Рішення

від 13.06.2019 по справі 560/1141/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/1141/19

РІШЕННЯ

іменем України

13 червня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П.

розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДОМІНІ ФУДЗ-1" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу від 10 квітня 2019 року №836,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОМІНІ ФУДЗ-1" (далі - ТОВ "ДОМІНІ ФУДЗ-1", позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області в якому просить визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт, а саме: наказ Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 10 квітня 2019 року №836 "Про проведення фактичної перевірки".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 11 квітня 2019 року близько 19 години 11 хвилин офіціантом ТОВ "ДОМІНІ ФУДЗ-1" було отримано копію наказу Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 10 квітня 2019 року за №836 "Про проведення фактичної перевірки". Зі змісту наказу встановлено, що фактична перевірка має проводитись з "10" квітня 2019 року тривалістю 10 діб, за період з 01.01.2017 по 19.04.2019. Підстави для проведення перевірки, визначені цим Податковим кодексом України не вказувались, однак містилось лише посилання на п.п.80.2.4, 80.2.5 п.80.2. ст.80 ПК України.

Позивач стверджує, що оскаржуваний індивідуальний акт взагалі не містить конкретних підстав його прийняття. Зі змісту наказу не вбачається фактичної наявності у відповідача юридичних чи фактичних підстав для його прийняття, а посилання лише на підпункти 80.2.4. та 80.2.5. пункту 80.2. статті 80 Податкового кодексу України не є доказом існування обставин, визначених даними правовими нормами. Обставини, за їх реального існування, не наведені та не конкретизовані, що свідчить про відсутність переконливих і зрозумілих мотивів прийняття індивідуального акта.

Враховуючи наведене вище, позивач вважає такий наказ на проведення перевірки протиправним та таким що підлягає скасуванню.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.04.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від представника відповідача на адресу суду 03.05.2019 надійшов відзив, в якому останній зазначає, що підставою для проведення фактичної перевірки стало неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (п.п.80.2.4 п.80.2 ст.80 ПК України).

Відповідно до абзацу другого п.7 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб`єкти господарювання, які використовують РРО (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти), зобов`язані подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв`язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам`яті РРО або в пам`яті модемів, які до них приєднані.

Згідно інформації з бази даних ІС "Податковий блок" підсистеми "Виторги РРО" позивачем подано звітність про використання реєстраторів розрахункових операцій із нульовими показниками.

Пунктом 81.1 статті 81 ПК України передбачені вимоги до оформлення наказу на проведення перевірки, відповідно до яких, серед іншого, в наказі зазначаються підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом. ГУ ДФС у Хмельницькій області в оскаржуваному наказі, на виконання вимог ПК України, як підставу для проведення перевірки, зазначено посилання на п.п.80.2.4 п.80.2 ст.80 ПК України, чим дотримано вимогу ст.81 ПК України.

Враховуючи наведене, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ "Доміні Фудз-1".

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, а також оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.04.2019, ТОВ "ДОМІНІ ФУДЗ-1" (ідентифікаційний код - 42105296) зареєстровано 03.05.2018, основним видом діяльності є : 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

Посадовими особами Головного управління ДФС у Хмельницькій області на підставі направлення на перевірку від 10.04.2019 №1241 та №1240, а також Наказу від 10.04.2019 №836 "Про проведення фактичної перевірки" проведено фактичну перевірку ТОВ "ДОМІНІ ФУДЗ-1" з 10 квітня 2019 року тривалістю 10 діб, за період з 01.01.2017 по 19.04.2019.

Позивач здійснив допуск посадових осіб відповідача до проведення перевірки, що підтверджується підписом особи, яка фактично проводить розрахункові операції - офіціанта ОСОБА_1 у направленнях на проведення фактичної перевірки № 1240 та №1241 від 10.04.2019.

Позивач не погодившись з наказом на проведення фактичної перевірки від 10 квітня 2019 року №836, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку із чим звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам , суд враховує наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пунктів 61.1, 61.2 статті 61 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Згідно положень п.п.62.1.3, п.п.62.1.4 п. 62.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом: проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Право контролюючих органів на проведення перевірки платників податків закріплено в п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до п.п. 80.1, 80.2 ст.80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з перелічених у даному пункті підстав зокрема, неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (пп.80.2.4, п.80.2, ст.80 ПК України)

Оглядом оскаржуваного наказу суд встановив, що підставою для проведення зазначеної перевірки стало неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками, а саме п.п.80.2.4 п.80.2 ст.80 ПК України.

Відповідно до інформації з бази даних ІС "Податковий блок" підсистеми "Виторги РРО" позивачем подано звітність про використання реєстраторів розрахункових операцій із нульовими показниками, зокрема: 26.06.2018 - 02.07.2018, 04.07.2018 - 06.07.2018, 08.07.2018, 10.07.2018, 12.07.2018, 13.07.2018, 15.07.2018, 17.07.2018, 19.07.2018 - 23.07.2018, 25.07.2018, 29.07.2019 - 31.07.2018, 02.08.2018 - 05.08.2018, 09.08.2018, 10.08.2018, 12.08.2018, 14.08.2018, 15.08.2018, 17.08.2018, 19.08.2018, 22.08.2018, 26.08.2018, 29.08.2018, 31.08.2018, 02.09.2018, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, пунктом 81.1 статті 81 ПК України передбачені вимоги до оформлення наказу на проведення перевірки, відповідно до яких, серед іншого, в наказі зазначаються підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом.

Твердження позивача щодо відсутності конкретних підстав для прийняття оскаржуваного наказу та посилання податкового органу лише на підпункти 80.2.4. та 80.2.5. пункту 80.2. статті 80 ПК України не є доказом існування обставин, визначених даними правовими нормами, суд оцінює критично, оскільки у ПК України чітко вказано про зазначення в наказі підстави для проведення перевірки, що визначена цим Кодексом, однак відсутня вимога детального опису змісту обставин, які стали підставою для такої перевірки.

Суд звертає увагу позивача, що спірний наказ є правовим актом індивідуальної дії, який розрахований на вчинення певної дії. При цьому, перевірка згідно вказаного наказу фактично відбулась, що підтверджується підписом особи, яка фактично проводить розрахункові операції - офіціанта ОСОБА_1 у направленнях на проведення фактичної перевірки № 1240 та №1241 від 10.04.2019, а отже спірний наказ, вичерпав свою дію в часі, а тому не є таким, що порушує права позивача, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позову.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 13 березня 2018 року у справі №804/1113/16, зокрема: позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, вищевикладені обставини свідчать про дотримання відповідачем порядку проведення фактичної перевірки позивача, а тому оскаржуваний наказ №836 від 10.04.2019 "Про проведення фактичної перевірки" прийнятий в межах чинного законодавства.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд враховує ч.2. ст.2 КАС України, відповідно до приписів якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв з дотриманням вимог ч.2 ст.2 КАС України, оскільки наказ про проведення перевірки визнано судом таким, що прийнятий в межах норм чинного законодавства України, а тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ДОМІНІ ФУДЗ-1" необхідно залишити без задоволення.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "ДОМІНІ ФУДЗ-1" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 10 квітня 2019 року №836 - відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОМІНІ ФУДЗ-1" (вул. Проскурівська, 16/1,Хмельницький,Хмельницька область,29001 , ідентифікаційний код - 0042105296) Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , ідентифікаційний код - 39492190)

Головуючий суддя О.П. Шевчук