Постанова

від 12.06.2019 по справі 916/492/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/492/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюка І.Г.,

суддів : Аленіна О.Ю., Лавриненко Л.В.

секретар судового засідання - Чеголя Є.О.

за участю:

від Підприємства заснованого на власності об`єднання громадян Строітєль - адвокат Гжибовський А.О., ордер серії ОД № 256763 від 24.05.2019;

від Одеського обласного теритоіального відділення Антимонопольного комітету України - Лещенко Г.В., довіреність № 65-02/1065 від 23.04.19;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.04.2019

суддя - Рога Н.В.

по справі № 916/492/19

за позовом Підприємства заснованого на власності об`єднання громадян Строітєль

до відповідача Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання частково недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

Підприємство засноване на власності об`єднання громадян Строітєль (далі-Підприємство), звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання частково недійсним рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.12.2018 №24-р/к у справі №21-02/2016 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу в частині, яка стосується Підприємства заснованого на власності об`єднання громадян Строітєль .

09 квітня 2019 року до господарського суду Одеської області надійшла заява Підприємства заснованого на власності об`єднання громадян Строітєль про забезпечення позову, згідно якої позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії п.1 резолютивної частини рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 24-р/к від 28.12.2018 у справі № 21-02/2016 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу в частині дії у відношенні Підприємства заснованого на власності об`єднання громадян Строітєль . Крім того, позивач просить суд не застосовувати заходи зустрічного забезпечення.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову позивач посилається на те, що предметом спору у даній справі є визнання частково недійсним та скасування п. 1, 2 рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення антимонопольного комітету України №24-р/к від 28.12.2018 у справі №21-02/2016 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу . При цьому, зазначає, що основним видом господарської діяльності Підприємства заснованого на власності об`єднання громадян Строітєль , відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є будівництво житлових та нежитлових будівель, а додатковим - діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (код КВЕД 71.12), у зв`язку з чим основною підставою для укладання договорів є участь підприємства у тендерах щодо державних закупок робіт та послуг.

Однак, враховуючи наявність оскаржуваного рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в силу приписів статті 17 Закону України Про державні закупівлі Підприємство позбавлене права брати участь у процедурах державних закупівель та, відповідно, укладати господарські договори за результатами цих торгів. За таких обставин , позивач зазначає, що він наразі позбавлений одного із основних засобів прибутку - права брати участь у процедурах державних закупівель , наслідком чого є позбавлення працівників Підприємства права на працю та на отримання належної винагороди.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.04.2019 заяву Підприємства заснованого на власності об`єднання громадян Строітєль про забезпечення позову - задоволено.

Зупинено дію п.1 резолютивної частини рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 24-р/к від 28.12.2018 у справі № 21-02/2016 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу в частині дії у відношенні Підприємства заснованого на власності об`єднання громадян Строітєль .

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду про забезпечення позову, Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.04.2019 у справі № 916/492/19.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

Скаржник не погоджується із вказаною ухвалою, вважає її безпідставною, необґрунтованою та прийнятою з порушенням норм процесуального законодавства з огляду на наступне.

Відділення зазначає, що в порушення статей 73, 74, 77, 79, 136, 137 ГПК України позивач не надав жодних доказів, а суд не навів в ухвалі обґрунтування того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся до суду, тому суд першої інстанції прийшов до необґрунтованого висновку про задоволення заяви Позивача.

Позивачем не наведено жодних достатніх підстав які б свідчили, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду у даній справі.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів також не наведені, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

Забезпечення позову обґрунтована позивачем виключно тим, що внаслідок прийняття Відділенням спірного рішення він позбавлений можливості брати участь у державних закупівлях, що суперечить положенням частини 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої забезпечення позову допускається якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Скаржник зазначає, що задовольнивши заяву про забезпечення позову суд першої інстанції фактично легітимізував можливу участь у торгах Позивача, всупереч статті 17 Закону України Про публічні закупівлі .

17.05.2019 та 10.06.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду від скаржника надійшли додаткові письмові пояснення до апеляційної скарги.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі.

27.05.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Підприємства заснованого на власності об`єднання громадян Строітєль надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого, товариство просить залишити ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.04.2019 у справі №916/492/19 без змін, а апеляційну скаргу Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України без задоволення.

Підприємство заснованого на власності об`єднання громадян Строітєль зазначає, що апеляційна скарга, не підлягає задоволенню, оскільки мотиви та підстави, зазначені в даній скарзі щодо скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 11 квітня 2019 року є безпідставними та необґрунтованими, а натомість ухвала суду постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень, та вірно застосовано судом як норми процесуального так і матеріального права, в повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.04.2019 у справі № 916/492/19.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 призначено справу № 916/492/19 до розгляду на 12.06.2019 о 14:00 год.

У судове засідання 12.06.2019 представник Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник Підприємства заснованого на власності об`єднання громадян Строітєль заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскаржуваної ухвали.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

За приписами статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення прав та охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Як зазначено вище, Підприємство засноване на власності об`єднання громадян Строітєль , звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання частково недійсним рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.12.2018 №24-р/к у справі №21-02/2016 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу в частині, яка стосується Підприємства заснованого на власності об`єднання громадян Строітєль .

Згідно п.1 оскаржуваного рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення антимонопольного комітету України №24-р/к від 28.12.2018 у справі №21-02/2016 було визнано, що Підприємством заснованим на власності об`єднання громадян Строітєль та Товариством з обмеженою відповідальністю Автодор вчинено порушення, передбачене п. 1 ст. 50, яке кваліфікується п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України Про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій.

Згідно з частини першої статті 60 Закону України Про захист економічної конкуренції , заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Відповідно до частин третьої - п`ятої статті 60 Закону України Про захист економічної конкуренції прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого:

згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції ;

за результатами перевірки відповідно до частини п`ятої статті 57 цього Закону;

за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону,

а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

Незалежно від положень частини четвертої цієї статті, у разі наявності достатніх підстав, господарський суд може зупинити дію рішення органу Антимонопольного комітету України .

Таким чином, наведеною нормою передбачене право господарського суду самостійно зупинити дію оскаржуваного рішення органу Антимонопольного комітету України за наявності на те достатніх підстав.

Відповідно до статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 19 цієї частини.

Отже, зі змісту наведених норм вбачається, що господарський суд може зупинити дію оскаржуваного рішення шляхом вжиття заходів до забезпечення позову, вичерпний перелік яких наведений у статті 137 ГПК України.

Так, забезпечення позову розглядається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи і може застосовуватись на будь-якій стадії процесу, гарантуючи при цьому реальне виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову Підприємства заснованого на власності об`єднання громадян Строітєль , обумовлена тим, що невжиття таких заходів із забезпечення позову унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Наявність оскаржуваного рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в силу приписів статті 17 Закону України Про державні закупівлі обмежує права Підприємство засноване на власності об`єднання громадян Строітєль брати участь у процедурах державних закупівель та, відповідно, укладати господарські договори за результатами цих торгів. За таких обставин , позивач зазначає, що він наразі позбавлений одного із основних засобів прибутку - права брати участь у процедурах державних закупівель , наслідком чого є позбавлення працівників Підприємства права на працю та на отримання належної винагороди.

Враховуючи пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, оскільки, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів позивача, зокрема, права на здійснення господарської діяльності, відновлення якого у разі невжиття відповідних заходів забезпечення позову буде неможливим, може призвести до нанесення позивачу збитків, що позбавить Підприємство ефективності обраного способу захисту, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про доцільність та обґрунтованість вжиття обраного ним заходу до забезпечення позову у даній справі.

Отже, доводи апеляційної скарги, що позивачем не наведено жодних достатніх підстав які б свідчили, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду у даній справі, колегією суддів не приймаються. Крім того, право суду зупинити дію рішення АМК передбачено умовам статті 60 Закону України Про захист економічної конкуренції . Законодавець дозволяє суду забезпечити існуючий або майбутній позов не тільки з мотивів неможливості чи ускладнення виконання рішення суду, але й у зв`язку з неможливістю чи ускладненням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону України Про публічні закупівлі , замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо суб`єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції , у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), таким чином відповідач позбавлений права на участь у процедурах державних закупівель.

При цьому, слід зауважити, що в силу статті 55, 124 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, а відтак колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вжитий захід до забезпечення позову не обмежує право відділення Антимонопольного комітету України та не є перешкодою для звернення останнього з відповідним позовом до суду.

За таких обставин, колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду Одеської області, який відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, у зв`язку з чим підстав для скасування чи зміни ухвали Господарського суду Одеської області від 11.04.2019 у справі № 916/492/19 не вбачається.

Відповідно до п. в ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги) покладаються на Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, оскільки доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Керуючись статями 255, 269, 270, 275, 276, 281- 283 Господарського процесуального кодексу України, Південно-Західний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.04.2019 по справі № 916/492/19- залишити без змін.

Апеляційну скаргу Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - залишити без задоволення.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Одеське обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 13.06.2019.

Головуючий суддя І.Г. Філінюк

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя Л.В. Лавриненко