Рішення

від 06.06.2019 по справі 911/2755/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2019 р. Справа № 911/2755/18

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Москалика О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (03039, м. Київ, прсп. Голосіївський, б.50, код 19028107)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут біохімічних технологій»

(03179, м. Київ, пр-т Перемоги, буд.123, код 33789240)

про розірвання договору купівлі-продажу державного майна

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут біохімічних технологій» (03179, м. Київ, пр-т Перемоги, буд.123, код 33789240)

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (03039, м. Київ, прсп. Голосіївський, б.50, код 19028107)

про внесення змін до договору купівлі-продажу

за участю представників:

позивача - Котовський В.М.;

відповідача - Грачова А.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут біохімічних технологій» про розірвання договору купівлі-продажу державного майна об`єкта незавершеного будівництва - адміністративно-побутовий корпус (площею 3225,0 кв.м.) та контрольно-пропускний пункт №2 (площею 57,2 кв.м.), азотно-киснева станція, внутрішні кабельні мережі та мережі охоронного освітлення, внутрішні автодороги та майданчики, естакада інженерних мереж, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 127 від 12.08.2013 №1-НБ-ЗД укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю Інститут біохімічних технологій .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до спірного договору купівлі-продажу від 12.08.2013 №1-НБ-ЗД відповідач придбав державне майно - об`єкта незавершеного будівництва - адміністративно-побутовий корпус (площею 3225,0 кв.м.) та контрольно-пропускний пункт №2 (площею 57,2 кв.м.), азотно-киснева станція, внутрішні кабельні мережі та мережі охоронного освітлення, внутрішні автодороги та майданчики, естакада інженерних мереж, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Обухів, вул. Київська АДРЕСА_1 127.

За умовами договору купівлі-продажу відповідач зобов`язався, зокрема: завершити будівництво об`єкта незавершеного будівництва та ввести його в експлуатацію протягом 5 років з моменту підписання акту приймання-передачі об`єкта з правом зміни первісного призначення з урахуванням цільового призначення землі (п. 5.3.1. договору); забезпечити вимоги екологічної безпеки, охорони навколишнього середовища, дотримання санітарних та екологічних норм під час будівництва та введення в експлуатацію об`єкта приватизації (п.п. 5.3.3. договору); оформлення права користування на земельні ділянки здійснюється покупцем самостійно згідно з чинним законодавством України (п. 5.3.6. договору). Проте, перевіркою, проведеною Регіональним відділенням встановлено, що відповідач не дотримався зазначених умов договору, тому договір підлягає розірванню.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 17.01.2019.

01.01.2019 через канцелярію суду представник відповідача за первісним позовом подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував повністю, та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Крім того, 01.01.2019 відповідачем за первісним позовом подано зустрічний позов в якому просить винести рішення, яким внести зміни до договору купівлі-продажу від 12.08.2013 №1-НБ-ЗД , шляхом викладення пункту 5.3.1. розділу 5 договору в наступній редакції: 5.3.1. Завершити будівництво об`єкта незавершеного будівництва та ввести його в експлуатацію протягом 5 років з моменту оформлення покупцем права користування на земельні ділянки, з правом зміни первісного призначення з урахуванням цільового призначення .

Позовні вимоги за зустрічним позовом ґрунтуються на тому, що у не виконанні умов спірного договору відсутня вина відповідача, процес відведення земельної ділянки для будівництва та одержання документа, що дає право здійснювати будівельні роботи є дуже тривалим та не залежить від відповідача, а з огляду на наведені обставини у відповідача є підстави вимагати внесення відповідних змін до договору на підставі ст. 652 ЦК України.

Ухвалою суду від 14.01.2019 прийнято до розгляду зустрічний позов та призначено розглянути його спільно з первісним позовом на 17.01.2019.

25.01.2019 через канцелярію суду представник позивача за первісним позовом подав клопотання, в якому просив вирішити питання щодо підсудності справи за зустрічним позовом ТОВ Інститут біохімічних технологій до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області про внесення змін до договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Предметом первісного позову є розірвання Договору, предметом зустрічного позову є внесення змін до Договору. Таким чином, первісний та зустрічний позови виникають з одних правовідносин, що виникають з Договору. Також обидва позови пов`язані доказами, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення. Крім того, задоволення одного з двох позовів повністю виключатиме можливість задоволення другого.

Відповідно до ч. 10 ст. 30 ГПК України, зустрічний позов та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, незалежно від їх підсудності пред`являються в господарський суд за місцем розгляду первісного позову.

Таким чином, вимоги за зустрічним позовом мають розглядатись в одному провадженні з первісним позовом.

Щодо тверджень Позивача за первісним позовом про виключну підсудність звертаємо увагу на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 30 ГПК України, на яку посилається Позивач за первісним позовом, спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

При цьому Закону України Про центральні органи виконавчої влади розрізняє центральні органи виконавчої влади та територіальні органи центральних органів виконавчої влади. Так, центральні органи виконавчої влади утворюються, реорганізовуються та ліквідовуються Кабінетом Міністрів України за поданням Прем`єр-міністра України (ч. 1 ст. 5 Закону), тоді як територіальні органи центральних органів виконавчої влади утворюються, реорганізовуються та ліквідовуються Кабінетом Міністрів України за поданням міністра, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади (ч. 1 ст. 21 Закону). Крім того, положення про центральні органи виконавчої влади затверджує Кабінет Міністрів України (ч. 3 ст. 3 Закону), а про територіальні органи центральних органів виконавчої влади - керівники центральних органів виконавчої влади (ч. 3 ст. 21 Закону). Так само керівник центрального органу виконавчої влади призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 19 Закону), а керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади - керівником центрального органу виконавчої влади.

Таким чином, територіальні органи центральних органів виконавчої влади за своїм правовим статусом не є центральними органами виконавчої влади.

Згідно з п. 1 Положення Про регіональне відділення Фонду державного майна України :

Регіональне відділення Фонду державного майна України (дачі - регіональне відділення) утворюється в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і є територіальним органом Фонду державного майна України (дачі - Фонд), що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, оцінки, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління .

Виходячи з зазначеного, Позивач за первісним позовом є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, а не центральним органом виконавчої влади.

В той же час ч. 5 ст. 30 ГПК України стосується виключно центральних органів виконавчої влади, а не їх територіальних органів.

Також суд зазначає, що розгляд зустрічної позовної заяви буде сприяти повноті, всебічності та об`єктивності з`ясування всіх обставин та істини у даній справі.

14.02.2019 через канцелярію суду представник позивача за первісним позовом подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував повністю, та просив суд відмовити в задоволенні позову.

25.01.2019 через канцелярію господарського суду Київської області представником позивача за первісним позовом було подано клопотання про вирішення питання щодо підсудності справи за зустрічним позовом.

05.02.2019 через канцелярію господарського суду Київської області представником відповідача за первісним позовом було подано заперечення на клопотання вирішення питання щодо підсудності справи за зустрічним позовом.

14.02.2019 через канцелярію господарського суду Київської області представником позивача було подано відповідь на відзив та відзив на зустрічний позов.

26.02.2019 через канцелярію господарського суду Київської області представником відповідача було подано заперечення на відповідь на відзив та відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.03.2019 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до розгляду по суті на 11.04.2019.

15.05.2019 через канцелярію суду представник відповідача за первісним позовом подав заяву про врегулювання спору за участю судді у задоволенні якого судом відмовлено, оскільки не була надана згода всіх учасників справи.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

У судовому засіданні 06.06.2019 представник відповідача за первісним позовом заявив усне клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку господарського судочинства. При вирішенні вказаного клопотання судом враховано, що за ч. 3 ст. 195 ГПК України, провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Натомість, клопотання про зупинення провадження у справі заявлено представником відповідача за первісним позовом на стадії її розгляду по суті з підстав п. 5. ч. 1. ст. 227 ГПК України, що переліченим вище процесуальним приписам не відповідає. Як наслідок, клопотання про зупинення провадження у справі судом відхилене.

Представник позивача за первісним надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві та просив відмовити в задоволенні зустрічного позов.

Представник позивача за зустрічним позовом надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві та просив відмовити в задоволенні первісного позову.

Заслухавши пояснення представників позивача за первісним позовом та відповідача за первісним позовом, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

12.08.2013 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Кивській області (надалі - Регіональне відділення, Позивач, Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інститут біохімічних технологій (надалі - Відповідач, Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 1-НБ-ЗД об`єкта державної власності групи Д, що підлягає продажу на аукціоні, відповідно до п. 1.1. договору продавець зобов`язується передати у власність покупцю об`єкта незавершеного будівництва - адміністративно-побутовий корпус (площею 3225,0 кв.м.) та контрольно-пропускний пункт №2 (площею 57,2 кв.м.), азотно-киснева станція, внутрішні кабельні мережі та мережі охоронного освітлення, внутрішні автодороги та майданчики, естакада інженерних мереж, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 127, а покупець зобов`язується прийняти вказаний об`єкт і сплатити ціну його продажу та виконувати визначені в договорі умови.

14 серпня 2013 року було складено та підписано акт прийому-передачі державного майна між Продавцем та Покупцем.

Відповідно до умов Договору покупець зобов`язаний: в установлений Договором строк сплатити ціну продажу об`єкта приватизації (п.5.1.); в установлений Договором строк прийняти Об`єкт приватизації за актом приймання-передачі (п.5.2); виконувати умови продажу Об`єкта приватизації, а саме: завершити будівництво об`єкта незавершеного будівництва та вести його в експлуатацію протягом п`яти років з моменту підписання акту приймання-передачі об`єкта з правом зміни первісного призначення з урахуванням цільового призначення землі (п.п.5.3.1.); в разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обґрунтувань, строки завершення будівництва можуть бути змінені за рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається відповідний договір про внесення змін та/або доповнень до цього Договору (п.п.5.3.2.); забезпечити вимоги екологічної безпеки, охорони навколишнього середовища, дотримання санітарних та екологічних норм під час будівництва та введення в експлуатацію Об`єкта приватизації (п.п.5.3.3.); подальше відчуження, або передача в заставу об`єкта незавершеного будівництва можливе лише за умови збереження для нового власника об`єкта незавершеного будівництва зобов`язань, визначених договором купівлі- продажу, виключно за згодою державного органу приватизації, який здійснює контроль за їх виконанням (п.п. 5.3.4.); покупець зобов`язаний протягом добудови до моменту введення об`єкта незавершеного будівництва в експлуатацію та підписання акта підсумкової перевірки виконання умов цього договору, на вимогу органу приватизації (Продавця) надавати для ознайомлення необхідні матеріали, відомості, документи, тощо про виконання умов договору купівлі-продажу (п.п.5.3.5.); оформлення права користування на земельні ділянки здійснюється покупцем самостійно згідно з чинним законодавством України (п.п. 5.3.6.); покупець зобов`язаний використовувати земельні ділянки за цільовим призначенням відповідно з чинним законодавством України (п.п.5.3.7.).

Відповідно до ст.5 Закону України Про Фонд державного майна України , статей 7 та 27 Закону України Про приватизацію державного та комунального майна , наказом Фонду державного майна України від 10.05.2012 № 631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за №815/21127 від 24.05.2012, Фонд державного майна України та його регіональні відділення здійснюють контроль за виконанням умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації.

Цей порядок встановлює процедуру організації та здійснення державними органами приватизації контролю за виконанням власниками об`єктів приватизації умов договорів купівлі-продажу цих об`єктів приватизації.

З метою здійснення контролю виконання умов Договору Регіональним відділенням було здійснено поточну перевірку, за результатами якої складено акт поточної перевірки від 15.08.2018.

Про проведення зазначеної перевірки Покупця було повідомлено листом Регіонального відділення від 26.07.2018 № 53-10-3614.

Згідно з акту поточної перевірки умов виконання договору встановлено, що покупцем не виконані зобов`язання за договором від 12.08.2018 № 1-НБ- ЗД, а саме:

- завершити будівництво об`єкта незавершеного будівництва та вести його в експлуатацію протягом п`яти років з моменту підписання акту приймання-передачі об`єкта з правом зміни первісного призначення з урахуванням цільового призначення землі (п.п.5.3.1.);

- забезпечити вимоги екологічної безпеки, охорони навколишнього середовища, дотримання санітарних та екологічних норм під час будівництва та введення в експлуатацію Об`єкта приватизації (п.п.5.3.3.);

- оформлення права користування на земельні ділянки здійснюється покупцем самостійно згідно з чинним законодавством України (п.п. 5.3.6.);

Акт поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу від 12.08.2013 № 1-НБ-ЗД від 15 серпня 2018 року підписано повноважними представниками Продавця та Покупця.

31.08.2018 до Регіонального відділення надійшла заява Покупця від 23.08.2018 № 284-1 про оскарження результатів перевірки виконання умов договору купівлі-продажу від 12.08.2013 № 1-НБ-ЗД з проханням скасувати висновок про невиконання ТОВ Інститут біохімічних технологій умов договору купівлі-продажу.

Заява покупця була розглянута комісією Регіонального відділення з питань оскарження результатів перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об`єкта приватизації 12.09.2018, про що Покупця було повідомлено листами від 10.09.2018 № 50-09-4431 та від 14.09.2018 № 50-09-4572.

Згідно з протокольним рішенням від 12 вересня 2018 року, прийнятим комісією з питань оскарження результатів перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об`єкта приватизації, акт поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу від 15.08.2018 вирішено залишити без змін, комісія з висновками даного акту погодилась.

За змістом ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), здійснення будівництва можливе за наявності одночасно двох умов: 1) наявність відведеної для будівництва земельної ділянки; 2) наявність документа, що дає право здійснювати будівельні роботи.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень (ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України (далі за текстом - ЗК України)). При цьому до повноважень місцевих державних адміністрацій належить розпорядження землями державної власності, зокрема передача їх у власність чи користування (п. а) ч. 1 ст. 17, ч. 5 ст. 122 ЗК України), а до повноважень сільських, селищних, міських рад належить розпорядження землями територіальних громад, зокрема передача у власність або надання в користування земельних ділянок комунальної власності (п. а-в ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 122 ЗК України).

Об`єкт незавершеного будівництва (далі за текстом - ОНБ), що є предметом Договору, розташований на земельних ділянках з кадастровим номером 3223110100:01:021:0046, площею 0,4993 га та з кадастровим номером 3223110100:01:021:0047, площею 0,1403 га (п. 1.1 Договору) (далі за текстом - Земельні ділянки). Вказані Земельні ділянки перебувають у державній власності, що підтверджується Рішенням №532 38 сесії 6 скликання Обухівської міської ради Київської області від 30.05.2013, витягами з Державного земельного кадастру та даними публічної кадастрової карти, доступної за посиланням НОМЕР_1

ТОВ Інститут біохімічних технологій зазначив, що не зважаючи на всі залежні від нього дії, не мав можливості своєчасно оформити право користування Земельними ділянками, що позбавило його можливості виконати зобов`язання в частині виконання будівельних робіт за договором.

На виконання своїх зобов`язань за договором відповідач звернувся до Київської обласної державної адміністрації (далі за текстом - КОДА) з заявою від 22.01.2014 №7-Д про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення Земельних ділянок для передачі йому їх в користування на умовах оренди.

У відповідь КОДА листом від 21.02.2014 №11-32/11024 вказала на ряд недоліків поданої Заяви. Серед іншого КОДА зазначила на необхідності виключення із складу земельної ділянки площею 0,4993 га землі загального користування (проїзду) та внесення відповідних змін до графічних матеріалів зазначеної земельної ділянки.

ТОВ Інститут біохімічних технологій усунув зазначені недоліки та заявою від 12.03.2014 №16-Д і листом від 17.03.2014 №19-Д надав відповідні документи, які вимагала КОДА.

Листом від 16.04.2014 №11-32/12184 КОДА повідомило ТОВ Інститут біохімічних технологій про продовження терміну розгляду звернення до 01.05.2014.

Листом від 30.04.2014 №11-32/12607 КОДА знову вказала ТОВ Інститут біохімічних технологій на необхідність виключення зі складу земельної ділянки площею 0,4993 га землі загального користування (проїзду) та внесення відповідних змін до графічних матеріалів зазначеної земельної ділянки. Просила надати письмову згоду землекористувача, засвідчену нотаріально.

З метою врегулювання зазначених питань, ТОВ Інститут біохімічних технологій звернувся до Фонду, як продавця ОНБ, з листом від 26.05.2014 №49-Д з проханням посприяти у вирішенні питання щодо оформлення права користування Земельними ділянками з метою належного виконання Договору. Листом від 06.06.2014 №01-14-286 Фонд відмовив ТОВ Інститут біохімічних технологій в такій допомозі, вказавши, що це не відноситься до його компетенції.

Заявою від 05.06.2014 №50-Д ТОВ Інститут біохімічних технологій в черговий раз звернулось до КОДА з проханням надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок. В цій заяві ТОВ Інститут біохімічних технологій вказало на незаконність вимог КОДА.

Листом від 10.07.2014 №11-32/14217 КОДА повідомило ТОВ Інститут біохімічних технологій про продовження терміну розгляду звернення до 25.07.2014.

Листом від 14.07.2014 №11-32/14272 КОДА повідомило ТОВ Інститут біохімічних технологій про відсутність підстав для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки земельні ділянки сформовані. Надання в користування Земельних ділянок має здійснюватись на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Листом від 17.07.2014 №58-Д ТОВ Інститут біохімічних технологій звернулось до КОДА з клопотання про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі Земельних ділянок в користування Відповідачу на умовах оренди.

Однак, листом від 29.09.2014 №11-32/15803 КОДА повідомила ТОВ Інститут біохімічних технологій про те, що для вирішення питання щодо відведення Земельних ділянок в оренду ТОВ Інститут біохімічних технологій потрібно звернутись до Обухівської міської ради.

Відповідач листом від 05.03.2015 повідомив КОДА про те, що передання земельних ділянок в оренду ТОВ Інститут біохімічних технологій належало саме до повноважень КОДА. А тому, відмова КОДА у вирішенні питання щодо надання дозволу на розроблення технічної документації була протиправною.

Листом від 30.04.2015 №11-32/12475 КОДА вкотре повернула документи ТОВ Інститут біохімічних технологій для доопрацювання та зазначила, що відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у разі відсутності плану зонування або детального плану території (далі за текстом - ДПТ), затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.

В той же час, рішенням №765 від 30.10.2014 57 сесії шостого скликання Обухівської міської ради Київської області визнано не чинним Рішення №532 38 сесії 6 скликання Обухівської міської ради Київської області від 30.05.2013, тобто Земельні ділянки повернуто в комунальну власність та право розпорядження ними повернулось до Обухівської міської ради.

Цим же рішенням надано ТОВ Інститут біохімічних технологій дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення Земельних ділянок для надання в оренду.

Однак, оскільки Земельні ділянки вже сформовані, надання в користування Земельних ділянок має здійснюватись на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а не на підставі проекту землеустрою з відведення.

У зв`язку з цим, ТОВ Інститут біохімічних технологій двічі зверталось до Обухівської міської ради щодо визнання такими, що втратили чинність рішення №765 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення Земельних ділянок (листи від 27.07.2016 №17-Д і від 26.08.2018 №25-Д) та одночасно щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж Земельних ділянок (листи від 27.07.2016 №18-Д і від 26.08.2016 №26-Д).

Листами від 09.08.2016 №1960 та від 13.09.2016 №2210 Обухівська міська рада наполягала на тому, що рішення №765 має бути виконане, а питання щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж Земельних ділянок залишилось без задоволення.

Як вказувалось вище, з 01 січня 2015 року заборонено надання земельних ділянок у власність або в користування у разі відсутності затвердженого ДПТ (ч. 3 ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

Відповідно до п. 4.1. Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 №290 рішення про розроблення ДПТ, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада. Відповідно до п. 4.3 вказаного Порядку, замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї при розробленні ДПТ, яка розташована в межах населеного пункту є виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

У зв`язку з тривалим не вирішенням питання щодо розроблення ДПТ, ТОВ Інститут біохімічних технологій листом від 03.02.2017 №1-28 звернувся до Обухівської міської ради з листом щодо надання дозволу на виготовлення ДПТ.

Одночасно, 08 лютого 2017 року ТОВ Інститут біохімічних технологій уклав договір з ТОВ Майстер-Гео на виконання топографо-геодезичних робіт, що необхідно для розроблення ДПТ.

Однак, листом від 06.03.2017 №468 виконавчий комітет Обухівської міської ради повідомив ТОВ Інститут біохімічних технологій про те, що рішення щодо надання дозволу на розробку ДПТ на сесії Обухівської міської ради 28.02.2017 не прийнято.

У зв`язку з цим, листом від 15.03.2017 №1-99 ТОВ Інститут біохімічних технологій повторно звернулось до Обухівської міської ради щодо надання дозволу на розробку ДПТ.

Відповідне рішення було прийнято на 21 сесії сьомого скликання Обухівської міської ради 30.03.2017.

26 квітня 2017 року укладено трьохсторонній договір №17098 між державним підприємством Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва Укрндпіцивілбуд , як виконавцем, виконавчим комітетом Обухівської міської ради, як замовником та ТОВ Інститут біохімічних технологій , як інвестором на розробку ДПТ.

На виконання умов вказаного договору ДП Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва Укрндпіцивілбуд було розроблено Проектну документацію та надано її на погодження до виконавчого комітету Обухівської міської ради.

12 грудня 2017 року були проведені громадські слухання щодо погодження ДПТ для подальшого його розгляду на містобудівній раді та затвердження на сесії Обухівської міської ради. У зв`язку із пропозиціями, внесеними громадськістю під час проведення цих громадських слухань, засідання громадських слухань було перенесено (п. 11 Постанови Кабінету Міністрів від 25.05.2011 №555 Про затвердження порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні ).

Також, виконавчий комітет Обухівської міської ради Київської області надіслав звернення до ДП Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва Укрндпіцивільбуд про надання роз`яснення з низки питань порушених представниками громадськості при проведені громадських слухань та отримано відповідь від ДП Укрндпіцивільбуд на зазначений лист.

У зв`язку з отриманням письмових пояснень, на повторні громадські слухання представники від громадськості не з`явилися, результатом чого було прийнято рішення винесення ДПТ на розгляд засідання архітектурно-містобудівної ради Обухівської міської ради, що відбулося 03.05.2018 (копія витягу з протоколу засідання архітектурно- містобудівної ради додана до матеріалів справи).

За результатами розгляду ДПТ на архітектурно-містобудівній раді Обухівської міської ради та листів №66/1/4622 від 27.04.2018 Головного управління ДСНС в Київській області, проект ДПТ було направлено на доопрацювання. Також, було отримано зауваження від Обухівського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області №1-03.

ДП Укрндпіцивільбуд на адресу заступника Обухівського міського голови Цельори В. В., начальнику Головного управління ДСНС в Київській області та начальнику Обухівського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області відправлено листи №357 від 19.06.2018 та №356 від 19.06.18, відповідно, щодо наданих зауважень.

Одним із зауважень Головного управління ДСНС в Київській області було необхідність зображення прилеглої території на відстані не менше 50 м з зазначенням проектної та існуючої забудови (п.5.6 ДБН Б. 1.1 -14-2012).

Для виконання цього пункту необхідно було надати проектній організації - виконавцю ДП Укрндпіцивільбуд матеріали інженерно-топографічних вишукувань, з відображенням прилеглої забудови на відстані не менше 50 м від межі земельної ділянки для якої розробляється ДПТ.

ТОВ Інститут біохімічних технологій 14.06.2018 укладено договір №15 з ТОВ Мастер-Гео на виконання топографо-геодезичних робіт по периметру об`єкту Реконструкція заводу по виробництву лікарських засобів на відстані 50 м. Роботи були виконані та топографічна зйомка передана ДП Укрндпіцивільбуд для внесення відповідних змін до ДПТ.

ДПТ з внесеними змінами 18.09.2018 було направлено до Обухівської міської ради поштовим відправленням за №0303913785048 для винесення на повторний розгляд на архітектурно-містобудівній раді Обухівської міської ради.

Вищевикладені обставини зробили неможливим своєчасне виконання п .5.3.1. договору.

Оскільки термін зобов`язань спливав, а відповідачу потрібен був додатковий час для завершення процедури, ТОВ Інститут біохімічних технологій листом від 17.07.2018 №1-247 звернулось до позивача з пропозицією щодо внесення змін до Договору, яким запропонував викласти п. 5.3.1 в такій редакції: 5.3.1. завершити будівництво об`єкта незавершеного будівництва та ввести його в експлуатацію протягом 5 (п`яти) років з моменту оформлення покупцем права користування на земельні ділянки, з правом зміни первісного призначення з урахуванням цільового призначення землі .

Одночасно, ТОВ Інститут біохімічних технологій звернулось з листом від 17.07.2018 №1-248 до Обухівської міської ради щодо надання згоди на внесення змін до Договору, у відповідності до п. 4.3 Порядку внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 03.05.2012 №605.

Листом від 26.07.2018 №53-10-3625, у відповідності до п. 4.3 Порядку №605, Фонд визначив ТОВ Інститут біохімічних технологій перелік документів, необхідних для прийняття остаточного рішення щодо внесення змін до Договору.

Рішенням №910 від 27.09.2018 39 сесії сьомого скликання Обухівської міської ради Київської області Обухівська міська рада погодила ТОВ Інститут біохімічних технологій зміну строку завершення будівництва за Договором.

Листом №1-319 від 05.10.2018 ТОВ Інститут біохімічних технологій надав Фонду повний перелік, визначених ним документів, необхідних для розгляду питання щодо внесення змін до Договору.

Однак, Фонд не надіслав ТОВ Інститут біохімічних технологій ні протокол розбіжностей, ні підписаний договір. Фонд жодним чином не відреагував на надіслані ТОВ Інститут біохімічних технологій документи.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підтягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Разом з цим, згідно з ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Пунктом 5.3.1. договору купівлі-продажу від 12.08.2013 №1-НБ-ЗД було передбачено, що ТОВ Інститут біохімічних технологій зобов`язаний був завершити будівництво об`єкта незавершеного будівництва та ввести його в експлуатацію протягом 5 років з моменту підписання акту приймання-передачі об`єкта з правом зміни первісного призначення з урахуванням цільового призначення землі.

Як вбачається із наведеного вище, ТОВ Інститут біохімічних технологій почало виконувати умови договору ще в 2014 році, відповідач впродовж п`яти років намагався оформити за собою право оренди на земельні ділянки, остаточно це питання не вирішено.

Однак, ТОВ Інститут біохімічних технологій , не зважаючи на всі залежні від нього діє, не мав можливості своєчасно оформити право користування земельними ділянками, що позбавило його можливості виконати зобов`язання в частині виконання будівельних робіт за договором.

Згідно з ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

За змістом частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди, друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Однак позивач не вказав у чому полягає шкода, завдана позивачу в зв`язку з невиконанням покладеного на відповідача обов`язку передбаченого п. п. 5.3.1., 5.3.3., 5.3.6., та яким чином такі дії (або бездіяльність) порушуються права позивача, чи є це істотним порушенням умов договору купівлі-продажу, що в подальшому може потягнути його розірвання.

Зважаючи на викладені вище обставини, які є об`єктивними та не залежали від відповідача, суд не вбачає вини у невиконанні умов договору щодо закінчення будівництва у передбачений п. 5.3.1. строк, позивачем не вказано, а судом не встановлено в чому саме полягає шкода, завдана позивачу в зв`язку з невиконанням покладеного на відповідача обов`язку передбаченого п.п. 5.3.1., 5.3.3., 5.3.6. договору, що виключає застосування до відповідача санкції за порушення зобов`язання у вигляді розірвання договору в силу ст. ст. 614, 651 ЦК України, що є підставою для відмови у задоволені позовних вимог позивача за первісним позовом.

ТОВ Інститут біохімічних технологій зазначає, що у не виконанні умов спірного договору відсутня його вина, процес відведення земельної ділянки для будівництва та одержання документа, що дає право здійснювати будівельні роботи є дуже тривалим та не залежить від нього, а з огляду на наведені обставини у відповідача є підстави вимагати внесення відповідних змін до договору на підставі ст. 652 ЦК України.

У зв`язку з цим ТОВ Інститут біохімічних технологій звернулось до господарського суду Київської області із зустрічним позовом та просить винести рішення, яким внести зміни до договору купівлі-продажу від 12.08.2013 №1-НБ-ЗД, шляхом викладення пункту 5.3.1. розділу 5 договору в наступній редакції: 5.3.1. Завершити будівництво об`єкта незавершеного будівництва та ввести його в експлуатацію протягом 5 років з моменту оформлення покупцем права користування на земельні ділянки, з правом зміни первісного призначення з урахуванням цільового призначення .

Надаючи доводам сторін в цій частині належну юридичну оцінку суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 180 ГК України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов`язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України Про особливості приватизації обєктів незавершеного будівництва обов`язковими умовами приватизації об`єктів незавершеного будівництва, крім продажу під розбирання, є зокрема встановлення строку завершення будівництва об`єкта незавершеного будівництва.

Згідно зі ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим діють на підставі Закону України "Про Фонд державного майна України", цього Закону, інших законів України з питань приватизації (ч. 2 ст. 7 Закону Про приватизацію державного майна ).

Процедуру внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, укладених державними органами приватизації визначає Порядок внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, затверджений наказом Фонду державного майна України від 03.05.2012 №605 (далі Порядок).

Пунктом 1.2. Порядку визначено, що внесення змін до договору купівлі-продажу державного майна (далі - договір купівлі-продажу) здійснюється шляхом укладання між державним органом приватизації (далі - орган приватизації) та власником об`єкта приватизації (далі - власник) договору про внесення змін до договору купівлі-продажу (далі - договір про внесення змін). Якщо об`єкт приватизації був відчужений покупцем державного майна під час дії зобов`язань, визначених договором купівлі-продажу цього майна, зміни до договору купівлі-продажу вносяться шляхом укладання договору про внесення змін до нього між органом приватизації та власником об`єкта приватизації, до якого відповідно до законодавства перейшли зобов`язання, визначені для покупця державного майна договором купівлі-продажу.

Право внесення пропозицій щодо змін умов договору купівлі-продажу мають орган приватизації, який уклав договір купівлі-продажу, та власник (п. 1.3. Порядку).

Пунктом 3.1. Порядку передбачено, що зміни до договорів купівлі-продажу щодо перенесення строків виконання зобов`язань на пізніший строк порівняно зі строком, установленим договором купівлі-продажу, вносяться за таких умов: достатня обґрунтованість необхідності внесення таких змін; недопущення зменшення фактичних обсягів зобов`язань, яке може статися внаслідок можливих протягом періоду їх виконання інфляційних процесів.

Порядок підготовки проекту договору про внесення змін визначений у главі IV Порядку.

Так, проект договору про внесення змін готується з урахуванням вимог чинного на час його укладання законодавства. Він має також ураховувати чинність вимог законодавства щодо інших умов договору купівлі-продажу, до якого вносяться зміни.

Якщо ініціатором внесення змін до договору купівлі-продажу виступає власник, то пропозиції щодо внесення зазначених змін подаються ним у листі, що направляється органу приватизації, з яким укладався договір купівлі-продажу, за його місцезнаходженням.

Орган приватизації в двотижневий строк з моменту надходження пропозицій щодо внесення змін до договору купівлі-продажу у разі відсутності всіх необхідних документів для прийняття остаточного рішення визначає перелік таких документів і повідомляє про це заявника листом.

До переліку цих документів можуть належати: техніко-економічне обґрунтування внесення змін до договору купівлі-продажу; уточнений бізнес-план розвитку підприємства в частині інвестиційних зобов`язань; звіт про стан виконання договірних умов на день подання пропозиції про внесення змін до договору купівлі-продажу та підтверджувальні документи; проект договору про внесення змін до договору купівлі-продажу; письмова згода з проектом договору про внесення змін керівника товариства, пакет акцій якого був об`єктом купівлі-продажу (відповідно до статуту - письмова згода керівника, рішення правління або загальних зборів, засвідчені печаткою).

У разі внесення змін до договорів купівлі-продажу об`єктів незавершеного будівництва щодо продовження строків будівництва заявник, крім документів, визначених у цьому пункті, повинен надати рішення органу місцевого самоврядування про відповідну згоду.

Визначені органом приватизації документи подаються власником до органу приватизації, де реєструються в установленому законодавством порядку.

У двадцятиденний строк після одержання від власника всіх потрібних документів їх розглядає орган приватизації. Якщо зауваження відсутні, то договір про внесення змін підписується органом приватизації. (п. 4.1.-4.5. Порядку).

ТОВ Інститут біохімічних технологій стверджує, що він листом від 17.07.2018 №1-247 звернувся до фонду з пропозицією щодо внесення змін до Договору, яким запропонував викласти п. 5.3.1 в такій редакції: 5.3.1. завершити будівництво об`єкта незавершеного будівництва та ввести його в експлуатацію протягом 5 (п`яти) років з моменту оформлення покупцем права користування на земельні ділянки, з правом зміни первісного призначення з урахуванням цільового призначення землі .

Тобто, ТОВ Інститут біохімічних технологій запропонувало змінити початок відліку погодженого сторонами договору п`ятирічного терміну завершення будівництва ОНБ, виключивши з нього період, який, переважно, залежить від вчинення певних дій органами державної влади та місцевого самоврядування.

ТОВ Інститут біохімічних технологій звернулось з листом від 17.07.2018 №1-248 до Обухівської міської ради щодо надання згоди на внесення змін до договору, у відповідності до п. 4.3 Порядку внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 03.05.2012 №605 (далі за текстом - Порядок №605).

Листом від 26.07.2018 №53-10-3625, у відповідності до п. 4.3 Порядку №605, фонд визначив ТОВ Інститут біохімічних технологій перелік документів, необхідних для прийняття остаточного рішення щодо внесення змін до Договору.

Рішенням №910 від 27.09.2018 39 сесії сьомого скликання Обухівської міської ради Київської області Обухівська міська рада погодила позивачу зміну строку завершення будівництва за Договором.

Листом №1-319 від 05.10.2018 ТОВ Інститут біохімічних технологій надало фонду повний перелік, визначених ним документів, необхідних для розгляду питання щодо внесення змін до Договору, який залишився без відповіді та задоволення.

Водночас Положенням встановлено і умови та наслідки надання документів для розгляду питання щодо внесення змін до договору купівлі-продажу після закінчення строку виконання умов договору купівлі-продажу. Зокрема, 2.1. Документи, надані органу приватизації для розгляду після закінчення строку виконання умов договору купівлі-продажу, але до виявлення факту невиконання цих умов, розглядаються за умови документарного підтвердження сплати штрафних санкцій.

З матеріалів справи вбачається, що Рішенням №910 39 сесії сьомого скликання Обухівської міської ради Київської області Обухівська міська рада погодила ТОВ Інститут біохімічних технологій зміну строку завершення будівництва за Договором було прийняте 27.09.2018, тобто після закінчення строку для завершення строку будівництва, так і після виявлення Фондом цього факту.

За таких обставин, ТОВ Інститут біохімічних технологій не було дотримано вимог визначених у п. 2.1. Порядку

Таким чином суд вважає, що на підставі пункту 2.1 Порядку зазначена пропозиція ТОВ Інститут біохімічних технологій Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області не була розглянута правомірно.

Позивач зазначає, що підставою для внесення зміно до договору купівлі-продажу є істотні зміни обставин.

Згідно з ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали його на інших умовах.

Частиною 2 статті 652 ЦК України визначено сукупність необхідних умов, за яких договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони, у зв`язку з істотною зміною обставин, а саме:

- в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

- зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачливості, які від неї вимагалися;

- виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що розраховувала при укладенні договору;

- із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, закон пов`язує можливість зміни договору безпосередньо не лише з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю всіх умов у сукупності, визначених ч. 2 ст. 652 Цивільним кодексом України. У пунктах 2, 4 частини 3 статті 129 Конституції України закріплені такі основні засади судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Метою зміни договору у зв`язку з істотною зміною обставин є необхідність відновлення балансу інтересів сторін договору, істотно порушеного внаслідок непередбачуваної зміни обставин, що не залежать від волі сторін. Зміна обставин вважається істотною, якщо вони змінилися настільки, що якщо сторони могли це передбачити, вони не уклали договір або уклали б його на інших умовах.

ТОВ Інститут біохімічних технологій зазначило, що укладаючи договір на таких умова він розраховував на своєчасне та послідовне вчинення органами публічної влади дій та прийняття рішень, від яких залежала можливість реалізації прав та обов`язків позивача за договором. Протягом 2013-2018 істотно змінились обставини, якими він керувався при укладенні договору. А саме, органи публічної влади, всупереч конституційним засадам законності діяльності органів державної влади та верховенства права і прав людини, діяли непослідовно, неясно та незаконно, несвоєчасно виконували покладені на них законодавством зобов`язання. Все це призвело до неможливості своєчасного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

ТОВ Інститут біохімічних технологій в порушення ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не довів за допомогою належних і допустимих доказів наявності обставин і підстав, з якими закон пов`язує можливість внесення змін до договору. Позивачем за зустрічним позовом фактично перечислює кількість здійснених ним дій, вчинених на виконання спірного договору, що на думку суду, не є достатніми доказами на підтвердження істотної зміни обставин.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні первісного позову відмовити.

У задоволенні зустрічного позову відмовити.

У судовому засіданні 06.06.2019 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 14.06.2019.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.Д. Лилак