Рішення

від 06.06.2019 по справі 904/1187/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2019 Справа № 904/1187/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Гранд Буд", м. Кривий Ріг

до Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг

про стягнення пені у розмірі 131 887,40 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Секретар судового засідання Перебийніс О.О.

Представники:

від позивача Лозицький О.П. ордер серії ДП № 899/039 від 05.06.2019 адвокат

від відповідача Кукуруза Д.С. ордер серії ДП № 2527/005 від 22.05.2019 адвокат

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Гранд Буд" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 2 668 554, 22 грн., в тому числі 2 586 907,18 грн. основного боргу, 81 647,14 грн. пені.

Заявлені вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору № 621 від 13.08.2018 в частині оплати за поставлений товар.

Ухвалою суду від 28.03.2019 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

07.05.2019 року Позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, за змістом якої повідомив суд, що не підтримує позов в частині стягнення суми основного боргу (2 586 907,18 грн.), через сплату відповідачем зазначеної суми заборгованості після відкриття провадження у справі. При цьому Позивач просив суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 131 887,40 грн., яка нарахована на суму основного боргу за період прострочення його оплати з 17.02.2019 по 15.04.2019 року, а також, просив відшкодувати за рахунок відповідача судові витрати у справі, зокрема, 40 028,31 грн. судового збору та 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, за змістом якого просив суд зменшити розмір заявленої до стягнення пені, а також, заперечував проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 23.05.2019 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 06.06.2019 року.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги в повному обсязі. Представник відповідача проти позову заперечував.

В порядку ст.ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 06.06.2019 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів із дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, заслухавши стислий зміст та підстави вимог і заперечень сторін щодо предмета позову, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.08.2018 року між Позивачем (Постачальником) та Відповідачем (Покупцем) укладено договір поставки № 621 (надалі - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець прийняти й оплатити товар, у порядку й на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору найменування, асортименти, кількість, комплектність товару обмовляються Сторонам у специфікації, що є невід`ємною частиною даного договору.

Право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі або ушкодження товару переходить від Постачальника до Покупця у момент, коли товар поставлений відповідно до умов договору (п. 1.3. Договору).

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що базові умови поставки товару визначаються відповідно до умов Інкотермс (у редакції 2010 р.) і закріплюються в специфікаціях.

Відповідно до п. 3.2. Договору Товар за даним договором поставляється у строки, зазначені в специфікації.

Згідно п. 4.1. Договору ціна за одиницю товару встановлюється Сторонами у специфікації.

Загальна сума договору визначається загальною вартістю товару, що підлягає поставці у відповідності зі специфікаціями до даного договору. Орієнтовна вартість даного договору, на момент його укладення, становить 2 362 084,20 грн., у тому числі ПДВ 393 680,70 грн. (п. 4.2. Договору).

Розрахунки за поставку товару здійснюються в національній валюті України. Оплата здійснюється в порядку й у строки, передбачені специфікацією (п.п.4.3., 4.4. Договору).

Пункт 5 Специфікації №2 від 09.11.2018, сторони погодили, що оплата товару здійснюється протягом 15 календарних днів з моменту поставки партії товару та за умови надання належно оформлених оригіналів рахунків-фактур, видаткових накладних та податкових накладних, складених в електронній формі з дотриманням вимог податкового законодавства України, фактично поставлений товар.

На виконання умов Договору, та специфікації № 2 Позивач постави Відповідачу товар на загальну суму 2 586 907,18 грн., що підтверджується видатковою накладною №1 від 01.02.2019р., рахунком на оплату №1 від 01.02.2019 року.

Відповідач за отриманий товар не розрахувався, в зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість пере Позивачем в розмірі 2 586 907,18 грн., що стало підставою для звернення до суду.

Згідно вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до положень статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що у якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, платіжними дорученнями № 5178 від 03.04.2019 № 5691 від 10.04.2019, № 6024 від 16.04.2019 відповідач здійснив оплату суми основного боргу у розмірі 2 586 907,18 грн., в зв`язку із чим, Позивач подав заяву про відповідне зменшення розміру позовних вимог.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обов`язку сплатити неустойку.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Пунктом 7.6. Договору сторони передбачили, що у випадку порушення Покупцем строків розрахунків за договором Покупець сплачує Постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

У зв`язку з неналежним виконанням Покупцем свого обов`язку щодо своєчасної оплати товару, Позивач вимагає стягнення пені в розмірі 131 887 грн. 40 коп., яка розрахована за період прострочення з 17.02.2019 року по 15.04.2019 року. За здійсненою судом перевіркою розрахунку, встановлено, що розмір пені визначено Позивачем правильно.

З урахуванням встановлених обставин щодо здійснення Позивачем поставки товару та порушення Відповідачем своїх зобов`язань в частині своєчасної сплати товару, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд не вбачає підстав для задоволення заяви Відповідача про зменшення розміру пені, виходячи з наступного. За змістом ст. 233 ГК України, при зменшенні розміру санкцій суд окрім іншого має брати до уваги, ступень виконання зобов`язання боржником. При цьому, як убачається з матеріалів справи, тривале невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, свідчить про системний характер порушень, а отже, зменшення розміру штрафних санкцій за даним позовом, негативно вплине на інтереси Позивача, які і без того грубо порушуються Відповідачем у справі.

За змістом поданої суду позовної заяви (а.с. 3-5), Позивач просив суд стягнути з відповідача у складі судових витрат по справі: 40028 грн. 31 коп. витрат зі сплати судового збору, а також, 5000,00 грн. витрати на професійну правничу допомогу.

В заяві про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 40, 41), а також, новій редакції позову (а.с. 45-48), Позивач просив стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Розглянувши заяви позивача в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку щодо необхідності відмови у відшкодуванні таких витрат, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів частин 1-3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з ч. 2 ст. 142 ГПК України, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Як убачається, зі змісту першої заяви Позивача по суті спору (а.с. 3-5), вона не містить попереднього розрахунку визначеної в ній суми витрат на професійну правничу допомогу, що є підставою для відмови у відшкодуванні таких витрат.

Щодо відшкодування витрат, понесених позивачем у зв`язку зі сплатою судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 3 ст. 130 ГПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача .

З огляду на те, що зменшення Позивачем розміру позовних вимог було пов`язано із задоволенням Відповідачем його вимог в частині стягнення основаного боргу після пред`явлення позову до суду, а також, зважаючи на те, що Позивачем в заяві про зменшення розміру позовних вимог заявлено клопотання про присудження на його користь судових витрат в порядку ч. 3 ст. 130 ГПК України, витрати зі сплати судового збору в розмірі 40 028,31 грн. в повному обсязі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 124, 126, 129, 130, 142, 165, 202, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги заволинити в повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1А, ідентифікаційний код 00191307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Гранд Буд" (50072, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Новопокровська, 52, ідентифікаційний номер 40106806) 131 887 грн. 40 коп. пені, 40 028 грн. 31 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Комплекс Гранд Буд" у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 14.06.2019

Суддя О.В. Ліпинський