Рішення

від 12.06.2019 по справі 561/372/19

ЗАРІЧНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

смт Зарічне

12 червня 2019 року Справа № 561/372/19

Зарічненський районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Дідика А. В.,

при секретарі судового засідання Расевич Г. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні об 17 год. 00 хв. у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою головного Управління Держгеокадастру у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 з вимогою про стягнення шкоди, спричиненої внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок загальною площею 0,3620 га у розмірі 1 517,04 грн. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що під час перевірки з приводу дотримання вимог земельного законодавства на земельній ділянці сільськогосподарського призначення, розташованій на території Неньковицької сільської ради Зарічненського району Рівненської області встановлено, що ОСОБА_1 самовільно зайняв, розорав та посіяв на ній сільськогосподарські культури площею 0,25 га за межами с. Неньковичі в урочищі с. Шутин та у межах с. Комори, а також самовільно зайняв земельну ділянку житлової та громадської забудови площею 0,1120 га. По факту порушення земельного законодавства складено Акт обстеження земельної ділянки № 46 від 08 червня 2017 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Рівненської області Коханевичем В. М.

Приписом від 08 червня 2017 року ОСОБА_1 зобов`язано звільнити цю земельну ділянку та згодом 15 червня 2017 року державним інспектором винесено постанову №0000042, якою на відповідача накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП з накладенням стягнення у вигляді штрафу розміром 170,00 грн. Постанова набрала законної сили після перегляду Восьмим апеляційним адміністративним судом 29 листопада 2018 року.

Згідно Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМУ № 963 від 25 липня 2007 року проведено розрахунок та визначено розмір заподіяної шкоди, яка становить 1 517,04 грн за самовільне зайняття цих земельних ділянок. 19 червня 2017 року відповідачеві надіслано претензію про відшкодування заподіяної шкоди, яка на даний час залишилась без задоволення, що спричинило подання цієї позовної заяви.

Провадження у справі відкрито 08 травня 2019 року з призначенням справи до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження. Відповідач згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 16 травня 2019 року, відзиву на позовну заяви, клопотання про розгляд справи з викликом учасників справи чи у порядку загального позовного провадження не подавав.

Враховуючи те, що в судове засідання проведено за відсутності сторін згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється без фіксування технічними засобами.

За наведених умов, встановивши наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини суд вирішує позов по суті на підставі наявних у справі письмових доказів.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

З наданого суду акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 72 від 08 червня 2017 року (а. с. 8, 9) державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням законодавства України про охорону земель Коханевичем В. М. встановлено, що відповідач ОСОБА_1 самовільно зайняв земельну ділянку площею 0,25 га на якій посіяв сільськогосподарські культури в урочищі «Шутин» за межами с. Неньковичі на землях сільськогосподарського призначення в т. ч. пасовища, а також самовільно зайняв та посіяв овес в межах с. Комори площею 0,1120 га в т. ч. 0,02 га вулиці, самовільно зайняв та розорав і посіяв овес, чим перешкоджає проїзду громадян до своїх будинків.

У акті обстеження земельної ділянки № НОМЕР_1 від 08 червня 2017 року встановлено факт порушення земельного законодавства за вищенаведених обставин, а також констатовано факт самовільного зайняття вищенаведених земельних ділянок за відсутності у відповідача документів, що посвідчують право на власності чи користування, що є порушенням ст. 125 Земельного кодексу України.

Інспектором ОСОБА_2 . 08 червня 2017 року видано припис, яким зобов`язано відповідача усунути порушення земельного законодавства протягом 30 діб. А також у цю дати складено щодо відповідача протокол про адміністративне правопорушення № 0000042 та 15 червня 2017 року винесено щодо ОСОБА_1 постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення вимог ст. ст. 125, 126 ЗК України з накладенням штрафу у розмірі 170,00 грн. за ст. 53-1 КУпАП. Постанова про накладення стягнення оскаржувалась відповідачем до Рівненського міського суду Рівненської області, який скасував постанову про накладення адміністративного стягнення № 0000042 від 15.06.2017р. та надіслав справу на новий розгляд до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області. Після перегляду справи у апеляційному порядку Восьмий апеляційний адміністративний суд, постанову скасував та прийняв нову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовив. Таким чином постанова набрала законної сили 29 листопада 2018 року.

На підставі методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМУ № 963 від 25 липня 2007 року проведено розрахунок та визначено розмір заподіяної шкоди, яка становить 1 517,04 грн. Разом з розрахунком розміру заподіяної шкоди відповідачеві 08 червня 2017 року надіслано претензію (а. с. 16, 17) про необхідність у десятиденний строк погасити суму збитків, зазначено реквізити для оплати. Претензія отримана відповідачем 21 червня 2017 року. що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №3301308467512 (а. с. 18). У подальшому відомостей щодо сплати на користь держави суми заподіяної шкоди у матеріалах справи немає, а також відповідачем таких відомостей не надано.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону земель» державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Відповідно ст. 3 ЗУ «Про охорону земель« основними принципами здійснення державного контролю за використанням та охороною земель є:

забезпечення раціонального використання та охорони земель як основного національного багатства, що перебуває під особливою охороною держави; пріоритет вимог екологічної безпеки у використанні земельних ресурсів над економічними інтересами; повне відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю внаслідок порушення земельного законодавства України.

Відповідно до п. п. 34 п.4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17 листопада 2016 року №308, Головне управління згідно покладених на нього завдань розраховує розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання їх не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу та вживає заходи щодо її відшкодування в установленому законодавством порядку.

Згідно з ст. 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом проведення перевірок, тощо.

Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.

Пунктом «ґ» ч. 1 ст. 211 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.

Статтею 152 ЗК України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю. Аналогічні повноваження закріплені у ст. ст. 5, 6, 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та ст. 19 Закону України «Про охорону земель» .

За нормою ч. 4 ст. 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» , державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються зокрема шляхом проведення перевірок. Положеннями ст. 10 вищезазначеного закону визначено повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, зокрема прямо передбачені права стосовно обстеження земельних ділянок, складання матеріалів перевірки (приписи, акти тощо) та передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення.

Реалізація вищевикладених прав та обов`язків законодавчо закріплена за Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, що підтверджується Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2016 року № 482 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» , постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру» , зокрема, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) зокрема за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Вищезазначене свідчить, що забезпечення та реалізація державного контролю, зокрема шляхом проведення перевірок, є прямим обов`язком Держгеокадастру, визначений законодавством.

Відповідно до пп. 5 п. 4 Положення про Управління з контролю за використанням та охороню земель Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, затвердженого начальником Головного управління 01 березня 2017 року, Управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, а саме: використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення; за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і та реалізації права на землю.

Факт того, що земельні ділянки площею 0,25 га на якій ОСОБА_1 посіяв сільськогосподарські культури в урочищі «Шутин» за межами с. Неньковичі на землях сільськогосподарського земельні ділянки сільськогосподарського призначення в т. ч. пасовища, а також самовільно зайняв та посіяв овес в межах с. Комори площею 0,1120 га в т. ч. 0,02 га вулиці, які відповідач самовільно зайняв та розорав і посіяв овес, чим перешкоджає проїзду громадян до своїх будинків використовуються ним не за цільовим призначенням та без дозвільних документів доведений матеріалами справи. Правомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності встановлена матеріалами справи на підставі постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року у справі № 857/1337/18. Таким чином обставина нецільового використання відповідачем земельної ділянки є встановленою і доказуванню не підлягає.

Згідно із ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» .

Згідно з приписами ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).

Обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки за цільовим призначенням є використання земельної ділянки, яке відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність.

Таким чином, в силу вищезазначеного відповідач ОСОБА_1 повинен відшкодувати шкоду в сумі 1 517,04 грн., завдану внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок відповідно до розрахунку розміру шкоди, який здійснений згідно постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 № 963.

За приписами ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З огляду на положення ст. 22, 1166 ЦК України для застосування такої відповідальності, як стягнення майнової шкоди (збитків), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. При цьому для стягнення збитків у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди) також необхідним є встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Статтею 56 Закону України «Про охорону земель» визначено, що юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Враховуючи факт відсутності добровільного відшкодування шкоди відповідачем, Головне управління звернулось до суду з даним позовом щодо примусового стягнення завданої шкоди з винної особи.

Представником відповідача, доказів на спростування фактів, викладених у позові суду не надано, а також не надано доказів оплати розміру шкоди, яку позивач просить суд стягнути з відповідачки на спеціальний рахунок місцевого бюджету.

Аналізуючи встановлені в судовому засіданні фактичні обставини в контексті наведених вище норм діючого законодавства, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок використання земельних ділянок не за призначенням.

Окрім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 96, 125, 126, 187, 211 Земельного кодексу України, ст. 56 Закону України «Про охорону земель» , ст. 22, 1166 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 18, 43, 49, 76-81, 84, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (адреса місцезнаходження: 33013, м. Рівне вул. Симона Петлюри, 37, Рівненської області, ЄДРПОУ 39768252) до ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету шкоду в розмірі 1 517,04 (одна тисяча п`ятсот сімнадцять) гривень 04 коп., заподіяну внаслідок використання земельних ділянок не за цільовим призначенням шляхом зарахування на спеціальний рахунок місцевого бюджету р/р 33115331700163, УК у Зарічненському районі, (с. Неньковичі), ЄДРПОУ 37714561, МФО 833017, код класифікації доходів 24062100.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області на р/р 35211034090301 Державної казначейської служби України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 39768252 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Зарічненський районний суд Рівненської області або безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Суддя А. В. Дідик