Рішення

від 12.06.2019 по справі 200/3527/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2019 р. Справа№200/3527/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача - Лук`янова Л.О. - довір. від 11.04.2019 року № 11/04-176

від відповідача - ОСОБА_1 Г.О. - довір. від 15.04.2019 року № 216

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов Донецького обласного центру Туризму та краєзнавства Учнівської молоді

до відповідача Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області

про скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Донецький обласний центр Туризму та краєзнавства Учнівської молоді (ЄДРПОУ 046533118, місце реєстрації: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Василя Стуса, 15, 84333) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (ЄДРПОУ 39406028, юридична адреса: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул.. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114) про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.12.2018 року № Ю-3447-25 в частині нарахування недоїмки в сумі 35283 грн. 19 коп.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, як вважає позивач, приймаючи вимогу, яка оскаржується, відповідач діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством.

Зазначає, що Указом Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014 введене в дію Рішення РНБО України від 13.04.2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України .

Вказує на те, що згідно пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення АТО внесені зміни до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , за загальними правилами яких на час проведення АТО та ООС суб`єкти господарювання звільняються від обов`язків щодо сплати єдиного внеску до закінчення антитерористичної операції.

Вважає, що, оскільки позивач знаходиться на території, де здійснювалась антитерористична операція, воно звільнене від сплати єдиного внеску на час проведення АТО та ООС в розумінні зазначеної норми Закону.

Враховуючи наведене, просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що вимога, яка оскаржується, прийнята в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством.

Вказує, що недоїмка виникла внаслідок несплати позивачем заборгованості з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Наполягає на тому, що на час виникнення у позивача недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, дія Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р, якою визначена територія, на якій здійснюється АТО, зупинена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р, в період з 05.11.2014 року по 18.12.2015 року вищезазначена територія не була визначена, на позивача покладений обов`язок зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Враховуючи наведене, просить у задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача проти доводів позовної заяви заперечував, з підстав, викладених у запереченнях.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з`ясував наступні обставини справи.

Донецький обласний центр туризму та краєзнавства учнівської молоді зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДРПОУ 04653118), юридична адреса: 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Василя Стуса, 15.

Як встановлено судом Донецький обласний центр туризму та краєзнавства учнівської молоді є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та знаходиться на обліку як платник єдиного внеску у ДПІ у м. Краматорську, що підтверджене випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

05.12.2018 року ГУ ДФС у Донецькій області винесла вимогу про сплату Донецьким обласним центром туризму та краєзнавства учнівської молоді боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування № Ю-3447-25 в сумі 35283 грн. 19 коп. (а.с. 6).

Як встановлено судом, 13.08.2015 року Донецькою торгово - промисловою палатою Донецькому обласному центру туризму та краєзнавства учнівської молоді надані роз`яснення № 1151/12.12-03, в яких зазначено, що недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безпідставного податкового боргу (а.с. 11).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить скасувати вимогу від 05.12.2018 року № Ю-3447-25 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 35283 грн. 19 коп., оскільки вважає її такою, що прийнята з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством України.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби є органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 31 ст. 1 Закону України Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що формує податкову і митну політику (в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів, єдиного внеску) та забезпечує її реалізацію (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), та його територіальні органи.

Таким чином, відповідач у справі - суб`єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин та забезпечення реалізації податкової політики в частині адміністрування єдиного внеску.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 10 зазначеної норми Закону визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Тобто, позивач в розумінні зазначених норм Закону, є страхувальником та на нього покладений обов`язок нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на платника єдиного внеску покладений обов`язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Статтею 9 Закону України Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначені порядок обчислення і сплати єдиного внеску, зокрема, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Наряду з викладеним, суд враховує наступне.

Указом Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014 введене в дію рішення РНБО України від 13.04.2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочате проведення Антитеррористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції .

Абзацем 2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням від 02.12.2015 року № 1275-р Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, згідно якого м. Краматорськ Донецької області віднесене до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Як зазначалось раніше, позивач зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність на адміністративній території м. Краматорська Донецької області.

Статтею 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції визначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування доповнено пунктом 93 такого змісту:

платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені статтями 25, 26 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до зазначених платників єдиного внеску, не застосовуються.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення цього Закону.

Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно абз. 1 ст. 1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На час спірних взаємовідносин Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО тривав.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Як зазначалось раніше, відповідний сертифікат позивачем отриманий і форс - мажорні обставини підтверджені.

Тобто, на час здійснення антитерористичної операції позивач звільнений від сплати сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та до нього не застосовуються відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені статтями 25, 26 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

Оскільки позивач зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність на адміністративній території, де здійснювалась антитерористична операція, період проведення антитерористичної операції на час спірних взаємовідносин тривав, нормою прямої дії Закону встановлено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, звільнені від обов`язків своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та на час проведення відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені статтями 25, 26 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до зазначених платників єдиного внеску, не застосовуються, сертифікат про підтвердження форс - мажорних обставин позивачем отриманий, суд вважає, що, направляючи вимогу, яка оскаржується, відповідач діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивачем надані суду належні докази в підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його вимоги.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності дій щодо прийняття та направлення вимоги, яка оскаржується, в розумінні зазначеної норми Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , Законом України Про тимчасові заходи на період проведення АТО , Кодексом адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Донецького обласного центру Туризму та краєзнавства Учнівської молоді (ЄДРПОУ 046533118, місце реєстрації: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Василя Стуса, 15, 84333) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (ЄДРПОУ 39406028, юридична адреса: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114) про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.12.2018 року № Ю-3447-25 в частині нарахування недоїмки в сумі 35283 грн. 19 коп. - задовольнити повністю.

Вимогу Головного управління ДФС у Донецькій області від 05.12.2018 року № Ю-3447-25 про сплату Донецьким обласним центром туризму та краєзнавства учнівської молоді про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 35283 грн. 19 коп. - скасувати.

Стягнути з Головного управління ДФС у Донецькій області (ЄДРПОУ 39406028, юридична адреса: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114) (за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень) на користь Донецького обласного центру туризму та краєзнавства учнівської молоді (ЄДРПОУ 046533118, місце реєстрації: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Василя Стуса, 15, 84333) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1921 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Т.В. Давиденко