Рішення

від 13.06.2019 по справі 306/639/19

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/639/19

Провадження № 2/306/372/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2019 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого-судді Уліганинця П.І.

за участю: секретаря судового засідання Пецко Ж.М.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Свалява справу за позовом ОСОБА_1 до Тибавської сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що її дядько був власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 . Дядько ОСОБА_2 Помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Оскільки рідних у дядька не було, він проживав разом з батьками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . За життя дядько склав заповітне роспорядження на все майно, яке буде йому належати на день смерті на користь батьків по 1/2 частині. Вказує, що батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від прийняття спадщини відмовилися на її користь. В даний час необхідно визнати право власності на спадкове майно, однак в державній нотаріальній конторі право власності оформити не можливо, так як відсутні правовстановлюючі документи. Просить суд визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними спорудами в порядку спадкування за заповітом.

Сторони у судове засідання не з"явилися, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності. Позивач позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні. Представник відповідача просив розглядати справу за наявними у матеріалах справи документами (а.с. 26, 32).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити зважаючи на наступне.

Відповідно до п. 9 ч.1 Перехідних положень (розділ ХІІІ) ЦПК України - справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією кодексу.

Матеріалами справи установлено власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 (а.с. 19-22).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 09.10.2018 року ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4).

Згідно заповіту посвідченого секретарем Тибавської сільської ради Свалявського району Закарпатської області Бобаль О.В. від 28.02.2008 року, зареєстрованого у реєстрі за № 71, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті все належне йому майно, в тому числі і житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , заповів у рівних частинах (по 1/2) ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 7).

Судом встановлено, що батьками позивача зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які на день смерті спадкодавця ОСОБА_2 разом з позивачем ОСОБА_1 проживали у вищезгаданому житловому будинку (а.с. 5,12).

Позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 та змінила прізвище на " ОСОБА_1 " (а.с. 6).

Відповідно до заяви посвідченої приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Ляшенко А.Г. від 13.06.2019 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовилися від прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 (а.с. 33).

Згідно довідки виданої КУП "Свалявське РБТІ" від 04.02.2019 року № 6 інвентаризаційна вартість вищезгаданого житлового будинку з надвірними спорудами в цінах на 2019 рік становить 108 366 (сто вісім тисяч триста шістдесят шість) грн. (а.с. 11).

Відповідно до технічного паспорту інвентаризаційна справа № 289/2018 від 16.11.2018 року житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 складається з "А" житлового будинку, "Б" гаражу, "В" майстерні, "Г" сараю, "Д" сараю, "Е" вбиральні, 1-2 огорожі (а.с. 13-18).

Вищезгадані обставини стверджуються відповідними документами і ніким не оспорюються.

Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою 31.01.1966 року Міністерством комунального господарства УРСР і погодженою 15.01.1966 року із Верховним Судом УРСР, було встановлено, що реєстрації підлягають всі будинки і домоволодіння з окремим порядковим номером по вулиці, провулку , площі в межах міст і селищ міського типу УРСР, що належать, зокрема, громадянам на праві особистої власності (п.п. 2, 4); будинки і домоволодіння, розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані, не підлягають реєстрації (п. 6); при відсутності правовстановлюючих документів, зазначених в Інструкції, у випадках включення в міську (селищну) смугу сільських населених пунктів або у випадках їх перетворення в міста або селища міського типу бюро технічної інвентаризації при наявності погосподарських книг сільської Ради депутатів трудящих складає списки будинків та домоволодінь, які належать громадянам або колгоспним дворам, з метою їх подальшої реєстрації, а при відсутності таких книг необхідних для реєстрації питання вирішуються в кожному окремому випадку за заявою зацікавленої особи з проведенням відповідного обстеження і якщо зібрані матеріали підтверджують належність будинку заявнику, вирішується питання про оформлення права власності (п.п. 10, 20).

Таким чином, на час будівництва житлового будинку, з урахуванням також положень ст. 4 ЦК Української РСР (1963 року), реєстрація права власності на нього не вимагалася, як докази належності будинку певній особі могли бути прийняті документи, що не були передбачені Додатком №1 до згаданої Інструкції від 31.01.1966 року. Будинок з моменту побудови і до цього часу знаходиться в сільському населеному пункті, має в ньому окремий порядковий номер. Придатність будинку для проживання та належність його спадкодавцю на час його смерті ніким не оспорюється.

Ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої законом від 17.07.97 № 475/97-ВР, передбачено право фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у ст. 317 ЦК України.

Згідно з нормою ст. 319 цього кодексу власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити з своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, виконуючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону й порушувати права інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов"язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановленим законом.

Ст. 321 ЦК України закріплений принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції, відповідно до ч.4 якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності на нерухоме майно набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду з захистом свого особистого немайнового або майнового права чи інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути ... в т.ч. припинення дії, яка порушує право.

За правилами ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов"язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За правилами ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов"язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За правилами ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину … .

З огляду на вищевикладене позов є обгрунтованим.

Керуючись ст. ст. 12, 18, 81, 258, 263, 265, 273, 353 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 321, 328, 392, 1216, 1218, 1268 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 - з а д о в о л ь н и т и.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Свалявський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ГОЛОВУЮЧИЙ П.І.Уліганинець

13.06.2019 року