Постанова

від 13.06.2019 по справі 808/4199/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 червня 2019 року

Київ

справа №808/4199/13-а

адміністративне провадження №К/9901/6508/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Дочірнього підприємства Запорізький річковий порт Акціонерної судноплавної компанії Укррічфлот

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року (головуючий суддя - Горобцова Я.В.)

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року (колегія суддів: головуючий суддя - Мельник В.В., судді - Юхименко О.В., Нагорна Р.В.)

у справі №808/4199/13-а

за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

до Дочірнього підприємства Запорізький річковий порт Акціонерної судноплавної компанії Укррічфлот

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 року Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - ДПІ) звернулась в Запорізький окружний адміністративний суд з позовом до Дочірнього підприємства Запорізький річковий порт Акціонерної судноплавної компанії Укррічфлот (далі - Підприємство), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (том 1 а.с. 145-146), просило стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 48 655 грн 33 коп.

В обґрунтування позовних вимог ДПІ зазначила, що за відповідачем числиться сума податкового боргу у загальному розмірі 48 655 грн 33 коп, що добровільно не сплачена боржником та підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку за відповідним позовом контролюючого органу.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 205 року, позов задоволено: стягнуто кошти з рахунків платника податків у всіх банках, обслуговуючих Дочірнє підприємство Запорізький річковий порт Акціонерної судноплавної компанії Укррічфлот податкового боргу з авансових внесків з податку на прибуток у приватних підприємств в розмірі 48 865 грн 33 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що запис про припинення юридичної особи (відповідача) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відсутній, Підприємство не знято з податкового обліку, натомість має податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 48 865 грн 33 коп., який самостійно відповідачем не погашений, а тому підлягає стягненню з нього в судовому порядку.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права просив їх скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити та зобов`язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області державної податкової служби здійснити коригування даних в картці особистого рахунку Дочірнього підприємства Запорізький річковий порт Акціонерної судноплавної компанії Укррічфлот . В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає про протиправність дій контролюючого органу, що полягали у визначенні Підприємству сум податкового боргу.

Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

22 січня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).

Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06 листопада 2012 року Підприємством подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток від 06.11.2012 №9069257388, в якій платником податку самостійно визначено суму податку на прибуток, нарахованого за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду у розмірі 135 544,00 грн.

У зв`язку з наявністю у Підприємства часткової переплати, сума заборгованості зменшилась та складає 42 832,00 грн.

При цьому, у зв`язку із несвоєчасною сплатою Підприємством узгоджених сум податкових зобов`язань, відповідачу нарахована пеня у розмірі 6 033,33 грн.

З огляду на вищевикладене, загальна сума податкового боргу Підприємства складає 48 865 грн 33 коп.

Контролюючим органом було сформовано та направлено на адресу Підприємства податкову вимогу від 04.02.2013 №24 (а.с. 28).

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України в редакції, що була чинною на момент їх виникнення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 ПК України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (п. 87.11. ст. 87 ПК України).

Колегія суддів звертає увагу на те, що законність дій контролюючого органу щодо визначення Підприємству суми податкового боргу у розмірі 42 832 грн. та правомірність прийняття податкової вимоги від 04.02.2013 №24 були предметом розгляду у справі №808/4239/13-а.

Так, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25 липня 2013 року у справі №808/4239/13-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року, у задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства Запорізький річковий порт Акціонерної судноплавної компанії Укррічфлот до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Запоріжжя запорізької області ДПС про визнання протиправною та скасування вимоги від 04.02.2013 №24 та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 29 квітня 2014 року у справі №808/4239/13-а відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Дочірнього підприємства "Запорізький річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 липня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2014 року відмовлено Дочірньому підприємству Запорізький річковий порт Акціонерної судноплавної компанії Укррічфлот у допуску до провадження з перегляду Верховним Судом України адміністративної справи № 808/4239/13-а Запорізького окружного адміністративного суду за позовом Дочірнього підприємства Запорізький річковий порт Акціонерної судноплавної компанії Укррічфлот до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, зобов`язання вчинити певні дії.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що суди під час розгляду справи №808/4239/13-а дійшли висновку про правомірність вимоги контролюючого органу від 04.02.2013 №24.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи законність податкової вимоги від 04.02.2013 №24, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для стягнення з відповідача зазначених сум податкового боргу.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм законодавства, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, судові рішення без змін.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства Запорізький річковий порт Акціонерної судноплавної компанії Укррічфлот залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року- без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова