Рішення

від 04.06.2019 по справі 916/594/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" червня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/594/19

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Гут С.Ф.

При секретарі судового засідання Борисовій Н.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Рашкован О.О. - на підставі довіреності.

від відповідача: не з`явився.

розглянувши справу №916/594/19 за позовом Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради до відповідача: Приватного підприємства ЮНІГАЗ про стягнення 371 632,92грн.,-

ВСТАНОВИВ:

06.03.2019 року позивач - Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО № 611/19) до відповідача - Приватного підприємства ЮНІГАЗ про стягнення 371632,92 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.03.2019р. провадження по справі №916/594/19 було відкрито. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.04.2019р. було відкладено підготовче засідання на "25" квітня 2019 р. о 10:20 год.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.04.2019р. було закрито підготовче провадження у справі №916/594/19 із призначенням справи до судового розгляду по суті на 10.05.2019р. о 11:00 год.

Ухвалою господарського суду Одеської області було відкладено судове засідання на 04 червня 2019р. о 11:00 год.

Представник відповідача - Приватного підприємства ЮНІГАЗ в судові засідання по справі не з`явився, правом на відзив в порядку ст. 165 ГПК України не скористався. Ухвали господарського суду Одеської області були направлені за належною адресою відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, а тому за приписами ч.7 ст.120ГПК України відповідач вважається повідомленим належним чином про відкриття провадження у справі.

За приписами ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

04.06.2019р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані позивачем докази, суд встановив:

23.08.2018р. між Управлінням майна та інвестицій Теплодарської міської ради та Приватним підприємством ЮНІГАЗ було укладено Договір №28/2018 оренди майна що належить до комунальної власності територіальної громади м. Теплодар, згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування комунальне майно територіальної громади м. Теплодар і знаходиться на балансі управління майна та інвестицій: - Під`їзна колія від станції Вигода: частина з/д колії протяжністю 432 м, та площею 2160 кв.м. Ринкова вартість об`єкту оренди згідно незалежної оцінки від 07.08.2018 року складає 749 472,00грн. Ціль використання майна: за призначенням.

Відповідно до п. 9.1. Договору Сторони домовились, що Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців та діє з 23.08.2018р. по 23.07.2021р.

Відповідно до п. п.2.1, 2.2 Договору Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у Договорі і акті приймання-передавання майна. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання Про надання Майна в оренду покладається на Орендодавця. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається територіальна громада м. Теплодар.

23 серпня 2018р. сторони за Договором підписали акт приймання-передавання, згідно якого Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради Одеської області передало, а Приватним підприємством ЮНІГАЗ прийняло в строкове платне користування згідно з Договором №28/2018 оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Теплодар, об`єкт оренди, а саме: Під`їзна колія від станції Вигода: частина з/д колії протяжністю 432 м, та площею 2160 кв.м.

Відповідно до п. 3.1. Договору орендна плата за користування об`єктом оренди складається з орендної плати за майно та компенсації плати за землю, на якій розміщене майно, у розмірі земельного податку. Ці платежі перераховуються орендарем на бюджетні рахунки, вказані орендодавцем - Управління майна та інвестицій не пізніше 10 числа кожного місяця наступного за звітнім зі щомісячним урахуванням в орендній платі за майно щомісячного індексу інфляції відносно суми орендної плати за майно, яка визначена за перший місяць при укладанні Договору оренди та складає 85994,72 х і первісна грн.

Положеннями укладеного Договору відповідно до п. п. 3.1.1., 3.2. встановлено, що орендна плата за майно за кожний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, який публікується Мінстатом України. Розмір орендної плати може переглядатися на вимогу однієї з сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об`єкту оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством та цим Договором.

За умовами п.4.1 Договору Орендар зобов`язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Позивач у справі зазначає, що Приватне підприємство ЮНІГАЗ не виконує належним чином прийняті на себе зобов`язання щодо своєчасної та у повному обсязі сплати орендної плати за майно, у порядку та розмірах, що передбачені умовами Договору, у зв`язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість по орендній платі за майно станом на 25.01.2019р. у розмірі 350 107,62грн.

Невиконання відповідачем прийнятого на себе зобов`язання щодо своєчасної та у повному обсязі сплати орендної плати позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом та просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за майно у сумі 350 107,62грн.

Позивачем, з урахуванням положень п. 3.3 Договору нарахував відповідачу пеню на суму заборгованості з орендної плати за майно, що складає 21 525,30грн.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позивач Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Приватного підприємства ЮНІГАЗ суму заборгованості за Договором оренди майна №28/2018 від 23.08.2018р. з урахуванням пені за невиконання зобов`язання зі сплати орендної плати у розмірі 371 632,92 грн.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання.

Управнена сторона має право не приймати виконання зобов`язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, або не випливає із змісту зобов`язання.

Зобов`язана сторона має право виконати зобов`язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобов`язання.

Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов`язання, на вимогу зобов`язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов`язання повністю або його частини.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. При цьому, зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Статтею 2 ЗУ Про оренду державного та комунального майна , ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України та ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Орендодавець має право на отримання плати за надане в оренду майно, а орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною 3 ст. 18 та ч. 1 ст. 19 ЗУ Про оренду державного та комунального майна , орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі незалежно від наслідків господарської діяльності.

Судом встановлено, що 23.08.2018р. між Управлінням майна та інвестицій Теплодарської міської ради та Приватним підприємством ЮНІГАЗ було укладено Договір №28/2018 оренди майна що належить до комунальної власності територіальної громади м. Теплодар, згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування комунальне майно територіальної громади м. Теплодар і знаходиться на балансі управління майна та інвестицій: - Під`їзна колія від станції Вигода: частина з/д колії протяжністю 432 м, та площею 2160 кв.м. Ринкова вартість об`єкту оренди згідно незалежної оцінки від 07.08.2018 року складає 749 472,00грн. Ціль використання майна: за призначенням.

Проте, відповідачем в порушення умов Договору оренди майна та норм діючого законодавства України не виконано належним чином зобов`язання зі сплати оренди майна в строки та в розмірі передбаченому в Договорі оренди майна №28/2018 від 23.08.2018 року, з урахуванням чого у Відповідача утворилась заборгованість в розмірі 350 107,62 грн.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України , відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з Приватного підприємства ЮНІГАЗ заборгованості по орендній платі за Договором оренди майна №28/2018 від 23.08.2018р. у розмірі 350 107,62 грн., підлягають судом задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача суму пені у розмірі - 21 525,30 грн.

За приписами ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Із змісту ст.551 Цивільного кодексу України вбачається, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до положень п.3.3. Договору, орендна плата та платежі, перераховані несвоєчасно або не в повному обсязі, стягуються до бюджету з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення включаючи день оплати.

Перевіривши розрахунок суми пені наданий позивачем, суд встановив, що такий розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, здійснений належним чином, у зв`язку з чим позовні вимоги в даній частині підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано, в судові засідання відповідач не з`являвся хоча заздалегідь був повідомлений про дату час та місце судового засідання.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 86, 130, 165, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради до відповідача: Приватного підприємства ЮНІГАЗ про стягнення 371 632,92грн. - задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства ЮНІГАЗ (65045, м. Одеса, вул. Преображенська, 42; код ЄДРПОУ 26302052) на користь Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради (65490, Одеська обл., м. Теплодар, вул. Піонерна, 7; код ЄДРПОУ 26275444) суму заборгованості у розмірі 350 107 /триста п`ятдесят тисяч сто сім/ грн. 62 коп., пеня в розмірі 21 525 /двадцять одна тисяча п`ятсот двадцять п`ять/ грн. 30 коп. та витрати на оплату судового збору в сумі 5 574 /п`ять тисяч п`ятсот сімдесят чотири/ грн. 49 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Накази видати в порядку ст.327 ГПК України

Повне рішення складено 14 червня 2019 р.

Суддя С.Ф. Гут