Рішення

від 11.06.2019 по справі 916/546/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" червня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/546/19

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

При секретарі судового засідання Кришталі Д.І.,

розглянувши справу №916/546/19,

за позовом: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 20077720),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікромегас Домсервіс-1" (вул. Марсельська, буд. 44, м.Одеса, Одеська область,65123, код ЄДРПОУ 39132885),

про стягнення 1056953,77 грн.

Представники сторін:

Від позивача - Піун С.П.;

Від відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (найменування позивача 21.03.2019 змінено, попереднє найменування - Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України ) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікромегас Домсервіс-1" про стягнення 1056953,77 грн., з яких 765522,82 грн. основного боргу, 118393,70 грн. пені, 40480,67 грн. 3% річних, 132556,58 грн. інфляційних.

В обґрунтування своїх вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 3699/1617-ТЕ-23 постачання природного газу від 17.10.2016 в частині оплати за отриманий природний газ, фактичну передачу відповідачеві газу на суму 3106296,09грн. згідно з актами приймання-передачі, здійснення оплати відповідачем не6 в повному обсязі та з порушенням встановлених договором строків, нарахування пені відповідно до умов договору та 4% річних і інфляційних на підставі ч.2 ст.265 ЦК України за прострочку виконання грошового зобов`язання.

Ухвалою від 07.03.2019 відкрито провадження у господарській справі та позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Представник відповідача не з`явився, жодних клопотань та заяв від відповідача не надходило, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

З приводу належного повідомлення відповідача про дату та час судового засідання суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч.ч.3,7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

П.4 ч.6 ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з ч.1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Водночас, суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18, постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №916/2349/17).

Дослідивши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем був підписаний договір № 3699/1617-ТЕ-23 постачання природного газу від 17.10.2016. Також 23.01.2017 між сторонами було підписано додаткову угоду № 1 до договору.

Відповідно до п.1.1 договору позивач взяв на себе зобов`язання поставити відповідачеві у 2016-2017 роках природний газ, а відповідач зобов`язався оплатити його на умовах договору.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В якості доказу виконання своїх договірних зобов`язань позивач надав до матеріалів справи акти приймання-передачі природного газу від 31.10.2016 на суму 78791,29 грн., від 30.11.2016 на суму 572325,11грн., від 31.12. 2016 на суму 748197,96грн, від 31.01.2017 на суму 940940,99грн., від 28.02.2017 на суму 658025,33грн., від 31.03.2017 на суму 108016,31грн.

Відповідно до п.6.1. Договору, остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється відповідачем до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідачем оплата здійснювалась несвоєчасно та не в повному обсязі, що підтверджується довідкою по операціях з відповідачем, в зв`язку з чим на момент подання позову залишок заборгованості за отриманий природний газ становив 765522,82грн. Доказів сплати вказаної суми відповідач суду не представив, так саме як і доказів наявності обставин, які б могли звільнити його від виконання обов`язку щодо оплати.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст.193 ГК України, яка регламентує, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В ч.1 ст.548 ЦК України закріплено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно зі ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України встановлено, що пеня є одним із різновидів штрафних санкцій, які учасник господарських зобов`язань повинен сплатити за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань.

П.8.2. Договору встановлює, що у разі прострочення відповідачем оплати згідно п.6.1. Договору він зобов`язується сплатити позивачу пеню у розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Суд перевірив розрахунок пені, заявленої до стягнення позивачем, та встановив, що він є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та умовам укладеного сторонами договору. Розрахунок зроблений позивачем окремо по кожному з платежів з урахуванням моменту виникнення зобов`язання та дат часткової оплати. Всього заявлено до стягнення 118393,70 грн. пені.

Також, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на вказану правову норму позивачем заявлено до стягнення 40480,67 грн. 3% річних та 132556,58 грн. інфляційних згідно наданого розрахунку. Вказаний розрахунок досліджений судом та за результатами такого дослідження суд дійшов до висновку про його відповідність вимогам чинного законодавства та обґрунтованість вимог про стягнення вказаних сум.

Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, враховуючи наявні докази по справі, суд вважає вимоги позивача про стягнення 1056953,77 грн., з яких 765522,82 грн. основного боргу, 118393,70 грн. пені, 40480,67грн. 3% річних, 132556,58грн. інфляційних обґрунтованими та такими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.123, 129 ГПК України,судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 230, 525, 526, 530, 548, 549, 611, 612, 625, 629, 692 ЦК України, ст.ст. 46, 73, 74, 75, 77, 79, 86, 91, 98, 129, 232, 233, 236, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Богдана Хмельницького, 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 20077720) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікромегас Домсервіс-1" (вул. Марсельська, буд. 44, м. Одеса, Одеська область,65123, код ЄДРПОУ 39132885) про стягнення 1056953,77 грн. задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікромегас Домсервіс-1" (вул. Марсельська, буд. 44, м.Одеса, Одеська область,65123, код ЄДРПОУ 39132885) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Богдана Хмельницького, 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 20077720) 765522,82 грн. основного боргу, 118393,70 грн. пені, 40480,67 грн. 3% річних, 132556,58 грн. інфляційних витрат, 15854,31 грн. витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 11.06.19. Повний текст рішення складений та підписаний 14 червня 2019 р.

Суддя Р.В. Волков