Рішення

від 14.06.2019 по справі 927/385/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

14 червня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/385/19

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у порядку спрощеного позовного провадження

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Т.Б.М.-Україна ,

код ЄДРПОУ 31111213, вул. Червонопрапорна, 26, м. Київ, 03083

Відповідач: Приватне торгівельно-виробниче підприємство Вікнолюкс ,

код ЄДРПОУ 30504773, вул. Першої гвардійської армії, 39, кв. 50, м. Чернігів, 14005

Предмет спору: про стягнення 12073,37 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

не викликались,

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю Т.Б.М.-Україна подано позов до Приватного торгівельно-виробничого підприємства Вікнолюкс , у якому позивач просить суд стягнути з відповідача 12073,37 грн заборгованості за поставлений товар.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки №131/16 від 22.06.2016.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 13.05.2019 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Також ухвалою від 13.05.2019 встановлено сторонам строк для подання заяв по суті, а саме: відповідачу - п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу відзиву на позов з доданими до нього документами; позивачу - триденний строк з дня отримання відзиву для подання до суду та відповідачу відповіді на відзив з доданими до неї документами; відповідачу - триденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду та позивачу заперечень з доданими до них документами.

Ухвали суду про відкриття провадження у справі від 13.05.2019, направлені на адреси позивача та відповідача, вказані у позовній заяві, повернулись неврученими з відмітками поштового зв`язку інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення .

Судом зроблено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), відповідно до якого місцезнаходження відповідача - Приватного торгівельно-виробничого підприємства Вікнолюкс : 14005, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Першої гвардійської армії, 39, кв. 50.

23.05.2019 судом повторно направлено відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі від 13.05.2019 на його юридичну адресу та адресу, вказану у договорі поставки №131/16 від 22.06.2016 та гарантійному листі №322 від 04.12.2018 - пров. Старобілоуський, 2, м. Чернігів, 14021, які також повернулись неврученими з відмітками поштового зв`язку інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення .

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Відповідно до ч. 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з частиною 1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до п. 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Водночас суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Таким чином, вищезазначеним Законом та процесуальним законодавством Товариству з обмеженою відповідальністю Т.Б.М.-Україна та Приватному торгівельно-виробничому підприємству Вікнолюкс надано право бути обізнаним про прийняті в його справі судові рішення та можливість його реалізувати шляхом вільного доступу до відповідного реєстру.

Сам лише факт неотримання сторонами поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвали для вчинення відповідних дій за належними адресами та які повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та встановлення йому строку для подання відзиву і, лише у силу нехтування своїми правами на одержання поштового відправлення, відповідач не отримав ухвали суду від 13.05.2019, а отже не скористався своїми процесуальним правами.

Відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив у встановлений строк суду не надходило.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідачем не подано відзив у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, 22.06.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Т.Б.М.-Україна (далі - Постачальник) та Приватним торгівельно-виробничим підприємством Вікнолюкс (далі - Покупець) було укладено договір поставки №131/16 (далі - Договір) (а.с. 10-14).

Відповідно до п. 1.1 Договору на підставі цього Договору Постачальник поставляє Покупцеві товари, що входять до складської програми Постачальника.

Згідно з п. 1.2 Договору Постачальник зобов`язується поставляти Покупцю товар відповідно до виставленого рахунку та у встановлені цим Договором строки, а Покупець зобов`язується приймати і оплачувати поставлений товар.

Оплата рахунку Постачальника або отримання Покупцем товару є узгодженням сторонами асортименту, кількості та ціни товару, що підтверджується платіжним документом Покупця або видатковою накладною (п. 1.3 Договору).

За умовами п. 4.1, 4.4 Договору поставка товару здійснюється Постачальником шляхом доставки на склад Покупця або шляхом передачі товару Покупцеві зі складу Постачальника. Поставка товару Покупцю здійснюється Постачальником після надходження на його розрахунковий рахунок коштів за поставлений товар.

Відповідно до п. 5.1 Договору рахунок на попередню оплату товару виставляється в гривнях і сплачується протягом 3-х банківських днів з моменту його виписки Постачальником. Під попередньою оплатою розуміється надходження грошових коштів у розмірі вартості товару на розрахунковий рахунок Постачальника до моменту поставки товару Покупцеві.

Отже, умовами Договору встановлено обов`язок Покупця повністю оплатити Товар до його передання Постачальником, тобто здійснити попередню оплату за товар.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами в порядку, визначеному п. 8.2 Договору та діє до 31.12.2016 (п. 8.1 Договору).

Згідно з п. 8.3 Договору цей Договір підлягає безумовній пролонгації на кожен наступний календарний рік, якщо жодна зі сторін не заявить у письмовій формі (рекомендованим листом з повідомленням і т.п.) про припинення його дії.

Письмових повідомлень сторін про припинення дії Договору матеріали справи не містять, а отже Договір є пролонгованим.

Позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату товару №1805 Z-Укр_Р від 27.06.2018 на суму 8097,80 грн та №1806 Z-Укр_Р від 02.07.2018 на суму 8975,57 грн (а.с. 18-21).

На підставі видаткової накладної №3794 Z-Укр_Р від 02.07.2018 позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 8975,57 грн, а на підставі видаткової накладної №3795 Z-Укр_Р від 02.07.2018 на загальну суму 8097,80 грн (а.с. 15-17).

Усього позивачем поставлено відповідачу товар за вказаними видатковими накладними на загальну суму 17073,37 грн.

Як вбачається з наданих позивачем документів, позивач поставив відповідачу товару без отримання від останнього попередньої оплати.

Після отримання товару відповідачем було частково сплачено кошти за цей товар у розмірі 5000,00 грн, про що вказано у акті звіряння взаєморозрахунків, підписаного сторонами (а.с. 22).

Отже, заборгованість відповідача перед позивача за поставлений товар становить 12073,37 грн.

Також у гарантійному листі №322 від 04.12.2018 відповідач повідомив позивача, що він погоджується із заборгованістю у розмірі 12073,37 грн та зобов`язується сплатити її до 28.12.2018.

У претензії №26 від 12.04.2019 позивач просив відповідача погасити заборгованість за Договором у розмірі 12073,37 грн, проте доказів направлення її відповідачу позивачем суду не надано (а.с. 24).

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

За приписами ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Отже, оскільки позивач поставив відповідачу товар, незважаючи на неотримання попередньої оплати від відповідача, що передбачено умовами Договору, у відповідача виник обов`язок оплатити отриманий ним товар.

Отриманням товару відповідач узгодив його асортимент, кількість та ціну у розумінні п. 1.3 Договору.

Однак, як встановлено судом, відповідач виконав лише частково взяті на себе зобов`язання з оплати товару, а залишок заборгованості зі сплати за отриманий товар становить 12073,37 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач у порушення ст. 525, 526, 527, 538, 693 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов`язань не виконав у повному обсязі та не сплатив позивачу кошти за отриманий товар, господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 12073,37 грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного торгівельно-виробничого підприємства Вікнолюкс (код ЄДРПОУ 30504773, вул. Першої гвардійської армії, 39, кв. 50, м. Чернігів, 14005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Т.Б.М.-Україна (код ЄДРПОУ 31111213, вул. Червонопрапорна, 26, м. Київ, 03083) 12073,37 грн заборгованості за поставлений товар та 1921,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua /.

Суддя В.В. Шморгун