Рішення

від 12.06.2019 по справі 390/687/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 390/687/19

Провадження № 2/390/464/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2019 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Квітки О.О.,

при секретарі - Шматковій А.І.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1 .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_1 , до Грузьківської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

встановив:

Позивач ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2 ) звернувся з позовом до Грузьківської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, в якому після уточнення просив: визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності в порядку спадкування на Ѕ частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 за заповітом ОСОБА_3 від 27.11.2007р., посвідченого Левицькою В.В., приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріальною округу, зареєстрованого в реєстрі за №2613 та в спадковому реєстрі за №43517894, та визнати право власності в порядку спадкування за законом на Ѕ частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ..

Свої вимоги обґрунтовував тим, що спадкуванню за заповітом підлягає житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (надалі за текстом - спірний будинок), який належав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . За життя ОСОБА_3 склав заповіт від 27.11.2007, що був посвідчений приватним нотаріусом Левицькою В.В., згідно з яким все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалось, і взагалі все те, що буде йому належати на день смерті і на що за законом матиме право, заповів позивачу ОСОБА_2. Спадщину за заповітом прийняв ОСОБА_2. Разом з тим, спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла і його дружина - ОСОБА_4 , оскільки була зареєстрованому у спадковому будинку та постійно проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , в зв`язку із чим була відкрита спадкова справа №25/2014. Спадкоємцями майна померлої ОСОБА_4 є її син ОСОБА_5 - батько позивача, який був зареєстрованим у спадковому будинку та постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, проте протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, подав заяву про відмову від спадщини. Заяву про відому від прийняття спадщини подав і ОСОБА_16 , який був прописаним у спадковому Будинку. Спадкуванню за заповітом підлягало майно, зокрема, земельна ділянка, площею 4450,10 кв. м, розташована на території АДРЕСА_1 , Грузьківської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, передана ОСОБА_3 у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, ведення підсобного господарства (присадибна ділянка) на підставі рішення сесії Грузьківської сільської ради народних депутатів від 26 серпня 1997 року №520. На це спадкове майно позивач уже отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 16.11.2015р. реєстр. №1821. 29 березня 2019 р. позивач звернувся до приватного нотаріуса Коваленко Г.Г. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищевказаний спадковий будинок. Проте 29.03.2019 нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищевказаний спадковий будинок у зв`язку з тим, що відсутній оригінал документу, що підтверджує право власності на спадковий будинок. У зв`язку із цим звернувся до суду.

Представник позивача ОСОБА_1 просив позов задовольнити з підстав наведених у позові.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні 11.06.2019 просив позов задовольнити.

Відповідач Грузьківська сільська рада Кіровоградського району Кіровоградської області надіслав заяву за підписом сільського голови Кучера С., з якої слідує, що Грузьківська сільська рада Кіровоградського району Кіровоградської області позовні вимоги визнає повністю та просить розглядати справу без участі представника сільської ради (а.с. 61, 117).

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що позивача ОСОБА_2 знає з дитинства, оскільки проживає з ним по сусідству. Також вона знала діда позивача - ОСОБА_3 . Останній проживав у будинку АДРЕСА_1 . Батька ОСОБА_3 звали саме ОСОБА_9 . Взагалі особи на ім`я ОСОБА_10 , які б проживали в с. Грузьке їй не відомі.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що позивач ОСОБА_2 - це її син. ОСОБА_3 - це її колишній свекор, в сім`ї якого вона проживала в 80-х роках минулого століття. По батькові свекра було саме ОСОБА_16 . Чому у деяких документах його прізвище зазначено як ОСОБА_12 їй не відомо. Її син ОСОБА_2 проживав разом із дідом ОСОБА_3 та бабою ОСОБА_4 та піклувався про них.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть ІНФОРМАЦІЯ_12 помер ОСОБА_3 (а.с. 9).

За життя ОСОБА_3 все своє майно заповів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 10-11).

В постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29.03.2019 нотаріусом ОСОБА_13 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки відсутній оригінал документу, що підтверджує право власності на будинок, а з наданої спадкоємцем архівної довідки, виданої Обласним комунальним підприємством Кіровоградське обласне бюро технічної інвентаризації від 25.03.2019р. №52239 вбачається, що станом на 01.01.2013 право власності на спадковий житловий будинок зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право власності на будову від 23.03.1988, виданому виконавчим комітетом Грузьківської сільської ради, реєстрова книга №2, запис № (а.с. 14-15).

Відповідно до свідоцтва про право власності на будівлю від 23.03.1988 домоволодіння в АДРЕСА_1 , належить колгоспному двору, голова якого ОСОБА_3 , на праві власності (а.с. 16).

Згідно з архівної довідки, виданої Обласним комунальним підприємством Кіровоградське обласне бюро технічної інвентаризації за №52239 від 25.03.2019, станом на 01.01.2013 право власності на спадковий житловий будинок зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право власності від 23.03.1988, виданому виконавчим комітетом Грузьківської сільської ради, реєстрова книга №2, запис №219 (а.с. 17).

В довідці, виданій виконкомом Грузківської сільської Ради Кіровоградського району Кіровоградської області від 01.04.2019 №102, зазначено, що житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно належав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідно до архівних записів в погосподарській книзі №14 особовий рахунок - 0621-1. Земельна ділянка під забудову надавалась ОСОБА_3 , будинок зданий в експлуатацію в 1973р. (а.с. 18).

До складу сім`ї ОСОБА_5 відповідно до записів витягів із погосподарської книги входять його дружина - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_14 , син - ОСОБА_5 (а.с. 19-28).

ОСОБА_14 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 29), ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_13 (а.с. 30), ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_14 (а.с. 31).

Відповідно до висновку про вартість майна - житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , становить 108 800 грн. (а.с. 32).

Із спадкової справи № 24/2014 від 09.12.2014, заведеної після смерті ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 : земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,8996 та 3,9007 гектарів (а.с. 62-85).

Відповідно до спадкової справи № 25/2014 від 09.12.2014, ОСОБА_2 прийняв спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 - земельну ділянку, площею 3,8999 гектарів. ОСОБА_5 та ОСОБА_15 відмовилися від прийняття спадщини (а.с. 62-85).

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, крім цього ст. 16 цього ж кодексу зазначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і одним із способів такого захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частини 1, 2 ст.1220 ЦК України передбачають, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно із ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (ст.1258 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 у 1985 - 1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Відповідно до ст. 120, 123 Цивільного кодексу УРСР (в редакції 1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.

Згідно з підпунктом а пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 23 грудня 1995 року Про судову практику у справах про захист права приватної власності передбачено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили право на частку в його майні.

Відповідно до погосподарської книги за 1991-1995р.р. особовий рахунок № НОМЕР_2 в житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані та проживали: голова сім`ї - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дружина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мати - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с.26).

Згідно з абзацом 2 підпункту г цього ж пункту постанови Пленуму на витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності.

Крім цього, на підставі Закону України від 16 грудня 1993 року Про внесення змін до деяких законодавчих актів України ст. 120 - 127 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) були виключені у зв`язку з прийняттям Закону України Про власність . Отже, в цьому випадку після зміни законодавства, майно та всі правовстановлюючі документи колгоспних дворів мали бути приведені у відповідність із законодавством, але цього не було виконано, тому свідоцтво про право власності, на підставі якого колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_3 , належить будинок розташований по АДРЕСА_1 , не відповідає чинному законодавству.

Отже, суд приходить до висновку, що колишні члени колгоспного двору, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_14 , ОСОБА_5 , які на момент розгляду справи вже померли, не скористались своїм правом на виділ частки з майна колишнього колгоспного двору.

Відповідно до записів у погосподарських книгах спірний будинок належав саме ОСОБА_3 . Вказане також підтверджується показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_11. Тому суд вважає запис по батькові ОСОБА_3 - як ОСОБА_12 у свідоцтві про власності на будівлю помилковим і виходить із того, що домоволодіння АДРЕСА_1 на праві власності належало ОСОБА_3 .

Отже, після смерті ОСОБА_3 01 ІНФОРМАЦІЯ_10 його дружина ОСОБА_4 вже була непрацездатної і відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України успадкувала Ѕ частину спірного будинку.

Відповідно до заповіту від 27.11.2007 ОСОБА_3 заповів позивачу все належне йому майно. Тому ОСОБА_2 після смерті свого діда відповідно до заповіту успадкував Ѕ частину належного йому на праві власності будинку АДРЕСА_1 .

Оскільки ОСОБА_2 єдиний, хто прийняв спадщину після смерті своєї бабусі ОСОБА_4 , з якою він разом проживав у спірному будинку, то відповідно він успадкував і право власності на Ѕ вказаного будинку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з зазначених позивачем підстав. Доводи позивача підтверджуються доказами, що містяться в справі, ОСОБА_2 є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 та спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 , однак позбавлена можливості оформити своє право власності на спірне спадкове майно в нотаріальному порядку, а тому його право підлягає захисту в судовому порядку шляхом визнання права власності на спірний будинок.

На підставі ст.ст. 15, 16, 392, 1218,1220, 1221, 1225, 1241, 1258, 1265, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-5, 7, 10, 12-13, 77-81, 95, 141, 235, 258, 259, 263- 265, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_1 , до Грузьківської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_10 , за заповітом ОСОБА_3 від 27.11.2007, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріальною округу Левицькою В.В., зареєстрований в реєстрі за №2613 та в спадковому реєстрі за №43517894.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 13 червня 2019 року.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

відповідач - Грузьківська сільська рада Кіровоградського району Кіровоградської області, код ЄДРПОУ:04365201, місцезнаходження: 27632, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Грузьке, пров. Парковий, 2.

Суддя /підпис/

Згідно з оригіналом

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області О.О. Квітка