Постанова

від 13.06.2019 по справі 120/440/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/440/19-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Воробйова Інна Анатоліївна

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

13 червня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Моніча Б.С. Охрімчук І.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 березня 2019 року (повний текст рішення складено 25.03.2019р.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шаргородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) із адміністративним позовом до Шаргородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області (далі- Шаргородське ОУПФ України у Вінницькій області, пенсійний орган, відповідач) про:

- визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку розміру довічного грошового утримання з 04.12.2018 р. по 31.12.2018 р.;

- зобов`язання здійснити перерахунок довічного грошового утримання з 04.12.2018 р. по 31.12.2018 р., виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб -1762 грн. та відповідно до довідки територіального управління ДСА України у Вінницькій області від 18.12.2018 р. про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;

- зобов`язання здійснити виплату перерахованої суми довічного грошового утримання судді у відставці за період з 04.12.2018 р. по 31.12.2018 р. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідно до ст.142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ПФУ зобов`язано перераховувати щомісячне довічне грошове утримання з дати зміни суддівської винагороди суддів районних судів які працюють на відповідній посаді. При цьому, рішенням від 04 грудня 2018 року №11-р/2018 Конституційний Суд України фактично змінено посадові оклади суддів.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 21 березня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішення суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В апеляційній скарзі зазначає, що рішенням від 04 грудня 2018 року №11-р/2018 Конституційний Суд України змінено посадові оклади суддів. Вказує, що відповідач повинен перераховувати щомісячне довічне грошове утримання з дати зміни суддівської винагороди суддів районних судів які працюють на відповідній посаді.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку Шаргородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 80 відсотки заробітку працюючого судді.

18.12.2018 р. ТУ ДСА в Вінницькій області видано довідку ОСОБА_1 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці. В подальшому, на підставі даної довідки, управлінням здійснено перерахунок грошового утримання та з 01.01.2019 р. встановлено суму такого (утримання) 42 816 грн.

ОСОБА_1 звернувся із заявою до Шаргородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про проведення перерахунку довічного грошового утримання у зв`язку із набранням чинності рішенням Конституційного Суду України від 4.12.2018 р №11-р.

За наслідком розгляду даної заяви, 31.01.2019 року управління листом №3-Т повідомило ОСОБА_1 , що перерахунок грошового утримання здійснюється з 1 числа місяця, наступного за місяцем в якому змінились розміри складових суддівської винагороди суддів (п.4 розділу 2 Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, який затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25.01.2008 р. №3-1).

Згідно рішення Конституційного Суду України від 4.12.2018 р. №11-р положення частини третьої статті 133 Закону України є неконституційними та підлягають застосуванню у первинній редакції, а саме: Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом . Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 6.12.2016р. №1774 встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим законом не застосовується як розрахункова величина, для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати, як розрахункової величини, вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої на 1 січня календарного року. З огляду на зазначене та прийняте Рішення Конституційного Суду України, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється з 1 січня 2019 року.

Не погоджуючись із такою позицією суб`єкта владних повноважень, вважаючи, що має право на перерахунок утримання саме з 04.12.2018 р., позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для перерахунку грошового утримання за період з 04.12.2018 р. по 31.12.2018 р.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким в позові відмовлено, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Конституційний суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував, що щомісячне довічне грошове утримання судді є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячне грошове утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов`язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування. Неможливо звуження змісту та об`єму гарантій незалежності суддів, і відповідно, матеріального та соціального забезпечення. Однією з гарантій незалежності суддів є їх належне матеріальне та соціальне забезпечення, зокрема надання суддям за рахунок держави суддівської винагороди, а суддям у відставці - щомісячного довічного грошового утримання або пенсії за вибором.

Таким чином, щомісячне довічне грошове утримання є не тільки соціальною виплатою (пенсією), але й конституційною гарантією незалежності судді у відставці, є складовою його правового статусу як діючого судді з урахуванням правомірних законних очікувань на майбутнє щодо захищеного соціального статусу при звільненні його з посади (відставки), яке у своєму розмірі має бути максимально наближеним до рівня грошового утримання судді, який перебуває на відповідній посаді.

Приписами частини першої статті 135 Закону України від 02.06.2016 №1402-VІІІ "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон №1402-VІІІ) передбачено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Згідно частини четвертої статті 142 Закону України №1402-VІІІ, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Частиною третьою статті 135 Закону України № 1402-VІІІ встановлено, що базовий розмір посадового окладу судді визначається, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно пункту 23 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII: до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Частиною третьою статті 133 Закону №2453-VІ встановлено, що посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

При цьому, пунктом 3 Розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VIII (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

В подальшому, Законом України №2415-VIII "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", який набрав чинності 22 липня 2018 року, внесено зміни до пункту 3 Розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VIII, зокрема, слово та цифри "1600 гривень" замінено словами та цифрами "прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року".

Отже, починаючи з 1 січня 2017 року застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 р. №2246-VIII установлено, що у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1762 гривні.

Разом з тим, рішенням від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018 Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), зокрема, положення частини третьої статті 133 Закону №2453-VI у редакції Закону №192-VIII. За змістом резолютивної частини вказаного Рішення, це положення підлягає застосуванню у його первинній редакції, а саме: "Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року - 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року -12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат".

Відповідно до пункту 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року №11-р/2018 положення частин третьої, десятої статті 133 Закону №2453-VI у редакції Закону №192-VIII, які визнані неконституційними пунктами 1, 2 резолютивної частини цього Рішення, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, як видно з 4 грудня 2018 р. посадовий оклад судді місцевого суду становить 15 прожиткових мінімумів.

Процедура подання документів для перерахунку щомісячного грошового утримання визначається Порядком подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, який затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 р. № 3-1 (далі - Порядок №3-1).

Відповідно до пунктів 3, 4 Розділу 2 Порядку №3-1, звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

Отже, перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться не з дати зміни суддівської винагороди, а з 01 числа місяця наступного за місяцем у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 здійснено перерахунок суддівської винагороди з 01.01.2019 р., тобто з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що відсутні підстави для перерахунку грошового утримання за період з 04.12.2018 р. по 31.12.2018 р., так як перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться не з дати зміни суддівської винагороди, а з 01 числа місяця наступного за місяцем у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч.1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 березня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 13 червня 2019 року.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Моніч Б.С. Охрімчук І.Г.