Рішення

від 05.06.2019 по справі 902/78/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" червня 2019 р. Cправа № 902/78/19

Господарський суд Вінницької області у складу судді Матвійчука Василя Васильовича , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівська друкарня"

(вул. Івана Франка, 33, м. Калинівка, Вінницька область, 22400)

до : Калинівської міської ради

(вул. Вадима Нестерчука, 47, м. Калинівка, Вінницька область, 22400)

до: Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго"

(вул. Магістратська, 2, м. Вінниця, 21100)

про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним договору

за участю секретаря судового засідання Жиляк С.І.,

представників сторін:

позивача Катрич П.С. за ордером;

відповідача 1 Мичківський І.П. за довіреністю;

відповідача 2 не з`явився;

присутня Лавренішина ОСОБА_1 .В.

У С Т А Н О В И В :

04.02.2019 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява б/н від 14.01.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівська друкарня" до Калинівської міської ради (Відповідач-1) та Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (Відповідач-2) з наступними позовними вимогами:

- визнати рішення Калинівської міської ради № 17 від 01.03.2010 та № 47 від 20.01.2012 незаконними та скасувати їх;

- визнати недійсним договір оренди землі № 152 від 01.03.2012, кадастровий номер 0521610100:01:049:00074, розміром 0,0057 га, який укладений між Калинівською міською радою та ПАТ "Вінницяобленерго", про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 25.12.2012 за № 052161014006722.

Ухвалою суду від 05.02.2019 позов залишено без руху на підставі ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків: 5 днів з дня вручення ухвали суду.

18.02.2019 до суду надійшло клопотання за вхідним номером канцелярії суду 02-1-34/1424/19 від 18.02.2019 на виконання ухвали суду від 05.02.2019.

Ухвалою суду від 22.02.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/78/18 з призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 21.03.2019.

Ухвалою суду від 21.03.2019,підготовче засідання відкладено на 16.04.2019.

За результатами судового засідання 16.04.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 06.05.2019. (ухвала суду від 16.04.2019.

Ухвалою суду від 06.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 05.06.2019.

На визначену судом дату з`явились представники Позивача та Відповідача 1.

Відповідач 2 правом участі в засіданні суду не скористався. У клопотанні № 1-14-0258 від 05.06.2019 останній просить розглянути справу без участі його представника. При цьому Відповідач-2 підтримує свою правову позицію, викладену у відзиві на позовну заяву та просить відмовити в задоволенні позову.

З урахуванням неявки Відповідача-2 суд зважає на положення ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якою передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В судовому засіданні 05.06.2019 прийнято судове рішення.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Стислий виклад позицій учасників судового процесу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач зазначає, що відповідно до Державного акта на право постійного користування землею ІІ-ВН НОМЕР_1 від 20.02.1997, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №5, Калинівській районній друкарні, правонаступником якої є Позивач, було передано в постійне користування земельну ділянку площею 0,262 га., розташованої по АДРЕСА_1 .

При підготовці документів на виготовлення Технічної документації із землеустрою на означену земельну ділянку Позивачу стало відомо, що земельна ділянка, яка розташована на цьому самому місці, що і земельна ділянка на яку надано дозвіл на виготовлення Технічної документації із землеустрою, але за адресою Горького 33а, розміром 0.0057 га., кадастровий номер 0521610100:01:049:00074, була передана в оренду Відповідачу-2, та перебуває у останнього в користуванні на підставі Договору оренди землі № 152 від 01.03.2012, укладеного між Відповідачем-1 та Відповідачем -2, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 25.12.2012 за №052161014006722.

Відповідно до п. 18 означеного Договору оренди, земельна ділянка бела передана Відповідачу-2 в оренду на підставі рішень Відповідача-1 № 17 від 01.03.2010 та № 47 від 20.01.2012.

Позивач стверджує, що оскаржувані рішення Відповідача-1 є незаконними, а Договір оренди недійсним, оскільки: земельна ділянка не вилучалась з користування Позивача; надання у користування Відповідача-2 земельної ділянки відбулось в порушення ст.116, ч.1,10 ст. 123 ЗК України, ст. 50 Закону України Про землеустрій , без розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки.

Посилаючись на ст.ст. 19, 41 Конституції України, ст.ст. 116 ,123 ЗК України, ст. 321 ЦК України, ст. 50 Закону України Про землеустрій , Позивач вказує, що оскаржувані рішення порушують його цивільні права, а тому повинні бути визнані незаконними.

Обґрунтовуючи вимогу про визнання Договору оренди землі № 152 від 01.03.2012 недійсним Позивач посилається на те, що Договір абсолютно не спрямований на настання правових наслідків, що ним обумовлені. Крім того, Позивач наголошує на тому, що за змістом п. 3 оскаржуваного Договору, на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна: ЗТП-22, що не відповідає дійсності, оскільки все нерухоме майно, яке розташоване на по вул. АДРЕСА_1 Франка АДРЕСА_1 це цілісний майновий комплекс, який належить Позивачу на праві власності.

Відповідач-1 Калинівська міська рада у відзиві № 02-1-408 від 15.03.2019 вказує, що 01 березня 2012 року між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 було укладено договір оренди землі № 152. Згідно п. 1 Договору Відповідач-1 надає, а Відповідач-2 приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для виробництва та розподілу електроенергії, яка знаходиться в м. Калинівка по вул АДРЕСА_2 Горького, 33а (теперішня назва - вул. І. АДРЕСА_1 ).

Відповідно до п. 2 вказаного Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0057га, із них 0,0030 га під будівлями та спорудами та 0,0027га під проїздами, проходами, площадками.

Пунктом 3 Договору визначено, що на вказаній земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна: ЗТП-22. Договір укладено на 10 років з послідуючим правом викупу. Даний договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Калинівському районі Вінницької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.12.2012 за № 052161014006722.

Підставою для укладання даного договору оренди слугувало рішення № 17 33-ої сесії Калинівської міської ради 5-го скликання від 01 березня 2010 року та рішення № 47 12-ої сесії Калинівської міської ради 6- го скликання від 20 січня 2012 року.

Вказані рішення приймалися відповідно до поданих на той час клопотань ВАТ АК Вінницяобленерго № 31-13675 від 29.12.2009 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів що посвідчують право оренди на земельні ділянки в м. Калинівка, надання їх в довгострокову оренду з послідуючим правом викупу, ПАТ Вінницяобленерго структурної одиниці Калинівські електричні мережі № 1-01/23 від 16.01.2012 про перезаключення договорів оренди земельних ділянок на яких встановлені розподільні станції та п. 34 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст.ст. 12, 93, 124, 125, 151 та п. 12 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України.

Відповідач-1 наголошує, що ТОВ Калинівська друкарня є правонаступником ВАТ Калинівська друкарня , утвореного в процесі приватизації Калинівської районної друкарні, а Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ НОМЕР_2 № 001752 був виданий Державному підприємству Калинівська районна друкарня 20 лютого 1997 року. Підприємство Калинівська районна друкарня на даний час припинило своє існування. Проте Позивачем на момент заключення Договору оренди землі № 152 від 01.03.2012 між Відповідачем-1 та Відповідачем-2, не було здійснено державну реєстрацію права постійного користування на ТОВ Калинівська друкарня , як визначено нормами ст. 125 Земельного кодексу України. Позивач ініціював вирішення питання процедури оформлення за ТОВ Калинівська друкарня земельної ділянки орієнтовною площею 0,262га в м. Калинівка Вінницької області по вул. І. Франка, 33 лише 21.11.2017 шляхом видачі йому рішення № 249 29-ої сесії Калинівської міської ради 7-го скликання.

Отже, Відповідач-1 вважає, що на момент вчинення правочину між Відповідачем-1 та Відповідачем-2, власником спірної земельної ділянки була територіальна громада м. Калинівки, тобто зазначена земельна ділянка є комунальною власністю Калинівської міської ради.

Відповідач-2 ПАТ Вінницяобленерго у відзиві № 08.14-2294 від 14.03.2019 заперечує проти позову посилаючись на наступне.

Згідно інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, за адресою ОСОБА_2 ) за кадастровим номером 0521610100:01:049:0074 на праві оренди землі знаходиться земельна ділянка з цільовим призначенням 14.02 для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії.

Суб`єктом речового права на земельну ділянку є ПАТ Вінницяобленерго .

Крім того, на дану земельну ділянку встановлено вид обмеження - охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи.

Посилання Позивача на те, що він є власником об`єктів нерухомості, які розташовані по вул. АДРЕСА_1 33 (колишня АДРЕСА_1 є безпідставними, оскільки право власності на означені будівлі було оформлене лише у 2015 році, тоді як Договір оренди землі укладено у 2012 році.

Також Відповідач-2 наголошує на тому, що Позивач є лише користувачем земельної ділянки, що перебуває в комунальній власності Відповідача-1. Таке право характеризується обмеженим суб`єктним складом. А так як Позивачем було змінено організаційно-правову форму з державного підприємства спочатку на відкрите акціонерне товариство, а далі у товариство з обмеженою відповідальністю - Позивач був зобов`язаний постійне користування земельною ділянкою до 1 січня 2008 року переоформити, у встановленому порядку, на право власності або на право оренди на неї (п.6 Перехідних положень ЗК України).

Таким чином, на думку Відповідача-2, несвоєчасне переоформлення Позивачем права постійного користування не може бути перешкодою для реалізації права Відповідача-2 на обслуговування ЗШ-22 та оформлення оренди землі під цим об`єктом енергетики.

Позивач заперечує щодо доводів Відповідачів. Свої заперечення останній наводить у відповіді на відзиви від 12.04.2019, де зокрема вказує, що відповідно до додатку статуту ТОВ Калинівська друкарня зареєстрованого 12.03.2014, ТОВ Калинівська друкарня є правонаступником Калинівської районної друкарні, що і встановлено постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 12.03.2015 по справі №802/51/15-а. Відповідно до ч.7 ст. 34 ЗУ Про підприємства в Україні в редакції, яка діяла на день перетворення Калинівської районної друкарні у ВАТ Калинівська друкарня при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять уci майнові права і обов`язки колишньоrо підприємства.

В зв`язку з тим, шо Калинівська районна друкарня, шляхом приватизації, була перетворена на ВАТ Калинівська друкарня , а те в свою чергу у ТОВ Калинівська друкарня , до останнього перейшли всі права та обов`язки Калинівської районної друкарні, тому припинення Калинівської районної друкарні не відбувалося, а відбулася її реорганізація в іншу організаційно-правову форму.

Що стосується права власності на земельну ділянку, то в даному випадку власником спірної земельної ділянки є Калинівська міська рада, але відповідно до Державного акта користувачем є Позивач, а тому, відповідно до ст. 152 ЗК України останній має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків, в тому числі і визнання угоди недійсною а визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Щодо посилань Відповідача-2 на ст. 93 ЗК України та п.6 розділу Х ЗК України, в частині виникнення у Позивача зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою, Позивач посилається на рішення Конституційного Суду № 5-рп-2005 від 22.09.2005, яким положення п. 6 розділу Х ЗК України втратили чинність, як такі, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в частині зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення, а тому вважає такі доводи Відповідача-2 безпідставними.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

20.02.1997 Калинівською міською радою народних депутатів Калинівського району Вінницької області видано Калинівській районній друкарні державний акт на право користування землею серія НОМЕР_3 , про те, що зазначеному землекористувачу надається у постійне користування 0,262 га землі, розташовані по вул. Горького 33, м. Калинівка, Вінницька область, в межах, згідно плату землекористування.

Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія НОМЕР_3 зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 5.

Відповідно до п. 1.1. редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Калинівська друкарня від 11.02.2015 (нова редакція) Товариство є правонаступником ВАТ Калинівська друкарня , утвореного в процесі приватизації Калинівської районної друкарні.

01.03.2010 року 33-ою сесією 5-го скликання Калинівської міської ради прийнято рішення № 17, яким, з поміж іншого вирішено:

1.Затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки (перелік на додатку) Відкритому акціонерному товариству Акціонерній компанії Вінницяобленерго для виробництва та розподілу електроенергії в м. Калинівка розроблену Приватним підприємством центром експертних послуг Сервіс-центр .

2. Надати Відкритому акціонерному товариству Акціонерній компанії Вінницяобленерго земельні ділянки (перелік на додатку) на умовах довгострокової оренди терміном на 10 років з послідуючим правом викупу для виробництва та розподілу електроенергії в м. Калинівка.

Відповідно до п. 23 Додатку до рішення 33-ої сесії 5-го скликання від 01.03.2010 № 17 земельна ділянка розташована по вул АДРЕСА_2 Горького, 33 АДРЕСА_3 , площа земельної ділянки складає 0,0057га.

20.01.2012 року 12-ою сесією 6-го скликання Калинівської міської ради прийнято рішення № 47, яким вирішено:

1. Перезаключити договори оренди земельних ділянок, на яких розташовані розподільні станції з ПАТ Вінницяобленерго в м. Калинівка, для обслуговування даних станцій строком на 10 років в зв`язку із зміною назви компанії ВАТ АК Вінницяобленерго на ПАТ Вінницяобленерго .

2. Зобов`язати ПАТ Вінницяобленерго в місячний термін укласти з Калинівською міською радою нові договори оренди земельних ділянок для обслуговування розподільчих станцій в м. Калинівка терміном на 10 років та провести їх державну реєстрацію.

01 березня 2012 року між Калинівською міською радою (Відповідач-1, за Договором Орендодавець) та ПАТ Вінницяобленерго (Відповідач-2, за Договором Орендар) укладено Договір оренди землі № 152.

Згідно п. 1 Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для виробництва та розподілу електроенергії, яка знаходиться в. м. Калинівка по вул. Горького, 33 АДРЕСА_3 .

Відповідно до п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0057га, із них 0,0030га під будівлями та спорудами та 0,0027га під проїздами, проходами, площадками.

Пунктом 3 Договору визначено, що на вказаній земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна: ЗТП-22.

Договір укладено на 10 років з послідуючим правом викупу. (п. 8. Договору)

Даний Договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Калинівському районі Вінницької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.12.2012 за № 052161014006722.

На виконання умов Договору між Відповідачами складено Акт приймання-передачі об`єкта оренди, за яким Орендодавець передав, а Орендар прийняв у довгострокову оренду терміном на 10 років з послідуючим правом викупу земельну ділянку площею 0,0057 га, із них: 0,0030 га під будівлями та спорудами, 0,0027 га під проїздами, проходами, площадками, яка розташована в м. Калинівка по вул. Горького, 33А, для виробництва та розподілу електроенергії.

Угодою від 06.05.2015 внесено зміни до Договору оренди земельної ділянки № 152 від 01.03.2012 щодо форми та розміру орендної плати.

Рішенням № 764 від 25.10.2007 Калинівської міської ради присвоєно юридичну адресу трансформаторній підстанції ВАТ АК Вінницяобленерго , яка розташована на території Калинівської міської ради № 52 - ЗТП № 22 - м. Калинівка, вул. Горького, 33а.

20.07.2015 державним реєстратором Реєстраційної служби Калинівського районного управління юстиції у вінницькій області Шостак В.О. зареєстровано за ТОВ Калинівська друкарня право власності на об`єкт нерухомого майна, що складається з : А-будівля друкарні; П/А - підвал; а - вхід в підвал, ганок; ганок Б - будівля складу з трансформаторною підстанцією; б - прибудова; Ф - фундамент; №1 - огорожа; №2 - огорожа, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Рішенням 6-ої (позачергової) сесії 7-го скликання Калинівської міської ради № 28 від 18.02.2016 вул. Горького у м. Калинівка перейменовано на вул. Івана Франка.

У вересня 2017 року Позивач звернувся до Відповідача-1 з клопотанням № 194 від 18.09.2017 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), орієнтовною площею 0,262 га, розташованої по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування об`єктів нерухомості, які перебувають у власності ТОВ Калинівська друкарня .

Рішенням 29-ої сесії 7-го скликання Калинівської міської ради № 249 від 21.11.2017 надано дозвіл ТОВ Калинівська друкарня на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по АДРЕСА_1 площею 0,262 га для подальшого присвоєння кадастрового номера.

За доводами Позивача, при підготовці документів на виготовлення Технічної документації із землеустрою від Відповідача-1 йому стало відомо, що земельна ділянка, яка розташована на цьому самому місці, що і земельна ділянка на яку надано дозвіл на виготовлення Технічної документації із землеустрою, але за адресою Горького 33а, розміром 0,0057 га., кадастровий номер 0521610100:01:049:00074, була передана в оренду Відповідачу-2, та перебуває у останнього в користуванні на підставі договору оренди землі № 152 від 01.03.2012, укладеного на підставі рішень Відповідача-1 № 17 від 01.03.2010 та № 47 від 20.01.2012.

Вказані рішення, на думку Позивача, суперечать ст.ст. 19, 41 Конституції України, ст.ст. 116 ,123 ЗК України, ст. 321 ЦК України, ст. 50 Закону України Про землеустрій , та порушують його цивільні права, а тому повинні бути визнані незаконними, а Договір оренди землі № 152 від 01.03.2012 недійсним.

Оцінивши докази, долучені до матеріалів справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з таких міркувань.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України. При цьому, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ч.1 ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. (ст. 25 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні )

Відповідно до ст. 27 цього Закону до компетенції сільських, селищних та міських рад належать питання регулювання земельних відносин, прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна.

Приймаючи оскаржуване рішення 33 сесії 5 скликання від 01.03.2010 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів що посвідчують право оренди на земельні ділянки та надання їх в оренду ВАТ АК Вінницяобленерго Калинівська міська рада керувалась ст.ст. 12, 93, 124, 125, 151 ЗК України та п. 12 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України. (надалі ЗК України)

Статтею 12 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) встановлено повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить: а)розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 12 Розділу Х Перехідні положення ЗК України (в редакції, чинній на час виникненні правовідносин) до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), покладено на відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. (ч. 1 ст. 116 ЗК України, в редакції, чинній на час виникнення правовідносин)

Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). (ч.1 ст. 123 ЗК України, в редакції, чинній на час виникнення правовідносин)

З огляду на те, що Позивачу у 1997 році було видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,0262 га, межі даної земельної ділянки були встановлені в натурі, про що свідчить технічна документація, розроблена за замовлення Позивача. (а.с. 31-38).

При цьому оскаржуваним рішенням № 17 від 01.03.2010 затверджено технічну документацію на земельну ділянку площею 0,0057га, тобто на нову земельну ділянку.

Тоді як за змістом ч. 1 ст. 124 ЗК України надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

За таких обставин, надання земельної ділянки в оренду, в даному випадку, підлягало на підставі проекту землеустрою, у відповідності до ст. 50 Закону України Про землеустрій .

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 124 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Наведене свідчить про порушення Відповідачем-1 наведених вище положень Земельного кодексу України та Закону України Про землеустрій , а відтак порушення процедури відведення спірної земельної ділянки.

Окрім того суд зважає на положення ст. 7 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття рішення та видачі державного акту), де визначено, що: користування землею може бути постійним або тимчасовим; постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку; у постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, в тому числі: промисловим, транспортним та іншим несільськогосподарським підприємствам, установам і організаціям.

За ст. 23 даного Кодексу (в редакції, чинній на момент прийняття рішення та видачі державного акту) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Враховуючи вищевказані законодавчі положення, а також наведені вище обставини справи, суд приходить до висновку, що Позивач (на той момент Калинівська районна друкарня) отримав у встановленому законом порядку право постійного користування земельною ділянкою, яке посвідчене належним документом (державним актом).

Докази правонаступництва Позивача відносно Калинівської районної друкарні наявні у справі (статут).

Згідно кадастрового плану на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_4 :01: НОМЕР_5 площею 0,262га, до її складу входить земельна ділянка площею 0,0057 га за кадастровим номером 0521610100:01:049:0074, яка перебуває в оренді у ПАТ Вінницяобленерго .

Таким чином, рішення про передачу спірної земельної ділянки на умовах оренди на користь ВАТ АК Вінницяобленерго мало бути прийнято за умови дотримання вимог земельного законодавства, яке визначає порядок проведення відповідних дій.

Заперечуючи проти позову Відповідачі наголошують, що Калинівська районна друкарня на даний час припинила своє існування. Проте Позивачем на момент заключення Договору оренди землі № 152 від 01.03.2012 між Відповідачем-1 та Відповідачем-2, не було здійснено державну реєстрацію права постійного користування на ТОВ Калинівська друкарня , як визначено нормами ст. 125 Земельного кодексу України.

При цьому суд враховує, що з набранням чинності нового Земельного кодексу України 2001 р., регулювання правого титулу права постійного користування земельною ділянкою зазнало змін. Звузивши коло суб`єктів, які можуть набути право постійного користування, законодавець наступним чином визначив долю землекористувачів, які вже набули це право: у пункті 6 Перехідних положень Земельного кодексу України 2001 р. встановлено, що "громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01.01.2008 переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них".

Водночас, у рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005, зроблено низку важливих висновків, які забезпечують безперешкодне здійснення права постійного користування тими землекористувачами, які не увійшли до переліку осіб, визначених у статті 92 ЗК України 2001 р. Зокрема, Конституційний Суд України вказав, що стаття 92 ЗК України 2001 р. не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках. Раніше видані державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні в разі добровільного звернення осіб (постанова Кабінету Міністрів від 02.04.2002 № 449 (чинна до 23.07.2013). Отже, громадяни та юридичні особи зберігають право на земельні ділянки (пункт 7 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України 2001р.), одержані ними до 01.01.2002 у власність, у тимчасове користування або на умовах оренди в розмірах, що були раніше передбачені чинним законодавством.

Встановлене п. 1 ст. 92 ЗК України 2001 року право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 № 449 "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" встановлено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні лише у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Згідно приписів ст. 92, ст. 125 ЗК України 2001 року, право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством України.

За змістом ст.ст. 142, 149 ЗК України 2001 року, право постійного користування землею припиняється в разі добровільної відмови від права постійного користування землекористувачем та у разі вилучення для суспільних та інших потреб за рішенням органів місцевого самоврядування у разі згоди землекористувача.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 зазначеного Кодексу, надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому Земельним кодексом.

Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 ЗК України, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Відповідно до частини другої статті 149 ЗК України, вилучення земельних ділянок здійснюється за згодою землекористувачів у випадках, передбачених законом, на компенсаційних засадах з визначенням повноважень органів, які здійснюють таке вилучення, та обмежень, встановлених статтею 151 ЗК України.

ТОВ Калинівська друкарня не зверталось із заявою про добровільну відмову від спірної земельної ділянки та державний акт на право постійного користування землею не повертало. Також, земельна ділянка у Позивача не вилучалася. Крім того, обставини, зазначені в статті 141 ЗК України, з якими законодавець пов`язує припинення права користування земельною ділянкою, в даному випадку також відсутні.

При цьому, оскільки суб`єктивне право на земельну ділянку виникає та реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією, Земельного кодексу та іншими законами України, що регулюють земельні відносини, то підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт. У Земельному кодексі України серед підстав набуття права на землю громадянами та юридичними особами не названо оформлення чи переоформлення прав на земельні ділянки. Право ж постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством, чого Відповідач-1 не зробив. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 09.03.2010).

Так, за ч. 5 ст. 116 ЗК України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином, оскаржуване рішення 33 сесії 5 скликання Калинівської міської ради № 17 від 01.03.2010 в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку по вул. Горького, 33а (на сьогодні вул. Івана Франка) у м. Калинівка площею 0,0057 га (п. 23 додатку до рішення), а як наслідок і рішення 12 сесії 6 скликання Калинівської міської ради № 47 від 20.01.2012 в частині перезаключення договору оренди земельної ділянки по вул. Горького, 33а (на сьогодні вул. Івана Франка АДРЕСА_4 у м. Калинівка площею 0,0057 га з ПАТ Вінницяобленерго в м. Калинівка, для обслуговування розподільчої станціі ЗТП-22 строком на 10 років прийняті з порушенням норм діючого законодавства.

Відповідно до ст. 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ст. 393 Цивільного Кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Приписами статті 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Враховуючи невідповідність оспорюваних рішень Калинівської міської ради вимогам закону та доведеність факту порушення рішеннями законних прав та інтересів Позивача у частині користування земельною ділянкою площею 0,0057 га, а також застосовуючи наведені вище приписи закону щодо належних способів захисту порушеного права у даному конкретному випадку, суд доходить висновку про необхідність задоволення позову у частині визнання незаконними та скасування рішення 33 сесії 5 скликання Калинівської міської ради № 17 від 01.03.2010 в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку по вул. Горького, 33а (на сьогодні вул. Івана Франка) у м. Калинівка площею 0,0057 га (п. 23 додатку до рішення), та рішення 12 сесії 6 скликання Калинівської міської ради № 47 від 20.01.2012 в частині перезаключення договору оренди земельної ділянки по вул. Горького, 33а (на сьогодні вул. Івана Франка АДРЕСА_4 у м. Калинівка площею 0,0057 га з ПАТ Вінницяобленерго в м. Калинівка, для обслуговування розподільчої станціі ЗТП-22 строком на 10 років.

Одночасно судом застосовуються положення ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України щодо права суду захистити права та інтереси фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів у спосіб, що передбачений законом або договором, та оспорюване рішення визнається недійсним як таке, що прийняте з порушенням вимог закону та прав та інтересів позивача, як розпорядника спірною земельною ділянкою в силу закону.

За таких обставин, зважаючи, що скаржувані позивачем рішення стосуються не лише спірної земельної ділянки, вимоги позивача про визнання незаконними та скасування рішень Клинівської міської ради № 17 від 01.03.2010 та № 47 від 20.01.2012 підялгають часковому задоволенню.

Є обґрунтованими також і позовні вимоги щодо визнання недійсним Договору оренди земля від 01.03.2012 № 152, укладений між Калинівською міською радою та ПАТ Вінницяобленерго , зареєстрованого у Державному реєстрі земель за № 052161014006722 від 25.12.2012.

Так, відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин повинен бути спрямований на настання реальних наслідків.

Суд констатує, що вирішуючи спір про визнання договору або його частини недійсним, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання договору (його частини) недійсним і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту договору вимогам закону, додержання встановленої форми договору; правоздатність сторін за договором; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

При цьому, суперечність договору актам законодавства як підстава його недійсності, повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним договором (чи його частиною) імперативного припису законодавства чи укладення певного договору всупереч змісту чи суті правовідносин сторін.

Відповідно до частини 1статті 216 Цивільного Кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Враховуючи те, що рішення 12 сесії 6 скликання Калинівської міської ради № 47 від 20.01.2012 в частині перезаключення договору оренди земельної ділянки по вул. Горького, 33а (на сьогодні вул. Івана Франка) у м. Калинівка площею 0,0057 га з ПАТ Вінницяобленерго в м. Калинівка, для обслуговування розподільчої станції ЗТП-22 строком на 10 років, є незаконним, а договір оренди земельної ділянки повинен укладатися тільки на підставі законного та дійсного рішення органу місцевого самоврядування (частини 1 стаття 123 Земельного кодексу України), суд дійшов висновку про задоволення позову в частині визнання недійсним з моменту укладення Договору оренди земля від 01.03.2012 № 152.

Як визначає ст. 72 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч.1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідачі не надали до суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів в спростування позовних вимог. Доводи останніх спростовані встановленими судом обставинами.

Зважаючи на наведене вище, в його сукупності та виходячи з принципів законності, розумності і справедливості, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідачів пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 2, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 191, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов задоволити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення 33 сесії 5 скликання Калинівської міської ради № 17 від 01.03.2010 в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку по вул. Горького, 33а (на сьогодні вул. Івана Франка) у м. Калинівка площею 0,0057 га (п. 23 додатку до рішення).

Визнати незаконним та скасувати рішення 12 сесії 6 скликання Калинівської міської ради № 47 від 20.01.2012 в частині перезаключення договору оренди земельної ділянки по вул. Горького, 33а (на сьогодні вул. Івана Франка АДРЕСА_4 у м. Калинівка площею 0,0057 га з ПАТ Вінницяобленерго в м. Калинівка, для обслуговування розподільчої станції ЗТП-22 строком на 10 років.

Визнати недійсним договір оренди землі № 152 від 01.03.2012, кадастровий номер 0521610100:01:049:00074, розміром 0,0057 га, який укладений між Калинівською міською радою та ПАТ "Вінницяобленерго", про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 25.12.2012 за № 052161014006722.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Калинівської міської ради (вул. Вадима Нестерчука, 47, м. Калинівка, Вінницька область, 22400, код ЄДРПОУ 04326106) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівська друкарня" (вул. Івана Франка, 33, м. Калинівка, Вінницька область, 22400, код ЄДРПОУ 02465677) 2 881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одну) грн 50 коп. витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (вул. Магістратська, 2, м. Вінниця, 21100, 00130694) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівська друкарня" (вул. Івана Франка, 33, м. Калинівка, Вінницька область, 22400, код ЄДРПОУ 02465677) 960 (дев`ятсот шістдесят) грн 50 коп. витрат зі сплати судового збору.

Копію рішення направити учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-Західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 14 червня 2019 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - ТОВ "Калинівська друкарня" (вул. Івана Франка, 33, м. Калинівка, Вінницька область, 22400)

3 - Калинівська міська рада (вул. Вадима Нестерчука, 47, м. Калинівка, Вінницька область, 22400)

4 - ПАТ Вінницяобленерго" (вул. Магістратська, 2, м. Вінниця, 21100)