії документів (т. 1, а.с. 25 - 105).

ГУ ДФСУ у Київській області призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Протексім" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Торговий дім "Компанія Рікон" у період з 01.08.2017 по 31.08.2017, що оформлено наказом від 20.02.2018 №397 (т. 3, а.с. 172).

Посадовими особами ГУ ДФС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Протексім" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Торговий Дім "Компанія Рікон" за період з 01.08.2017 по 31.08.2017, за результатами якої складно Акт від 12.03.2018 №185/10-36-14-11/39774016 (т. 1, а.с. 106 - 124).

Згідно висновків Акту перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 198.1, 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого підприємством завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 12 147,00 грн., що відображено в рядку 21 податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2017 року та занижено податок на додану вартість за серпень 2017 року у сумі 907 313,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 30.03.2018:

- №0008991411, яким зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 12 147,00 грн. (т. 1, а.с. 140 - 141);

- №0009001411, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 1 360 970,00 грн., з яких 907 313,00 грн. - по основному платежу, та 453 675,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т. а.с. 142 - 143).

За наслідками адміністративного оскарження висновки Акту перевірки та прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Вважаючи наказ про призначення перевірки та вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про їх оскарження.

Зі змісту Акту перевірки та письмового відзиву відповідача на позов слідує, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог закону ґрунтуються на відсутності реальності вчинення господарських операцій між ТОВ "Протексім" і ТОВ "Торговий дім "Компанія Рікон" у період з 01.08.2017 по 31.08.2017.

Так, податковий орган посилається на те, що придбання товарів контрагентами-постачальниками ТОВ "Торговий дім "Компанія Рікон", у тому числі пшениці фуражної 2017 року, який фактично не відбувалось. Натомість, здійснювалось документальне оформлення операцій реалізації товарів на адресу покупців. Отже, на думку відповідача, встановлено "розрив" ланцюга постачання, що свідчить про не підтвердження ТОВ "Торговий дім "Компанія Рікон" реальності придбання такого товару та подальшої його реалізації, зокрема, ТОВ "Протексім".

Проте, суд вважає такі висновки податкового органу необґрунтованими у зв`язку з наступним.

Як встановлено судом, видами діяльності позивача є: Код КВЕД 10.11 Виробництво м`яса; Код КВЕД 10.12 Виробництво м`яса свійської птиці; Код КВЕД 10.13 Виробництво м`ясних продуктів; Код КВЕД 10.39 Інші види перероблення та консервування фруктів і овочів; Код КВЕД 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів (основний); Код КВЕД 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості; Код КВЕД 10.62 Виробництво крохмалів і крохмальних продуктів; Код КВЕД 10.81 Виробництво цукру; Код КВЕД 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; Код КВЕД 10.92 Виробництво готових кормів для домашніх тварин; Код КВЕД 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; Код КВЕД 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; Код КВЕД 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; Код КВЕД 46.14 Діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками; Код КВЕД 46.15 Діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами; Код КВЕД 46.16 Діяльність посередників у торгівлі текстильними виробами, одягом, хутром, взуттям і шкіряними виробами; Код КВЕД 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; Код КВЕД 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; Код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; Код КВЕД 46.22 Оптова торгівля квітами та рослинами; Код КВЕД 46.23 Оптова торгівля живими тваринами; Код КВЕД 46.24 Оптова торгівля шкірсировиною, шкурами та шкірою; Код КВЕД 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; Код КВЕД 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами; Код КВЕД 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; Код КВЕД 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; Код КВЕД 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; Код КВЕД 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; Код КВЕД 52.10 Складське господарство.

Між ТОВ "Протексім" (Покупець) і ТОВ "Торговий дім "Компанія Рікон" (Постачальник) було укладено Договір поставки від 01.08.2017 №15/08-2017 (т. 1, а.с. 26 - 29).

Відповідно до Договору Постачальник зобов`язується передати Покупцю у власність, а Покупець прийняти та оплатити на умовах Договору товар - пшеницю фуражну врожаю 2017 року.

Якість Товару підтверджується посвідченням (свідоцтвом, сертифікатом) про якість та повинна відповідати вимогам до якості Товару (базисним показникам), які встановлюються у Специфікаціях.

Ціна, кількість Товару та одиниця його виміру встановлюються у Специфікаціях.

Доставка всієї кількості Товару здійснюється погодженими партіями на умовах EXW Інкотермс 2010.

Судом встановлено, що сторонами Договору складено та підписано Специфікацію до Договору (т. 1, а.с. 30).

Поставка товару оформлювалась видатковими накладними (т. 1, а.с. 31 - 53).

Перевезення Товару здійснювалось Покупцем власним транспортним засобом та оформлено товарно-транспортними накладними (т. 1, а.с. 89).

Операції по придбанню пшениці відображені у бухгалтерському обліку ТОВ "Протексім" за серпень 2017 року.

По першій події, а саме - даті відвантаження товару, ТОВ "Торговий дім "Компанія Рікон" складено та зареєстровано в ЄРПН в адресу ТОВ "Протексім" податкові накладні на загальну суму 5 516 757,00 грн., у т.ч. ПДВ - 919 459,50 грн.

Суми ПДВ сплачені позивачем за наслідком вказаного правочину включені ним до податкового кредиту за відповідні періоди.

При цьому, вказані документи надавались позивачем до перевірки, що не заперечувалось відповідачем та підтверджується Актом (т. 1, а.с. 114 - 116).

Правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином, згідно ч. 1 ст. 234 ЦК України є фіктивним.

Згідно ч. 2 ст. 234 ЦК України фіктивний правочин визнається недійсним судом.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 ЦКУ. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як встановлено судом, договори, укладені між позивачем та його контрагентом, не визнані недійсними у встановленому законом порядку, і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв`язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов`язків за такими угодами.

З огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто, якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки відповідно цією особою, а тому несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб, порушення контрагентами позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про відсутність відповідних господарських операцій.

Поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань.

Оскільки наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання поставки товару (надання послуг) входить до предмету доказування у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що реальність виконання договору підтверджується належними первинними документами.

При цьому, законом не передбачено обов`язку суб`єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагентів.

Податковим органом не надано суду будь-яких доказів того, що позивач діяв без належної обачності і йому мало бути відомо про порушення, які можливо допускаються його контрагентом, або що самостійною діловою метою здійснення господарської операції було одержання позивачем підприємством податкової вигоди.

У Рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Інтерсплав проти України" (2007 рік, заява №803/02), "Булвес" АД проти Болгарії" (2009 рік, заява №3991/03) і "Бізнес Супорт Центр проти Болгарії" (2010 рік, заява №6689/03) Європейський суд чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента.

Отже, позивач як добросовісний платник податків не може нести відповідальність за можливі негативні наслідки господарської діяльності його контрагентів, а тим більше за відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачання товарів.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частинами 1, 2 ст. 9 даного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідачем не заперечується наявність у позивача усіх необхідних, у т.ч. податкових, бухгалтерських, банківських, документів.

Згідно пп. "а" п. 198.1. ст. 191 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, нормами ПК України встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Суд зазначає, що відсутність таких документів у позивача перевіркою не встановлено. Навпаки, на час перевірки були надані податкові накладні, які у повній мірі відповідають вимогам закону.

При цьому, позивач та його контрагент були зареєстровані як платники податку на додану вартість на час укладання та виконання правочину, мали статус платників податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем.

Згідно ст. 3 ГК України господарська діяльність - діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст.ст. 626 - 628 ЦК України під договором слід розуміти домовленість двох або більше сторін, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Власне ж оцінка доцільності укладання того чи іншого правочину перебуває поза компетенцією податкового органу, позаяк стосуються діяльності позивача, як самостійного суб`єкта господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Отже, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Оскільки зазначений договір укладено і виконано, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, він є дійсним та не був оскаржений у судовому порядку, суд зазначає про відсутність правових підстав вважати його нікчемним, та, відповідно, збільшувати позивачу грошові зобов`язанні по сплаті податків і застосовувати штрафні санкції.

Посилання відповідача на те, що до перевірки не було надано свідоцтв або сертифікатів якості, що б підтверджували якість придбаної пшениці судом оцінюється критично, оскільки відсутність таких документів не може бути підставою для висновку безтоварність господарської операції з одночасним наданням інших документів, що підтверджують реальність операції.

Так, як зазначено вище, згідно Договору доставка всієї кількості Товару здійснюється погодженими партіями на умовах EXW Інкотермс 2010.

Термін EXW Інкотермс 2010 визначається як "Франко завод" та розуміє під собою, що продавець вважається таким, який виконав свої обов`язки з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за завантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.

Згідно оформлених у ході господарської операції товарно-транспортних накладних Товар навантажувався за адресою: Житомирська обл., м. Новоград-Волинський, вул. Потапова, 5, а розвантажувався - Київська обл., Білоцерківський р-н., с. Скребиші, вул. Леніна, 82 (т. 1, а.с. 53 - 100). Також в матеріалах справи наявні фотокопії подорожніх листів та посвідчень про відрядження, що оформлювались при перевезенні Товару (т. 2 а.с. 147 - 241). Вказані документи також надавались позивачем до перевірки, що підтверджується змістом Акту (т. 1, а.с. 116 - 117).

При цьому, за адресою: АДРЕСА_1 р-н., с. Скребиші, вул. Леніна, 82 позивачем орендується у ПП "Виробничо-комерційна організація "Еталон" приміщення для ведення фінансово-господарської діяльності загальною площею 4 240 м.кв, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (Договір оренди (майнового найму) нежитлового приміщення від 29.04.2015 та Додатковою угодою від 01.02.2017, т. 1, а.с. 101 - 105).

Враховуючи викладене, суд вважає, що висновки податкового органу, покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, є необґрунтованими, а тому такі рішення підлягають скасуванню, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу від 20.02.2018 №397 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Протексім" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах ТОВ "Торговий дім "Компанія Рікон" за період з 01.08.2017 по 31.08.2017", суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).

У відповідності до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу (пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Перелік обставин, за наявності яких контролюючий орган може призначити документальну позапланову перевірку, передбачено п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Верховною Радою України 21.12.2016 прийнято Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", яким пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України доповнено змістом, що надає контролюючому органу проводити позапланові перевірки також у разі отримання податкової інформації, яка свідчить про порушення вимог податкового законодавства.

Таким чином, внаслідок отримання відповідної податкової інформації, у податкового органу виникає обґрунтована та законодавчо встановлена необхідність здійснення належного податкового контролю.

Належною формою реалізації такого обов`язку є спрямування письмового запиту до платника податків із зазначенням у запиті про існуючі порушення з боку такого платника та необхідність надання ним пояснень та документів. Метою запиту є підтвердження або спростування тієї інформації, яка є у податкового органу, при чому достовірність такої інформації про порушення може бути як категорична, так і умовна. Встановлення порушення та формування висновків про це можливе лише після отримання запитуваної контролюючим органом інформації. Тому наведення у запиті з посиланням на інформацію, як можливого порушення, а не категоричного висновку про порушення з боку платника податків, передбачає наявність інформації, яка потребує додаткової перевірки, яку можливо реалізувати шляхом здійснення запиту та проведеного аналізу після її отримання.

У випадку, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту у податкового органу існують підстави для її призначення.

Отримання податкової інформації контролюючими органами передбачено ст. 73 ПК України.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності, зокрема, за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Якщо запит контролюючим органом складено з порушенням абз. 1,2 п. 73.3 ПК України, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Аналогічні вимоги містяться також у п. 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1245.

Суд зазначає, що вимоги, які висуваються до змісту запиту є нормативно визначеними і поширювальному тлумаченню не підлягають.

Як вказано вище, контролюючим органом позивачу направлявся запит про надання пояснень та їх документального підтвердження по господарським взаємовідносинам з його контрагентом, у яких зазначено підстави для надіслання запиту, що саме позивачу необхідно відобразити у поясненнях та наведено орієнтовний перелік документів, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій (т. 1, а.с. 20 - 23).

Наявний у матеріалах справи письмовий запит відповідає наведеним вимогам чинного податкового законодавства і суд не вбачає у цьому запиті будь-яких порушень зі сторони контролюючого органу, які б надавали можливість позивачу не надавати пояснення на такий запит.

Слід також зазначити, що відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки , копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ "Протексім" допустило посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки відповідно до оскаржуваного наказу і за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки контролюючим органом складено Акт від 12.03.2018 №185/10-36-14-11/39774016.

На підставі зазначеного Акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення, які також оскаржено позивачем у судовому порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач, допустивши посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, тим самим втратив своє право на оскарження наказу про проведення виїзної перевірки, скасування якого за вказаних обставин не може призвести до відновлення порушених прав Товариства, оскільки права останнього порушують лише наслідки проведення такої перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень і справа щодо скасування цих рішень знаходиться на розгляді в суді.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №804/1113/16 (адміністративне провадження №К/9901/19326/18), від 29.03.2019 у справі №805/3449/18-а (адміністративне провадження №К/9901/64269/18).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу від 20.02.2018 №397 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Протексім" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах ТОВ "Торговий дім "Компанія Рікон" за період з 01.08.2017 по 31.08.2017" задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки про порушення позивачем вимог закону, і не довів правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому останні підлягають скасуванню. У той же час, в іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими.

Отже, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у 22 358,76 грн. (платіжні доручення від 02.07.2018 №2654 та від 20.07.2018 №2742).

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, а саме - позовних вимог майнового характеру, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати у загальній сумі 20 596,76 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 139, 239, 242, 244, 245, 246, 250 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 30.03.2018 №0008991411 та №0009001411.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Протексім" (09100, Київська обл., Білоцерківський р-н., с. Скребиші, вул. Леніна, 82, код ЄДРПОУ 39774016) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39393260) судові витрати у сумі 20596 (двадцять тисяч п`ятсот дев`яносто шість) грн. 76 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Басай О.В.